Як виміряти якість життя громадян країни?

Як виміряти якість життя громадян країни?

Якість життя в Україні названа однією з найнижчих у Європі та країнах колишнього СРСР. Це результати дослідження “Оцінка соціально-економічних досягнень і потенціалу України"...

У рейтингу країн за якістю життя Україна посіла 57 із 63 позицій, а сама якість життя в Україні названа однією з найнижчих у Європі та країнах колишнього Радянського Союзу. Такими є результати дослідження “Оцінка соціально-економічних досягнень і потенціалу України,” проведеного із залученням як державних, так і недержавних організацій на гроші канадської агенції з міжнародного розвитку. Крім того, дослідження засвідчило, що населення України надалі стрімко зменшується. Зокрема, автори дослідження прогнозують, що до 2030 року населення України зменшиться до 37 мільйонів, а до 2050 року – до 29 мільйонів осіб.

Ідея, та і сам стійкий вираз «якість життя» народилися в США і Японії після Другої світової війни: бурхливий економічний розвиток спричинив до збільшення матеріальних благ на душу населення.

Матерія

Передбачалося, що чим більше в сім`ї нових речей тривалого користування, тим щасливіше люди. Тому перші дослідження якості життя сьогодні не можуть не викликати усмішки: обчислювалася динаміка зростання сімейних доходів, швидкість придбання телевізора, пилососа, меблевих гарнітурів та іншими простими людськими радощами. Таким чином відтворювалася швидкість, з якою споживачі йдуть до свого щастя.

Зрозуміло, що такий спосіб вимірювання якості життя можливий при абсолютно стійкій ситуації. По-перше, всі повинно вірити, що матеріальні блага ведуть до неминучого щастя. По-друге, розшарування за матеріальною ознакою повинне бути мінімальним, а верхня планка (там, де починається «щастя») повинна бути стабільна і досяжна для переважної більшості населення.

Зараз ми вже позбавлені подібних ілюзій: із-за стрімкого зростання технологій мало хто чітко уявляє, скільки речей йому потрібно для остаточного задоволення; через постійні оглядання на чуже багатство ми слабко усвідомлюємо свої потреби, через рекламу регулярно відчуваємо себе чимось обділеними.

Загалом, це був згубний шлях (як для дослідників, так і для простих смертних) – прирівнювати якість життя до рівня життя.

Свідомість

Спроби виміряти якість життя на цьому не закінчилися: маятник гойднувся в протилежну сторону. Було вирішено, що якість життя залежить не стільки від економіки, скільки від особистого самовідчуття і комфортного існування усередині суспільства. Але як виміряти ступінь комфорту?

Насамперед соціологи запропонували виміряти емоційний баланс: підрахувати, скільки позитивних емоцій відчула людина  за звітний період, потім відняти кількість негативних – і стане зрозумілим, наскільки людина задоволена власним життям. Вдала ідея, особливо якщо закрити очі на те, що емоції різні по ступеню глибини, а деякі, взагалі, складно однозначно трактувати як суто позитивні або негативні.

Йдемо на стиковку

Потерпівши невдачу з емоціями, було вирішено звернути увагу не на людину, а на саме життя – якість яких саме її складових ми хочемо оцінювати? Та й взагалі якість всього, що оточує людину: сім`ї, роботи, здоров`я, житла, дружніх зв`язків. Але з`ясувалася цікава деталь: коли респондентів просили оцінити одну зі сфер свого життя, вони були здатні чесно відповісти, що, наприклад, з роботою не дуже, зате друзі відмінні. А ось коли було запропоновано оцінити якість свого життя в цілому, то респонденти прагнули вказати на те, що дуже задоволені життям і, відповідно, її якість – на висоті.

Так на поверхню спливла ще одна проблема: дуже вже вона суб`єктивна, ця особиста оцінка.

Парадокси якості життя

Чому, взагалі, всі до неї прив`язалися, до цієї якості життя? Та тому, що це спосіб зрозуміти, наскільки реально благополуччя широкої громадськості – наприклад, жителів певної місцевості. І на користь існування такої начебто ефемерної речі, як якість життя, свідчать приклади «від зворотного» - коли всі умови для щасливого життя були дотримані, а живі люди від цього не переживали ніякої радості.

Так, наприклад, після падіння Берлінської стіни в Східній Німеччині феноменально впала народжуваність, і підвищилася кількість самогубств у декілька разів: люди були дезорієнтовані, не дивлячись на свободу і матеріальні блага. За радянських часів існували програми по боротьбі з вимиранням корінних народів Півночі: їх забезпечували відносно комфортабельним житлом і робочими місцями – а народи Півночі як пили, так і продовжували пити, оскільки був порушений їх життєвий устрій. Та узяти хоча б ситуацію у крупних російських містах: збільшення рівня життя в (порівняно, наприклад, з тим, що було десять років назад), а якість життя – так собі: нікому не гарантована ні соціальна підтримка, ні горезвісна упевненість в завтрашньому дні. У будь-який момент благополуччя може виявитися ілюзорним.

На сьогоднішній день Всесвітня організація охорони здоров`я пропонує оцінювати якість життя відразу по декількох параметрах:

·  Фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпочинок

·  Психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, негативні переживання, мислення.

·  Ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, залежність від ліків і лікування.

·  Життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв`язки, дружні зв`язки, суспільна значущість, професіоналізм

·  Навколишнє середовище: житло і побут, безпека, дозвілля, доступність інформації екологія (клімат, забрудненість, густонаселеність).

·  Духовність і особисті переконання.

Поки що все, що ми можемо зробити для себе особисто в плані розуміння якості власного життя, – узяти параметри ВООЗ і оцінити їх стосовно себе. А після задуматися про причини таких оцінок. І якщо крім соціальних причин, знайдуться і особисті – це привід змінити життя.

За матеріалами www.medportal.ru

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter