Генплан Києва: офіси на лівому березі, житло – на правому

Містобудівники визначили, що межі Києва розширювати не будуть, а межева ємність будівництва житла до 2025 року складе 45 мільйонів квадратів. Метро на Троєщину замінять трамваєм...

Київська влада презентувала концепцію Генерального плану столиці до 2025 року. Затвердити її планують у липні, а на початку 2011 року - передати на державну експертизу і провести громадське обговорення, прийняття нового генплану прогнозують на кінець першого кварталу 2011 року.

Скоректувати обсяги будівництва змусили реалії дня. За час дії "старого" генплану столиця значно виросла: раніше передбачали, що до 2020 року чисельність населення Києва досягне 2,6 млн. осіб, а вже сьогодні киян 2,740 млн., не рахуючи приїжджих.

Як пояснив перший заступник начальника комунальної організації "Центр містобудування і архітектури" (генпідрядник генплану) Василь Присяжнюк, особливістю генплану буде нова структура міста. Його розіб'ють на адміністративно-планувальні території в межах існуючих районів (раніше було 6 планувальних зон), для кожної зроблять розрахунки об'ємів планованого до будівництва житла, кількості робочих місць, объектів громадського значення.

Умови забудови в центрі посилять

У рамках нового генплану влада планує розробити окремий документ - регламент забудови центральної частини Києва. Усі квартали центру столиці планують розбити на мікрорайони, визначивши для кожного з них граничну поверховість забудови, площу, щільність, функціональне призначення об'єктів.

До речі, у чинних правилах таких положень немає, існує тільки обмеження висотності будівництва в центральній частині міста (до 27 метрів) а також щільність забудови, що визначають державні будівельні норми.

"Якщо ми це зробимо у складі генерального плану і, особливо, у складі графічної частини правил забудови, то сподіваємося, що це дасть можливість уникнути більшості конфліктних ситуацій між жителями міста, інвесторами і владою", - вважає в.о. начальника Головного управління містобудування, архітектури і дизайну міського середовища КМДА Сергій Броневицький.

Регламент забудови центру Києва планують розробити до кінця року, а в 2011-му зонинг пошириться на усю столицю.

Окрім того, влада має намір уточнити межі історичних ареалів столиці - центрального, південного, китаївського, а також створити новий дорогожицкий ареал (увійдуть: територія навколо Лук'янівського кладовища, комплекс в районі вул. Теліги, територія Кирилівської церкви).

"Це робиться для того щоб обмежити будівництво і розміщення яких-небудь висотних комплексів на цій території", - пояснив В. Присяжнюк.

У новому генплані також переглянуть режими використання територій історичних ареалів до обмеження поверховості і в цілому можливості будівництва. Зокрема, в буферних зонах Софії Київської і Києво-печерської лаври умови забудови стануть складнішими.

При цьому прибережні території Дніпра, включаючи острови, Русанівські сади, сади, в районі Осокорків потрапляють у зону охорони ландшафту. У перспективі передбачають виключити тут висотну забудову і відвести територію під котеджне будівництво.

Житловий резерв -  45 мільйонів "квадратів"

Містобудівники визначили, що межі Києва розширюватися не будуть, а гранична місткість будівництва житла до 2025 року складає 45 млн. кв. м при сьогоднішньому житловому фонді в 58-59 млн. кв. м. "Ми розуміємо, що побудувати 45 млн. кв. м за 15 років - неможливо на сьогодні. Але місткість ми оцінили", - пояснив С. Броневицький.

Новобудови можуть зводити на вільних територіях (близько 20 млн. кв. м) за рахунок реновації 2,5-2,6 млн. кв. м п'ятиповерхової забудови (15-17 млн. кв. м), а також  територіях, зайнятих промисловими підприємствами (7-8 млн. кв. м). "Ці цифри говорять про те, що Київ впритул підійшов до проблеми реновації, тому що територій, вільних від забудови, залишилося не так багато. Якщо узяти темпи 1,5-2 млн. кв. м, що цілком реально через 3-4 року, ми прогнозуємо навіть більше. Тому це не більше ніж на 7-9 років будівництва. Якщо ми говоримо про перспективу, місту слід зайнятися законодавчим забезпеченням можливості реновації п'ятиповерхової забудови", - підкреслив С. Броневицький.

В. Присяжнюк уточнив, що на сельбищних територіях міста є можливість використання понад 6 тис. га землі (вільні від забудови землі, землі, на яких розташовані "хрущовки", території спеціального і сільгосппризначення) під житлову забудову. До речі, інвесторам уже цього року запропонують купувати на аукціонах земельні ділянки разом з ТЕО майбутніх проектів.

Найбільш реальним містобудівники бачать будівництво 38,4 млн. кв. м житла в існуючих межах Києва. Зокрема, планують завершення забудови житлового масиву "Осокорки-північні", будівництво нових масивів "Осокорки-центральні", мікрорайону №11 в районі просп. Бажана, житмасивів "Теремки-3" за Кільцевою дорогою, в районі вул. Ломоносова і Трутенко.

За оцінкою В. Присяжнюка, у столиці існують вже відведені земельні ділянки, більшість з яких - із затвердженими проектами, тут можна побудувати 25 млн. кв. м житла.

Ще 2,5 млн. кв. м житла може з'явитися при реновації "хрущовок" (зокрема, мікрорайон в р-ні вул. Попудренко, Мініна і Червоногвардійською, мікрорайон в р-ні вул. Щербакова, в р-ні вул. Маршала Гречко та ін.). Щоправда, є одне "але" - законодавчої бази для реновації "хрущовок", на яку так чекають забудовники, немає.

Офіси - наліво, житло - направо

Для того, щоб виправити дисбаланс офісної і житлової забудови між лівим і правим берегом та ситуацію зі щоденними корками, влада пропонує будівництво офісних центрів на лівому березі, а житла - на правому.

Загалом у столиці планують побудувати близько 15 млн. кв. м комерційної нерухомості (офіси, готелі, торговельні центри, спортивно-розважальні комплекси, банки), причому на ділянках, щодо яких уже прийняті рішення Київради і розроблена проектна документація.

В. Присяжнюк уточнив, що розробники генплану запропонують Київраді переглянути деякі рішення про розміщення офісних комплексів в центрі міста, і рекомендуватимуть обмежити їх будівництво. Влада ж вважає, що офісні центри доцільно будувати на лівому березі столиці. Водночас стимулюватимуть додаткове розміщення житла в центрі міста, на ділянках, які раніше були передбачені під будівництво офісів. "Подальше навантаження на два центральні райони призведе до ще більшого транспортного хаосу в центрі столиці", - додав він.

Враховуючи це, планують створити великий офісно-діловий комплекс в районі Троєщинського ринку (по вул. Електротехнічній), щоб забезпечити роботою жителів Троєщини і Лісового масиву. Передбачається, що офісно-готельний і торговельно-розважальний центр виросте і в районі станції метро "Лісова" (у районі заводу "Радикал"). Також висотний офісний комплекс планують побудувати по Харківському проспекту - просп. Бажана.

У віддалених від центру районах на правому березі (у районі Телички, Корчеватого, частини території Рибальського півострова) також пропонуватимуть території під комплексну реконструкцію і забудову. Висотки ж "відведуть" далеко від центру  - на основні магістралі в'їзду до Києва.

Замість метро на Троєщину - швидкісний трамвай

Криза - кризою, а столицю захлеснула хвиля автомобілізації. За підрахунками містобудівників, на 1 тис. киян сьогодні доводиться 315 легкових автомобілів, не враховуючи громадського і вантажного транспорту. Полегшувати життя власникам "залізних коней" влада буде добудовою існуючих мостів і транспортних розв'язок.

 "У найближчі шість років ми добудовуємо Подільський мостовий перехід. Ми будуємо 2 тунелі через Дніпро, добудуємо залізничний міст (на Дарницькому вокзалі). На сьогодні ми не плануємо будівництво інших мостів через Дніпро в Києві", - уточнив С. Броневицький.

У далекій перспективі - будівництво мостів в районі Оболоні, на Троєщину (вул. Милославська) для того, щоб "замкнути велику кільцеву дорогу", а також автомобільного тунелю під Жуковим островом з виходом в районі Борисполя.

Особливо порадувала винахідливість містобудівників у питаннях пересування "безмашинних" киян. Не дивлячись на те, що метро - "швидкий і надійний вид транспорту", усю увагу розробники генплану перемістили на швидкісний трамвай.  Зокрема, планують завершення реконструкції лінії швидкісного трамваю від Кільцевої дороги до центрального залізничного вокзалу з можливим продовженням до перспективної станції метро "Ботанічна" уздовж Залізничного шосе.

Як варіант розглядають можливість замість будівництва Лівобережної перспективної лінії метро, яка зв'яже спальні райони лівого берега, побудувати уздовж залізниці швидкісний трамвай від Троєщини до Осокорків.

Окрім того, на Лівому березі передбачають будівництво ще однієї трамвайної лінії - зі зведенням тунельних переходів в районі вул. Панської до Бориспільської і Алма-атинської, яка з'єднає перспективні лінії метро. "Я думаю, що буде доцільніше і економічніше розвивати такий вид транспорту в Києві", - додав В. Присяжнюк.

І, нарешті, позбавитися від продуктів життєдіяльності місто зможе за допомогою запланованих до будівництва сміттєпереробного заводу за межами Києва і колектора на правому березі Дніпра за межами міста Українка.

Ілля Лимонов (УНІАН)

УНІАН в Google News