НБУ тримає курс. Чи буде долар по 42 – залежить від вас

З початку серпня валюта почала стрімко дорожчати і врешті перетнула давно не бачену позначку у 38 гривень. Що сприяло знеціненню гривні, та чи побачимо ми цифри 40+ у обмінниках, УНІАН дізнавався у фінансових аналітиків та банкірів.

Готівковий курс долара, який протягом кількох місяців радував своєю стабільністю та незначно коливався в межах 37 з копійками гривень, останніми днями почав зростати, додаючи подекуди по 10-20 копійок за день. У деяких банках та валютних обмінниках курс національної валюти по відношенню до американської вже перетнув психологічну позначку у 38 гривень за долар.

Разом з цим, останнім часом все більше говорять про ймовірне повернення до режиму плаваючого курсу, який був в Україні до початку повномасштабної війни. Він передбачає курсоутворення залежно від попиту і пропозиції валют на ринку, без втручання з боку НБУ чи уряду.

Приводом для цього стало затвердження наприкінці червня Національним банком Стратегії пом’якшення валютних обмежень та переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. До речі, підготовка цієї стратегії була одним зі структурних маяків у межах програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом.

Проте, ухвалення стратегії ще не означає негайне повернення до плаваючого курсоутворення, на чому неодноразово наголошував Нацбанк. Для цього повинні скластися певні фактори, і економічна ситуація в країні має бути сприятливою.

Ці фактори пояснює член Ради НБУ Василь Фурман, зазначаючи, що коли регулятор говорив про стратегію валютних пом'якшень, зазначалося, що часових рамок щодо цього немає.

"Для нас надзвичайно важливі: макроекономічна стабільність, фінансова стабільність, міжнародна фінансова допомога, ситуація на фронті, інфляція (вона в нас зменшується, і це дуже позитивний фактор), ситуація в банківській системі. Якщо ці фактори складуться, ми будемо переходити до плаваючого обмінного курсу", - зазначив Фурман.

Фінансові аналітики та банкіри поділилися думками з УНІАН, чого слід очікувати від курсу гривні найближчими днями та восени, чому зараз спостерігається послаблення гривні та наскільки реальне повернення плаваючого курсоутворення цьогоріч.

Чому долар стрибнув вгору

Як розповіла директор департаменту казначейських операцій "Юнекс Банку" Анна Золотько, доволі динамічне зростання курсу долара від початку серпня пов’язане одразу із кількома чинниками.

"Початок тренду був закладений зниженням облікової ставки, яке збіглося із періодом виплат зарплат українцям. Очікування учасників ринку та додаткова гривнева ліквідність (залишки на рахунках банків, - УНІАН) дещо підвищили попит на валюту з боку населення та дали можливість продавцям іноземної валюти включитися в гру на підвищення", - сказала Золотько.

За її словами, тренд до зростання курсу долара підтримало також збільшення тривожності у суспільстві через наближення осені та очікування повторення енергетичної кризи. Ці тенденції створюють додатковий попит на валюту з боку приватних імпортерів, що вже зараз починають активувати закупівлю специфічних енергетичних товарів (генераторів, павербанків), реагуючи на зростаючий попит.

"Також цього тижня додатково була зафіксована неочікувано гостра реакція у суспільстві на слова представників регулятора щодо повернення до плаваючого курсу. Хоча в інтерв’ю, навпаки, говорилося про відсутність планів скасовувати режим фіксованого курсу у найближчій перспективі", - додала експертка.

Відтак, у середу вартість американського долара на готівковому ринку сягнула позначки 38 гривень. Це зростання, щоправда, носило виражені ознаки панічного попиту та спровокованої ним спекулятивної атаки. Це підтверджує той факт, що вже у четвер вранці курс продажу валюти скоригувався в діапазоні 37,75-37,9 гривень за долар.

За словами керівника служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрія Крохмаля, на готівковий ринок, в першу чергу, впливають очікування населення. Анонсовані Національним банком кроки щодо валютних послаблень зараз асоціюються зі сценарієм поступового знецінення гривні, через що маємо підвищений попит на валюту та відповідне підвищення курсу (тобто люди думають – якщо Нацбанк знімає обмеження, значить, гривня буде падати, хоч це не обов’язково).

"Як і раніше, головними факторами впливу на готівковий курс будуть інформаційний фон та очікування населення, ситуація на міжбанківському ринку та фізична наявність готівки в касах банків та обмінних пунктів, доступної для обміну", - сказав він.

Чого чекати найближчими днями

Причини зростання курсу готівкового долара останніми тижнями зрозумілі, та чи довго ще валюта буде дорожчати?

"У найближчі дні ринок шукатиме нове рівноважне значення, реагуючи на зміни у попиті і пропозиції. Проте я не очікую значного зростання вартості готівкового долару, оскільки зростання розриву між готівковим курсом та ціною безготівкової валюти буде стимулювати збільшення попиту на купівлю валюти за безготівкову гривню з подальшим розміщенням її на тримісячному вкладі (тобто, популярнішими стануть депозити, які зараз активно пропонують банки – коли можна зі своєї картки або рахунку придбати долари, і залишити їх у банку на певний строк, - УНІАН). Наближення готівкового курсу до психологічного рівня 38 грн/$, як показав досвід, досить суттєво підігріває цікавість до цього інструменту серед українців", - прогнозує Анна Золотько.

До того ж не слід забувати про значну конкуренцію на готівковому ринку між банками та небанківськими обмінниками. Цей чинник був одним з ключових у літньому тренді зниження готівкового курсу, нагадала експертка.

"Тому, на мою думку, якщо курс і зможе знову подолати позначку 38 грн/дол., що не виключено, зважаючи на існуючі настрої на ринку та посилення девальваційних очікувань восени, ці тенденції носитимуть тимчасовий характер. З іншого боку, зважаючи на поточну ситуацію, немає передумов й для суттєвого здешевшання долару. Скоріш за все, курс в найближчі тижні коливатиметься в ширшому, ніж влітку, коридорі 37,2-38,4 грн/дол.", - прогнозує Золотько.

Начальник департаменту казначейства "Глобус Банку" Тарас Лєсовий погоджується, що найближчими днями на готівковому валютному ринку не станеться якихось особливих змін: на його думку, курсові коливання наступного тижня будуть в межах коридорів 37,2-37,7 грн/$ та 40,7-42 грн/€.

"Взагалі, можна сказати, що до кінця серпня ситуація на валютному ринку навряд чи суттєво зміниться, адже ринок перебуватиме "в передчутті" вересневої часткової лібералізації, поверненням до інфляційного таргетування (прив’язки облікової ставки, тобто %, під який Нацбанк позичає гроші іншим банкам, до коливань цін на широку групу товарів. Якщо ці ціни ростуть, НБУ збільшує облікову ставку, тому банкам стає вигідніше накопичувати валюту, - УНІАН) та скасування фіксованого курсу валют. При цьому, ми допускаємо, що повернення до плаваючого курсу валют за великим рахунком базуватиметься на ринковому готівковому курсі", - зазначив експерт.

За словами Лєсового, на готівковий валютний ринок впливає низка чинників, серед яких міжнародна фінансова допомога (яка дає змогу покривати істотні "воєнні" видатки бюджету та накопичити достатні міжнародні резерви, що вже складають майже $42 млрд), ефективність ЗСУ в боротьбі з ворогом і можливі негативні наслідки чергових ракетних та дронових атак ворога.

Приводи для песимізму

Втім, оптимістичні погляди на майбутнє українського валютного ринку поділяють не усі.

Ще до початку повномасштабної війни прихід осені традиційно супроводжувався певною девальвацією гривні. Це пов’язано і з пожвавленням бізнес-активності після літніх відпусток, і зі збільшенням імпорту енергетичних ресурсів. Зараз же, під час війни, зростає невизначеність у зв’язку з тим, що українці очікують ще й на відновлення російських ракетних обстрілів наших енергетичних об’єктів.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що в подальшому слід чекати на послаблення національної валюти, адже поточні чинники, що сформувалися на валютному ринку, формують девальваційні очікування бізнесу та населення (тобто, аналітик, беручи до уваги той самий чинник, на якому ґрунтуються, розраховуючи курс, банкіри, песимістичніше оцінює настрої населення та їхній вплив на курс).

"Проблематика полягає в тому, що торговельний баланс продовжує погіршуватися: дані, які публікує Держстат про зовнішньоторговельні операції, НБУ, який дає оперативні дані щодо зовнішньоторговельних операцій, свідчать про погіршення. Це зрозуміло: неможливість вивезення зерна, "Метінвест" говорить про проблеми з логістикою своєї продукції… Таким чином, ми констатуємо суттєве погіршення в експорті, і, при цьому, імпорт продовжує зростати, продовжує заміщати українські товари. В результаті - у нас сильне зростання імпорту та зниження експорту. І з цим нічого вдіяти не можна", - каже експерт.

За його словами, інтервенції НБУ (операції з купівлі-продажу валюти) на міжбанківському валютному ринку вже перевищили 460 мільйонів доларів на тиждень. Це бачать учасники ринку та тримають широкий спред (різницю між курсами покупки та продажу валюти), оскільки побоюються перспектив зміни фіксованого курсу Нацбанком.

"У перспективі на нас чекає теж важка зима, всі це розуміють. Будь-які обстріли можуть знову погіршити ситуацію в енергетичному секторі, внаслідок чого промисловість у нас впаде, і необхідно буде покривати нестачу товарів, які Україна не зможе виробляти з відключеннями електроенергії. Це достатньо великий ризик", - викидає на смітник рожеві окуляри Шевчишин.

Туманні перспективи зміни курсу

Песимістам поки що нібито підіграє Національний банк, де, хоч і відзначають певне покращення економічної ситуації: уповільнення інфляції, рекордне зростання золотовалютних резервів, - але точні дати валютних пом’якшень та відмови від фіксованого курсу не озвучують.

Тож наскільки реальним є повернення до плаваючого курсу до кінця поточного року та чи варто очікувати зміни існуючого офіційного курсу?

Керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль у коментарі УНІАН зазначив – банкіри не очікують, що НБУ проводитиме різкі зміни, адже це може дестабілізувати ситуацію та знецінити весь попередній обсяг роботи, що була проведена для вгамування ажіотажу. Але не виключені нові точкові рішення щодо послаблення валютних обмежень або корегування поточної валютної політики фіксованого курсу, які призведуть до незначної зміни курсу або ситуативних коливань.

"За попередніми прогнозами, з високою ймовірністю офіційний курс долара залишиться без змін до кінця року. В той же час, на готівковому ринку можливі коливання, як реакція на новини чи ситуативний дисбаланс готівкового сегменту", - вважає він.

Директор департаменту казначейських операцій "Юнекс Банку" Анна Золотько зазначила, що не вірить у повноцінне відновлення режиму інфляційного таргетування (тобто, реагування на зростання цін підвищенням облікової ставки) та, відповідно, повну відмову від фіксованого курсу у найближчі місяці.

"Так, Національний банк тримає тренд на поступове послаблення валютних обмежень, ретельно оцінюючи реакцію ринку на кожну зміну. У той же час, в НБУ неодноразово та дуже однозначно говорили про повернення до плаваючого курсоутворення тільки після формування необхідних передумов. Ключова з них – бодай приблизний баланс між попитом та пропозицією іноземної валюти. Але зараз ми ще дуже далекі від нього", - сказала Золотько.

Так, за її словами, експортери потроху долають логістичні негаразди, але, при цьому, зростає й імпорт. Національний банк продовжує інтервенції на валютному ринку, компенсуючи дефіцит надходжень валютної виручки (бо в результаті війни українські експортери не можуть у великих обсягах продавати свої товари за кордон, як раніше). І хоча у другому кварталі НБУ викидає менше валюти у обмінники, дисбаланс залишається дуже значним. В таких умовах повернення до плаваючого курсу не має жодного сенсу, адже регулятор все одно буде вимушений продовжувати стабілізаційну роботу на міжбанківському валютному ринку (тобто, курс залежатиме від того, скільки на його підтримку доларів зі своїх резервів витратить сам Національний банк).

"Коли саме НБУ ухвалить рішення й повернеться до інфляційного таргетування, не знає навіть сам регулятор. Адже для цього мають скластися цілком конкретні передумови, й ніхто не може спрогнозувати, коли це станеться. На горизонті більш-менш релевантного прогнозування таких умов я не бачу. І навряд чи вони можуть сформуватися до кінця року", - вважає експертка.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, в свою чергу, вважає, що повернення до плаваючого курсоутворення можливе лише після закінчення війни, а до кінця року регулятор взагалі може вдатися до зниження офіційного курсу гривні.

"Чи буде це восени – важко сказати, все залежатиме від поточних показників та тенденцій. Нацбанк моніторить ситуацію, він бачить оперативну інформацію на місці та розуміє більш детальну перспективу. Якщо він бачитиме, що ситуація продовжує погіршуватися, і з'являються більш серйозні ризики щодо обсягів чи темпів надходження зовнішньої допомоги, не кажучи вже про військові дії, я очікую, що Нацбанк перейде до врегулювання та змінить фіксований курс до кінця року до 41-42 гривні за долар", - сказав аналітик.

Введення плаваючого курсоутворення до закінчення війни, на думку експерта, може призвести до "девальваційного шоку", якщо одночасно будуть зняті всі інші обмеження, і відбудеться різкий відплив капіталів.

"Тобто необхідно робити все поступово: послабили обмеження, подивилися на вплив, компенсували дане пом'якшення, і потім - переходимо до наступного кроку. Валютний ринок залишається дуже зарегульованим, і це дозволяє контролювати ситуацію. Але в перспективі нас все одно чекає лібералізація", - зазначив Шевчишин.

Думки експертів дозволяють зробити висновки, що у найближчі тижні різкого знецінення гривні не передбачається, а нинішнє падіння курсу національної валюти є ситуативним та спричинене, значною мірою, психологічними факторами. Стабільність міжнародної допомоги, контроль з боку Нацбанку, уповільнення інфляції - поки не дають підстав чекати на долар по 40+ гривень. Принаймні, у найближчій перспективі.

Однак, ситуація може швидко змінитися.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News