Євгенія Карр: «Для нас найважливішим питанням залишається здоров`я мами»

Я переконана, що європейська спільнота не залишить мою маму в цій ситуації, і пана Луценка, і всіх політичних в’язнів. Європейці, я переконана, не зупинять свою підтримку, вони неодноразово підтверджували це і під час особистих зустрічей, і в публічних заявах....

14-15 грудня донька опального в Україні прем`єр-міністра Юлії Тимошенко Євгенія Карр провела в Брюсселі, куди вона приїхала на запрошення Комітету регіонів ЄС. За два дні в європейській столиці Женя встигла провести ряд зустрічей у самому Комітеті регіонів, зокрема з німецькою делегацією цього органу місцевої і регіональної влади Євросоюзу, а також з комісаром ЄС з питань розширення і Європейської політики сусідства Стефаном Фюле. Перед поверненням до Києва вона розповіла «УНІАН – Новини ЄС» про те, як пройшли зустрічі, і про свої очікування від європейських політиків.

Женя, наскільки я розумію, у вас щойно відбулася зустріч з комісаром ЄС Стефаном Фюле. Про що ви говорили з ним?

Так, я щойно була у комісара Фюле, з яким ми говорили насамперед про мамин стан здоров`я. Ви знаєте, я зараз намагаюся їздити, зустрічатися з людьми, з політиками, з усіма, з ким тільки можу, щоб розповісти про критичний стан здоров`я матері. На жаль, воно не поліпшується, а тільки погіршується. Тим паче, що на сьогодні мама не отримує жодної медичної допомоги, і навіть не може добитися проведення аналізу крові її лікарем. Для нас, для сім`ї, мамине здоров`я – це нині найважливіше питання.

Яка була реакція пана Фюле? Наскільки відомо, він днями відвідав вашу маму в Лук’янівському СІЗО і зміг особисто побачити й умови утримання, і її стан.

Я почула від нього слова підтримки. Він розуміє, що відбувається нині, а також розуміє, що й сам цей процес, і ставлення до мами зокрема негативно впливають на імідж України в цілому. І, наскільки я розумію, комісар намагається визначити можливі подальші кроки щодо України. Зокрема, щодо угоди про асоціацію. Звичайно, ми з ним не обговорювали безпосередньо цього питання, але, як ви знаєте, моя мама висловила йому при зустрічі свою думку про те, що асоціація повинна відбутися, і договір повинен бути принаймні парафований. Це може стати першим кроком, який, у свою чергу, може спричинитися до певних позитивних змін в Україні.

Під час вашого перебування тут, у Брюсселі, у вас також відбулися зустрічі і в Комітеті регіонів ЄС...

Так, і на цих зустрічах у Комітеті регіонів і з європейськими журналістами я також розповіла про ті порушення, які ми бачимо в ході процесу проти мами. Зокрема, про те, як автоматична система Апеляційного суду чомусь двічі вибрала суддю Сітайло головною на маминому процесі, про другий арешт мами, про що тут мало хто знає, і який є абсолютно незаконним. Звичайно ж, говорила і про практично сенсаційну заяву колишнього співробітника «Нафтогазу» Костя (Ігор Кость – колишній начальник управління претензійно-позовної роботи "Нафтогаз України", який представляв інтереси компанії в Печерському районному суді Києва під час розгляду кримінальної справи проти Юлії Тимошенко, – УНІАН), який сказав про те, що Генпрокуратура «пресувала» його, щоб сфабрикувати документ про збитки, яких нібито було завдано компанії в результаті рішення підписати газові контракти з Росією. На жаль, все це дає нам сигнал, що навряд чи ми зможемо знайти справедливість у суді. Навіть той факт, що засідання суду в черговий раз перенесено на 20 грудня, тобто наступного дня після саміту Україна-ЄС, багато про що говорить.

Знаєте, я побачила, що тут, у Європі, люди чудово розуміють, що відбувається в Україні, і оцінюють це як крок назад від демократії. І зокрема тому і мама, і я, ми вважаємо важливим просуватися у бік підписання угоди про асоціацію з ЄС, щоб Україна не скотилася до авторитарного режиму.

Повертаючись до питання про здоров`я мами, як ви думаєте, що можна було б зробити для надання їй необхідної медичної допомоги?

Я просила всіх, з ким зустрічалася, направити незалежну групу лікарів, на що мама згодна, щоб провести обстеження, поставити діагноз, зрозуміти, чи є загроза життю. Це зараз найголовніше.

Це може бути група лікарів від Єврокомісії або від якихось окремих країн чи організацій?

Я думаю, це може бути і від Єврокомісії. До речі, про таку можливість – направити групу лікарів – йшлося і в недавній резолюції Європейської народної партії, схваленій на Конгресі в Марселі. Я дуже сподіваюся, що знайдеться якась можливість це зробити.

Ми зараз також направили декілька запитів у міжнародні організації, такі як «Лікарі без кордонів», Червоний Хрест і деяких інші, які займаються захистом прав людини, і чекаємо відповіді. Крім того, прем`єр-міністр Канади надіслав пропозицію вислати свою групу лікарів. Я сподіваюся, що хоч би це буде можливо. Тому що відсутність медичної допомоги для мами на сьогодні - щонайгрубіше порушення її прав.

Як ви думаєте, чи вдасться зробити це до Нового року, особливо з урахуванням того, що Різдвяні канікули в Європі починаються вже наприкінці наступного тижня?

Я сподіваюся, що у лікарів все-таки немає вихідних і свят, і знайдуться, можливо, волонтери, щоб допомогти. На жаль, на адекватну медичну допомогу в СІЗО розраховувати аж ніяк не доводиться.

Хоча, зовсім недавно в Україні показали таку «красиву» камеру в СІЗО...

Та це ж шоу. Зрозуміло, що ремонт робився за два дні до прибуття делегації Комітету із запобігання тортурам Ради Європи. І це вже викликало величезне обурення, зокрема, серед українців. Ви знаєте, мені здається, це дуже низько з боку влади робити такі речі. Нижче вже, здається, не можна опуститися в приниженні людини.

Під час нашої останньої зустрічі з вами два місяці тому в Страсбурзі ми говорили про можливість звернення до Європейського суду з прав людини. На якому етапі зараз ця робота?

Ми надіслали вже три запити, їх було прийнято, але тепер все залежить від того, коли буде ухвалено рішення Апеляційним судом, після чого я сподіваюся, ми зможемо одержати позитивну відповідь про розгляд справи в Європейському суді. Ну й, звичайно, якби у нас вже був діагноз щодо маминого стану здоров`я, це допомогло б нам прискорити процес там.

У результаті ваших зустрічей цього тижня, чи склалася у вас думка, що Європа справді може допомогти вам? Чи достатньо у європейських політиків важелів впливу на українську владу?

Я переконана, що європейська спільнота не залишить мою маму в цій ситуації, і пана Луценка, і всіх політичних в’язнів. Європейці, я переконана, не зупинять свою підтримку, вони неодноразово підтверджували це і під час особистих зустрічей, і в публічних заявах. І я також переконана, що такі важелі все-таки знайдуться.

Знаєте, якщо влада заявляє, що вона вибрала європейський шлях, то такі речі їй заховати просто не вдасться. Тим більше, що немає жодних реальних кримінальних звинувачень, є тільки піар, коли справи проти мами народжуються і розмножуються на очах. Але я все-таки вірю, що демократичний світ переможе в боротьбі за Україну, і сподіваюся, що в України все ще є шанс.

Записав Сергій Воропаєв.

Фото Юрія Пінського

УНІАН в Google News