Стратегію розвитку Києва до 2025 року представили громадськості
Стратегію розвитку Києва до 2025 року представили громадськості
10:55, 02.06.2011
10 хв.
Очікується, що наступним кроком буде затвердження документа Київрадою (не пізніше осені), а потім відбудеться презентація проекту Генерального плану розвитку столиці...
Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов представив громадськості проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року. У колонній залі столичної мерії зібралося близько 400 представників різних компаній, депутати та громадські діячі.
Очікується, що наступним кроком буде затвердження документа Київрадою (не пізніше осені), а потім відбудеться презентація проекту Генерального плану розвитку столиці.
Стратегія передбачає розвиток Києва, виходячи з шести головних характеристик: креативний, який розвиває інновації; зберігає унікальність у глобальному масштабі; постійно підвищує якість життя; міста відкритої економіки; з потужним управлінням; гармонійний, збалансований.
Відео дня
«На наш погляд, є три фактори успіху, які забезпечують реалізацію стратегії. Перший - дуже чітка концентрація, зрозумілий всім фокус на декількох ретельно опрацьованих і позначених пріоритетах.
Фактор номер два. Нам здається дуже важливим, маючи на увазі відкладені в часі довгострокові результати, вміти поєднувати це з завданнями сьогоднішнього дня. Потрібно визначити так звані «швидкі перемоги» і при цьому розуміти, що вони служать для досягнення довгострокових результатів.
Третій фактор - люди. Це не лише команда професіоналів, які можуть день у день з повною віддачею займатися реалізацією стратегії. Дуже важливо, щоб була суспільна підтримка. Дуже важливо, щоб кияни цю стратегію розуміли, поділяли і підтримували, інакше добитися серйозних результатів буде складно», - зазначив директор Фонду« Ефективне управління », що входить в консорціум розробників стратегії, Наталія Ізосімова.
Комфорту життя - майже двократне зростання
Головною тезою документа стало підвищення якості життя для киян за допомогою поліпшення економічного добробуту та комфортності життя. Індекс комфортності до 2025 року планують підвищити в 1,7 разу. Його прораховували, виходячи з 16 ключових показників, серед яких - співвідношення ліній громадського транспорту до кількості жителів (планується збільшити в 1,6 разу), співвідношення площі доріг до площі міста (збільшити в 3 рази), співвідношення довжини електромереж на 1 тис. жителів (планується підвищити в 2,2 разу), площа житлового фонду на 1 мешканця (підвищиться в 1,3 разу), очікувана тривалість життя (планується збільшити з 72,7 до 79,8 року), викиди шкідливих речовин (планується знизити в 1,32 разу), кількість злочинів (знизити в 1,5 разу), кількість музеїв (збільшити в 5 разів).
За словами О.Попова, базовий сценарій розвитку столиці передбачає подвоєння економічного благополуччя міста і його мешканців до 2025 року, що буде забезпечено зростанням валового регіонального продукту (ВРП) в середньому на 6,5% на рік. Для порівняння: у 2004-2009 роках ВРП Києва ріс у середньому на 5,7% на рік, перевищуючи темпи зростання ВВП країни (2,5%).
«Такий сценарій дозволить Києву бути на рівних з Варшавою і Будапештом та наблизитися до Праги», - вважає голова держадміністрації. Він вважає, що, незважаючи на амбітність такого сценарію, він реалістичний.
Інвестиції зростуть у чотири рази
Серед основних завдань розвитку столиці до 2025 року - довести сукупний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій до 82 млрд. євро.
О.Попов пояснив, що до Києва вже інвестовано 22 млрд. євро.
«У нас, на жаль, як у Києві, так і в Україні загалом немає значної інвестиційної активності. Це пов`язано з тим, що ми проходили етап економіко-фінансової кризи. Сьогодні, коли ми маємо ситуацію стабілізації, отримуємо пропозиції від бізнесу вкладати кошти в серйозні об`єкти. Але для того, аби вони почали реалізовуватися, потрібно пройти бюрократичні процедури, на це потрібно 2-4 місяці», - сказав він, озвучуючи плани щодо інвестування в цьому році.
За словами О.Попова, цього літа планують прорахувати бізнес-плани за кожним напрямком, щоб залучати партнерів для інвестування.
Крім того, стратегія ставить за мету - збільшити туристичний потік до Києва з 1 млн. до 2,6 млн. туристів щорічно, довести середню швидкість руху транспорту до 40 км/год., знизити відсоток зношеності інженерної інфраструктури з 50% до менше 15%, скоротити рівень безробіття до 3%, створити 15 тис. місць у дошкільних навчальних закладах, знизити смертність у працездатному віці на 30%, підвищити частку витрат на первинну медичну допомогу до 20-30% від загальної суми витрат на охорону здоров`я, збільшити частку вторинної переробки твердих побутових відходів до 40%.
Таких цілей планують досягти шляхом спрощення дозвільної системи, сприяння розвитку галузей, що мають найбільший вплив на стан економіки і зайнятість, забезпечення базових умов діяльності (інфраструктура, система управління), визначення пріоритетних кластерів розвитку, за якими місто має конкурентну перевагу, використання багатого історико-культурного спадщини для розвитку туризму та культури.
Вісім «китів» розвитку столиці
Розробники документа визначили як пріоритетні вісім головних стратегічних ініціатив, серед яких «Першокласна інфраструктура», яка передбачає модернізацію транспортної та інженерної інфраструктури.
Як пояснив директор компанії BCG (яка входить в консорціум розробників стратегії) Сергій Перапечка, для цього планують залучати позикові й інвестиційні ресурси, передавати в концесію потужності теплоенергетичного господарства, залучати приватних інвесторів до модернізації житлового фонду, будувати й управляти об`єктами транспортної інфраструктури через механізми державно-приватного партнерства та залучення приватних інвестицій.
У проекті документа підкреслюється, що інфраструктура є головним пріоритетом у розвитку столиці. За оцінками експертів, до 2025 року Києву на реконструкцію теплових мереж необхідно 1,5 млрд. євро, на модернізацію водоканалізаційного господарства - 810 млн. євро, на реконструкцію електромереж - 220 млн. євро, на модернізацію житлового фонду та заміну ліфтів - 224 млн. євро, на розвиток потужностей метрополітену - 944 млн. євро, на закінчення міської окружної дороги - 173 млн. євро, на будівництво паркінгів - 34 млн. євро.
Друга ініціатива - «Зроблено в Києві» - спрямована на стимулювання конкурентних кластерів економіки. Зокрема, з восьми потенційних кластерів планується відібрати два-три для їх просування. Серед можливих кластерів - створення вільної зони медичної галузі; центр точного машинобудування; центр підготовки фахівців цивільної авіації; науково-дослідний центр з фокусом на сільськогосподарську галузь; центр комерційного трейдингу СНД та Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) (сировинні сільськогосподарські товари); регіональний та міжнародний IT аутсорсинг; центр авіаційної логістики України, СНД та ЦСЄ; регіональний та міжнародні центри культури та туризму / розвиток спорту після Євро-2012.
Ініціатива «Електронний уряд» спрямована на впровадження сучасних технологій міського управління. Серед основних напрямків реалізації даної ініціативи - створення єдиного міського порталу для роботи з громадянами та підприємствами, що не вимагає особистої присутності, впровадження електронного документообігу для прискорення роботи органів влади, а також введення автоматизованих систем управління.
Четверта ініціатива - «Культурна долина» - спрямована на створення унікальної культурної атмосфери. Для її втілення в життя пропонують організувати і сприяти великим культурним подіям, фестивалям кіно, музики і театру; відновлювати культурні об`єкти, зводити комплекси для масштабних заходів; створити «зону вільного мистецтва» для реалізації талановитих художників; створити єдиний культурний інтернет-портал, просувати його на міжнародному рівні.
П`ята ініціатива - «Дніпровська перлина» - сконцентрована на збереження та благоустрій прибережних територій Дніпра, вона передбачає використання унікального пейзажу і ландшафту для формування рекреаційної зони, розвиток занедбаних і промислових прибережних територій.
Ініціатива, спрямована на просування здорового способу життя, - «Здоровий киянин» - передбачає значне збільшення кількості майданчиків для спорту; інтеграцію веломаршрутів у транспортну схему і в місця відпочинку, стимулювання будівництва спортивних споруд приватними інвесторами, створення сучасного спорткомплексу для проведення змагань міжнародного рівня.
«Центр поруч із будинком» - ініціатива, спрямована на створення нових центрів ділової активності. При цьому пріоритет розміщення бізнес-центрів, торгово-розважальних центрів, готелів і об`єктів соціальної інфраструктури передбачається віддати лівому березі Дніпра і віддаленим районам правобережжя. Водночас, розробники документа акцентують увагу на пріоритеті вторинної забудови на території промислових зон над первинної забудовою нових ділянок. Також пропонують обмежити розміщення комерційної нерухомості в центрі столиці. Заплановано і довгоочікуване будівництво нової лінії метро з охопленням житлового масиву Троєщина, а також створення кільцевої лінії міської електрички.
І, нарешті, восьма ініціатива - «Міжнародна гавань штаб-квартир» - передбачає залучення до Києва центральних офісів міжнародних компаній і організацій. Для цього планують спростити дозвільну систему та процедури реєстрації бізнесу і прав власності, спростити і забезпечити прозорість процедури надання об`єктів під реконструкцію, ділянок під будівництво. В інформаційному плані передбачено проведення кампанії про переваги міста для міжнародного бізнесу через проведення інвестиційних форумів та інших заходів.
Тетяна Акімова (УНІАН)
Детальніше про проект читайте
