Штам «Дельта» є одним із різновидів, генотипів так званого «індійського штаму» / Фото: Олена Ляхович, Гал-Інфо

Експертка ВООЗ Наталія Виноград: Те, що Україна буде мати проблеми зі штамом "Дельта" – однозначно

16:27, 23 червня 2021
10 хв. 2646 Інтерв'ю

Експертка ВООЗ з реагування на біологічні загрози, епідеміолог, д.м.н, професорка Наталія Виноград в інтерв’ю УНІАН розповіла, про що сьогодні, 23 червня, розповідатиме на нараді в РНБО щодо загрози появи в Україні "індійського" ("Дельта") штаму коронавірусу, який є набагато небезпечнішим за всі інші варіанти.

Ще в травні тодішній міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що в Україні є загроза виникнення четвертої хвилі COVID-19, яка може бути спричинена «індійським» штамом коронавірусу. Наскільки реальна така загроза і чим небезпечний штам «Дельта»?

Цей штам віднесений ВООЗ до категорії тих, які викликають занепокоєння, тобто це найвищий рівень небезпеки. З усіх штамів лише чотири поки що переведені в такий розряд як «Дельта» (ВООЗ використовує позначення літерами як спосіб усунути етичні моменти, коли назва штаму визначалась за місцем його виявлення).

Штам «Дельта» є одним із різновидів, генотипів так званого «індійського штаму». Він має вищі показники контагіозності, тобто має високий рівень заразливості, яка на 50-80% перевищує «британський», тобто штам «Альфа». При штамі «Дельта» виникає більша кількість тяжких захворювань за клінічним перебігом у 2,6 раза, ніж штам «Альфа», і у півтора раза вищою є потреба в інтенсивній терапії пацієнтів.

Чим ще «Дельта» відрізняється від інших штамів коронавірусу?

У цьому штамі з’явились нові прояви клінічного перебігу, яких не було у попередніх варіантів. Це теж на початку ускладнювало виявлення.

Цей штам надзвичайно швидко поширюється – на території Великої Британії за 11 днів кількість хворих подвоюється. На сьогодні Індія, Велика Британія та РФ мають найбільшу кількість лабораторно підтверджених випадків цього штаму. Це дає підставу за вже отриманою інформацію стверджувати, що, на превеликий жаль, інфікуються люди, які раніше хворіли, й вакциновані. Хоча, на щастя, вакцини захищають від нього, лише знижується їх ефективність. Всі вакцини, які є в Україні захищають від штаму «Дельта».

Те, що Україна буде мати проблеми зі штамом «Дельта» – це однозначно. 92 країни вже підтвердили циркуляцію «Дельти». Очевидно, що щодня буде збільшуватись ця кількість, тому що ми не можемо бути відмежовані.

Люди почали більше переміщуватись і почали утворюватися нові варіанти, які потенційно підуть далі в мутаціях / УНІАН

Влітку, на превеликий жаль, значно більше буде ризиків, оскільки міграційні процеси зростають. Люди почали більше переміщуватись і почали утворюватися нові варіанти, які потенційно підуть далі в мутаціях. Це «московська», «непальська», «в’єтнамська» мутації, про них всі говорять. Якщо реально дивитись, то, окрім «Дельти», є вже «Дельта плюс», і хто знає, в який спосіб далі піде еволюція цього вірусу.

Як убезпечитись від інфікування «Дельтою»?

Однозначно люди повинні зробити в максимальний спосіб все, що необхідно для захисту – рекомендації ми даємо постійно. Нічого нового – щеплення, маски, дистанція, уникати перебування в групах людей, оскільки дуже швидко і дуже агресивно збільшується кількість вірусу в організмі й людина, яка прийшла в якийсь певний заклад ще здоровою, за короткий час може почати виділяти збудник, ще не маючи клінічних проявів.

Ви згадали, що клінічна картина захворюваності при «Дельті» змінюється. Які нові симптоми з’являються у пацієнтів, які інфікувались «індійським» штамом?

В пацієнтів зі штамом «Дельта» з’являється новий «ГРВІ-подібний» синдром – головний біль, нежить і «дертя» в горлі. Цього комплексу не було в «Альфа» варіанті, це властиво саме для «Дельти». Тут також може бути і класичний комплекс, який спостерігається в «уханського» штаму, може бути діарейний синдром – проноси, блювота, інтоксикація.

Ще особливістю є те, що в дебюті захворювання може не відбуватися підняття температури тіла, як це властиво для ГРВІ. Тому потрібно дуже уважно ставитись до будь-яких відхилень в стані здоров’я, залишатись вдома і повідомити сімейного лікаря, який допоможе розібратись в ситуації, та не зволікати зі зверненням за медичною допомогою. Вчасно призначена терапія дає набагато кращий прогноз.

Залишилась «класика», яка була тоді, коли починалась пандемія COVID-19 – коли немає жодних уражень верхніх дихальних шляхів / ua.depositphotos.com

Люди, які перехворіли, або які вакциновані, у разі інфікування штамом «Дельта» матимуть легший клінічний перебіг і менше буде летальних випадків.

Буває дуже інтенсивний діарейний синдром з дуже високою інтоксикацію. В Індії дуже багато таких випадків. Також залишилась «класика», яка була тоді, коли починалась пандемія COVID-19 – коли немає жодних уражень верхніх дихальних шляхів, а одразу починаються проблеми, які пов’язані з ураженням тих чи інших систем та органів, в першу чергу – дихальної системи. 

Діарейний синдром спостерігався також в інфікованих «британським» штамом…

Так, він вже був тоді, але не так яскраво виражено. Тут більша інтоксикація і швидший розвиток зі зневодненням.

За офіційними даними, 91% нових випадків COVID-19, які реєструються у Великій Британії, зумовлені штамом «Дельта». І це – всупереч дуже високому рівню вакцинації від коронавірусу…

Ми про це і говоримо, що знизився рівень вакцинації як захисного заходу. Водночас там немає такої летальності. Там люди інфікуються, але немає високої госпіталізації в інтенсивну терапію та немає високої летальності. Тобто є полегшений перебіг такого дуже тяжкого варіанту COVID-19.

В останньому огляді епідемічної  ситуації у НАН вказують, що країни, в яких «Дельта» вже домінує, відрізняються тим, що останній пік епідемії COVID-19 вони пройшли приблизно в січні 2021 року і не мали весняного піка, подібно до країн Східної Європи – України, Польщі, Румунії, Угорщини. Чи може це означати, що «Дельта» торкнеться нас менше, ніж західних країн? 

У мене є декілька гіпотез, які ще не перевірені, і за однією з цих гіпотез – так. На те буде пояснення, що ми впродовж півтора року мали адаптивний карантин, а не надзвичайно різке обмеження – тобто введення повного локдауну. Через це у нас високе «проепідемічування» населення внаслідок зустрічі з вірусом, тобто постінфекційного імунітету. Це буде один зі стримуючих чинників, який реально вплине на показники захворюваності. На мою думку, це буде дуже вагомим фактором.

Іншими словами, в Україні дуже багато людей перехворіли на COVID-19 і це буде стримувати поширення «Дельти»?

Однозначно. Плюс ми ще «доганяємо» щепленнями і можна сказати, що ми не відстаємо за показником щодо імунного прошарку від тих держав, в яких високий рівень охоплення щепленнями, там де створено поствакцинальний імунітет. У нас є приблизно той же популяційний імунітет за рахунок постінфекційного.

Враховуючи надзвичайно високу контагіозність, яку ми ще не мали раніше, один інфікований заразить всіх, хто є довкола нього / Фото: REUTERS

Україна межує з РФ, а там частка штаму «Дельта» вже становить близько 72%. Наскільки швидко він може з’явитись у нас в країні?

Одна з гіпотез - що він є в Україні. Така висока міграція, яка спостерігалася, не могла не сприяти тому, щоб його не було занесено. Не тільки з Росії. Давайте сьогодні реально подивимось на речі – у нас з Румунії повертаються футбольні вболівальники, а в Румунії є «Дельта». Будь-яке переміщення груп або людей по території, там де підтверджений цей штам, несе реальну загрозу інфікування.

Багато українців летять на відпочинок в Туреччину. Також туди пішла велика хвиля відпочивальників з Росії і там точно буде зустріч людей з різних країн. Враховуючи надзвичайно високу контагіозність, яку ми ще не мали раніше, один інфікований заразить всіх, хто є довкола нього. Чи це буде в літаку, чи в аеропорту, чи в ресторані – це може відбутись в усіх місцях спільного перебування. Така є на сьогодні реальність…

Чи може так статися, що цей штам вже циркулює на нашій території, просто у нас немає змоги його виявити?

Правильного, нормального і належного секвенування (можливості виявляти мутації коронавірусу, в тому числі штам «Дельта», - УНІАН) немає. Це є однією з обставин, яка ускладнює адекватне реагування на цей вид загрози. Направляючи за кордон зразки [біоматеріалу для визначення штамів коронавірусу] втрачається час, гроші і несвоєчасно включається система реагування у разі його виявлення. Це має бути подолано, без цього елементу реагування на біологічні загрози неможливе.

Продовжуючи тему реагування, наразі медична система України готова до появи такого небезпечного варіанту коронавірусу?

Ніхто неготовий у світі. Я скажу так, як є. Ми розгортаємо систему реагування під реальну ситуацію, але для того, щоб бути готовими до біологічних загроз, потрібно десятки років працювати, створювати так звану епідсистему готовності, вона дуже багатокомпонентна, дуже дороговартісна.

Навіть держави, які надзвичайно ретельно готувалися до поширення різнопланових біологічних загроз, в тому числі природного епідемічного процесу (тобто переходу нового невідомого збудника від тварин до людей),  або штучно створеного, виявились не готовими. Вони серйозно розуміли такі загрози, однак ми свідки того, що медичні системи працюють на межі можливого, а в ряді держав взагалі не витримували навантаження, як це було в Чехії чи Португалії, і потребували переправляння пацієнтів в інші держави.  

Ми так само не були готові, які і решта країн світу. Але ці півтора року ми витримали дуже гідно. Ми маємо перевагу в тому, що у нас є надзвичайно професійні, порядні та високоморальні медичні працівники - від молодшого медичного персоналу до лікарів, які спроможні у разі потреби зробити неможливе і врятувати людське життя. Але чого не змогли – того не змогли. Ба більше, самі загинули. Адже понад дві тисячі втрачених життів наших колег – медичних працівників - є дуже дорогою ціною за ці півтора року.

Костянтин Гончаров

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies