Баланс тижня: "LNG-термінал", Міжнародний валютний фонд та ПДВ-облігації
Баланс тижня: "LNG-термінал", Міжнародний валютний фонд та ПДВ-облігації

Баланс тижня: "LNG-термінал", Міжнародний валютний фонд та ПДВ-облігації

11:01, 01 грудня 2012
8 хв. 10

Скандал з нацпроектом "LNG-термінал", який мав всі шанси стати епохальним, перетворився на бурлеск та фарс. Уряд затвердив макропоказники на 2013 рік, але експерти вважають, що прогноз Кабміну  є надто оптимістичним. МВФ знову приїде в Україну, аби розібратися із співпрацею. Заговорили про повернення ПДВ-облігацій, що дозволить бізнесу отримати хоч якийсь ресурс...

Не дивлячись на достатню висвітленість цієї теми, обійти мега-подію цього тижня, звичайно ж не можна. Йтиметься про скандал з національним проектом, який мав всі шанси стати епохальним, таким собі поворотним пунктом в історії становлення енергонезалежності нашої країни. Але, як це часто буває в нашій історії, перетворився на бурлеск та фарс.

Нацпроект з "підмоченою" репутацією

Якщо коротко: саме цього понеділка голова Держагентства з питань інвестицій Владислав Каськів підписав історичну за всіма параметрами угоду про реалізацію національного проекту «LNG-термінал» з компаніями Excelerate Energy LLC і Gas Natural SDG. Як уточнював тоді журналістам міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, у компанії Excelerate Energy LLC планувалося орендувати плавучий завод із регазифікації скрапленого газу, а компанія Gas Natural SDG, SA (Іспанія) повинна була виступити інвестором реалізації проекту.

Проте вже ввечері того ж дня преса повідомила, що компанія Gas Natural SDG спростувала свою участь у проекті. Наступного дня скандал розгорівся ще з більшою силою, коли почали розбиратися, а з ким же, власне, була підписана дана угода. Власне з'ясування особистостей та обставин підписання данної угоди тривало практично до кінця тижня. Як результат, Джорди Бонвеї, який від імені іспанської компанії Gas Natural підписав угоду, визнав, що не мав права підписувати цей документ. В свою чергу, Владислав Каськів заявив, що готовий піти у відставку, «якщо це (відставка - ред.) сприятиме реалізації проекту". Отакий, якщо коротко, перебіг подій цього гучного скандалу.

Підсумовуючи ці події можна довго розмірковувати про те, що в Україні державним чиновником найвищого рангу може стати кожен, хто має хороші зв'язки, і для цього абсолютно не треба бути профпридатним, або про те, що північні сусіди не сплять. Звичайно, всі ці речі мають право на життя, проте також не варто забувати, що вирішення питань з легітимізацією тих чи інших урядових рішень шляхом залучення представників нібито авторитетних міжнародних інституцій має в Україні довгу і славну історію.

Чергове покращення

На цьому тижні уряд затвердив макропоказники на 2013 рік. Зростання ВВП очікується на рівні 3,4%, інфляція – 4,8%. Аналітики одразу ж зазначили, що затверджений показник зростання ВВП є дуже близьким до офіційного прогнозу Міжнародного валютного фонду (3,5%). Але навіть цей прогноз, на думку експертів, є надто оптимістичним. Так, за оцінкою головного економіста Dragon Capital Олени Білан, економіка України в наступному році буде рости повільніше, прогнозоване зростання ВВП складе приблизно 2,5% р/р у порівнянні з 0% у цьому році. Експерт також очікує, що споживчі ціни зростуть до кінця 2013 на 10% р/р (у порівнянні з 1,5% в 2012 р.), що буде зумовлено підвищенням комунальних тарифів, більш низьким врожаєм с/г культур і ослабленням курсу гривні. Експерт також зазначила, що консервативний прогноз номінального ВВП може свідчити про готовність уряду координувати бюджетний процес з МВФ.

До речі, на цьому тижні з'явилась інформація про те, що місія МВФ відвідає Україну 7–17 грудня для переговорів щодо умов подальшої співпраці.

Валютний курс обіцяють гнучко зафіксувати

На цьому тижні голова Національного банку чітко артикулював, що закон про введення 15% збору продажу фізособами готівкової валюти таки необхідно прийняти. "Цей закон, я наполягаю, буде добре захищати інтереси людей. Ми спочатку зробимо роз'яснення, щоб люди побачили, які будуть позитиви від цього закону. І коли це буде зроблено, ми будемо підтримувати", - зазначив Сергій Арбузов.

