Дорогі памперси та презервативи: як змусити імпортерів грати за чесними правилами?

За підрахунками фахівців, за памперси українці викладають зі своїх гаманців дві ціни, а за гумові вироби – переплачують у 15(!) разів… Що робити державі - спробувати змусити імпортерів грати за чесними правилами чи краще створити власне виробництво?

Інформація про можливе подорожчання окремих товарів фармацевтичного призначення через повернення ПДВ прогнозовано зацікавила громадськість. Найбільше розмов було навколо двох позицій – дитячих підгузків та презервативів. І не дивно, адже ці дуже популярні (і при цьому недешеві) товари користуються стабільним попитом широких верств населення.

У липні ц. р. Кабінет Міністрів України своєю постановою виключив презервативи та дитячі пелюшки зі списку виробів медичного призначення, які не обкладаються ПДВ. Відразу ж після прийняття цього рішення продавці підвищили ціни на памперси – подекуди на 30%. Це викликало обурення в суспільстві. 8 серпня уряд відмінив розпорядження про обкладення податком на додану вартість деяких товарів медичного призначення. Як повідомив прем`єр-міністр України Микола Азаров, "уряд відмінив розпорядження, підготовлене МОЗ, про запровадження податку на додану вартість на деякі товари медичного призначення, в тому числі памперси. Зараз доручено всім контролюючим органам перевірити, щоб продавці повернулися до тих цін, які були". Здавалось би, все добре, що добре закінчується. Але давайте детальніше розберемося у ситуації.

Після новини про подорожчання підгузків та презервативів усіх собак повісили на уряд. Але виглядає так, що суспільний осуд схилився трохи не в той бік. Взагалі, вся ситуація схожа на погано зрежисований спектакль: на урядовому рівні ще не було ухвалено жодних рішень, а торгівці (з подачі  імпортерів) вже кинулися змінювати цінники, включаючи у вартість товарів  сумнозвісні 20% ПДВ. Можливо, хтось сподівався, що через штучний ажіотаж українці зметуть з полиць залишки товарів. А вже потім можна підвищувати ціну як завгодно, аргументуючи подорожчання високим попитом споживачів. Такі трюки монополісти час від часу практикують і залишаються у виграші від надприбутків. За підрахунками фахівців, різниця цін, яку платить за підгузки і контрацептиви імпортер і пересічний споживач, вражає. За памперси українці викладають зі своїх гаманців дві ціни, а за гумові вироби – переплачують у 15(!) разів.

«Постає логічне запитання: хто отримує у такий спосіб надприбутки? Звісно, не аптеки і торговельна мережа. Вони виставляють свої надбавки у межах закону. Зважаючи на колосальний рівень конкуренції, утримати монопольно високу ціну продавцям і не вдалося б. Отже, виходить, що значні прибутки отримують імпортери. Швидше за все, вони є монополістами. І це їхнє монопольне становище дає їм можливість невиправдано сильно підвищувати ціни на соціально значущі товари», - зазначив виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

Скидається на те, що і чергове, необґрунтоване, підвищення цін імпортери та їхні лобісти спланували заздалегідь. І вкотре сподівалися зірвати солідний куш. Але гру зацікавлених осіб зірвало урядове рішення про повернення підгузків, презервативів та інших товарів медичного призначення в перелік медичних товарів, що не обкладаються ПДВ. Крім того, прем’єр Азаров дав вказівку Антимонопольному комітету розібратися у ситуації, і, схоже, скоро ми дізнаємося багато нового про махінації імпортерів в Україні.

Однак, не виключено, що ті у свою чергу вдадуться до безпрограшної схеми – монопольної змови. Тим більше, що таке практикувалося не раз. Коли монополісти домовлялися «покарати» тих, хто не бажає грати за їхніми правилами, і на якийсь період часу обмежували надходження тої чи іншої продукції на національний ринок. В результаті створювався штучний дефіцит товарів, і з часом  українцям нічого не залишалося, як купувати потрібну річ за цінами, які нав’язував імпортер. Певним чином підтверджують такі неприємні думки те, що навіть після того, як уряд повернув памперси в зону пільгового оподаткування, вони так і не почали дешевшати: ціни як "стрибнули" напочатку серпня, так і по сьогодні не поспішають повертатись на висхідні позиції.

Що в такій ситуації робити державі? Вмовляти постачальників тримати ціни – абсолютно неефективно. Можна пробувати "заходити" з боку торговельних мереж та вмовляти або спонукати їх "не накручувати". Скажімо, про безпідставність підвищення цін на памперси-презервативи та можливість зниження її за рахунок ліквідації певних тіньових схем  на шляху до покупця говорять і в Державній податковій службі України. Керівництво ДПСУ повідомляє про домовленість з учасниками аптечного ринку про можливість знизити ціни на 10% від цін, що склалися на 1 серпня. Але, в будь-якому випадку, продавець не може і не буде працювати собі в збиток, тобто, не зможе продавати товар, дешевше, ніж отримав його у  постачальника. Тож "коригуючі" заходи на етапі продажів потрібного результату - отримання виправданої для покупця ціни -  не дадуть.

Єдина можливість – радикальні зміни стратегічного спрямування, які б дозволили національному виробнику вийти на ринок та створити гідну конкуренцію товарам іноземного виробництва.  Зрозуміло, що йдеться не лише про цінову, але й про якісну конкуренцію, бо "дешевий і паршивий" товар зрештою не буде потрібен ані споживачу, ані виробнику, ані державі як такій. Значить, під лозунг "Купуй українське" треба швидко створювати й товар відповідної якості.

Іншого виходу у нас немає. Україна сьогодні посідає одне з перших місць із захворюваності на СНІД. Не останню роль зіграла і дорожнеча засобів контрацепції. Багатьом молодим людям презервативи просто недоступні. Тож на ринку цих товарів мають відбутися зміни.

В уряді, схоже, теж це розуміють. Недарма у своїх останніх заявах прем’єр Азаров наголошує на необхідності налагодити виробництво товарів фармацевтичної групи на українських підприємствах. Та й не тільки фармацевтичної. Тим більше, що вітчизняна промисловість має значний (і в багатьох випадках нереалізований) потенціал для освоєння і випуску конкурентоспроможної продукції.

Побоювання, що українці знехтують вітчизняними виробами на користь імпортних, можуть виявитись марними. Бо вже зараз більшість населення воліла б відмовитись від неякісних товарів широкого вжитку китайського чи турецького виробництва і повернутися до вітчизняного. Тож такий підхід стане найкращим. І вгамує апетити монополістів. Бо здоров’я української нації важливіше за надприбутки купки монополістів.

Залишається тільки сподіватися, що перехід від слів до діла буде швидким і безболісним…

Ірина Говорунова

УНІАН в Google News