Данилишин: Уряду треба перейти до радикальних дій

На сьогодні в країні спостерігається не просто економічна криза, а крах моделі економічного розвитку - фактично вичерпуються резерви закладеної в радянські часи господарської моделі й відсутня нова стратегічна альтернатива розвитку, вважає екс-міністр економіки Богдан Данилишин.

Які ризики можуть постати перед Україною через триваючу світову кризу, чи є можливості для активізації реформування економіки країни, що саме необхідно змінити в політиці влади для досягнення стабілізації розвитку держави розповів в інтерв»ю УНІАН екс-міністр економіки України (2007-20010 роки) Богдан Данилишин.

- Богдан Михайлович, зараз дається багато різних оцінок щодо реформ, які реалізуються в Україні. Як Ви оцінюєте ситуацію?

- На мій погляд, 2013-й - перша половина 2014 року можуть стати «вікном можливостей» для реалізації реформ, необхідних для модернізації країни. Для цього, в першу чергу, потрібно об’єднання зусиль всіх політичних сил. Цей період буде випробуванням як для влади, так і для опозиції на здатність працювати на благо України спільно, позбувшись  конфронтації.

Україні на даний час, як ніколи, потрібні дієві реформи, тому навіть найменші зусилля щодо них заслуговують підтримки. А уряду у цьому році треба перейти до радикальних  кроків.

Я ніколи не претендував і не претендую на абсолютну істину. Але в даний час всі мають чітко усвідомлювати ризики, що постають перед державою як у політичному, так і суто економічному плані. З економічної точки зору, як світ в цілому, так і Україну чекають нелегкі часи. На сьогодні в країні спостерігається не просто економічна криза, а крах моделі економічного розвитку - фактично вичерпуються резерви закладеної в радянські часи господарської моделі й відсутня нова стратегічна альтернатива розвитку. Потрібно якнайшвидше вирішувати це питання. Перспектива країни багато в чому визначатиметься розвитком кризових процесів у світовій, перш за все, в європейській економіці, яка є нашим основним торговельним партнером.

- Тобто Ви допускаєте, що визначальним фактором впливу на Україну є світова рецесія?

- Україна надзвичайно відкрита в економічному плані держава. Загострення негативних процесів у світовій економіці та посилення нестабільності на світових фінансових ринках, що пов’язано з борговими проблемами розвинених країн, відображаються на розвитку  нашої країни. Так, у 2012 році спостерігалося уповільнення економічного зростання – приріст ВВП склав лише 0,2 % проти 5,2 % у 2011 році.

Депресивність світової економіки обумовила зниження попиту на експортну продукцію України. Погіршилися умови торгівлі внаслідок застосування торговельними партнерами протекціоністських заходів. А вони вміють захищати свої ринки, іноді навіть досить жорстко. Це обумовлено тим, що світова економіка сповзає в рецесію. За прогнозами Світового банку, в глобальній економіці у 2013 році очікуються досить несприятливі показники: приріст світового ВВП на 2,4%, у зоні євро - спад на 0,1%, у США – приріст на 1,9 %.

- Ви поділяти думку, що світова криза триватиме?

- Можна очікувати, що в цілому зростання світової економіки сповільниться. У повній мірі подолання боргової кризи триватиме не менше чотирьох-шести років.

Щодо України, то зниження світового попиту на основну нашу експортну продукцію та  цін на метал суттєво вплине на стан базових галузей промисловості. Крім того, залишається невизначеною тенденція цін на зерно та іншу продукцію АПК.

Це формує низку ризиків для стабілізації макроекономічного становища країни. Тому очікувати прогнозованого зростання ВВП у цьому році не слід. Будь-який показник, вищий нуля, для України у 2013 році - благо. Крім того, зменшуватиметься споживчий попит громадян, можливе повернення значної кількості заробітчан з європейських країн, що підсилить напругу на ринку праці. Інвестиційна складова залишається досить проблематичною.

- Чи може, на Ваш погляд, світова криза дещо сповільнити хід реформ?

- Хід реформ залежить, в першу чергу, від професійності, стратегії і тактики реформаторів. Починати треба з повернення довіри до влади та демократичних політичних інститутів.

Необхідно також змінювати тактику реформ. Політика модернізації, досі сконцентрована на інституційних змінах та підготовці нормативно-правових засад, відтепер має бути орієнтована на більш рішучі завдання щодо забезпечення структурних зрушень. Експортоорієнтована модель економіки дедалі частіше дає збої через нестабільність традиційних зовнішніх ринків. Потрібні нові стимули для внутрішнього реінвестування в галузі з високою часткою доданої вартості, впровадження політики імпортозаміщення, зміни в структурі експорту на користь продукції з глибокою переробкою та застосуванням нових технологічних рішень. Економічні реформи мають закласти підвалини нової національної економічної моделі розвитку, яка відповідатиме особливостям конкурентних викликів посткризового світу. 2013 рік може стати ключовим в плані реалізації завдань реформ та розвитку.

- Що, на Ваш погляд, треба змінити у процесі реформування?

- По-перше, необхідно спільно з опозиційними силами розпочати розробку довгострокової Стратегії розвитку України до 2025 року. 

По-друге, стратегія реформ потребує уточнення пріоритетних завдань, виходячи як з глобальних викликів, так і з особливостей сучасного етапу розвитку українських економіки та суспільства. Імперативом розвитку економіки у 2013 році має стати відновлення позитивних показників.

По-третє, спад промвиробництва у 2012 році та січні-квітні 2013 року значно послаблює вплив експортного чинника і закладає передумови адаптаційної перебудови економіки. Це може призвести до зменшення питомої ваги традиційних експортних секторів промисловості, переорієнтації ресурсів на забезпечення потреб внутрішнього ринку та освоєння нових зовнішніх ринків.

Разом з тим, слід зважати на те, що потенціал відновлювального посткризового зростання, найімовірніше, буде вичерпаний вже у цьому році. У зв’язку з цим, формування сприятливих умов для інвестування є необхідною складовою.

По-четверте, подальше економічне зростання потребує зміни інструментарію та пріоритетів політики макроекономічної стабілізації. Це вимагатиме відходу від чинної  моделі валютно-грошової політики, притаманної експортно-орієнтованій економіці, в якій грошова пропозиція критично залежить від стану платіжного балансу.

- Якою має бути державна політика, аби мінімізувати вплив кризи світової економіки та досягти стабільності?

- Для України вкрай актуальним є завдання переосмислення пріоритетів розвитку, які мають включати, серед іншого, відхід від однобічної експортної орієнтації, істотне посилення внутрішнього попиту, насамперед, у сферах високих технологій, та диверсифікацію самої експортної структури в бік значного збільшення частки високотехнологічних виробів та послуг. З метою диверсифікації експортної структури України та недопущення закріплення міжнародної спеціалізації країни в галузі сировинних постачань і виробництв з невисокою доданою вартістю слід здійснювати цілеспрямований перерозподіл експортних доходів від первинних галузей або галузей проміжного продукту у напрямі інвестування в галузі з високим вмістом доданої вартості і особливо галузі, що випускають високотехнологічний продукт.

Слід цілеспрямовано формувати такий інвестиційний режим в країні, в рамках якого був би економічно доцільний перелив капіталу в перспективніші і стратегічно вигідніші види економічної діяльності, пов’язані з підвищеним рівнем технологічності. Для цього він повинен містити комплекс державних заходів щодо спеціального стимулювання високотехнологічного експорту, який має передбачати відповідні інституційні заходи, а також бюджетні витрати на створення загальних передумов (сумісне з нормами відповідних угод СОТ стосовно субсидій), причому вказані заходи могли би здійснюватися через спеціально уповноважені державні організації або недержавні структури, що діють за дорученням держави.

На порядку денному - питання нової концепції державної регіональної політики, що має законодавчо врегулювати правовий статус адміністративно-територіальних одиниць і порядок вирішення питань щодо їх внутрішніх проблем і взаємодії між ними. Поетапне формування бюджетної федералізації та нового адміністративно-територіального устрою держави. Основою реформування місцевого самоврядування доцільно визначити громадівську концепцію муніципальної демократії. Оптимізація структури адміністративно-територіального устрою передбачає зміну кількості адміністративно-територіальних одиниць.

Мають бути вибрані макропріоритети, навколо яких доцільно формувати структурну макроекономічну політику. Їх може бути 3-5. Наприклад, «Україна – транзитна держава»,  спираючись на геоекономічні переваги України; «Україна – високотехнологічна, авіакосмічна держава», «Україна аграрна», тобто реалізація конкурентних переваг, пов’язаних з формуванням нової структури вітчизняного експорту.

Потрібне суттєве поетапне оновлення управлінської еліти, залучення до системи управління кадрів нової генерації, особливо тих, що вже мають досвід роботи в провідних західних корпораціях та міжнародних фінансових організаціях. З цією метою доцільно суттєво реформувати систему підготовки та перерепідготовки державних службовців, яка в даний час втратила всякий зміст.

 Юрій Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News