Актор, зірка "Спіймати Кайдаша" Тарас Цимбалюк / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Актор, зірка "Спіймати Кайдаша" Тарас Цимбалюк: після інституту ти нікому не потрібен... поки не відростив волосся я грав лише бандитів та охоронців "Ашану"

16:10, 23.09.2020
12 хв. Інтерв'ю

Найгарячіший учасник «Танців з зірками», секс-символ українського кіно Тарас Цимбалюк розповів УНІАН про складнощі акторської професії, проблеми вітчизняного кінематографа, як наважився зробити пропозицію своїй дівчині на очах усієї країни та які ролі волів би зіграти.

Розкажіть, з чого складається ваш день в період активної підготовки до ефірів «Танців з зірками»?

Зараз це 6-годинне тренування в танцювальному залі, яке, як правило, ще перетинається зі знімальним днем. Останній вихідний у мене був на початку літа. Добре, що ввечері вдається побачитись з рідними. На спорт я взагалі забив. Якщо ти шість годин стрибаєш джайв, то вже не хочеться нічого.

Сьогодні в мене було тренування, зараз ми з вами поспілкуємося і хочу зустрітися з сестрою, яку вже не бачив тривалий час, і племінниками. Погуляти з ними на Подолі. Потім поїду додому, бо на завтра треба вивчити багато тексту. А завтра встаю о 6.30. З 7.30 до 19.30 я на знімальному майданчику, потім їду записувати щоденники для «Танців з зірками». І о 21.30 у нас починається репетиція, яка триватиме до опівночі.

Відео дня
Якщо ти шість годин стрибаєш джайв, то вже не хочеться нічого / фото Instagram Тараса Цимбалюка

Останній ефір «Танців» вкотре продемонстрував суворість суддів проекту. Часом вони не добирають слова і висловлюються доволі різко. Як ви сприймаєте критику?

Щось мені, звичайно, неприємно чути, але я розумію, що я дійсно погано танцюю, я цим ніколи не займався. Вони відштовхуються від професійних позицій, тому, певною мірою, ця критика об’єктивна.

Але глядачі при цьому з суддями не згодні. У мережі пишуть, що ви чи не єдиний чоловік на проекті, який справді намагається виконати усі танцювальні рухи.

Так, я читав. Але це моя аудиторія, яка до мене не об’єктивна. Вона сприймає все через призму проектів, які їй подобаються. Але я їй дуже за це вдячний. Це дуже мотивує та підтримує. Я все стараюся читати.

Цимбалюк: після останнього ефіру дуже сумніваюся, що дойду до фіналу / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Кого вважаєте своїм головним конкурентом на паркеті?

Сергій Мельник, мабуть. У нас схожий типаж. Він реально займається щодня, на відміну від мене. У нього шансів реально більше. А я після останнього ефіру дуже сумніваюся, що дойду до фіналу. Розумію, що це все-таки шоу і після того, як я зробив пропозицію Тіні, цікавість публіки до мене може згаснути (посміхається).

Пропозицію своїй дівчині в прямому ефірі ви зробили всього тиждень тому. І хоч вам, як акторові, не звикати демонструвати почуття на публіці, зізнайтеся, хвилювалися?

Я дуже хвилювався. Я був переляканий! Це взагалі був страшний для мене день. Джайв був дуже непростий, підтримки, а після цього я мав робити освідчення Тіні, і все це треба тримати в голові. Дуже напружено було. Хореограф казав мені: так, думай про стрибки, про кіки, про підтримку, а тоді вже думай про Тіну.

Цимбалюк: вона не знала, що я робитиму їй пропозицію / фото Instagram Тараса Цимбалюка

А як це все сприйняла Тіна?

Вона щось підозрювала, бо адміністратори проекту приділяли їй багато уваги. Її посадили у самий центр, попередили, що візьмуть інтерв’ю. Звичайно, вона не знала, що я робитиму їй пропозицію, але до чогось такого була готова.

Чи плануєте ви весілля? Хочете велику урочистість або що-небудь скромне?

Ми це обговорювали і зійшлися на думці, що заручини хотіли б зробити в Карпатах. Ми ці теми підіймали вже десь півроку. Я ще не знаю, в якій формі це буде. Ясно, що найближчі люди точно повинні стати свідками цього. Але ми вирішили це зробити в наступному році. 2020-й рік і так не дуже простий, не хочеться вже все сюди валити.

Ми з татом дуже схожі за характером / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Ваші батьки разом майже сорок років. Які принципи, необхідні для щасливих стосунків, ви перейняли у них?

Звичайно, вони для мене є прикладом сімейного життя. Вони реально круті друзі між собою. Є підтримка і є розуміння в усьому. Ми з татом дуже схожі за характером: нам потрібен «сімейний адміністратор», берегиня сім’ї, сильна жінка. І це дуже вдало склалося в нашій родині. А Тіна схожа на мою маму. Останнє слово, звичайно, завжди за мною, але вона займається фабулою будь-якого питання і це дуже допомагає.

Ми взагалі, жодного разу з Тіною не сварилися. Відчувається культура спілкування моїх батьків. Вони викладачі, я жодного лайливого слова не почув він них за все своє життя. Я намагаюсь перенести це у нашу з Тіною родину.

А покритикувати вас батьки можуть?

Звичайно. З танців, наприклад, моєму батькові на всі 100 відсотків сподобався лише танець Чорного ворона. Так само і з ролями. Йому взагалі мало, що подобається. Усе «мило», яке знімається в Україні, він взагалі не дивиться. Він просто розуміє, що я заробляю там гроші. «Чорний ворон», «Кайдаші» йому сподобалися. І у нас збігаються ці думки. Я розумію, що у нас індустрія ще не готова, щоб кожен другий проект був повнометражний і з гарним бюджетом.

Моєму батькові на всі 100 відсотків сподобався лише танець Чорного ворона / фото Instagram Тараса Цимбалюка

Як проходить процес роботи над новою роллю? Як ви вживаєтеся в образ?

Найбільше я, мабуть, готувався до ролі Ворона (фільм «Чорний ворон», - УНІАН). Мій тато історик, і він відразу дав мені хроніку, я багато читав. Займався в залі, їздив верхи, фехтував. Кілька місяців в інтенсивному режимі провів. Щойно мене затвердили, мені зразу стало страшно від цієї відповідальності.

Мені хотілося добитися погляду людини, яка в такому малому віці мала три Ордени Святого Георгія. Він пройшов царську армію, приїхав в Україну, де смерть на кожному кроці, і він змушений був кинути вагітну дружину, бо розумів, що, якщо він не захищатиме свою землю, то буде всім гайки. Я мав показати у погляді цю загартованість, цей стрижень.

Він же інтроверт, у нього все в середині було в цього Івана Чорноуса. Такі люди багато не говорять. Було таке, що ми з режисером Тарасом Ткаченком просто прибирали листок за листком тексту, бо Чорноус просто не міг би такого сказати. Мені подобається, що у цьому фільмі немає непотрібної театральщини.

Звання українського секс-символа вам в роботі допомагає чи заважає?

Для мене ці всі статуси не несуть жодної цінності.

Знову ж таки, коли я був лисим, то грав всіляких бандитів і охоронців «Ашану». У нас немає такої індустрії, щоб ти був лисий, як Стетхем, а під тебе все одно є ролі і повні метри. У нас потрібно мати шевелюру, волосся, тоді ти будеш герой і можеш зіграти головну роль.

Для мене ці всі статуси не несуть жодної цінності / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Хочеться міняти себе. От, ти дивишся голлівудські фільми, і там актор кожен раз в новому амплуа. Вони від зовнішності не відштовхуються. А у нас такої можливості поки немає. Нема такої думки: «А чи підійде він, якщо підкачається? А якщо схудне?». У нас чомусь продюсери так не мислять.

Ви говорили, що зйомки другого сезону «Спіймати Кайдаша», який так полюбився українським глядачам, поки не плануються. Але чи хотіли б ще раз втілити норовливого Карпа на екрані?

Це цікавий персонаж, класна історія. І це щось нове для нас. Нарешті дали зіграти щось на суржику, про простих людей. Дуже цікаво, що там немає головного героя – там декілька центральних персонажів. І ця історія дуже актуальна і соціальна. Мені вона подобається тим, що кожен може побачити себе. Але поки що немає інформації щодо зйомок другого сезону.

фото Instagram Тараса Цимбалюка

Яку роль мрієте зіграти?

Я багато ролей хотів би зіграти. Хочеться якомога далі від себе якось відходити. Маніяка, людину з порушеннями психіки. Та всіх українських героїв хотілось би переграти: Северин Наливайко, Іван Богун, їх у нас дуже багато. Коли я зіграв Чорного ворона і подивився, я зрозумів, що мені треба пару років підрости і роль подібного плану я б зіграв трохи краще.

Люди голодні до цього всього. Мені школярі після «Чорного ворона» почали писати: от, ти зіграв і ми почали про нього читати. Мені у дитинстві батько казав: «Ти цікавишся Суперменом, Бетменом, а ти знаєш, що був такий Іван Чорноус? Я тобі розкажу, що написано в його щоденниках, як він за допомогою однієї шаблі десятки людей розкидав. Наших героїв, реальних, загартовували обставини, а американські усі надумані». За допомогою фільмів можна викликати у людей цікавість до власної історії.

Українське кіно ще ніколи не було на такому підйомі. Але чи немає у вас відчуття, що вітчизняний кінематограф занадто зосередився на екранізації історичних сюжетів і народних легенд? Не можна ж до нескінченності знімати історичні драми.

Просто через війну у нас є такий оголений нерв на патріотизмі. І люди розуміють, що з Держкіно, з усіма спонсорами можна знайти спільну мову, бо на патріотичне кіно виділяють гроші. З іншого боку, «Крути», «Чорний ворон», «Червоний» та багато інших повних метрів, в принципі, на одну тему, що теж не є добре.

Звичайно, дуже круто, що в історичному фільмі всі департаменти можуть розвиватися: костюми, грим, піротехніки і так далі. Це класно. Усі можуть напрацювати більше навичок для себе у порівнянні з фільмом про сьогодення. Але ясно, що людям це набридає.

Читайте такожЗ'явився трейлер нового українського фільму "Фортеця Хаджибей" (відео)

Насправді на Держкіно подається дуже багато крутих сценаріїв з більш сучасними історіями, проте на них поки що не дають грошей. Кажуть, якщо це не патріотичне кіно, на нього ніхто не піде. Нинішня влада, ті, хто зараз обіймають посади у Держкіно, поставили додаткові якісь фільтри, зараз ще менше фільмів зніматиметься, навіть патріотичних. І ми не знаємо, до чого це все призведе.

У нас немає такої собі акторської профспілки. Усі кастинги «внутрішні» - брат, сват, кум покликав… І так зняли. От, у «Захар Беркут» покликали маму, обколоту ботоксом. Всі дивляться і думають: «Ну, що це за маячня». А просто продюсер захотів покликати свою знайому. І такі речі трапляються через один проект. Продюсер вибирає акторів, які подобаються тільки йому. Взагалі, вся ця індустрія у нас продюсерська. Люди, якщо бачать, що вони не зароблять гроші, або хоча б не відіб’ють вкладене, вони не йдуть на це. Тому тут дуже багато проблем, які варто підіймати.

З ким з українських режисерів ви б хотіли попрацювати?

Мрію попрацювати з Олесем Саніним (режисер фільмів «Мамай» та «Поводир», лауреат Державної премії ім. О. Довженка, - УНІАН). Хоча б якийсь епізод зіграти.

Чи є у вас самого бажання спробувати себе у якості режисера?

Це дуже цікаво, але для мене це питання віку. Туди треба приходити з якимось багажем, життєвим досвідом, переграти багато ролей хоча б. Мене навіть кличуть викладати акторську майстерність, але я думаю, що для мене це зарано. 

фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Ви ніколи не думали про те, щоб покинути професію актора?

Це найстрашніше для мене – розчаруватися у професії. Мною, мабуть, і рухає любов до професії. Після інституту мені ніхто не дзвонив, не писав, ти нікому не потрібен. Треба кожен день ходити на проби. Я ходив по подіуму, знімався у масовці. Я ходив на дівчачі кастинги просто аби мене внесли в базу. Я кожен день йшов, комусь набридав, і через півроку це почало давати результат.

А якби не стали актором, то ким?

Я ніколи про це не думав. Я взагалі спочатку вступив у Драгоманова (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, – УНІАН) на факультет туристичного менеджменту. А тоді приїхав додому і сказав батькам, що хочу себе спробувати на акторському факультеті, і вступив до театрального.

На першому курсі університету думав, що якщо рік не буде ніякого зворотного зв’язку, то треба буде шукати якусь альтернативу. Дуже злякався тоді, що немає роботи. Думав, що доведеться шукати щось іще, іти офіціантом працювати, кимось ще.

фото Instagram Тараса Цимбалюка

Що ви зробите у першу чергу після завершення такого трудомісткого проекту як «Танці з зірками»?

Поїду до батьків у Корсунь зі своєю майбутньою дружиною, десь на п’ять днів. Там дуже красива природа. Ми будемо гуляти, спілкуватися, піду на рибалку з татом.

А взагалі я хочу відправитися у тур по Україні. Поїздити Львівською областю, побачити замки, побачити Чернігівську область, фортеці.

Ольга Броскова

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся