Розпродаж держвласності: кого "зігріють" українські енергокомпанії?

Стартувала велика приватизація української енергетики. Перебіг подій дає деяке уявлення, на чиєму боці симпатії влади...

В Україні таки стартувала велика приватизація енергетики. Про неї говорили, як мінімум, з початку року, а реальних обрисів вона набула в червні, коли Кабінет Міністрів, а потім Фонд державного майна затвердили план-графік продажу держпакетів енергокомпаній одинадцяти як генеруючих, так і розподільчих.

У зв`язку з часом старту виникає закономірне питання - наскільки оптимальним є оголошення приватизаційного конкурсу, коли і український, і світові ринки захоплюють хвилі чергової глобальної кризи, а інвестори гранично обережні у виборі. На думку експертів, з точки зору держави, приватизацію енергокомпаній доцільніше було б проводити в умовах стабільності у світовій економіці. Тоді вища капіталізація компаній і, відповідно, дохід, який можна отримати від продажу. Водночас, з точки зору інвестора і самого підприємства, розвитку його технічної та технологічної бази, невисоку ринкову вартість можна розглядати як позитив, оскільки в інвестора залишиться більше обігових коштів для впровадження нових технологій та придбання обладнання.

Хід приватизаційних подій дає деяке уявлення, на чиєму боці були симпатії влади. Зокрема, в серпні планували виставити на продаж держпакет акцій "Західенерго" і "Київенерго". І хоча на початку липня ФДМ на повну почав підготовку до продажу цих компаній, конкурс оголосили тільки зараз.

Логічне запитання: чому терміни приватизації зазнали настільки значних змін, фактично були пролонговані на два місяці? У Фонді держмайна звично кивали на Кабмін, мовляв, що ми поробимо, якщо там не поспішають затверджувати умови продажу енергокомпаній. Хоча, на думку експертів, справжньою причиною стало затягування переговорів між потенційними покупцями та урядом. Як зазначив ще у вересні старший аналітик Dragon Capital Денис Саква, "досі не були оголошені ні стартові ціни виставлених на продаж пакетів акцій, ні інвестиційні зобов`язання, тому ми вважаємо, що переговори між ФДМ і потенційними інвесторами ведуться насамперед щодо цих двох питань".

Які компанії можуть виступити в ролі цих самих "потенційних інвесторів"? Глава ФДМ Олександр Рябченко не раз заявляв, що українськими енергоактивами цікавиться ряд як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. Серед потенційних інвесторів, які могли б взяти участь в конкурсі по "Київенерго" він зазначив "Луганське енергетичне об`єднання", "Сервіс-Інвест", "Полтава-", "Львів-" і "Київобленерго". А реальним покупцем держпакета акцій "Західенерго" він назвав ДПЕК.

Напевно, ні для кого не секрет, якщо державі на сьогодні належать 70,1% акцій ПАТ, то 24,9% контролюється ДПЕК. Зовсім недавно, 4 жовтня, "Західенерго" зробив вибір на користь компанії ТОВ «ДПЕК Трейдинг» для поставки 1 млн. тонн вугілля для ТЕС компанії в жовтні-грудні ц.р., таким чином продемонструвавши впевненість сьогоднішніх приватних інвесторів у завтрашньому дні.

Подібна ситуація, незважаючи на заяви О.Рябченка про велику кількість можливих учасників конкурсу, спостерігається і щодо "Київенерго", де 39,98% акцій належить знову таки ДПЕК.

Очевидно, переговори між ФДМ і "потенційними інвесторами" завершилися успішно, оскільки конкурси за цими двома компаніями оголосили. Початкова вартість 45,103% держпакету акцій "Західенерго" склала 1 млрд. 932 млн. грн., 25% держпакету акцій ВАТ "Київенерго" - 432 млн. 305 тис. грн.

Умовами продажу передбачено, що в приватизаційних конкурсах можуть брати участь тільки компанії, потужності яких становлять не менше 30% від обсягів виробництва "Західенерго" і "Київенерго". Крім того, після продажу "Західенерго" буде зобов`язаний використовувати для своїх потреб не менше 70% українського вугілля. Є ще ряд пунктів, які стосуються, зокрема, подальшого розвитку компанії. Між тим, питання, наскільки адекватною є встановлена стартова ціна, а також інвестиційні вимоги, залишається відкритим...

Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква:

Стартова ціна за 45,103% акцій "Західенерго" була встановлена на рівні 1,93 млрд. грн. (240 млн. дол.), що передбачає ринкову капіталізацію в розмірі 530 млн. дол., або 41,4 дол./акція (на 66% вище ціни закриття торгів 5 жовтня) і мультиплікатор «Вартість підприємства/Встановлені потужності» на 2011 рік 124 дол./кВт-год за середнього показника по сектору 65 дол. Оприлюднені умови приватизації, загалом, відповідають раніше озвученим ФДМ, проте яких-небудь серйозних зобов`язань у плані інвестицій в модернізацію висунуто не було. Це може стимулювати інтерес інвесторів, які б в іншому випадку відмовилися брати участь у торгах через побоювання нести тягар фінансування капітальних інвестицій при здійсненні мінімального контролю над підприємством.

Заступник директора аналітичного департаменту інвестиційної групи "Сократ" Іванна Паніна:

Ціни компаній дійсно вищі за ринкові на 50% і 25% (для "Київенерго" і "Західенерго" відповідно). Якщо перерахувати на встановлену потужність, то ціна продажу буде на рівні 116 дол. за 1 кВт для «Західенерго» і 180 дол. для «Київенерго». Російські енергетичні компанії торгуються в середньому по 160 дол. за 1 кВт, країн, що розвиваються, - по 284 дол. за кВт, розвинених - по 516 дол. за 1 кВт. Звідси бачимо, що ціна продажу обох компаній досить низька, за виставлені пакети можна було б сміливо просити в середньому на 75-125% більше.

Начальник аналітичного відділу компанії «Проспект Інвестментс» Олена Євдоченко:

Виходячи з поточної капіталізації «Київенерго» і «Західенерго», вартість 25% «Київенерго» і 45,103% «Західенерго» становить 217 млн. грн. і 1 млрд. 442 млн. грн. відповідно, що є навіть нижче початкової вартості, яку назвав Фонд держмайна. Цей факт пояснюється поточним падінням курсової вартості активів на світових фондових майданчиках, у тому числі і українському ринку акцій, на фоні боргової кризи в Європі.

Але з іншого боку, якщо, наприклад, розглянути експортний потенціал «Західенерго» і грошові потоки від експорту електроенергії, на наш погляд, стартова ціна для цієї компанії не є завищеною, а навпаки, можливо навіть невисокою. Втім, останнім часом чомусь не звучать від Фонду держмайна заклики продати держмайно подорожче, щоб по максимуму дати в бюджет "приватизаційних" надходжень. І навряд чи основна причина такої "незацікавленості" витиснути з інвестора побільше грошей за об`єкт полягає тільки в тому, що план поточного року з приватизації вже виконаний...

Андрій Гарасим (УНІАН)

УНІАН в Google News