Вилочкова залоза - важливий орган імунної системи

Якщо з "метеликом" не все гаразд, організм відразу це відчуває. І зазвичай усі ці негаразди проявляються саме в дитячому віці...

У кожної людини безпосередньо за грудиною "живе" маленький "метелик" - вилочкова залоза. Саме вона є центральним органом імунної системи організму. Тож якщо з "метеликом" не все гаразд, організм відразу це відчуває. І зазвичай усі ці негаразди проявляються саме в дитячому віці.
Залоза закладається і починає функціонувати вже під час утробного розвитку дитини. І дуже важливо, щоб її закладання і функціональне дозрівання відбувалися на тлі нормального здоров`я матері. Розвиток вилочкової залози малюка може стимулюватися різноманітними інфекціями під час вагітності, що негативно впливає на стан здоров`я дитини і формування її імунітету.
Після народження дитини вилочкова залоза продовжує інтенсивно функціонувати і розвиватися, її ріст відбувається паралельно з ростом організму дитини аж до 4-5 років. Приблизно в цей час залоза досягає свого найбільшого розвитку і, продовжуючи функціонувати, поступово зменшується. Таким чином, відбувається зворотний розвиток вилочкової залози. Педіатри називають це віковою інволюцією.
У кожної дитини зменшення залози відбувається індивідуально - в одних інволюція починається у 4 роки, в інших - у 6-7. До 14-15-річного віку залоза зменшується досить інтенсивно. Коли ж завершується період статевого дозрівання, цей процес значно уповільнюється і залоза зменшується майже непомітно.
Хоча іноді відбувається патологічне зменшення вилочкової залози - під впливом радіаційного опромінення, медикаментозної терапії, зокрема гормональної, тяжких вірусно-бактеріальних захворювань, білково-калорійної недостатності. Зазвичай після тяжких захворювань функція залози не відновлюється.
Раніше вважали, що після 13-14 років вилочкова залоза повністю атрофується і зникає, а на її місці розростається жирова тканина. Сьогодні відомо, що залоза, хоча й має зворотний розвиток, функціонує протягом усього життя людини. Проте з часом її функції поступово зменшуються. І навіть у людей дуже похилого віку в клітковині за грудиною (де зазвичай розташовується вилочкова залоза) знаходять її окремі острівці, які активно функціонують.
Під впливом вилочкової залози відбувається формування клітинної ланки імунітету, яка має здатність контролювати розвиток вірусних, онкологічних та автоімунних захворювань. Отже, нормально розвинена у морфо-функціональному відношенні вилочкова залоза для організму є надійним захистом від цих хвороб. У людей похилого віку автоімунні та онкозахворювання розвиваються частіше, що пов`язано зі згасанням функції даної залози.
Вилочкова залоза також активно впливає на становлення периферичних органів імунітету - ріст мигдаликів, лімфатичних вузлів та інших скупчень лімфатичних утворень по ходу дихальної і травної систем. Їхній розвиток практично завершується до 5-7 років, тож втручання вилочкової залози вже майже не потрібне. Через те самою природою закладено, що після того, як відбулося закладання периферичних лімфоїдних органів, вилочкова залоза має поступово припиняти свою діяльність. За нею залишається функція контролю за роботою створених нею органів.
Вилочкова залоза виконує також деякі інші функції - контролює діяльність ендокринної системи, бере участь в обміні речовин. Але основною і найсуттєвішою є саме імунологічна функція.
Два патологічних стани вилочкової залози: недорозвиненість або повна відсутність залози.
Часткова гіпоплазія (недорозвиненість вилочкової залози) відбувається внаслідок того, що залоза морфологічно неповністю сформувалася ще у внутрішньоутробний період. Залоза може бути надто маленькою або відсутня якась її частина.
Повна відсутність залози - трапляється дуже рідко. Таке зазвичай спостерігається під впливом багатьох чинників: радіаційне опромінення, ультразвук, хімічна забрудненість довкілля. Один або кілька цих чинників можуть стати причиною того, що під час вагітності (на 6-7-му тижні), закладання вилочкової залози взагалі не відбувається.
Хвороби, пов`язані з порушенням функціонального стану залози, зазвичай проявляються у вигляді частих інфекційних захворювань і мають дуже тяжкий перебіг (бо страждає головний орган клітинного імунітету). Онкологічні захворювання вилочкової залози (так звана тимома), на щастя, спостерігаються вкрай рідко.
Найчастіше на тлі лімфатичного діатезу в дітей спостерігається гіперплазія (збільшення) вилочкової залози. Приблизно в 11-12% здорових дітей величина залози надмірна, але сьогодні лікарі не вважають це хворобою. Лише інколи збільшена вилочкова залоза може спричинити здавлювання внутрішніх органів: трахеї, бронхів, великих судин серця, що у свою чергу погіршує дихання. Проте й у таких випадках батькам не треба панікувати. Сьогодні доведено, що ці симптоми у дітей з віком минають і лише зрідка доводиться застосовувати лікування для швидшого зменшення залози.
Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина має проблеми з вилочковою залозою, для встановлення діагнозу треба зробити лабораторне обстеження: рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, загальний аналіз крові.
Якщо 10-річна дитина часто хворіє на вірусні, бактеріальні захворювання з тяжким тривалим перебігом та частими ускладненнями, то потрібно зробити імунологічне дослідження. Це допоможе визначити в якому стані функція вилочкової залози. Доброякісне збільшення залози спостерігається зазвичай до 5-7 років, а найчастіше - до 3-річного віку. Якщо ж діагноз гіперплазія вилочкової залози встановлено тільки у віці 10 років, то така залоза очевидно потребує видалення після певних обстежень дитини.

Ірина Ковтун,

лікар-імунолог.
 

УНІАН в Google News