
На тлі воєнного стану багато категорій громадян України обмежені у праві залишати територію держави, проте є винятки.
Адвокат Олександр Дубовий розповів УНІАН, чи може опікун виїжджати за кордон, чи дають йому відстрочку і як правильно все оформити.
- Чим відрізняється догляд від опікунства
- Як оформити опікунство для виїзду за кордон
- Чи може опікун виїхати за кордон без опікуваного
Чим відрізняється догляд від опікунства
За словами адвоката, під доглядом мається на увазі турбота про особу, яка цього потребує за станом здоров'я, тобто потребує сторонньої допомоги в повсякденному житті. Ця особа може бути як дієздатною, так і недієздатною. Такий догляд може бути оформлений як соціальна послуга або за договором між особою, яка потребує догляду, та особою, яка його надає.
"Якщо ж ми говоримо про опіку, то вона передбачає повне представництво інтересів підопічного. Опіка призначається над недієздатними особами, які внаслідок своїх психічних розладів не здатні усвідомлювати свої дії. Також опіка встановлюється над малолітніми дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опікун може управляти майном підопічного, підписувати договори, представляти інтереси особи в різних органах", - розповів він.
Розібравшись, чим відрізняється догляд від опікунства, перейдемо до оформлення документів, прав та обов'язків.
Як оформити опікунство для виїзду за кордон
Як пояснив Дубовий, опікун може виїхати за кордон із підопічним. Можна умовно виділити дві категорії опікунів, які мають право на перетин кордону під час воєнного стану: опікуни малолітніх дітей та опікуни недієздатних осіб.
"Якщо ми говоримо про опікунів малолітніх дітей та піклувальників неповнолітніх дітей, то перетинати кордон мають право тільки ті опікуни та піклувальники, які виховують дитину з інвалідністю (вік дитини - до 18 років)", - додав він.
Також фахівець поділився, які документи потрібні опікуну для виїзду за кордон. Для того, щоб виїхати, йому потрібно мати при собі перелік документів, передбачений правилами перетину кордону та закордонний паспорт. Особа повинна мати документ, що підтверджує її повноваження як опікуна, тобто рішення про призначення опікуном. Якщо йдеться про дітей, то це здебільшого рішення органу опіки та піклування або в певних випадках - рішення суду.
"Якщо ж ми говоримо про опікунів осіб, які визнані судом недієздатними, то тут також є умова, що вони повинні мати інвалідність. Тобто право на перетин кордону має тільки опікун особи з інвалідністю, яку суд визнав недієздатною", - сказав адвокат.
За його словами, один з основних документів для перетину кордону - той, який підтверджує інвалідність підопічного. Це, наприклад, довідка МСЕК, якщо інвалідність було встановлено до 1 січня 2025 року, або виписка з рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи (орган, що замінив МСЕК з 1 січня цього року).
Чи може опікун виїхати за кордон без опікуваного
Дубовий докладніше розповів про те, які права в опікуна є, а що йому робити не дозволяється.
"Опікун може виїхати за кордон для зустрічі з підопічним. Але в такому разі опікуну для перетину кордону знадобиться не тільки рішення уповноваженого органу про те, що його призначено опікуном, документ, що підтверджує інвалідність підопічної особи, а й іще два документи - про те, що підопічна особа перетинала кордон, і той, що підтверджує, що вона перебуває на обліку в консульстві в країні, до якої прибула", - зазначив фахівець.
Адвокат пояснив, що є лише дві категорії осіб, які можуть бути підопічними:
- неповнолітні діти, які залишилися без піклування батьків (наприклад, якщо батьки померли або позбавлені батьківських прав чи відбувають покарання у вигляді позбавлення волі);
- повнолітні особи, визнані недієздатними. Тобто це ті особи, які внаслідок саме психічного розладу не здатні усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Для перетину кордону з'являється додаткова умова - особа має бути не просто опікуном, а й мати підопічного з інвалідністю. Опікуном може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
"Простіше кажучи, за загальним правилом, це особа віком від 18 років. Саме з 18 років автоматично з'являється повна цивільна дієздатність. Опікунами переважно призначають осіб, які перебувають у родинних або родинних стосунках із підопічним. Також враховуються особисті стосунки між ними та можливість такої особи виконувати обов'язки опікуна", - додав Олександр Дубовий.
Хоча переважно опікунами призначають родичів, це не обов'язкова умова надання опікунства, заспокоїв експерт. Опікунами можуть стати й інші особи, які бажають отримати такі обов'язки, а також здатні їх виконувати.
Водночас, попереджає Дубовий, опікуну можуть відмовити у виїзді, наприклад, якщо він надасть неповний пакет документів, необхідний для перетину кордону, або якщо в документах є неточності. Або, наприклад, якщо є рішення суду, яким опікуну обмежено право на виїзд за кордон.
Наостанок він розкрив, яке опікунство звільняє від мобілізації
"Некоректно говорити, що опікунство звільняє від мобілізації. Воно дає право на відстрочку. Якщо ми говоримо про відстрочку для опікунів дітей, позбавлених батьківського піклування, то є додаткова умова - наявність у підопічного інвалідності або хвороб, які передбачені пунктом 6 частини 1 статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У тому випадку, якщо особа є опікуном особи, визнаної судом недієздатною, то додаткових умов для надання їй відстрочки немає", - підсумував адвокат.

Олександр Дубовий навчався у національному університеті "Одеська юридична академія" в Києві. Керівник Адвокатського бюро "Олександра Дубового" (створено у 2020 році), яке спеціалізується на військовому праві та займається питаннями перетину кордону. Його досвід роботи в юридичній сфері вже становить 10 років.