Картка киянина: монетизація пільг?
Картка киянина: монетизація пільг?

Картка киянина: монетизація пільг?

09:47, 04.04.2012
13 хв.

Київська влада повернулася до ідеї, щодо якої ще в 2004 році точилися жваві дискусії — персоніфікація та облік реально використаних пільг. До кінця цього року планується видати 600 тис. "Карток киянина", що за обсягом відповідає кількості столичних пільговиків.

Київська влада повернулася до ідеї, щодо якої ще в 2004 році точилися жваві дискусії — персоніфікація та облік реально використаних пільг. І не лише повернулася до її обговорення, а й до реалізації. До кінця цього року планується видати 600 тис. "Карток киянина", що за обсягом відповідає кількості столичних пільговиків. Чи означатиме це монетизацію пільг?

За результатами проведеного інвестиційного конкурсу, виконавцем робіт із впровадження системи "Картка киянина" стало ТОВ "Універсальні інформаційні технології", а співвиконавцями ПАТ "КБ Хрещатик" і ТОВ "Віза Україна". Ще протягом двох тижнів опрацьовуватиметься програмне забезпечення, щоб врахувати помилки, які можуть статися.

Мабуть для того, аби уникнути ажіотажу, експериментальною групою на початку реалізації проекту обрано батьків багатодітних сімей. Саме вони першими отримають картку киянина (дуже схожу на банківську картку), яка міститиме фото власника та два вмонтованих чіпи: один з соціальною інформацією, другий – для безкоштовного проїзду громадським транспортом. І лише після багатодітних сімей картки киянина видаватимуться пенсіонерам та інвалідам, які не мають права на пільговий проїзд в метрополітені, непрацюючим особам, які здійснюють догляд за дітьми-інвалідами та отримують державну соціальну допомогу, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, а також соціальним працівникам. Водночас, поки ще невідомо, яким чином враховуватимуться інтереси тих громадян, які мешкають у містах-супутниках, але працюють та сплачують свої податки у Києві.

Відео дня

"Оформлення та видача карток буде здійснюватись Головним управлінням праці та соціального захисту населення та районними відділами праці та соціального захисту населення безкоштовно. Соціальні працівники районних відділів праці та соціального захисту населення запрошуватимуть кожного киянина з визначеної категорій прийти для оформлення та отримання "Картки киянина" особисто, зокрема – телефоном. Для оформлення картки, громадянину необхідно мати при собі лише паспорт та посвідчення, що дає право на пільгу", - повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко.

На етапі пілотного впровадження системи, отримувачі картки матимуть право безоплатного проїзду в Київському метрополітені (використовуючи лише "Картку киянина" без пред’явлення посвідчення), а з травня – отримувати знижки на медичні препарати у мережі муніципальних аптек КП "Фармація". Але знову ж - яким чином перераховуватимуться кошти спочатку на картки киянам, а потім — надавачам пільг на компенсацію їх витрат: тому ж метрополітену та "Фармації"?

"З 1 січня (2013 року) буде вже певна статистика. Це будуть місячні проїзні (без обмеження кількості поїздок), які будуть враховані в цій картці. Коли пройдемо термін ще півроку 2013-го, тоді це можуть бути, і ми вирішимо з киянами, чи це будуть просто кошти на картці, які він може використати, наприклад, купити собі проїзний квиток, чи може купити продукти харчування, але буде ходити пішки, бо не буде грошей на метро. Це перехід на конкретну адресну допомогу", - пояснив Руслан Крамаренко.

За оцінками київської влади, близько 30% пільговиків не користуються пільгами, які передбачені законом. "А якщо ми витрачаємо з бюджету певний обсяг коштів – на 80 тис. людей в Києві ми витрачаємо 8 чи 10 млн. грн., - то можна ті кошти, які не використовуються, але які нараховуються як компенсація метрополітену, надати іншим громадянам і далі перерозподілити кошти", - аргументував заступник голови КМДА.

На першому етапі реалізації проекту картка киянина передбачатиме пільговий проїзд лише в метро та швидкісному трамваї, в яких вже діє автоматизована система пропуску пасажирів. Згодом передбачається залучити інвестиційні кошти на автоматизовану систему збирання коштів в інших видах громадського комунального транспорту і в подальшому вимагати від приватних перевізників використовувати таку ж саму систему.

Світовий досвід

Багатофункціональність електронних карт знайшла застосування в різних соціальних проектах в ряді країн. У цьому випадку на одній картці розміщується одразу кілька додатків: платіжний додаток (тобто картка може використовуватися як банківська для розрахунку за товари або зняття готівки), транспортний (для оплати проїзду), пільговий (для надання належних власнику картки пільг).

Соціальні картки активно почали запроваджуватися в країнах Європи та Азії наприкінці 90-х років. Ось кілька світових аналогів "Картки киянина", які наводить Інтернет-ресурс "Соціальна картка".

FinEID (Фінляндія)

З грудня 1999 року уряд Фінляндії почав видавати нові національні ідентифікаційні картки (FinEID) на основі технології смарт-карт. Картки включають цифровий підпис для онлайнових комунікацій з урядовими органами та комерційними структурами. Їх можна використовувати в зчитувачах смарт-карт на персональних комп`ютерах.

На карті зберігається ім`я та дата народження її власника, його номер в системі соціального забезпечення, громадянство, стать, номер картки, дата випуску, термін дії, цифровий підпис і фото. Використання карти можливо лише при введенні PIN-коду. Технічне рішення карти дозволяє використовувати її для ідентифікації, в платіжних операціях, телекомунікації, для контролю доступу.

MyKad (Малайзія)

Проект з випуску електронних карт під назвою MyKad реалізується в Малайзії з 1999 року. За даними на травень 2006 року в обороті перебувало 19 млн. цих ідентифікаційних документів нового покоління.

Карта MyKad:
- є посвідченням особи і аналогом водійських прав;
- надає громадянам Малайзії можливість проходити автоматичний прикордонний контроль при виїзді з країни і повернення до неї;
- дає можливість здійснювати захищений інформаційний обмін при зверненні громадян до послуг комерційних і державних структур (в тому числі в системі "електронного уряду");
- здатна виступати в якості платіжного засобу (наприклад, при розрахунках за паркування або проїзд в автобусах) і приймається банкоматами;
- зберігає медичні дані, які можуть дистанційно зчитуватися з чіпа карти, як в надзвичайних ситуаціях (епідемії тощо), так і при зверненні за лікарською допомогою в звичайних умовах.

Citizens Card (Великобританія)

В Англії для обслуговування громадян застосовується мікропроцесорна картка Citizens Card, технологічну схему якої розробила компанія Smartex. Проект був запроваджений в 1999 році. Згідно з інформацією офіційного сайту Citizens Card, вже випущено 1,8 млн. карток.

Кожному жителю надається єдина багатофункціональна картка. Її можна використовувати як читацький квиток у бібліотеці, для отримання освітніх послуг та доступу до місць розваг, в якості квитка у громадському транспорті, а також для оплати товарів і послуг.

Багатофункціональні смарт-картки Mifare Pro (Південна Корея)

Електронні картки Mifare Pro (безконтактна технологія смарт-карт) з подвійним інтерфейсом з вересня 2000 року знайшли застосування в рамках проекту модернізації мережі громадського транспорту міста Пусан (Південна Корея).

Функціональні можливості цієї картки дають можливість власникові використовувати її як кредитну, дебетову картку та картку для попередньої оплати. Електронний цифровий підпис власника забезпечує тільки санкціонований доступ. Безконтактний інтерфейс можна використовувати в транспортній системі Hanaro Transportation для оплати послуг різних видів транспорту, включаючи автобуси, таксі і метрополітен, оплачувати дорожні збори і стоянку автомобіля з одній смарт-карти Mifare Pro. Крім того, цю картку приймають до оплати в магазинах, системі торгівлі в мережі Інтернет, при замовленні квитків, а також для оплати комунальних послуг, що створює додаткові зручності.

З початком роботи системи для власників карток в місті відкрили пункти прийому муніципальних адміністративних платежів, у тому числі за прийом офіційних документів, перевірку даних про сплату податків тощо.

Проект Octopus (Гонконг, Китай)

Проект Octopus ("восьминіг") стартував в 1994 році, а в 2000 році налічував вже понад 6,5 млн. безконтактних карток. Спочатку вони використовувалися для оплати проїзду на всіх видах міського транспорту, але потім стали застосовуватися як електронний гаманець для оплати покупок в закусочних, кав`ярнях, магазинах і через мережі торгових автоматів.

Карту приймає до оплати мережа магазинів 7-Eleven, що існують у кожному районі, кондитерські та ресторани швидкого харчування, паркінги і навіть муніципальні басейни. Додавання нових платіжних функцій принесло значний додатковий оборот компанії Creative Star, яка управляє проектом.

Станом на березень 2010 року випущено 17 млн. карток. Це покриває 95% населення у віці від 16 до 65 років (за даними Ощадбанку Росії).

Картки Oyster (Великобританія)

У Лондоні діють карти Oyster (Ойстер). Це смарт-карти, за допомогою яких можна оплачувати проїзд в метро, автобусі, наземному метро DLR, деяких потягах National Rail, а також в трамваї.

Pay as you go - основна версія Oyster Card, яка використовується більшістю туристів і багатьма місцевими жителями. Це передплачена пластикова смарт-картка з можливістю поповнення коштів на ній. Вона дозволяє платити в кілька разів менше, ніж при використанні разових квитків за готівковий розрахунок. Крім того, при використанні Oyster Card pay as you go діє система price capping: після 3-4 поїздок в день всі інші будуть безкоштовними, і пасажир ніколи не заплатить більше вартості денного проїзного.

Інтегровані розрахункові карти Metrobus (Італія)

Рим першим з великих європейських міст запровадив на громадському транспорті систему повністю інтегрованих розрахункових карт.

Смарт-картка Metrobus розроблена на базі технології та програмного забезпечення, використаних в Гонконзі.

Картки Metrobus дійсні для використання на всіх видах муніципального громадського транспорту Рима: метрополітен, автобуси, трамваї і приміські поїзди.

GeldKarte (Німеччина)

Загальнонаціональний проект GeldKarte стартував в 1996 році. Емісія карток на кінець 2000 року досягла 70 млн. одиниць. GeldKarte є найбільшою в світі системою, що використовує принцип багатофункціонального електронного гаманця. Концепція міської картки на основі GeldKarte реалізується в містах Айхштатт (Eichstatt) і Кульмбах (Kulmbach). Мета проекту замкнути фінансові потоки на локальному рівні, щоб підвищити їх ефективність.

Диявол ховається у деталях

Економічні експерти ставляться до ініціативи київської влади схвально — це допоможе впорядкувати пільги та налагодити реальний облік їх отримувачів, але ж попереджають: будь-яка гарна ідея за умови реалізації "по-нашому" може призвести до зовсім небажаних результатів.

президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер- Поки що інформація, яка лунає в пресі щодо запровадження картки киянина, є дуже суперечливою. Хоча принципово у запровадженні такої системи нічого поганого немає, якщо є картка, в якій акумульовані всі пільги для одній особи і це є зручним для власника цієї картки. Взагалі принцип обслуговування громадян має бути таким, щоб у громадянина завжди була можливість вибору. Якщо для нього така картка буде незручною, він повинен мати щось інше. Всі ж розуміють, що диявол ховається у технології, - вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.

У свою чергу директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський наголошує на необхідності створення відповідної інфраструктури обслуговування цих карток. - Використання такого інструменту вимагає відповідної інфраструктури. Необхідно провести цілий ряд заходів для того, щоб захистити ці картки від зловживань, що теж, на жаль, можливо. Треба створити зрозумілу інфраструктуру, яка б давала можливість чітко, коректно і в досить стислі терміни обробляти отриману інформацію для ухвалення управлінських рішень. Успіх чи неуспіх цього проекту також залежатиме від подальшого розвитку системи соціального захисту населення. Наприклад, виникає проблема між пільгами, які надаються централізовано на державному рівні всім громадянам, незалежно від місця проживання, а з іншого боку - ті пільги, які надаються місцевими органами влади. І як це буде регулюватися, які пільги в процесі реформування залишаться на місцевому рівні, які - на центральному — це й буде визначати подальший розвиток карткової системи пільг, - переконаний Ігор Бураковський.

директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор БураковськийПоки реалізація проекту не розпочалася, експерти вважають, що ініціатива київської влади заслуговує на підтримку, оскільки спрямована на адресність соціальної допомоги. “Ключова проблема нинішньої системи полягає в тому, що у нас є пільговики, з іншого боку - кошти, які виділяються на їх фінансування. Але дуже часто ці два поняття не зустрічаються і виникають питання, пов`язані з управлінням цими пільгами. Тобто, з одного боку, люди, які мають право на безкоштовний проїзд, користуються своїм правом, а з іншого боку - важко визначити підставу, на якій громадський транспорт та інші перевізники вимагають сьогодні відшкодування пільгового проїзду, тому що реального обліку кількості перевезених пільговиків на сьогоднішній день практично не ведеться. Тому і з точки зору наведення елементарного порядку, це теж важливо. В усякому разі можна буде зрозуміти, скільки реально використовується грошей на пільги і якимось чином використовувати ці кошти більш ефективно”, - пояснює директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Поки ще дійсно замало детальної інформації щодо картки киянина. А питань - багато. І одне з них - щодо довготривалості цього проекту, бо попереду вибори...

Петро Залужний

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся