Селен - проти старіння та онкології

Разом з вітамінами Е та С селен захищає від згубної дії вільних радикалів. Ця тріада потрібна для вироблення антиокисних ферментів...

До останнього часу про нього ще ніхто не знав, а виявилося що цей мінерал знижує ризик щодо раку...

Це відкриття сталося випадково. В одній з провінцій Китаю захворюваність на рак була значно вищою, ніж у сусідніх. Почали шукати причину і виявили, що ґрунт у цій місцевості бідний на селен. А дослідивши райони, де у землі було найбільше селену, дослідники констатували той факт, що люди там майже не хворіють на рак. Подальші дослідження на мишах довели - додаткове введення селену знижувало захворюваність на різноманітні види злоякісних пухлин майже у 7 разів!

Дослідження повторювали ще багато разів, і вони підтвердили: селен - одна з небагатьох речовин з доведеним профілактичним ефектом щодо раку.

Разом з вітамінами Е та С селен захищає від згубної дії вільних радикалів. Ця тріада потрібна для вироблення антиокисних ферментів. Тож селен не просто протираковий агент, а й активний антиоксидант, що перешкоджає старінню кожної клітини та організму в цілому.

Селен знижує ризик щодо артриту, ураження судин, інсультів та інфарктів, запобігає виникненню катаракти та погіршенню зору, зокрема й вікового. Він виводить важкі метали - ртуть та свинець. Людям, які живуть у несприятливих екологічних умовах, слід обов`язково потурбуватися, щоб організму вистачало селену.

Тривалий час норм для вживання селену взагалі не було. Потім була прийнята денна норма - 50-70 мкг. Це досить незначна доза, тож її повністю можна отримати зі звичайної їжі.

Та враховуючи чудові профілактичні якості селену, фахівці рекомендують приймати 100-200 мкг на день, а для максимального захисту - 400 мкг. Проте пам`ятайте: у дозі понад 1000 мкг, тобто 1 мг, селен токсичний, якщо його приймати тривалий час.

Зазвичай селен рекомендують приймати разом з вітаміном Е - це збільшує ефективність обох. І навпаки: дефіцит вітаміну Е не дає можливості організму використовувати селен, навіть якщо його приймають у високих дозах. Це ж стосується й вітаміну С. Позаяк він не накопичується в організмі, споживати його слід щодня. Тож якщо хочете отримувати всі переваги селену, не забувайте про свіжі салати з нерафінованою олією та лимонним соком, про горіхи та несмажене соняшникове насіння.

Чудове джерело селену -морепродукти, зокрема морська риба. Загалом цей мінерал в основному міститься у білкових продуктах, особливо у печінці, нирках, а також у червоному м`ясі.

Злаки, насіння, горіхи теж можуть бути джерелом селену, але у тому разі, коли ґрунт, на якому вони росли, багатий на цей мінерал. Однак перевірити це у домашніх умовах неможливо. Отже не забувайте про скумбрію, тунця та кальмарів.

Для вегетаріанців не зайвою буде добавка селену у вигляді таблеток. Спеціалісти рекомендують L-селеметіонін. Він повністю засвоюється. Можна також вживати й селенат натрію - і те , і те у дозі від 100 до 200 мкг на день.

Саме він містить найадекватнішу кількість вітамінів С та Е для найліпшого засвоєння селену:

салат з кальмарів з бурим рисом та цибулею,
розсольник з баранячими нирками,
риба, запечена у фользі, з гарніром з пряної зелені та солодкого перцю,
настій шипшини та кілька волоських горіхів.

Мешканці Гренландії використовують у їжу багато тюленячого жиру. І така своєрідна дієта не завдає жодної шкоди їхньому здоров`ю, бо тюленячий жир дуже багатий на вітамін Е та селен. Як виявили дослідження, рівень селену в організмі гренландських ескімосів у 10-20 разів вищий, ніж у європейців, а рівень холестерину значно нижчий.

Вікторія Гончаренко
 

УНІАН в Google News