Микола Шпак: “В Україні 85% сільгоспмашин – застаріла техніка”
Микола Шпак: “В Україні 85% сільгоспмашин – застаріла техніка”

Микола Шпак: “В Україні 85% сільгоспмашин – застаріла техніка”

11:45, 13.07.2010
15 хв.

АПК гостро бракує сучасної сільгосптехніки. Через це падає виробництво, втрачається врожай. На допомогу приходить лізинг. Про його особливості розповідіє голова правління НАК “Украгролізинг” Микола Шпак. Інтерв’ю

Український аграрій відчуває гострий брак сучасної сільськогосподарської техніки. Використання морально застарілих машин призводить до падіння ефективності виробництва та значних втрат врожаю. Щоб змінити ситуацію та, принаймні, частково модернізувати технологічне оснащення села, аграріям пропонують, зокрема, під час придбання техніки використовувати фінансовий лізинг. Про особливості застосування цього інструменту в інтерв’ю УНІАН розповів голова правління НАК “Украгролізинг” Микола Шпак.

- Миколо Васильовичу, які потенційні можливості державної лізингової компанії в економічно важкі для аграріїв часи?

Загалом, лізинг як такий – дуже вигідний інструмент для селян. Порівняйте, наприклад, з іншими видами довготривалої оренди. У лізингу і перший внесок менший, і відсоток значно нижчий та й система повернень платежів набагато сприятливіша для споживача. Не дивно, що ним так уважно опікується держава. Можна назвати це нашою національною особливістю, тому що навряд чи без підтримки держави лізинг зміг би себе в повній мірі проявити саме у кризові часи. За умов високої зношеності техніки і при цьому низькій платоспроможності агровиробників тільки держава може дати належні гарантії. Як, власне, і виробникам сільськогосподарської техніки.

Відео дня

Результати 12-річної діяльності «Украгролізингу» лише підтверджують ефективність цього інструменту. Компанія освоїла майже 2 млрд. грн. бюджетних коштів, передавши аграріям понад 20 тис. одиниць техніки. Лише протягом 2002-2009 років обсяги операцій збільшилися в 4 рази. Лізингові програми стимулюють аналітично організовувати бізнес-процеси. Дехто навіть називає лізинг інтелектом аграрної галузі. Ми ще добре пам’ятаємо, як хаотично попервах закуповували техніку нові українські власники – гребли все, що бачили, згадуючи гіркоту вічних дефіцитів. Щедрий на врожай 2008 рік теж посприяв шаленим безсистемним скуповуванням. Проте криза витверезила усіх дуже швидко. Змусила рахувати кожну копійку, а головне – ставити не на кількість, а на якість.

Аналітики визначили, що, наприклад, технологічна потреба у зернозбиральних комбайнах в Україні складає 112 тисяч одиниць. У наявності їх є тільки 45 тисяч. Але згадувані 112 тисяч машин розраховувалися з огляду на безнадійно застарілі «Ниви», «Колоси» і т. ін., раритети з можливістю намолоту 3-5 кг/с. «Змінюйте систему координат!» – підказує лізинг. Тобто, орієнтуйтеся на сучасні «Акроси» та «Вектори» з пропускною здатністю 10 кг/с і більше. Якщо перерахувати технологічну потребу з урахуванням ставки на високоефективну, енергонасичену техніку та обладнання (а саме до цього стимулює лізинг), то зовсім іншу арифметику отримаємо. Адже важлива не кількість, а можливості техніки. Ефективніші машини перетворюють наші розрахункові 112 тисяч комбайнів одразу на тисяч 40-50.

Подібна ситуація і з тракторами. Підрахована технологічна потреба в них –  650 тисяч штук. У господарствах є до 350 тисяч. Українські аграрії потребують трактори класу 5-7 т. с. з потужністю двигуна понад 350 л. с. А таких машин в Україні є лише біля 5 тисяч. Тому сільгоспвиробники користуються хоч старенькою, але потужною імпортною технікою. Минулоріч було ввезено майже на 10 млрд. грн. імпорту, з них відсотків 70 – секонд-хенд. Нову, але морально застарілу вітчизняну техніку вчорашнього дня навіть найщиріших патріотів брати не заманиш. Лізинг, відповідно, реагує – першочергово спрямовує гроші тим, хто не лінується оновлюватись, а заохочує виробництво техніки та обладнання нового покоління. Таким чином, лізинг виконує функцію державного стимулятора.

- “Украгролізинг” став головним розпорядником коштів держбюджету, спрямованих на придбання техніки? Чи вже затвердили механізм розподілу грошей?

Згідно із Законом «Про Державний бюджет», було внесено зміни в порядок бюджетного фінансування закупівель обладнання для АПК за умови фінансового лізингу. Відтепер головним розпорядником цих коштів є “Украгролізинг”. Тепер операції фінансового лізингу відбуватимуться  набагато оперативніше. Це - суто технічні зміни. Принципова схема не порушується. Бюджетні кошти надходять на наші рахунки у Держказначействі, звідки й фінансуються вітчизняні заводи-виробники сільгосптехніки та обладнання. У них НАК закуповує продукцію для передачі селянам у лізинг. Порядок використання коштів на операції з фінансового лізингу уряд затверджує спеціальною постановою. Цього року були внесені зміни до цього порядку у зв’язку із зміною головного розпорядника. Повторюю, але це не принципові, а технічні зміни. Чіткий помісячний графік руху бюджетних коштів затверджено відповідним наказом Міністерства фінансів. Саме за ним до кінця 2010 року розподілятимуться кредитні кошти за лізинговими програмами.

- Який загальний бюджет “Украгролізингу” на 2010 рік?

У 2010 році на операції НАК “Украгролізинг» передбачається виділення понад 353 млн. грн. Ми працюватимемо з коштами двох бюджетних програм. Перша – «Заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки», яка становить 55,7 млн. грн. Друга –  «Збільшення статутного фонду НАК «Украгролізинг», це ще 298 млн. грн. Наповнюються ці програми із загального (200 млн. грн..) та спеціального (55,7 млн. грн. і 98 млн. грн.) фондів. Зрозуміло, що фактор збільшення об’єму статутного фонду дуже важливий як для «Украгролізингу», так і для інвесторів. Чим він більший, тим більша привабливість компанії. Крім того, нашій компанії буде легше отримувати кредитні кошти у комерційних та державних банках.

Минулого року передбачалося, що «Украгролізинг» отримає зі Стабілізаційного фонду 393 млн. грн. На жаль, надійшло лише 100 млн. грн. Але заявок від аграріїв було зібрано на значно більшу суму. Про цей пакет замовлень від потенційних лізингоодержувачів ми повідомили листом Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів. Зазначили, зокрема, що більшість заявок - на 293 млн. грн. – на сьогодні не виконано. А йдеться ж і про конкретні замовлення заводам-виробникам вітчизняної техніки, які вже планували певні обсяги виробництва із врахуванням вказаних сум. Ці кошти внесені у фінансові плани. Зрозуміло, що такі програми важко зупинити. Тому ми очікуємо, що принаймні за вже розробленими проектами гроші зі Стабфонду таки будуть виділені.

- Скільки техніки ви плануєте передати в лізинг цього року?

Завдяки тому, що від наших лізингоодержувачів регулярно надходять кошти у вигляді планових лізингових платежів, ми вже змогли поставити з початку року 250 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму 42,4 млн. грн. Якщо деталізувати, то селяни отримали: 102 трактори на суму  18,6 млн. грн., 8 зернозбиральних комбайнів на 7,0 млн. грн., 62 одиниці ґрунтообробної та посівної техніки на 4,7 млн. грн. тощо.

Загалом же ми плануємо упродовж 2010 року передати агровиробникам у лізинг 50 комбайнів, 234 трактори, 1596 одиниць іншої техніки та обладнання на суму 353,7 млн.грн.

- А скільки замовлень на техніку вже отримано?

У нашому портфелі на початок 2010 року було замовлень на 19,4 тис. одиниць техніки на загальну суму майже 2 млрд. грн. Подібні обсяги  аграрії стабільно замовляють вже впродовж кількох останніх років. Якщо сучасні господарі, котрі налаштовані вести рентабельний успішний бізнес на селі, стоять у черзі до нас за оптимальним набором техніки, то ми цим гордимося і зайвий раз переконуємось в доцільності лізингу.   

- “Укагролізинг” має намір залучити кредити російських і канадських банків для закупівлі комбайнів та будівництва зернових елеваторів. На якому етапі перебувають переговори?

Із наведених цифр прекрасно видно різницю між потребою у новій техніці й реальними сумами, які держава сьогодні спроможна виділяти. Тому ми шукаємо додаткових шляхів інвестування. Вивчивши пропозиції, «Украгролізинг» зупинився, зокрема, на двох інвестиційних проектах. Перший стосується придбання сучасних зернозбиральних комбайнів та важких широкозахватних тракторів, яких катастрофічно бракує в Україні. Йдеться про поставку 1000 російських комбайнів “Акрос” і 300 потужних тракторів під маркою Buhler, але теж від нашого російського партнера – компанії «Ростсільмаш», яка придбала канадський завод Buhler. В Україні техніка подібного класу не виробляється. Під цей інвестиційний проект залучаються 290 млн. дол. російського кредиту. Ціни будуть доступними  для нашого сільгоспвиробника, нижчими за інші імпортні аналоги.

Щодо зерноелеваторів, то технічна служба “Украгролізингу» відпрацьовує впровадження інвестиційного проекту спорудження 15 елеваторів ємністю зберігання 32 тис. тонн кожний з канадською компанією Вест Інтернешенел Лтд. Наші канадські партнери готові вкласти у цю справу 117 млн. канадських доларів. Підготовлений вже й проект постанови КМУ «Про залучення НАК «Украгролізинг» у 2010 році іноземного кредиту під державну гарантію. Зараз цей документ проходить процес погодження у державних органах влади. Завдяки цій програмі з’явиться можливість побудувати комплекси для зберігання та доробки 470 тисяч тонн зерна.

- Де плануєте будувати елеватори і скільки їх буде?

Зараз триває моніторинг оптимальних майданчиків під будівництво таких зернокомплексів. Саме будівництво розпочнеться з тих замовників, які підготуються швидше і забезпечать умови проекту. Конкретні постачальники, кредитори, оператори – весь механізм проекту буде прописано окремою спеціальною постановою Кабінету Міністрів. Бізнес-план впровадження цього інвестиційного проекту розроблено разом із науковцями Інституту аграрної економіки НААН. Збираємо замовлення на будівництво елеваторів. Інвестплан під цю програму минулого року вже пройшов експертизу в Мінекономіки, отримавши позитивну оцінку. Можливо, він буде ще зараз уточнюватися.

- Уряд включив вас у склад Міжвідомчої експертної ради з питань визначення пріоритетів у виробництві нової с/г техніки. Якій техніці, на Вашу думку, треба віддавати пріоритет?

Підприємства-виробники сільськогосподарської техніки, які стають партнерами «Украгролізингу», а також ціни на їх продукцію затверджує спеціальна Міжвідомча експертна рада (МЕР). Зараз ми працюємо із першими 32-ма підприємствами. Ще понад 40 підприємств, оформивши необхідні заявки, чекають на наступне засідання ради.

Безумовно, кожен наш лізингоодержувач має право на вільний вибір об’єктів лізингу. Наше завдання – допомогти йому вибрати найбільш оптимальний варіант. Саме тому компанія намагається поступово перейти від надання у лізинг окремих одноопераційних машин до поставки на умовах фінансового лізингу ефективних енергоресурсозберігаючих  комплексів у складі трактора, посівних агрегатів, зернозбиральних комбайнів, машин для захисту посівів та ін., розрахованих на ефективне впровадження тієї чи іншої сучасної технології.

- На скільки відсотків український аграрій забезпечений сучасною технікою?

Про плачевну ситуацію свідчить статистика. Останніми роками кількість основних технічних засобів, що вибували з експлуатації, у 10-20 разів перевищувала кількість придбаних нових. Через це кількість тракторів в сільськогосподарських підприємствах зменшилась більше, ніж на 220 тис. одиниць, зернозбиральних комбайнів – понад 46 тис., кормозбиральних комбайнів - майже на 30 тис., іншої сільськогосподарської техніки - на десятки тисяч одиниць. Наслідки очевидні: навантаження на один облікований трактор перевищило 100 га ріллі, на комбайн – 250 га ранніх зернових, а в окремих регіонах понад 300 га. От і маємо щорічні втрати зерна до 5-10 млн. тонн, крім того, значна його кількість переходить із класу продовольчого в кормове.

Близько 85% парку сільськогосподарських машин в Україні – це застаріла техніка як фізично, так і морально. Вона відпрацювала амортизаційний термін експлуатації і потребує значних затрат на підтримання її в робочому стані. Рівень її технічної готовності в напружені періоди робіт не перевищує 70-75%, що призводить до порушень технологічних регламентів вирощування сільськогосподарських культур. Вихід один - потрібен перехід на сучасну, модернізовану, енергоефективну техніку.

- Які, на Вашу думку, основні проблеми вітчизняного сільського машинобудування?

Вітчизняне машинобудування для агропромислового комплексу за своїм технічним рівнем суттєво відстало від досягнень світового науково-технічного прогресу. Без залучення в галузь нових технологій та обладнання провідних зарубіжних фірм наші машинобудівники неспроможні освоїти виробництво сучасної техніки. Українські машини не адаптовані до сучасних вимог вирощування сільгоспкультур. Вартість палива невпинно збільшується, відповідно, сільгоспвиробники прагнуть одержувати максимальну ефективність на виконанні всіх агротехнічних операцій. Тільки вітчизняна техніка у ці вимоги аж ніяк не вписується. Більшість новітніх знарядь неможливо поєднати навіть з останніми моделями українського трактора. Складається враження, що наші конструктори поняття не мають, а що ж відбувається у світі, які там є досягнення, а тим паче, які перспективні потреби ринку сільгосптехніки.

«Украгролізинг» намагається ефективно вплинути на покращення ситуації із виробництвом конкурентноздатної сільгосптехніки в Україні. Зокрема, пробуємо лобіювати зміни у профільні закони. Адже багато що в наш час залежить навіть не від грошей, а від мудрого політичного рішення. Ми брали активну участь в обговоренні та внесенні змін та доповнень до закону про підтримку вітчизняного машинобудування. Досі ним у плані комплектації запасних частин та комплектуючих механізмів для вітчизняної техніки передбачено дотримуватися пропорції 50 на 50. Але подивимося: хіба сьогодні існує двигун українського виробництва, який відповідав би сучасним технічним параметрам? А вісь? А коробка? Немає. Отож, щоб розрухати вітчизняне машинобудування, потрібно діяти за схемами, давно апробованими в усьому світі. А саме: використовувати комплектацію імпортну, аналогів якої немає в Україні, і паралельно розвивати  своє виробництво. Можна при цьому застосовувати гнучку поетапну схему: починати з 10% наших комплектуючих, поступово переходити на 15, 20, 25. Тільки стежити за динамікою виробника. Якщо він наступного року не збільшив відсоток вітчизняних комплектуючих, тоді зупинити йому належні пільги, преференції. А якщо все впроваджує планово, то хай застосовує гнучкий механізм і надалі. Все одно ж йдеться про вітчизняне виробництво, робочі місця не для кого-небудь, а для українських робітників.  

Нещодавно парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону стосовно виробництва сучасної конкурентоздатної сільськогосподарської техніки. Будемо вважати, що справу зрушили з мертвої точки. І у селян з’явилася надія на свою недорогу, але ефективну агротехніку.

- Дякую за розмову.

Розмовляла Мирослава Холявінська (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся