Прихована смертність новонароджених дітей в світі

Сама лише зміна політики, так само як і впровадження нових ліків і програм підготовки фахівців, не допоможе рятувати життя. Необхідно забезпечити широке охоплення населення цими змінами... Інтерв`ю 

Педіатр і перинатальний епідеміолог Джой Лоун, Великобританія, народилася в Африці. Вона є старшим науковим і політичним радником Програми, що базується в Південній Африці, по врятуванню життя новонароджених, організація "Врятуємо дітей", США. Пані Лоун одержала диплом лікаря в 1990 році в Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії і працювала у ряді африканських країн у області надання медичної допомоги новонародженим і підготовки відповідних фахівців. Пізніше вона перейшла на роботу в сферу суспільної охорони здоров`я спочатку в центр ВООЗ по репродуктивному здоров`ю, Центри по боротьбі з хворобами і профілактиці хвороб, Атланта, Сполучені Штати Америки (1998-2001 роки) і потім в Інституті здоров`я дитини, Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії (2001-2004 роки). Вона стала одним з керівників Неонатальної групи в рамках Референс-групи по епідеміології Інституту здоров`я дитини, яка підготувала першу оцінку щорічної глобальної неонатальної смертності, приведену в серії статей журналу "Ланцет" про здоров`я дітей в неонатальний період і Доповідь про стан здоров`я в світі 2005 року.

По словах Джой Лоун, для поліпшення показників виживання новонароджених необхідні не тільки гроші. Але як можна добитися ефективної спільної роботи розрізнених партнерів, країн і донорів?

У 2005 році Ви і Ваші колеги опублікували в журналі "Ланцет" серію статей про здоров`я дітей в неонатальний період - у світі зафіксували 4 мільйони випадків смерті на рік новонароджених дітей. Чому раніше ці випадки смерті були прихованими?

Не дивлячись на украй високі показники, смертність новонароджених була і до цих пір в якійсь мірі залишається невидимою на багатьох рівнях. Це починається в будинках бідняків, де відбуваються більшість цих випадків смерті, і закінчується в коридорах влади. Більше двох третин з цих чотирьох мільйонів новонароджених дітей вмирає в Африці на південь від Сахари і в Південній Азії, часто в перші дні життя, не встигнувши одержати ім`я, не говорячи вже про свідоцтво про народження. У центрі таких ініціатив, як Ініціатива по забезпеченню безпечного материнства, знаходилися, перш за все, матері, тоді як кампанія по забезпеченню виживання дітей була направлена, головним чином, на дітей більш старшого віку. Новонароджені діти "випали" з цього ланцюга. Але цього не трапилося б, якби всі партнери працювали ефективно, якби їх ролі були чітко визначені, а послуги, що надаються ними, складали єдине ціле.

Проблемі неонатальної смертності не приділялося належної уваги до 2005 року. Яким чином це положення змінилося і як Ви реагуєте на критику ряду ініціатив?

У 2000 році, коли були проголошені Цілі тисячоліття у області розвитку, новонародженим практично зовсім не приділялося глобальної уваги. Коли країни і партнери почали відстежувати прогрес на шляху досягнення у області виживання дітей, стала очевидна висока і зростаюча частка випадків смерті дітей в неонатальний період серед дітей у віці до п`яти років (в даний час глобальний показник складає майже 40%). В цей же час з`явилися ряд публікацій про високий рівень смертності і шляхи врятування життя немовлят. Вся більша кількість фактичних даних свідчить про те, як багато життів може бути врятоване на рівні общин (завдяки грудному вигодовуванню, забезпеченню тепла і чистоти) і за допомогою простого, технічно нескладного догляду в медичних установах. Проблема виживання новонароджених була включена в глобальний порядок денний, частково, завдяки кращій комунікації між програмами по охороні здоров`я дітей, країнами і донорами, а також різними групами фахівців охорони здоров`я. Такі партнерства, як Партнерство для здорових новонароджених, що в даний час увійшло до складу Партнерства по охороні здоров`я новонароджених і дітей, надають форум для досягнення консенсусу і забезпечення сумісних дій замість дублювання. Змінити політику і програму можна з більшою вірогідністю тоді, коли є одне чітке звернення, а не какофонія закликів до дії. За минулі три роки відбулося глобальне зрушення у бік комплексної охорони здоров`я новонароджених і дітей.

Скільки часу зазвичай потрібно для втілення в життя глобальних політичних змін на рівні общин?

На це йде самий різний час, але є приклади раптових змін, особливо тоді, коли уряди приділяють проблемі пріоритетну увагу, а установи системи ООН і донори діють в цьому ж напрямі. Так, наприклад, в 2000 році через неонатальний правець померло більше 200 000 немовлят, не дивлячись на існування легко здійсненного рішення - ін`єкції під час вагітності вартістю всього лише 0,20 долара США. Завдяки новому фінансуванню і зусиллям було охоплено значно більше жінок навіть в найбідніших районах. Але одне лише зміна політики, так само як і такі зміни процесу, як впровадження нових ліків і нових програм підготовки фахівців, не приведе до врятування життів. Необхідно забезпечити широкий обхват населення цими змінами.

Що необхідно для здійснення інтеграції політики і послуг і забезпечення на рівні общин розуміння того, що люди мають право на належну допомогу?

Політики повинні розробляти національні уряди, але, коли справа доходить до надання послуг, діяти повинні общини. У деяких африканських країнах люди живуть поряд з медичними установами, але народжують удома. Повинно бути відчуття довіри і пошани і розуміння наявних переваг, а також необхідне усунення таких практичних перешкод, як катастрофічна вартість кесаревих розтинів в критичних положеннях.

Цього місяця в Південній Африці проводиться друга зустріч "Зворотний відлік - 2015". Які результати Ви чекаєте від цієї конференції?

"Зворотний відлік" відстежує прогрес в 68 пріоритетних країнах, приділяючи особливу увагу обхвату населення комплектом окремих заходів, понад усе сприяючих врятуванню життя жінок, новонароджених і дітей. Є чудові новини у області охвату імунізацією і заходами щодо боротьби проти малярії. Інвестиції в ці програми зросли і результати в наявності.

За останні два роки значно зросла зовнішня донорська допомога вертикальним програмам, таким як програми по імунізації, постачанню прикроватными сітками для боротьби з малярією і у області. Чи є додаткові гроші єдиною відповіддю на дитячу і материнську смертність?

Тут важливі не тільки додаткові гроші, але і те, куди ці гроші поступають . Неможливо проводити додаткові допологові заходи при вже переобтяжених системах. Необхідні також інвестиції в засоби доставки, і таке інвестування вже починається. Зараз є фонд для зміцнення системи охорони здоров`я, який починає інвестувати значну суму грошей. Першою країною, що одержала переваги від цього, стала Ефіопія. Такі нові ініціативи, як Міжнародне партнерство, у області охорони здоров`я дозволяють сподіватися на такий прогрес. Для зниження смертності необхідно безперервно підсилювати системи охорони здоров`я.

Одним з аспектів дискусії про глобальне потепління є регулювання народжуваності. Чи не слід замість рятування життів зосередити основну увагу на контролі за народжуваністю?

Використання сучасних контрацептивів є одним з найефективніших за вартістю способів зниження материнської і дитячої смертності. Але показники народжуваності також пов`язані з освітою і рівністю. Так, наприклад, в Бангладеш смертність матерів і дітей у віці до п`яти років значно знизилася, не дивлячись на обмежене число кваліфікованих акушерів. Це можна пояснити підвищенням письменності і значно ширшим використанням контрацептивів.

www.who.int