Кисневий апарат конче потрібен хворим на Covid-19 / фото УНІАН, Олександр Прилепа

Кисень на вагу золота. Чи вистачить його на всіх хворих з Covid-19

19:31, 18 жовтня 2020
6 хв. 3062

Хворих на ковід більшає щодня, а місць в лікарнях – обмаль. Деякі заповнені вже на 100%. Майже всі, хто потрапив до медзакладів, киснево залежні. Але чи вистачить кисню усім хворим, кому він потрібен?

Відома волонтер Леся Литвинова колише свою наймолодшу донечку прямо на робочому місці. Вона допомагає тим, хто не може дихати.

«Люди опиняються вдома або з підтвердженим ковідом, або в очікуванні тесту, але з повним розумінням, що це таке», - розповідає вона ТСН.Тижню.

Волонтери збирають кошти на кисневі концентратори і віддають їх тим, хто через коронавірус не може обійтися без додаткового кисню.

«Якщо людина не може дихати, мені все одно, готовий у неї тест чи не готовий, бракований він чи ні, покладуть людину в лікарню завтра, післязавтра, або взагалі не зможуть цього зробити, бо не буде місць… Людині потрібно дихати!», - підкреслює Леся Литвинова.

Саме так, ще не маючи результату тесту, кисневий апарат отримала киянка Світлана Тарабанова.

«Насипаю собі кави, і не відчуваю запаху! Почала пробувати лаванду, нюхаю – взагалі нічого. Потім перенюхала всі духи – запахів взагалі не відчуваю», - розповідає вона ТСН.Тижню про появу одного з симптомів ковід-19.

Згодом почалися напади задухи: «Було ускладнене дихання і пекло лопатки. Між ними наче пічка лежала. Коли я дихала, я прямо відчувала, як мені легше».

ТСН.Тиждень побував в інфекційному відділенні однієї з клінічних лікарень столиці. Виявилось, що тут кисню потребують всі пацієнти.

«Всі, майже всі киснево залежні. На початку пандемії такого не було», - розповідає ТСН.Тижню завідувач відділення Світлана Гук.

Влітку тут зробили кисневу розводку. Але так пощастило не всім. 

«Коли я спілкуюсь з лікарями з регіонів, вони розповідають, що там не все так добре, як хотілося б. Деінде кисню немає взагалі. Тобто мати кисневу розводку, мати кисневе забезпечення – це зараз привілей. Дуже мало лікарень це мають», - каже Світлана Гук.

Лікарняне ліжко цінне тільки тоді, коли до нього підведений кисень / фото УНІАН, Олександр Прилепа

Один з таких «непривілейованих» регіонів – Сумщина. Це одна з критичних областей, де стрімко зростає кількість хворих і так само стрімко заповнюються лікарняні ліжка. 

Але ліжко саме по собі – це нічого. Воно цінне тільки коли до нього підведений кисень. З наступного тижня у Сумах мають розгорнути ще 80 ліжок. І закінчити ремонт із встановленням кисневої розводки. В одній з лікарень балони міняють кожні шість годин.

«Є необхідність збільшення і точок виходу кисню, і придбання додатково кисневих концентраторів», - розповідає голова управління охорони здоров’я сумської міської ради Олена Чумаченко.

Очільник міністерства охорони здоров’я нарікає на розвалену медичну систему упродовж тридцяти років. І звітує про збільшення кисневих точок.

«Ми перерахували 572 мільйони гривень на області згідно з їхніми замовленням. Те, що їм потрібно для збільшення безпосередньо точок для підведення кисню. П’ятнадцять тисяч одинадцять – це кількість ліжок з підведеним киснем або забезпечених відповідним концентратором», - каже міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

15 тисяч ліжок із киснем із 37 тисяч ліжок для ковідних пацієнтів. Але ж деякі з них хворіють не тиждень, і навіть не два!

Киянин Юрій Харченко отримав позитивний ПЛР-тест наприкінці серпня. Два тижні був в лікарні. А на 35 день хвороби відчув проблеми із серцем.

«Була аритмія, швидке виснаження. Ходив, як 60-ти літня людина, хоча мені 38 років. Таке відчуття, що ресурс твоєї «батарейки» десь 15-20%, не більше», - розповідає він ТСН.Тижню.

Довготривалий ковід уже має свою назву – лонг ковід / фото REUTERS

Щотижня Юрій здавав ПЛР-тест. І щоразу він був позитивним. «П’ять позитивних ПЛР-тестів у мене», - підкреслює він.

Чи це ускладнення, чи довготривалий вплив вірусу на організм, наразі не відомо. Але у Великій Британії для подібного стану вже вигадали нову назву – лонг ковід – довготривалий ковід. Близько 60-ти тисяч британців звернулися до медиків з утрудненим диханням, виснаженістю та з проблемами серця, нирок та печінки. Це спостерігають й українські лікарі.

«Ураження печінки при ковіді буває досить часто. Підскакують такі показники як ЛТ, як при гепатитах. Це не потребує особливого лікування, воно проходить. Але якщо на цю роздратовану вірусом печінку дають непотрібні антибіотики, то просто сльози котяться. Це ускладнення буде», - каже завідувач першого інфекційного відділення однієї зі столичних лікарень Світлана Гук.

Ще одне поширене ускладнення – загустіння крові і утворення тромбів. А ще - фіброз легень - ущільнення легеневої тканини, яке не дозволяє в майбутньому проходити кисню, а вуглекислому газу - виходити.

Керівник центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк розповідає, що наразі в України – найгірший показник у Європі щодо виявлення хворих на ковід. «Разом з нами ще Чехія, де теж дуже потужний спалах», - каже він.

Кількість позитивних тестів, за даними ВООЗ, не має перевищувати 5%. В Україні ж - 17% / фото REUTERS

В Центрі проаналізували ситуацію з розповсюдженням пандемії і дійшли невтішних висновків, створивши графік коефіцієнту виявлення. Адже, за розрахунками ВООЗ, кількість позитивних тестів не має перевищувати 5 відсотків. В Україні - 17%. Ми мали б робити 100 тисяч тестів ще вчора. А робимо - 30-35 тисяч. І, відповідно, не маємо реальної картини епідемії, а плетемося у її хвості.

Максим Степанов пояснює ситуацію тим, що не встигає наша система тестування. І до кінця року міністр обіцяє збільшити кількість тестів до 75 тисяч за добу.

«Можна очікувати, що українці будуть далі продовжувати порушувати обмежувальні вимоги без особливих наслідків, і ситуація може стати загалом некерованою. Вона і вже зараз не контролюється дуже сильно», - вважає інфекціоніст, екс-гендиректор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта.

Тож вже з понеділка, 19 жовтня, починають діяти оновлені карантинні зони. У червоній тепер - Харків, Суми, Полтава і Чернігів. На заході –  Чернівці, Рівне, Тернопіль, Хмельницький та Івано-Франківськ. Столиця – у помаранчевій зоні.

Тож, наприклад, у Полтаві зачинять школи, кінотеатри, установи соцзахисту. Втім, ресторани і ТРЦ, а також транспорт – працюватимуть. Хоча за правилами, у червоній зоні мають зачини заклади освіти, ТРЦ, кафе і ресторани. А громадський транспорт - припинити курсування. 

Ірина Коваленко, Оксана Солодовник, Владислав Лазар

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності