Як підготувати дитину до візиту у лікарню

Деякі батьки скаржаться, що візит до педіатра перетворюється для них на суцільне нервування. Навіть взяти довідку в садок - проблема. Йдучи в поліклініку, малюк вередує і на прийомі в лікаря плаче... Поради дитячого психолога

Деякі батьки скаржаться, що візит до педіатра перетворюється для них на суцільне нервування. Йдучи в поліклініку, малюк вередує і на прийомі в лікаря плаче, не дає себе прослухати, примушує умовляти. Що робити батькам радить дитячий психолог Інна Дружко.

Для маленьких дітей, без сумніву, корисною буде книжка К.Чуковського "Лікар Айболить". Її можна читати багато разів, особливо перед візитом до лікаря. Яскраві малюнки і віршики, які легко запам`ятовуються, відвернуть увагу малюка і переконають його, що "добрий лікар Айболить" не зробить боляче, - адже він добрий і завжди приходить на допомогу. Ще один перевірений надійний спосіб - пограти "у лікарню". Малюк у білому халаті зі "слухавкою" повинен бути лікарем, а мама, ляльки, іграшки - пацієнтами. А поведінка "пацієнтів", як відомо, буває різною. Мама озвучує героїв і, якщо потрібно, допомагає дитині впоратися з роллю лікаря. Часом саме в грі малюк розкриває ту поведінку лікаря, яка спричинює в нього страх.

Дітей тривожних, недовірливих лякає невідомість, невизначеність, вони часто ставлять запитання: "А що мені робитиме лікар?" Мамі треба терпляче, спокійним тоном, докладно розповісти про те, що робитиме лікар (типові дії педіатра під час огляду). Для дітей діяльних, активних досить буде сказати навіщо і для чого (кінцевий результат) потрібно відвідати лікаря, і вони погодяться. Для дитини 3-6 років страшний не сам лікар, а уявлення про нього як про людину, котра робить дуже неприємно. Навіть нагадування про лікаря викликає тривогу, напруження, сльози. Щоб впоратися зі страхом, потрібно змінити уявлення дитини. Найефективніший і швидкий спосіб - це психотерапевтична казка. Довгі роз`яснення, переконання не діють, тому що діти мислять не раціонально і логічно, а образно й цілісно. Дитині можна запропонувати таку казку: "На казковій планеті жила-була дівчинка (чи хлопчик) Дзетта (ім`я має бути казкове, ні на що не схоже). У повітрі на цій планеті літали смішинки, веселинки, турботи, печалинки. І настрій дівчинки залежав від того, хто на неї сідав - вона то сміялася, то раділа, то засмучувалася. Інколи на цій планеті з`являлися різні шкідники - бактерії, інфекції, і коли вони сідали на дівчинку, вона починала хворіти. Але на цій планеті був чарівник - людина в білому халаті, якого всі називали "лікар". Він міг розрізняти всіх шкідників і визначати, який із них сів на дівчинку і як його відігнати. Одні інфекції боялися таблеток, інші - ліків в ампулах, треті - гірчичників, четверті - мікстури в пляшечці. І тільки лікар-чарівник знав, як впоратися з інфекціями, що принесли хворобу. Якось на Дзетту сіла гидка і потворна інфекція. Дівчинка занедужала, стала вередливою і неслухняною. І тоді мама повела її до лікаря-чарівника. Насамперед лікар почав шукати, де ховається інфекція. Попросив відкрити рота і заглянув у горло, потім став слухати спеціальною трубочкою, чи не ховається інфекція у легенях. Навіть попросив лягти на кушетку і пошукав її в животику. І, звісно ж, знайшов! Недарма ж він чарівник. Виписав ліки і попрохав прийти ще раз. Дзетта приймала ліки, як сказав лікар, і страшна інфекція загинула. Дівчинка швидко одужала і знову прекрасно жила серед смішинок, веселинок і цікавинок".

Після обговорення казки запропонуйте дитині намалювати те, що їй найбільше запам`яталося, або попросіть намалювати два малюнки: "Як дівчинка занедужала" і "Як Дзетту вилікував лікар". За сюжетом малюнків вам буде зрозуміло, що найбільше схвилювало дитину. Після цього проведіть з малюком бесіду за його малюнками.

Діти завжди хвилюються перед візитом до лікаря. Незалежно від мети візиту - звичайний огляд, хвороба чи якісь лікувальні процедури, діти в більшості випадків переживають і негативно ставляться до нього. Цей момент потребує підвищеної уваги і піклування з боку батьків. Що найчастіше лякає дітей: - потреба залишитися одному без батьків у кабінеті лікаря чи у відділенні лікарні; - біль, який діти можуть відчувати під час огляду лікаря і під час маніпуляцій; - особа самого лікаря чи іншого медичного працівника; - невідомість щодо майбутніх подій і стану свого здоров`я.

Діти після 3 років інколи навіть відчувають справжній страх, вважаючи, що в них тяжке невиліковне захворювання. Що повинні робити батьки перед візитом до лікаря разом із дитиною:

- заздалегідь попередити малюка про візит у поліклініку, пояснити йому мету відвідування. Якщо майбутнє відвідування лікаря є плановим періодичним оглядом, розкажіть, що лікар перевірить, як дитина росте і розвивається. Підкресліть, що всі діти йдуть до лікаря для таких оглядів. Поясніть, що лікар ставитиме запитання, огляне малюка (для цього треба буде роздягнутися, показати язик тощо). Якщо дитина любить похизуватися, одягніть її в найошатніший одяг. З приводу цього навіть можна намалювати картину або вивчити якийсь віршик. Збираючись таким чином, дитина зазвичай відволікається від своїх побоювань; - детально розповісти дитині про те, як проходитиме огляд лікаря чи призначена процедура. Можна навіть програти сценку "На прийомі у лікаря" з улюбленими іграшками. Не змушуйте малюка голосно і радісно "привітатися з тіточкою-лікарем", не вимагайте, щоб дитина сама відповідала на запитання лікаря, якщо вона соромиться; - говорити дитині тільки правду. На запитання, чи буде їй боляче, відповідайте відверто. Обман виручить вас раз чи два, а от довіру дитини до себе ви підірвете на все життя. Якщо ви не можете відповісти на всі запитання дитини, запишіть їх і за нагоди запитайте у лікаря; - ніколи не лякати малюка візитом до лікаря й уколами. Укол чи інші процедури, що спричинюють біль, - це неминуча "прикрість", але не покарання за провину. Малюкові варто пояснити, що це потрібно для його швидкого одужання; - зацікавити дитину іграми або малюванням, чекаючи прийому.

Що повинні робити батьки в кабінеті лікаря: - морально підтримувати і хвалити дитину під час огляду лікаря і процедур. Якщо медичні працівники дозволять, під час процедур тримайте її на руках, якщо це можливо - стійте поблизу, гладьте малюка по голівці, підбадьорюйте, дайте свою руку. Не варто сварити дитину чи проводити виховні бесіди у присутності медичних працівників. Навпаки, якщо малюк мужньо і стійко тримається в поліклініці, обов`язково похваліть його і подумайте, чим його нагородити; - дати малюкові кілька хвилин, щоб він освоївся у кабінеті лікаря. Не варто з порога починати знервовано роздягати дитину. Зазвичай лікар завжди спочатку спокійно розмовляє з батьками, а тільки потім оглядає маленького пацієнта. "Найнеприємніша" частина відвідин лікаря - огляд порожнини рота.

 Її слід проводити наприкінці прийому; - уточнити в лікаря всі його рекомендації. Не варто боятися при цьому своєї настирливості. Обов`язково потрібно чітко знати дозування ліків, черговість їх прийому, поєднання з іншими медикаментами і продуктами харчування. Бажано завести спеціальний блокнот для записування своїх запитань до медиків і їхніх відповідей, вносити в нього дані про стан дитини під час хвороби і лікування; - намагатися тримати себе в руках, зберегти самовладання і тим самим дати малюкові приклад спокійної поведінки.

Ефективність лікування дітей багато в чому залежить від чіткого виконання рекомендацій лікаря батьками. Тому можна дати пораду всім батькам: виберіть для свого малюка такого лікаря, якому ви цілком довіряєте і чиї призначення ви виконуватимете.

Юлія Мартиненко

УНІАН в Google News