Чи переварить фондовий ринок європейські борги?

Борги єврозони залишаються основною загрозою для фондових ринків. Короткочасні "ніби вирішення" питання від керівництва Євросоюзу і подальший нетривалий ріст індексів не відображають реальної ситуації...

Борги окремих країн єврозони, а зовсім не проблеми економіки США, залишаються основною загрозою для фондових ринків. Короткочасні "начебто вирішення" питання з боку керівництва Євросоюзу і подальший нетривалий ріст індексів не є відображенням реальної ситуації.

Так в останні дні вересня - на початку жовтня дуже серйозні заяви щодо європейської кризи прозвучали з вуст провідних політиків і економістів. Зокрема, президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що крах Греції стане крахом для усієї Європи. Тому він закликав докласти усі можливі зусилля для порятунку грецької економіки.

У свою чергу, прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон заявив, що єврозона становить загрозу для усієї світової економіки. Як наслідок, британський прем'єр також закликав європейських політиків докласти усі зусилля для фінансового захисту регіону, зокрема, стабілізувати ситуацію у банках.

Висловився з приводу боргових проблем єврозони і такий дуже авторитетний чоловік у сфері фінансів, як Джордж Сорос. У своїй статті для The Financial Times він заявив, що світ стоїть на порозі нової Великої депресії саме через європейські борги і нездатність керівництва регіону оперативно вирішувати актуальні проблеми. Дж.Сорос також дав у своїй публікації кілька чітких порад з порятунку Європи. При цьому він підкреслив, що головним завданням для європейської влади зараз є запобігання поширенню фінансової кризи від Греції на інші держави Європейського Союзу.

Водночас Греція у черговий раз виявилася не здатною виконати вимоги своїх донорів. Тобто виникає "дежа вю": ми вже це бачили раніше, коли країна готова поглинути безрозмірну, судячи з об'єму допомоги, суму, але кроки назустріч робити важкувато.

Як повідомляє ВПС, тепер Греція не укладається в рамки бюджетного дефіциту, погодженого з європейськими кредиторами і МВФ. У заяві міністра фінансів за підсумками засідання уряду, де затвердили проект бюджету на 2012 рік, сказано, що дефіцит бюджету Греції цього року очікують на рівні 25,2 млрд. доларів, що майже на два мільярди більше, ніж погоджений кредиторами дефіцит, який становить 23,1 млрд. доларів. При цьому показник дефіциту Греції на 2011 рік переглянуто з 7,6% ВВП до 8,5% ВВП, а на 2012 рік - з 6,5% ВВП до 6,8% ВВП. Збільшення дефіциту бюджету грецький Мінфін пояснив тим, що економічна рецесія виявилася глибшою, ніж очікували - замість 3,8%, очікуваних у травні, спад склав 5,5%. Причому, до кінця року дефіцит може навіть перевищити очікуваний рівень, якщо не здійснять нові заходи економії.

За усього вищевикладеного негативу ринки цінних паперів виявилися здатними демонструвати ріст.

На думку аналітика компанії Astrum Investment Management Павла Ільяшенка, в основі росту ринків акцій лежить стан перепроданості на тлі надмірно негативного сентименту. Зокрема, вважає він, «коментарі медіа про "катастрофічний" ріст прибутковості боргових зобов'язань Бельгії просто не відповідають дійсності. Таким чином, до ситуації, що склалася на ринках ризикових активів, слід ставитися як до останнього шансу оптимістів перехопити ініціативу в перспективі декількох тижнів».

Так, зазначив П. Ільяшенко, офіційним приводом для купівлі 4 жовтня стали заяви про те, що деякі єврочиновники прийшли до певної згоди щодо нібито рекапіталізації ряду банків. "Але, власне кажучи, не прозвучало ніяких деталей. Про цю ідею ми вже чули; заяви - це ще не дії, про що ринок прекрасно знає" - підкреслив аналітик.

Проте, повернемося до Греції. Пафосні, але безрезультатні спроби керівництва Європейського Союзу врятувати фінансове становище цієї держави (насправді йдеться про порятунок ЄС в цілому - інакше навіщо витрачати такі кошти) вже стають класикою.

Як підкреслила начальник аналітичного відділу компанії "Проспект Інвестментс" Олена Євдоченко, нездатність Єврогрупи прийняти очікуване рішення у питанні допомоги Греції помітно погіршила настрої учасників торгів на ринках акцій. На засіданні міністрів фінансів ЄС в Люксембурзі 3 жовтня не було винесено ніяких конкретних рішень щодо надання чергового траншу допомозі Греції. Глава фінансової групи Жан-Клод Юнкер заявив, що ситуація у Греції за останні декілька місяців стала гіршою і, ймовірно, втрати інвесторів по грецьких облігаціях переглянуть у бік підвищення. Грецькому уряду навряд чи вдасться виконати бюджетні плани на найближчі декілька років та істотно скоротити дефіцит бюджету, і цей факт примушує інвесторів замислитися про нові списання у майбутньому.

На думку О.Євдоченко, "ймовірно, щоб не драматизувати ситуацію на фінансових ринках і не привести до ще більшого посилювання фінансової кризи в єврозоні, ЄС все-таки видасть черговий кредит Греції після того, як через кілька тижнів ознайомиться з висновками інспекторів міжнародних кредиторів - Євросоюзу, МВФ і ЄЦБ". Навіть якщо допомогу у розмірі 8 млрд. євро і нададуть, то це, звичайно, буде позитивом для фінансових ринків, проте навряд чи вирішить питання глобально. Адже 110 млрд. євро допомоги, наданої у 2010 році, кардинально ситуацію не змінили, а просто відтермінували "судний день" для Греції і утримувачів грецьких паперів.

Хронічна волатильність, яка, схоже, уразила фондові ринки надовго і глибоко, вже здається важковиліковною хворобою. У жовтні фондові біржі в цілому демонструють ріст, проте зараз це схоже на таку стадію, після якої слід чекати зовсім не одужання.

Внаслідок, м'яко кажучи, не занадто дієвих заходів ЄС у допомозі Греції ситуація погіршується. І ріст ринків цінних паперів на цьому фоні можна пояснити лише одним. Інвестори змирилися з тим, що, як говорить О.Євдоченко, "по суті, Греція банкрот. Єдине, що навряд чи офіційно про це буде заявлено, оскільки європейська влада поки займає позицію цілісності єврозони".

Ключовим тут можна вважати слово ПОКИ, оскільки події останніх днів сильно псують пейзаж.

Так парламент Словаччини практично заблокував рішення інших держав єврозони щодо допомоги Греції, проголосувавши проти розширення Європейського фонду фінансової стабільності до 440 млрд. євро.

Як зазначають аналітики інвестиційної групи "Сократ", за правилами ЄС, закон про розширення стабілізаційного фонду має бути ухвалений усіма країнами регіону. Словаччина - єдина країна, яка не уклала угоду про ратифікацію цього договору. Окрім цього, повідомляють аналітики, на настроях інвесторів негативно позначається і невтішна заява глави Європейського центрального банку Жана-Клода Тріше про те, що боргова криза в єврозоні стала носити системний характер.

Підтвердженням вищесказаному є ще один неприємний момент. Світові рейтингові агентства продовжують знижувати рейтинги Італії та Іспанії. А що це, як не ознака поширення "грецького синдрому" на усю єврозону? Крім того, чи не виявляться благополучніші країни єврозони фінансово (а утримувачі держоблігацій на додаток і морально) виснаженими після таких розмірів допомоги і списань боргів? І який буде в результаті рівень довіри інвесторів до ризикових активів? Питань безліч - відповідей немає…

Поки ж саміт глав країн Європейського Союзу, на якому повинні були обговорювати проблеми регіону, відкладено на тиждень - до 23 жовтня. Керівництво єврозони знову виявилося не готовим до конкретних рішень і, більше того, до сюрпризів, подібних до тих, які зробила Словаччина. Невже в ЄС ще сподіваються, що час лікує усе? Навряд чи. Найімовірніше, що в Євросоюзі на цьому етапі просто не знають, що робити. І сумнівно, що рішення, якого чекають через тиждень, буде нарешті дієвим.

Більшість експертів зараз не надто охоче дають прогнози щодо подальших перспектив боргів єврозони,  і це цілком зрозуміло. З одного боку, гравці фондового ринку, швидше за все, вже змирилися з неминучістю дефолту Греції і намагаються не враховувати цей чинник у вартості акцій. З іншого ж боку - як не враховувати, якщо політики, схоже, зайшли у безвихідь, і пошук консенсусу тут стає нескінченним, що суперечить самому поняттю "консенсус"…

Олег Коберник (УНІАН)

УНІАН в Google News