Олександр Владиченко: «Ще років 10 тому концепція адаптованої до дитини медицини виглядала б смішно»

Дитину треба поінформувати, і не пташиною мовою з латинськими термінами, наскільки серйозною є хвороба, що потрібно зробити... І, якщо дитина йде на таке лікування свідомо, тоді й ефект від терапії зовсім інший, більш позитивний.

29-30 вересня у столиці Португалії відбулася дев`ята міністерська конференція Ради Європи на тему: «Адаптована до дитини охорона здоров`я: будуємо здорове майбутнє для та разом з дітьми». У ході конференції міністри охорони здоров`я країн-членів Ради Європи обговорили необхідність впровадження в життя нової концепції охорони здоров`я, орієнтованої на дітей. За результатами засідання міністри схвалили декларацію, в якій, зокрема, зазначили, що нова концепція має включати у себе дотримання прав дітей в плануванні, наданні та моніторингу послуг охорони здоров`я, рівний доступ до охорони здоров`я високої якості для всіх дітей, впровадження інтегрованих послуг для дітей з спеціальними потребами. Про те, чому тема медицини та дітей стала однією з пріоритетних на порядку денному Ради Європи розповів проекту «УНІАН - Новини ЄС» генеральний директор Генерального директорату соціального згуртування Ради Європи Олександр Владиченко.

Отже, міністри схвалили декларацію, в який підтвердили готовність реалізувати на практиці нову концепцію медицини, що враховує соціально-психологічні особливості дітей. Проте, декларація, наскільки я розумію, - всього лише заява. Яке значення цей документ має для подальшої реалізації концепції на практиці?

Ви маєте рацію, декларація - це лише декларація, і на сьогодні - це лише демонстрація політичної волі. Разом з тим, я думаю, настрій, який ми тут відчули в Лісабоні серед міністрів, які приїхали сюди, а на рівні міністрів і заступників міністрів було близько двадцяти делегацій, - це дуже хороший показник. Він свідчить про те, що дана декларація має дуже хороші шанси, незважаючи на нинішні фінансові складнощі в країнах Ради Європи, бути втіленою в життя. Ну і, до речі, щоб зробити охорону здоров`я більш адаптованою до дитини, особливих витрат не потрібно, потрібна, передусім, політична воля. Хоча, безумовно, без якихось інвестицій не обійтися.

Особливо нам було приємно, що тут ми включили в цю декларацію головний наш заклик до урядів країн-членів Ради Європи про те, що чого вже ніяк не можна скорочувати, - так це витрат на охорону здоров`я. І тим більше, витрат на охорону здоров`я дітей. Ось приклад наводили англійці, в Англії знаєте, яка важка ситуація, у них йде колосальне скорочення бюджету, але той рядок, який в бюджеті не чіпали - нехай не збільшили, але хоча б не зменшили ні на один фунт стерлінгів, - це стаття охорони здоров`я. І ось звідси, з Лісабона, цей заклик пішов, тим більше цей сигнал подали самі міністри охорони здоров`я, тому я сподіваюся, він буде почутий в столицях країн Ради Європи, що витрати на охорону здоров`я там, де дуже важко, хоча б не зменшаться, а в тих країнах, де труднощів менше, - ось в Росії, мені здається в Україні теж - є можливості навіть збільшити витрати на охорону здоров`я в цілому і на охорону здоров`я дітей, оскільки в сьогоднішньому світі всі практично розуміють необхідність приділити увагу охороні здоров`я дітей, і сьогодні це отримало форму політичного документа.

Всі починають розуміти, що діти - це не маленькі дорослі, що специфіка лікування дітей - дуже своєрідна, і це треба враховувати. Звичайно ж, йдеться про дітей, які мають певну зрілість.

Що ще дуже важливо, що прийнята одноголосно концепція, яка ще років 10 тому, напевно, виглядала б смішно, а зараз немає жодної країни, яка ставить під сумнів необхідність участі дітей у розробці нових правил надання медичних послуг. Дітей треба запитувати. Напередодні нашої конференції Урсула Кілкеллі з ірландського університету Корка провела дослідження, в ході якого було опитано 2200 дітей з 22 країн, по 100 хлопчиків і дівчаток в рівній мірі різного віку про те, що діти думають про охорону здоров`я. І на поверхню вийшли найпростіші речі: ми хочемо, щоб наша палата мала не білі стіни, а якісь кольорові шпалери, щоб у наші клініки дозволяли частіше приходити батькам. Зараз, до речі, у багатьох країнах практикується підхід, коли намагаються при можливості якомога більше дозволяти батькам перебувати разом з дітьми, оскільки це полегшує лікування, робить його більш ефективним, полегшує життя дитини. Ще опитування показало, що діти хотіли б бачити в лікарнях ігрові кімнати, щоб не було черг до лікаря, щоб надавали більш швидко медичні послуги, щоб не треба було далеко їхати в лікарню - такі найпростіші речі вийшли на поверхню. І наскільки б простими ці речі не були, їх поки досить часто просто немає.

Ось тому необхідно створити для дітей особливі умови, оскільки діти того варті, пам`ятати, що діти, як я вже казав, - не лише маленькі дорослі, але все-таки ще діти. І до цього розуміння вже приходять в Європі, це саме записано в керівних принципах, схвалених Радою Європи 21 вересня, - це політичні орієнтири для держав. Це не правові документи, вони не зобов`язують країни-члени виконувати зазначені принципи, але це - політичні стандарти, проти яких не висловився ніхто. І, думаю, що зараз консультації з дітьми можуть відбуватися частіше.

Я також дуже радий, що виступав міністр України, країни, яка, що було в цілому для нас, для Ради Європи, дуже приємно, що, головуючи в Комітеті Міністрів, України проголосила захист прав дитини одним зі своїх пріоритетів, і мало не поставила це на перше місце. Виступ міністра був дуже доречним. Знаєте, багато хто сприймає Україну, як щось, що виникло на пострадянському просторі, як країну ще дуже і дуже далеку від європейських стандартів у галузі медицини, я думаю, дистанція ще є однозначно, але те, що він розповів, особливо в плані охорони здоров`я з урахуванням інтересів дітей, це було дуже цікаво.

Якщо говорити про участь дітей у плануванні медичних речей, напевно, деякі речі складно застосувати на практиці. Простий приклад: не завжди дитині можна пояснити, чому йому роблять боляче, коли, наприклад, беруть аналіз крові. Напевно, в застосуванні концепції медицини, адаптованої до дитини мають бути певні рамки?

Ні, ну звичайно, доводити до абсурду не можна, тому що ви маєте рацію, коли дітей запитували, а що ви хочете від медицини, перша відповідь була - ми не хочемо болю, ну це й зрозуміло. Але це, в основному маленькі діти, до них і запит інший. Але коли йдеться про більш дорослих дітей, там все по-іншому.

Звичайно, якщо ми говоримо про захворювання, які загрожують життю, тоді рішення повинні приймати лікарі i родина. Якщо ж йдеться про захворювання, де можна лікувати по-різному, тут дитина, особливо в зрілому віці, готовий приймати рішення, і її треба спершу поінформувати, і не пташиною медичною мовою з використанням латинських термінів, а справжньою людською мовою, щоб дитина зрозуміла, наскільки серйозною є хвороба, що потрібно зробити, що, можливо, буде боляче або ліки буде гірким. І, якщо дитина йде на таке лікування свідомо, тоді й ефект від терапії зовсім інший, більш позитивний. Тому, повторюся, до абсурду доводити не можна, про зовсім маленьких дітей не йдеться, але коли людина перебуває у віці, коли вже може приймати рішення, її треба інформувати, особливо коли є вибір шляхів лікування.

Чи правильно я розумію, що схвалені у вересні керівні принципи стали практично першим політичним документом в області створення медицини, адаптованої до дитини? І яке може бути продовження у цього документа? Виключно заходи на національному рівні, або можуть також бути зроблені певні кроки на рівні Ради Європи?

Так, в рамках Ради Європи - це абсолютно перший політичний документ, не юридичний, підкреслю, а політичний, який розвиває тему охорони здоров`я, адаптованої до дитини. Хочу зазначити, що останнім часом в Раді Європи захист прав дітей посідає дуже видне місце. Не так давно ми прийняли такі самі керівні принципи з правосуддя для дітей, тобто правосуддя має бути побудовано з урахуванням інтересів дітей; ввели, що дуже непросто, особливо на пострадянському просторі, рекомендацію про ювенальну юстицію; зараз ось прийняли документ про дітей і охорону здоров`я, на підході у нас документ про дітей і соціальні служби, які теж повинні враховувати інтереси дітей. І все це потім буде узагальнено. Наприкінці листопада в Монако відбудеться велика конференція високого рівня, організована Радою Європи, де буде схвалена програма «Будуємо Європу для дітей та з дітьми» на наступне п`ятиріччя, де всі ці три складові частини: діти і соціальні служби, діти та юстиція, діти та охорона здоров`я увійдуть окремими частинами.

Виконання всього того, що ми записали, - тепер в руках держав. Рада Європи працює так: ми розробляємо стандарти і далі - м`яч на половині країн-членів, і вони можуть їх виконувати.

В ході свого виступу міністр охорони здоров`я України заявив, що в Україні понад 90 шпиталів сертифіковані, як дружні підліткам. Чи правильно я розумію, що така сертифікація відбувається виключно на національному рівні, і таких стандартів Ради Європи немає?

Дійсно, в Раді Європи таких стандартів немає, це створюється з урахуванням національної специфіки, Європа - вона дуже різноманітна.

Чи планується розробка таких стандартів сертифікації на рівні Ради Європи?

Поки про такі плани мені невідомо, можливо, такі плани є у Всесвітньої організації охорони здоров`я. Ми зараз плануємо увійти з ними в контакт, і передамо наші керівні принципи, може потім прийдемо до якогось порозуміння, щоб якісь були міжнародні стандарти такої сертифікації.

Записав Сергій Воропаєв.

УНІАН в Google News