У цьому зв'зку варто нагадати, що на думку ряду експертів, подібні дії можуть лише зашкодити співпраці України з МВФ, а дехто з експертів навіть вважає, що просування данного закону свідчить про те, що український уряд вважає ідею поновлення співпраці з МВФ малоздійсненною. Мабуть ні для кого не є секретом, що саме Міжнародний валютний фонд виступає послідовним прихильником дерегуляції в сфері курсової політики та гнучкого валютного курсу.

До речі, згідно з оприлюдненим на цьому тижні звітом Міжнародного валютного фонду, курс гривні на сьогоднішній день переоцінений у середньому на 8-13% і тому Фонд пропонує знизити курс національної валюти до долара на 13% для досягнення бездефіцитного платіжного балансу.

Експерти МВФ також очікують, що золотовалютні резерви Національного банку  впадуть до рівня 24 мільярдів доларів (40% короткострокового боргу) до кінця 2012 року. При цьому, на думку експертів Фонду, в 2013-2014 роках резерви також залишаться на низькому рівні (27% короткострокового боргу), що "безумовно позначиться на оцінках упевненості інвесторів". На думку експертів Фонду, негативним тенденціям сприятимуть як внутрішньоекономічні проблеми - зниження експортної виручки, ризики відпливу капіталів - так і об'єктивні зовнішні небезпеки. Обсяг зовнішнього й внутрішнього боргу становитиме, за розрахунками МВФ, - 65 і 35% ВВП відповідно.

СОТ та Україна: "загострення" співпраці

На цьому тижні в інформаційному просторі знов з'явилось найгостріше на цей час проблемне питання у стосунках України ще з однією авторитетною міжнародною інституцією - Світовою організацією торгівлі. СОТ на своєму засіданні 26 листопада прийняла заяву, в якій закликала Україну відкликати заявку на перегляд тарифних ставок на 371 товарну позицію, надіслану українською стороною в жовтні цього року.

«На користь розвитку багатосторонньої торгівлі і глобальної економіки ми закликаємо Україну відкликати свою заявку про перегляд тарифів на широкий спектр продуктів, яка містить 371 тарифну позицію і виходить за рамки намірів СОТ щодо тарифних переговорів», - йдеться у даній заяві. Учасникам Ради СОТ, згідно із заявою, незрозуміло, якими будуть компенсаційні заходи з боку України. Крім того, їх турбує брак прозорості з боку України в цьому питанні. Данну заяву підписали найбільші держави – учасники СОТ, включаючи США, країни ЄС і Китай. Україна, як сказано в повідомленні СОТ, продовжить переговори щодо перегляду тарифів.

ПДВ знову "на передовій"

І тепер щодо традиційного головного болю украінських експортерів таурядовців - мова, звичайно, про повернення ПДВ. На початку тижня голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ закликав уряд у 2013 році повернутися до практики випуску ПДВ-облігацій, або їх аналога.

«Ми пропонуємо випустити ПДВ-облігації. Вони дадуть нам два рішення: матимемо процентну ставку і частково зможемо компенсувати збитки, а, крім того, одержимо інструмент для реальних застав і кредитів", - сказав Д.Фірташ. Зі свого боку прем'єр-міністр Микола Азаров, наче тільки й очікував на таку пропозицію й схвально відгукнувся про реалізацію цієі ідеі чи не одразу з 1 січня 2013 року.

Аби зрозуміти, чому саме зараз прозвучав заклик до повернення фінансового інструменту, який буквально пару років тому вже застосовувався в Україні, варто подивитись дані щодо заборгованості з ПДВ, оприлюднені на цьому тижні тією ж таки Федерацією роботодавців України. Так от, на 1 жовтня 2012 року загальна заборгованість держави перед бізнесом з податку на додану вартість становила 40 млрд грн(!). Ситуація, як бачимо, більш ніж критична, і очевидно уряду необхідно приймати якісь рішення. От тільки лишається відкритим питання, наскільки ефективним у сьогоднішній ситуації буде застосування ПДВ-облігацій.

За словами фахівця відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, повернення до ПДВ-облігацій дозволить бізнесу отримати в своє розпорядження хоч якийсь ресурс. Питання тільки в тому, чи зможе бізнес так само ефективно і швидко позбутися облігацій, як це він зробив у 2010 році, і з таким же невисоким дисконтом. На думку фахівця, на сьогодні важко очікувати попит на ці папери. Минулого разу активні покупки з боку нерезидентів дозволили продати ринковим гравцям практично відразу весь обсяг випуску. Зараз, за словами фахівця, з урахуванням девальваційних очікувань інвестори вимагатимуть набагато більший рівень дисконту, що може виявитися неприйнятним для підприємств. У той же час, якщо вітчизняні банки зможуть отримувати оперативне рефінансування під ці папери, то вони самі можуть згенерувати високий обсяг попиту.

Віталій Неборак (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies