Григорій Немиря: “Януковичу не вдасться прослизнути між краплями європейської критики”

Те, що відбувається зараз - я  не можу назвати це вибірковим правосуддям. Це вибіркове, але неправосуддя. Тому що застосовуються норми закону, які не мають нічого спільного з оцінкою політичної діяльності...

Заступник голови партії “Батьківщина” Григорій Немиря провів початок цього тижня у Страсбурзі, де зараз проходить чергова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Він приїхав на “європейське перехрестя”, як часто називають Страсбург, за запрошенням групи народних партій ПАРЄ разом з донькою Юлії Тимошенко Євгенією Карр. Візит виявився досить насиченим: зустрітися з представником опозиції та донькою опального екс-прем’єр-міністра захотіли практично всі ключові функціонери Ради Європи, а також практично всі політичні групи. Висновок, за словами пана Немирі, - невтішний: український владі терміново треба змінювати свою поведінку у внутрішній політиці, інакше це може кардинально відбитися на політиці зовнішній, і, зокрема, на відносинах з Європою.

Григорію Михайловичу, ви провели низку зустрічей в Раді Європи, в тому числі з Генеральним секретарем організації, представниками різних політичних груп, які основні висновки і враження від цих зустрічей?

Як мінімум два основних висновки можна зробити після зустрічей тут у Страсбурзі. Перший: у випадку появи тут наступного разу пана Януковича, навряд чи його зустрінуть оплесками. І другий висновок: думка, як керівництва Ради Європи, зокрема, Генерального секретаря Ради Європи, так і лідерів майже всіх політичних груп ПАРЄ, керівництва Асамблеї, тих керівників комітетів, з якими ми зустрічалися, не відрізняється від вже чітко сформульованої позиції лідерів Європейського Союзу. Не можна порушувати на кожному кроці фундаментальні принципи демократії і європейські цінності і водночас декларувати наближення України до Європейського Союзу. Це – несумісні речі. Оскільки на відміну від Європарламенту, ПАРЄ об’єднує і представляє парламенти країн, не всі з яких бажають наближати свої країни до ЄС, то, безумовно, розбіжність думок в ПАРЄ більша, ніж в Європарламенті. Тим не менше, є безпрецедентний факт, коли голосування в Асамблеї за проведення термінових дебатів по Україні набрало більшість, незважаючи на попереднє рішення Бюро (3 жовтня ПАРЄ не змогла включити до порядку денного проведення термінових дебатів по ситуації в Україні. Більшість депутатів в залі підтримали проведення дебатів, однак голосів виявилося недостатньо, оскілки таке рішення має прийматися більшістю у дві третини від присутніх в залі – УНІАН). Такі випадки – поодинокі, і мені сказали, що таких прецедентів останнім часом не пам’ятають. Це – яскравий приклад того, що навіть в цьому, набагато більш різноманітному парламентському середовищі, більшість підтримує очевидну логіку. Логіка ця полягає в тому, що цивілізованість влади, або європейськість влади будь-якої країни визначається тим, як ця влада ставиться до опозиції. І той спосіб, який демонструє останні 19 місяців українська влада – не є цивілізованим, отже не є європейським.

Якщо ви подивитесь на лист голосування, то зможете побачити всю різницю між країнами, які є членами ЄС, або які декларують наближення до ЄС, і тими, які ні. Тим не менше, навіть в політичних групах, які традиційно вважалися такими, що апріорі підтримають позиції, які відповідають інтересам країн, що не сповідують європейські цінності, навіть в тих політичних групах ми побачили підтримку. До речі, це можна побачити з тих запитань, які лунали на адресу міністра закордонних справ.

Справді, з 10 запитань, які поставили депутати міністру закордонних справ Костянтину Грищенку після його виступу в ПАРЄ 3 жовтня, щонайменше 7 стосувалися внутрішньої політичної ситуації в Україні...

При чому ці запитання були від всіх груп: від групи об’єднаних лівих до групи консерваторів. І я думаю, є достатньо показовим той факт, що в той час, коли в Страсбурзі перебував і виступав з доповіддю міністр закордонних справ України, яка головує в Комітеті Міністрів Ради Європи, в той же час фактично паралельно проходили зустрічі на тому самому, а іноді навіть на більш високому рівні, ніж це було у міністра закордонних справ, зустрічі проводили представники української опозиції і донька Юлії Тимошенко. Це – жест дуже промовистий, який свідчить про те, що поле для маневру у представників української влади, офіційних осіб, і Президента, зокрема, звужується і звузилося до тієї межі, коли треба робити вибір.

А вибір треба робити тому, що наближається виборчий цикл, і отже починає працювати політичний календар суто український, і з іншого боку, поле звужується тому, що є політичний календар двосторонніх відносин України та ЄС. До речі, на що ми звернули увагу, і на що звернули увагу наші співбесідники, це те, що з листопада місяця головування у Комітеті міністрів Ради Європи перебере Великобританія, країна зрілої демократії, як прийнято говорити, віце-прем’єр-міністр якої нещодавно у Варшаві дав чітко зрозуміти у своєму виступі, у спілкуванні зі ЗМІ, що Великобританія, як одна з великих країн ЄС абсолютно поділяє і підтримує чітко сформульований месидж, який по інтенсивності, рівню висловлювання і по чіткості вже не можна інтерпретувати по-іншому. Якщо не буде позитивно вирішено питання в справі Юлії Тимошенко, справі Юрія Луценка, інших представників опозиції і колишнього уряду, якщо будуть продовжені політично вмотивовані переслідування опозиційних політиків, це відкине України від ЄС замість того, щоб наблизити. Чітко сформульовані умови, вони не можуть бути інтерпретовані в якийсь інший спосіб, і отже висновок, який після цих спілкувань я можу зробити: проблема, яку створила ця влада має бути цією владою вирішена. Час для цього йде вже не на тижні або місяці, а на дні.

Останнім часом тема України дійсно знову стала хіба що не однією з головних в Європі, і це видно, як в Раді Європи, так і в інститутах Євросоюзу. Так, тиждень тому під час дебатів в Європарламенті напередодні саміту “Східного партнерства” практично всі депутати і навіть Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС Кетрін Ештон згадали України. Багато кажуть про можливість того, що у випадку продовження ситуації, навіть парафування угоди про асоціацію з ЄС може бути відкладене на невизначений термін. Як ви вважаєте, чи вистачить нинішній український владі розуміння серйозності ситуації?

Я сподіваюсь, що так. Тому що якщо буде інша відповідь, то всю відповідальність, і до речі не лише політичну, будуть нести ті, хто привів до такого негативного результату. Повторюся, це не є питання персоналізації, це - питання принципу. Уряд, який я представляв, розпочав переговори про зону вільної торгівлі, наші попередники розпочали переговори про асоціацію. Цей уряд декларує, що хоче успішно завершити ці переговори. Я думаю, це якраз той випадок, коли можна продемонструвати тезу, яку часто-густо декларують всі представники України в Європі і на Заході, що в Україні сформовано консенсус на суспільному і на політичному рівні щодо європейського вибору. “Hic Rhodus, hic salta” (латинське прислів’я, що означає “тут треба щось сказати” – УНІАН). Це – момент істини. В даному випадку, повторюся, відповідальність за те, щоб цей європейський вибір було підтверджено, повністю лежить на українській владі, зокрема, і в основному на самому Президенті Януковичі. Умова сформульована чітко: це – припинення політично вмотивованих переслідувань, звільнення і забезпечення повноправної участі лідерів опозиції, зокрема Юлії Тимошенко, в політичних виборах. Дотичне до цього питання, і про це прямо було сказано в останньому виступі Кетрін Ештон в Європейському парламенті, це – питання закону про вибори, який буде обговорюватися, і приведення його у відповідність до принципових рекомендацій Венеціанської комісії. Це дуже важливий елемент.

Отже, все, що треба зробити зараз – чітко сформульовано. Рівень, на якому було надіслано месидж – найвищий: з Президентом Януковичем спілкувалося все без виключення керівництво Європейського Союзу, лідери найбільш потужних держав ЄС, очевидною є думка громадськості, сформульована і в ЗМІ, і неурядовими міжнародними організаціями. Якщо Президент Янукович буде намагатися повторити те, що іноді вдавалося одному з його попередників – прослизнути крізь краплями дощу, він зробить грубу помилку, тому що парасольки в нього не залишилося, а між краплями навряд чи він зможе пройти, тому що це - злива, а не літній сонячний дощик.

Хотів би запитати вас, як колишнього урядовця. Чи не виникає часом щонайменше суму, що не вдалося свого часу встановити такі запобіжники (в тому числі, через зміни Кримінального кодексу), які б унеможливили ті судові процеси, що відбуваються зараз і не тільки проти лідерів опозиції?

Так, очевидно, і я не хотів би тут спеціально виправдовуватися, хоча об’єктивності ради треба згадати режим, в якому працював наш уряд, фактично не маючи більшості і маючи Президента, який торпедував більш ніж 100 постанов Кабінету міністрів, що майже в 5 разів більше, чим те, що зробив за весь свій період Президент Леонід Кучма, і в умовах жорсткої економічно-фінансової кризи, погодьтеся, це було важко зробити. Те, що це треба було робити – очевидно, це треба робити зараз, і не може вважати себе європейською країна, яка криміналізує політичні рішення, яка переслідує політиків, яка подавляє громадські рухи і виступає фактично проти громадянського суспільства, використовуючи при цьому норми, запроваджені ще за часів Радянського Союзу.

І це також питання, яке має об’єднувати а не роз’єднувати. Якщо є теза “Ніхто не може бути вищй закону”, то її мають дотримуватися і ті хто при владі, і ті хто в опозиції. Те, що відбувається зараз - я  не можу назвати це вибірковим правосуддям. Це вибіркове, але неправосуддя. Тому що застосовуються норми закону, які не мають нічого спільного з оцінкою політичної діяльності. Приклади, які наводять представники влади, що, мовляв в тих чи інших країнах є судові процеси, які мають відношення до представників урядів, колишніх Президентів і голів урядів – це абсолютно помилкова теза, тому що в обвинувачені, яке висунуто проти Юлії Тимошенко немає ані слова про особисте збагачення, або збагачення сім’ї, або використання коштів на фінансування партії, немає звинувачень в корупції. У випадках, коли є підстави для політичних рішень, застосовуються спеціальні процедури, як це відбувається в Ісландії, як існують спеціальні процедури в Польщі. Але в жодній країні немає такого, щоб криміналізували політичні рішення. Те, що робить Янукович – не відповідає жодним європейським нормам. Якщо це не буде зупинено, повторюся, парасольки європейської над Януковичем не буде. Він залишиться з непокритою головою під дощем шквальної критики, політичної оцінки і можливих санкцій.

Записав Сергій Воропаєв.

УНІАН в Google News