Кадр з фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / фото B&H

Що не так з перезапуском "Оселі зла": рецензія на фільм

13:53, 03.12.2021
6 хв. 4985

2 грудня в український прокат вийшов черговий перезапуск популярної кінофраншизи про зомбі-апокаліпсис, заснованої на однойменній серії відеоігор – фільм жахів "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті". Його обіцяли зробити максимально близьким до першоджерела, реабілітувавшись за останні частини з Мілою Йовович, але дива не сталося. УНІАН розбирався, що пішло не так.

Світова прем'єра фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / Resident Evil: Welcome to Raccoon City (США, Німеччина, 2021) відбулася трішки раніше, ніж в Україні, й наш глядач не міг не помітити вельми скромні оцінки як від критиків, так і глядачів.

Так, на IMDb у фільму 5,6 балів з 10, на Rotten Tomatoes – непристойно низькі 29% схвалення від критиків і 68% від глядачів, а на Metacritic – 44 бали з 100 від кіноекспертів, що відповідає характеристиці "змішані або середні відгуки". Цікаво, що все на тому ж Metacritic оцінки від глядачів виявилися ще нижчими, ніж від критиків – всього 3,8 бала з 10, що відповідає характеристиці "в цілому несприятливі відгуки".

І якщо на думку авторитетних кінознавців з вишуканими смаками у випадку з подібними фільмами рівнятися вельми сумнівна перспектива – вони і попередні "Обителі зла" не шанували, то вельми скромна реакція від широкої аудиторії насторожувала куди більше.

УНІАН вже подивився новинку і спробує відповісти на питання, чи настільки погана нова "Оселя зла".

Кадр з фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / фото B&H

З самого початку творці фільму обіцяли зробити перезапущену версію популярної зомбі-кінофраншизи максимально близькою до першоджерела, реабілітувавшись за останні частини з Мілою Йовович в головній ролі, коли вже було просто неможливо зрозуміти, що взагалі відбувається.

Цього разу в центрі сюжету опинилися центрові персонажі серії ігор "Оселя зла" – Клер Редфілд (Кая Скоделаріо з "Молокососів" і "Той, що біжить в лабіринті") і її брат Кріс Редфілд (Роббі Амелл з "Флеша" і "Секретних матеріалів"). Події ж фільму розвиваються в 1998 році в тому самому Раккун-Сіті – місці, де колись знаходився успішний фармацевтичний гігант корпорація "Амбрелла".

Варто відзначити, що з перших хвилин фільму режисерові Йоханнесу Робертсу все ж вдалося досить успішно передати атмосферу похмурого покинутого містечка, з якого вже втекли всі, хто міг. Синьо-червоно-жовті тони нічного міста, проливний дощ, криповий дитячий будинок – все це задало досить непоганий темп фільму, який, втім, не вдалося повноцінно використати.

Кадр з фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / фото B&H

До чого ж основні претензії? Можливо, саме спроба максимально наблизити фільм до гри і зіграла з ним злий жарт – причому, судячи з усього, не стільки по слідуванню сюжету, скільки за форматом. Якщо спочатку це виглядає цікаво, по ходу перегляду глядачеві починає трохи набридати постійне "перескакування" зі сцени на сцену, повноцінно не довівши її до логічного завершення, ніби граєш в гру і відразу перескакуєш на новий рівень.

При цьому частина моментів була недостатньо пояснена. Наприклад, чому всі зомбі вирішили різко атакувати поліцейську дільницю? Та й основні герої, яких було чимало, були розкриті не повною мірою.

Можна було, звичайно, списати все на те, що фільм знятий за мотивами гри, в першу чергу, для її фанатів, які й самі все знають. І правда, у фільмі було чимало канонів, перенесених з гри – якщо вірити глядачам, які в неї грали – і цей факт їх, безперечно, порадував.

Втім, саме ці любителі оригінальної гри і поспішили заспокоїти – більшість персонажів абсолютно не такі, якими їх звикли бачити в попередніх фільмах і іграх. Тож екстрено підтягувати "матчастину" перед переглядом тим, хто не особливо знайомий з оригінальними іграми, в принципі, не обов'язково.

Кадр з фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / фото B&H

Когось із героїв перетворили на догоду горезвісному diversity – Джилл Валентайн стала кучерявою мулаткою, а Леон Скотт Кеннеді – латиноамериканцем-хіппарем. Але, насправді, не це головна проблема, а те, що вони зовсім інші за характером і передісторією, яка толком не розкривається.

Валентайн у виконанні Ханни Джон-Кеймен ("Кіллджойс", "Людина-мураха і Оса") тут зображена як якась єдина панянка / "свій хлопець" в чоловічій тусовці, яка, схоже, перефліртувала з усією поліцейською дільницею, але нічого цікавого собою не являє.

Альберт Вескер (його роль виконав Том Хоппер з "Академії Амбрелла") – просто якась тупувата гора м'язів. Причому у фільмі не він є командиром загону, а Кріс Редфілд, який, втім, теж вийшов досить посереднім.

Кадр з фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / фото B&H

Але, мабуть, найбільше зазнав змін Леон, роль якого виконав Еван Джогіа ("Соціопат", "Zомбіленд: Контрольний постріл"). І тут справа не в зовнішності, а скоріше в бекграунді. Справа в тому, що в перших іграх він був представлений як досвідчений офіцер – і саме таким його пам'ятають і люблять багато фанатів гри. Тут же він вийшов персонажем в дусі, прости Господи, якогось "Нереального КОПця" – недолугий синок важливого чиновника, якого заслали до поліцейської дільниці Раккун-Сіті за погану поведінку. Хоча, наважимося заперечити, що все ж мало знайомим з оригіналом глядачам кіношний Леон навіть може здатися одним з найбільш харизматичних персонажів. Ну і, справедливості заради, в подальших перезапусках гри все ж статус Леона був змінений з досвідченого поліцейського на новачка.

Кадр з фільму "Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті" / фото B&H

Мабуть, саме з Леоном і пов'язані найбільш кумедні моменти у фільмі, які трохи розряджають атмосферу. Чого вартий тільки момент з людиною-факелом під пісню Crash у виконанні Дженніфер Пейдж.

Крім того, у деяких глядачів виникли питання до графіки – вони нарікали, що картина абсолютно не дотягує до рівня блокбастера 2021 року, а більше схожа на бойовик з 90-х. Хоча, хто зна, може так і задумано – все ж гра теж вперше була випущена більше 20 років тому. З плюсів – у фільмі було не так багато "гидоти", як багато глядачів припускали перед переглядом.

З іншого боку, у фільму порівняно скромний бюджет – всього лише 25 мільйонів доларів, 16 з яких він вже "відбив". Тож, цілком можливо, картині вдасться виконати завдання, поставлені кінобоссами, а, як наслідок, отримати продовження. Тим більше, що в середині титрів є додаткова сцена.

Наш вердикт. Не можна сказати, що "Оселя зла" вийшла настільки вже погана і на неї не варто йти в кіно. У фільмі з атмосферною картинкою було місце гумору, хорошій музиці та навіть співпереживанню героям, але не було зайвої відразливої гидоти. Тож на нього дуже навіть можна сходити в кіно, щоб просто добре провести час, попутно поностальгувавши за старими-добрим зомбі-хоррорами 20-річної давності.

Загальна оцінка – 5 з 10.

***

З іншими новинками тижня ви можете ознайомитися за посиланням.

Марина Григоренко

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся