За "апетитами" народних депутатів електорату не поспіти…
За "апетитами" народних депутатів електорату не поспіти…

За "апетитами" народних депутатів електорату не поспіти…

21:47, 06.04.2012
7 хв.

Після нехитрих підрахунків "доходів" народних депутатів стає зрозуміло, чому у нас в такому жахливому стані лікарні, школи, дитсадки, дороги і мости, чому не вистачає на зарплати медичним працівникам, учителям і т.д. Та тому, що не вистачає… на всіх

За 'апетитами' народних депутатів електорату не поспіти…Україна на всю потужність готується до парламентських виборів. Під них пишуться закони, особлива увага приділяється підлещуванню електорату. Але при цьому ніхто не відміняв зобов'язання перед фінансово-промисловими групами, від яких у принципі й залежить доля політикуму, який будь-що хоче зберегти за собою право «тиснути на кнопку» майбутнього України. Даються обіцянки і робляться гучні заяви, які вивертають навиворіт події минулих років, відкриваються нові кримінальні справи проти опонентів, «реформуються» сфери впливу, чистяться кадри. Але це – напружені моменти життя «ведучих». А що стосується «ведених» – потенційних виборців, саме від яких і залежить результат виборів, то їхнє життя дедалі більше нагадує гру на виживання в екстремальних умовах. Це для них підвищуються соціальні стандарти, щоб потім, латаючи дірявий від невчасних і невиправданих ініціатив бюджет, душити податковим пресингом, це в турботі про них економікою керують фактично в ручному режимі, результатом чого стає необгрунтоване підвищення в рази цін. Це заради них переписуються Трудовий кодекс, що ставить у ще більшу залежність від працедавця, і правила ринку зайнятості, які посилять проблему працевлаштування. Перелічувати подвиги опікування електоратом можна довго, але від цього нічого не зміниться, поки опікуваний не полюбить себе – не підвищить самооцінку і не набуде впевненості у власних силах, як, наприклад, це роблять опікуни – народні обранці. Вони про себе коханих ніколи не забувають.      

Наприклад, один із життєвих тягарів слуг народу – квартирне питання. Як повідомляв «Вісник держзакупівель», Управління справами Верховної Ради України витратить у поточному році 17,4 млн. грн на проживання депутатів у готелях «Київ» і «Україна». Готельний комплекс «Київ» одержить за свої послуги понад 16,7 млн. грн, готель «Україна» - майже 703 тис. грн. Вартість проживання, згідно з даними минулого року, варіюється від 400 до трохи більше ніж 500 грн. Очевидно, знижку готелі Верховній Раді зробили як гуртовому покупцеві.

Готель «Київ» розташований у діловому і політичному центрі столиці – в «аристократичних» Липках. Недалеко від готелю – будівлі Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента і Національного банку. На відстані 300 метрів – найближча станція метро «Арсенальна». З вікон готелю відкривається панорама на Дніпро, Маріїнський палац і парк. На сайті готелю вартість номерів дещо інша, ніж для депутатів. Однокімнатний двомісний економ коштує 720 грн, однокімнатний одномісний напівлюкс – 1500 грн, двокімнатний від економ до напівлюкса або люкса – від 960 до 2520 грн. Отже, знижка для парламенту повинна тішити платника податків, інакше «прописані» в цьому готелі 142 депутати обійшлися б його гаманцю набагато дорожче.

Відео дня

У готелі «Україна» проживають лише 6 депутатів, номери тут для них коштують від 450 гривень на добу за однокімнатний до 510 гривень за двомісний.

Тризірковий готель «Україна», побудований у 1961-му, теж розташований у центрі Києва, в пішохідній близькості від тих-таки органів влади. На сайті готелю написано, що одномісний напівлюкс коштує 997 грн, люкс двокімнатний одномісний – 1309 грн, а люкс 3-кімнатний двомісний – 2518 грн.   

От якби для наших фанатів футболу такі знижки на проживання у найкращих готелях столиці як для господарів Євро-2012 зробили...

У грудні 2011 року в парламенті заявляли, що народні депутати минулих скликань не повернули у власність держави жодного приміщення, яке було їм надане в Києві на час виконання депутатських повноважень. І тут слід пригадати торішній коментар спікера парламенту Володимира Литвина з приводу урізування бюджетів держструктур. 

На його думку, «відібрати» у нардепів треба все, крім заробітної плати і того, що потрібне їм для виконання своїх обов'язків. Як яскравий приклад «боротьби» з привілеями спікер назвав той факт, що парламентарів позбавлять права на пільгове забезпечення житлом. За словами Литвина, ВР минулого скликання загалом було надано 17 службових квартир – «більше нічого не виділяли, і я думаю, що в майбутньому вже більше нічого і не буде», але при цьому «зараз... іде боротьба з приводу того, як ці службові 17 квартир перевести у неслужбові». Адже парламенту «набагато складніше обслуговувати службові квартири, ніж якби вони були просто квартирами народних депутатів».

Правда ж, цілком «парламентська логіка», хоча абсолютно незрозуміло суто по-людськи.

До речі, історія з 17 квартирами залишилася «закритою темою». У липні 2009 року, коли країна була прибита черговою хвилею кризи, у Раді розгорівся «квартирний» скандал. Дійшла справа до того, що 120 депутатів, котрі «гостро потребують» житла, розіграли 17 квартир на вул. Срібнокільській, 24 у Києві. Щасливчиками стали вісім нардепів із фракції Партії регіонів, чотири «б’ютівця», один комуніст. Треба віддати належне, чотири ордери без лотерейного розіграшу було віддано депутатам-інвалідам, учасникам бойових діях і т.п. Поспішати вселятися у новенькі квартири ніхто не став. Воно й зрозуміло, хто ж не знає, в якому стані здаються новобудови. ВР навіть намагалася допомогти бідолахам грошима. Пропонувалося прийняти ухвалу про додаткове виділення з бюджету 2,44 млн. грн на оснащення горезвісних квартир «життєво необхідним». Безгрошів’я довело до того, що через 4 місяці після жеребкування 352 голосами квартири перевели у розряд службових. Мабуть, вони так і стоять незаселеними. Кому ж захочеться вкладати у «чуже». Інша річ готель.   

Проте скорочення коштів на слуг народу відбулося, щоправда, настільки незначне, що платник податків не відчує полегшення. На утримання 450 народних депутатів з бюджету в 2012 році буде витрачено близько 869 млн. грн, зокрема на зарплату – 279 млн. грн. При цьому 2,5 млн. грн підуть на їх виступи у пресі, на витрати парламентської їдальні виділено 1,6 млн. грн. Для порівняння: у 2010 році з держбюджету на потреби ВР було виділено 852 млн. грн, у 2010 році – 872,7 млн. грн. В основному постраждало меню депутата, цього року воно явно погіршилося, у 2010-му апетити нардепів були задоволені на 3,6 млн. грн.

Ще одним чваниться влада – скороченням віп-пенсій. У нардепів вони тепер не вищі ніж 8 тис. грн. Раніше середній розмір «пенсійної допомоги» народного обранця становив 15,7 тис. грн. Віп-пенсіонерів налічується близько 950 чоловік, пересічних українців, котрі вийшли на справді заслужений відпочинок, – понад 12 млн. Їхня середня пенсія – 1,1 тис. грн. А середня зарплата українця становить близько 2 тисяч грн, депутата – майже в разів 10 більше.

А тепер як зарплатний розклад виглядає у світі. Середня пенсія у США (за даними на 2011 рік) становить 1164 дол. (мінімальна – 300-600 дол.), у Німеччині – 810 євро (570 євро), в Іспанії – 850 євро (570 євро), у Литві – 767 латів (2370 грн), мінімальна – 440 латів, у Росії – 8180 руб. (4611 руб.). При цьому парламентарій одержує на місяць зі скарбниці у США всього лиш у 4,3 раза більше, ніж середній американець, в Італії – у 2,2 раза, у Німеччині – у 2,9 раза.

Після нехитрих підрахунків стає зрозуміло, чому у нас в такому жахливому стані лікарні, школи і дитсадки, дороги і мости, чому не вистачає на зарплати медичним працівникам, вчителям і т.д. Та тому, що не вистачає… на всіх.

Нана Чорна (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся