Українська влада вирішила провести радикальні зміни на залізничних вокзалах / фото УНІАН

Залізничні вокзали – в оренду: чи заплатять українці за вихід до потягу

15:44, 14 липня 2021
7 хв. 6047

Українська влада поставила ціль передати головні залізничні вокзали країни в концесію. Поки ці плани залишаються на папері,"Укрзалізниця" вирішила зробити акцент на оренді вокзальних приміщень. УНІАН намагався розібратися, як влада буде покращувати сервіс на вокзалах і чи не примусять українців заплатити за вихід до потягів.

Українська влада вирішила провести радикальні зміни на залізничних вокзалах, які в свідомості українців традиційно асоціюються з поганим сервісом та відсутністю комфорту.

Уряд доручив Міністерству інфраструктури до 2023 року передати в концесію 7 головних залізничних вокзалів країни, серед яких столичний вокзал, а також вокзали в Харкові, Дніпрі, Миколаєві, Вінниці, Хмельницькому та Чопі.

Згодом міністерство повідомило, що серед перших концесійних проектів можуть опинитися також вокзали у Львові та Одесі.

Нагальність змін на вокзалах справді назріла, адже люди, які хоча б раз у житті мали справу з ними, навряд чи із задоволенням повертаються до них, а це в підсумку призводить до відтоку пасажирів із залізниці.

Концесійний підхід, який передбачає передачу об'єктів державної власності у довгострокове користування приватним підприємствам, отримав підтримку і від президента України Володимира Зеленського.

"Мені здається, я би всі вокзали здав в концесію. Було б дуже круто. Нехай люди заробляють, нехай люди отримують комфорт", - сказав він.

За попередньою оцінкою "Укрзалізниці" (УЗ), очікуваний термін концесії вокзалів складатиме 25 років / фото УНІАН

Сотні мільйонів інвестицій

За попередньою оцінкою "Укрзалізниці" (УЗ), очікуваний термін концесії вокзалів складатиме 25 років, а об'єм інвестицій в перші об'єкти концесії становитиме орієнтовно 150 мільйонів доларів.

За словами представників УЗ, уже зараз до концесії вітчизняних вокзалів проявляють цікавість кілька українських та іноземних компаній. Для них консультанти Світового банку, які допомагають українській владі в підготовці возалів до концесії, уже попередьно запропонували варіант співпраці.

Зокрема, концесіонер змушений буде взяти в концесію два вокзали - один великий вокзал і один менший вокзал. Таким чином, держава хоче залучити інвестора до розвитку менших вокзалів, а не тільки концентруватися на великих об'єктах.

Такий підхід ще не схвалений остаточно, проте вважається пріоритетним для влади і міжнародних партнерів.

В "Укрзалізниці" вважають, що передача вокзалів у концесію дозволить перетворити їх у великі торговельно-розважальні центри / фото УНІАН

Торговельні центри та європейський досвід

В "Укрзалізниці" вважають, що передача вокзалів у концесію дозволить перетворити їх у великі торговельно-розважальні центри з різноманітними магазинами, кафе, місцями відпочинку, кінотеатрами, де люди зможуть щось купити або ж отримати необхідні сервіси.

Така практика є притаманною багатьом вокзалам європейських країн, які уже давно перестали бути виключно залізничними об'єктами.

Наприклад, у німецькому місті Дрезден на залізничному вокзалі знаходиться величезний супермаркет, який по неділях, коли переважна більшість магазинів у Німеччині закрита, продовжує працювати та приваблюти величезну кількість людей.

Аналогічну ситуацію можна спостерігати на вокзалах Риги та Варшави, де розташовано безліч магазинів, кафе та місць відпочинку. Як показує їх приклад, залучення інвесторів дозволяє робити вокзали не тільки туристичними центрами, але й місцями активностей жителів міста.

Пасажирам не варто хвилюватися, що концесія створить їм труднощі в користуванні залізницею / фото УНІАН

Чи варто хвилюватися пасажирам?

Важливим питанням залишається те, наскільки глибоко проникне бізнес у вокзальну інфраструктуру. В УЗ підкреслюють, що інфраструктурна частина вокзалів (колія, перони, залізничні каси і ряд інших об'єктів, які стосуються виключно руху поїздів) залишатиметься у власності компанії і доступ до неї буде безкоштовним для пасажирів.

На думку експерта з питань транспорту, керівника громадського об’єднання "Центр Національної транспортної стратегії" Віктора Довганя, пасажирам не варто хвилюватися, що концесія створить їм труднощі в користуванні залізницею.

"Треба розділяти критичну і комерційну інфраструктуру. Наприклад, у портах тилова територія, місце для терміналу, перевалки - це господарська діяльність, а причал, під'їзд, днопоглиблення - це стратегічний актив державної Адміністрації морських портів. В аеропортах смуга - це завжди державна чи комунальна власність, а термінал може бути приватний. Це саме буде робитися і в УЗ", - сказав він.

Окрім цього, очікується, що концесія вокзалів дозволить зменшити збитки пасажирського напрямку діяльності залізничної компанії, які за підсумками минулого року становили 8,7 мільярда гривень.

Мінінфраструктури ж планує забезпечити для держави більше 60 мільйонів гривень платежів від компаній-концесіонерів і ще десятки мільйонів гривень податків до держбюджету.

Коли це запрацює?

Першочерговий план Міністерства інфраструктури передбачав, що перші передачі вокзалів в концесію мають відбутися уже в цьому році. Зокрема, за словами екс-міністра Владислава Криклія, це мало відбутися в третьому-четвертому кварталах 2021 року.

Холодною водою стала заява в.о. голови правління УЗ Івана Юрика, який в червні заявив, що підготовка до здачі в концесію може розтягнутися на три роки.

"Концесія вимагатиме додаткового часу, щоб її підготувати. За нашими очікуваннями, це мінімум один рік, а реалістично це два, а може бути, і три роки", - сказав він.

Читайте такожСлідом за морпортами, в Україні готують до концесії залізничні вокзали

За словами експерта Довганя, така затримка очевидно не в інтересах держави, самої "Укрзалізниці" та пасажирів.

"Вокзали знаходяться в занедбаному стані. Не генерують прибуток для "Укралізниці", кошти якимось чином розкрадаються постійно. Це (передачу в концесію – УНІАН) треба робити якомога швидше", - сказав він.

Оренда як тимчасова альтернатива?

В УЗ ж замість швидкої концесії пропонують модель оренди комерційних площ на території вокзалів. Зокрема, в червні компанія розпочала процес передачі площ в оренду на 108 вокзалах країни, від якої планує щорічно отримувати до 100 мільйонів гривень.

За словами Юрика, вітатися буде той бізнес, який, в цілому, пропонуватиме те ж, що передбачала модель концесії. Зокрема, мова йде про створення фуд-кортів, відкриття аптек, магазинів, відділень банків, зон відпочинку.

В той же час керівник "Укрзалізниці" підкреслив, що модель аренди не перешкоджатиме процесу передачі вокзалів в концесію, адже УЗ зберігає за собою право одностороннього розірвання угод про оренду, якщо бачитиме реальну перспективу передачі конкретного вокзалу в концесію.

Така тимчасовість навряд чи сподобається бізнесу, який звик планувати свою діяльність на декілька років вперед, і, як мінімум, щодо місця своєї роботи потребує прогнозованості від орендодавця.

В будь-якому разі, пошук оптимальної моделі розвитку вітчизняних вокзалів, зважування всіх "за" та "проти" не відміняє базового фактору - українські вокзали потребують радикальних змін в управлінні.

Збереження нинішньої моделі тільки сприятиме подальшому відтоку пасажирів на інші види транспорту, а сама "Укрзалізниця" продовжуватиме отримувати збитки.

Та й самих пасажирів меншою мірою цікавлять варіанти моделей управління, а цікавить кінцевий результат, а він полягає в якісному сервісі, якого так бракує не сучасним і не комфортним українським вокзалам.

Павло Степанець

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies