Колишній міністр охорони здоров’я України Василь Князевич розповів про ситуацію з коронавірусом в Україні / фото facebook Василь Князевич

Екс-міністр МОЗ Василь Князевич: Ми зациклились на COVID-19, та решта проблем не зменшились. І вони будуть наростати

09:25, 23 жовтня 2021
8 хв. 1050 Інтерв'ю

Колишній міністр охорони здоров’я України (2007-2010 рр), заслужений лікар України, к.м.н Василь Князевич в інтерв’ю УНІАН розповів, звідки взялася невтішна статистика COVID-19, які проблеми раніше створювали антивакцинатори, у тому числі політики, та дав прогноз, коли захворюваність може піти на спад.

Україна продовжує бити сумні рекорди і утримує високі позиції антирейтингу країн по захворюваності й смертності від COVID-19. Що ви думаєте про таку ситуацію з коронавірусною інфекцією та її поширенням?

На жаль, по смертності ми виходимо на дуже високий рівень в Європі. По захворюваності також. І такого треба було очікувати. Ми не зробили все необхідне для того, щоб тримати ситуацію під контролем.

По-перше, ми увійшли в осінь після бурхливого літа, коли були порушення будь-яких[обмежувальних] норм. Якщо беремо розвинуті країни, то бачимо, що там дотримуються норм поведінки, навіть не дивлячись - вакциновані, не вакциновані. Ми цю ситуацію відпустили.

По-друге, ми мали свята, зокрема День Незалежності, провели багато заходів. Люди значно розслабились. Треба було очікувати, що після цього буде бум.

Плюс, традиційно, восени йде збільшення хвороб від вірусних інфекцій. Треба було очікувати, що так буде і з COVID-19.

У нас була передишка, був час, ми вже пройшли певний етап, зрозуміли, що це за хвороба, є статистика, хто хворіє, які є групи ризику… Коли я чую, що не вистачає ліжок, кисень не підведено - це не правильно. Ми мали достатньо часу, держава мала фінансовий ресурс, щоб підготуватись. 

Як думаєте, чому не підготувались? 

Є втома, є психологічна втома медиків. Послаблення для них практично не було. Але головна проблема у тому, що у нас зруйнована система. Ми "на марші" творимо іншу систему й поєднуємо дві речі - живемо в період епідемії, плюс реформуємо саму систему медичної допомоги. На сьогодні є дисбаланс, втрачено вертикальні зв’язки, втрачена керованість, на ситуацію впливає адміністративно-територіальна реформа…

Держава повинна була б жорстко тримати ситуацію на контролі, розуміти, чого можна очікувати, підготувати законодавчу базу, забезпечити вакциною, дати можливість медичним закладам підготуватися, забезпечити киснем. Держава повинна була взяти на контроль найболючіші речі та забезпечити інформаційну політику…

Восени йде збільшення хвороб від вірусних інфекцій / фото УНІАН

… Але ж багато чого залежить не від держави, а від самих українців.

З одного боку, українці, по-своєму, цікавий народ, який має, скажімо так, трохи анархічного геному. З іншого боку, 60 тисяч вже померлих від ковіду – це чиїсь рідні, близькі... Тобто ми дійсно мали вже перейнятися тим, що те, що відбувається – серйозно. Всі б мали зрозуміти, як поводитися в побуті, що треба дотримуватись всіх норм… На жаль, ми втратили просвітницьку складову.

Але варто розуміти, що ми увійшли у стадію перманентних епідемій, до цього треба звикнути.

Одна з величезних проблем сьогодні – недовіра українців до вакцин, зокрема, до вакцин проти COVID-19. Свого часу ви зіткнулися з "першим поколінням" антивакцинаторів. У чому, на ваш погляд, корінняцієї проблеми?

За проблемою антивакцинаторів стоїть низка факторів.

Я пережив антивакцинальну кампанію, яку почали під час "свинячого грипу" (епідемія грипу А/H1N1 у 2009 році, - УНІАН). Коли я був міністром, одна політична партія перетворила антивакцинальну кампанію у один з елементів приходу до влади. Я мав розмову з керівництвом "Партії Регіонів", казав: "Ви прийдете до влади, але потім будете пожинати те, що посіяли. І це весь час нас буде переслідувати"… Будь-яким шляхом добратись до влади - гірше не може бути (історія зі "свинячим грипом" врешті внесла корективи у президентську виборчу кампанію, - УНІАН).

Перед тим ми мали проблеми з вакцинацією кору, краснухи (і до цього часу ми не можемо відклигати від тієї антивакцинальної кампанії). Я пам’ятаю дифтерію, проблеми якої ми в 90-х роках переживали. Спалах був величезний. Але тоді була система, вона була керована…

В цілому, завжди були ті, хто не хотів робити щеплення через релігійні, світоглядні переконання. Але почалося збільшення керованих інфекцій (захворювання, які можна повністю усунути шляхом вакцинації, – УНІАН). З іншого боку - конкуренція постачальників. Коли ми почали розширювати календар щеплень, почалась полеміка…

Сьогодні ми у складній ситуації. Йде гібридна війна, зокрема у політиків - війна за наші голови. Коли вони звертаються с закликом про довіру до них,  зароджуються сумніви. Людина думає: "Чи довіряю державі?". І це проблема.

Також є відомі особистості, яких не задовольняла минула влада, прийшла нова - теж не задовольняє. Вони послідовно, весь час виступають проти всього... Вони – на виду, популярні, навколо них створюються групи, які їх підтримують… Соцмережі активно впливають на ситуацію.

Антивакцинальні кампанії проходили у кожній країні / фото REUTERS

І як ці проблеми подолати?

Антивакцинальні кампанії проходили у кожній країні. Навіть у цивілізованих країнах це було серйозно. Але мова йде про реакцію, про те, як відповідали на ці антивакцинальні кампанії. У нас держава виявилась заслабкою, не впоралась із цим викликом. 

Повинна бути чітка інформаційна складова, яка реагує на ці виклики, вміє їх нівелювати. Все треба відстежувати. Але у нас дуже багато викликів, всяких. Війна, реформи, політична круговерть - можливо, за всіма не встигаємо. Хочеться бути ідеальними, але, на жаль...

Чому жорсткі заходи в Україні приймаються не паралельно з іншими європейськими країнами, а коли сумна статистика вже починає бити світові рекорди?

Такими різкими обмеженнями можна викликати певні збурення. В них багато ризиків для влади (а у нас превалює політична складова, на жаль).

Ми не консолідувались навколо епідемії, вона зараз - не головне. Але, може, це не наш шлях.

Наприклад, ми бачимо Японію, яка не робить якихось особливих заходів, але населення у них і до епідемії ходило у масках і дотримувалось певних правил. Це можна сказати й про Німеччину, Ізраїль, Великобританію – країни, в яких відповідний рівень культури, менталітет. З іншого боку, які тільки заходи не робить сьогодні РФ, і…?

В Україні темпи вакцинації наразі пішли вгору / фото УНІАН, Олександр Прилепа

Можете зробити прогноз, коли ситуація з ковідом в Україні почне поліпшуватися?

В листопаді трошки полегшає… Але хвилі будуть весь час.

Все закінчиться, коли ми будемо мати 70% перехворілих та вакцинованих. Темпи вакцинації наразі пішли в гору, і науковці повинні сказати, чи вистачить колективного імунітету на наступний рік. Поки не виглядає так, що у 2022 ми будемо жити в спокої, на жаль. 

Крім того, варто зважати, що ми зациклились на одній проблемі, та решта проблем не зменшились, і вони будуть наростати. Коли ми в якомусь епізоді виграємо, вискакує якась інша. Зокрема, буде запущеність онкології, багато чого…

Або, наприклад, є сімейний лікар, але як до нього добратись? Діджиталізація виводить нас на певний прогресивний рівень, але доступність до якісної медичної допомоги впала. Для того, щоб потрапити до лікаря, треба чекати в чергах, це зараз стало достатньо серйозною проблемою. Є проблеми з фізичною, економічною доступністю. Багато питань виникає. 

Кілька років тому країну масово вразила кір. Не так давно Україну шокувала новина про захворілу на поліомієліт дитиною на Рівненщині. Чи може ця хвороба, або ж ті самі кір, дифтерія, знову стати серйозними проблемами в Україні? 

Може. Дуже важливо зараз приймати важливі рішення у питаннях вакцинації. Зрозуміло, що під час пандемії, окрім інфекційного навантаження, з’являються інші проблеми, економічна складова… Впоратись з усім неможливо. Тому варто розробити чіткий план, відновити календар щеплень та добиватись його.

Хотілося б, щоб до цієї справи активніше залучалась наша наукова спільнота. Ми маємо академічні заклади, які б могли чітко роз’яснювати, що і як. Адже не завжди ті рекомендації, які дають наші зовнішні партнери, можуть бути адаптовані тут, до нашого населення, до ситуації, яка у нас складається. І взагалі треба активно розвивати свою науку.

Коли можна буде говорити, що Україна долає COVID-19?

Нам треба добитись колективного імунітету. Якби на сьогодні ми мали вакцинованого і перехворілого населення, в сумі, 60% чи 70%, то значно легше пройшли б цей період. Поки не буде колективного імунітету, ми будемо весь час натикатись на ті, чи інші проблеми.

Влад Абрамов

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies