Юрій Шухевич: Рішення суду щодо мого батька - це спроба шапкою затулити сонце

Союзників не обирають, союзників Бог дає… Мій батько просто не мав часу на походеньки… Цікаво, як діятиме далі Янукович.. Інтерв`ю

2 серпня Вищий Адміністративний суд залишив у силі судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про незаконність присвоєння Роману Шухевичу звання Герой України.

Рішення суду не викликало шоку. Воно було прогнозованим. Влада, схоже, моделює історію за зразками радянської історіографії. Але ми скористалися нагодою, щоб поговорити про Романа Шухевича, якого радянська влада боялась так, що навіть вбивши його, тіло його не поховали, а спалили та розвіяли попіл, - із його сином Юрієм,  який приїхав на суд.

На ваш погляд, суддя Штульман виявляв інтерес до вашого батька як історичної постаті чи йому просто належало виконати процесуальну частину у знятті звання Героя, що він і зробив?

Ніхто з них не хотів бачити тих персон, з яких вони знімали звання Героя (учора ВАСУ залишив без звання Героя і Бандеру - ред.). Там було багато порушень в суді першої інстанції. Ми звертали увагу на юридичні помилки, які були допущені донецькими судами у знятті звання Героя з Шухевича та Бандери. Але на це ніхто не звернув увагу. Вони, як я думаю, винесли замовне рішення. І замовлення, схоже, було з іншої держави.

Якби ви, як позивачі, привели в суд перед ясні очі судді Штульмана родичів Ірини Райхенберг, яку від гестапо ще дівчинкою врятував Роман Шухевич, і вони почали б свідчити на користь вашого батька, може, це змінило б сценарій судового розгляду?

Ну що ви? Так, в Києві живе син згадуваної вами Ірини. Але для чого? Про це не було мови. Була мова лише про те, що Ющенко видав незаконний указ. Питання йшло лише навколо цього. Але який механізм подальшого скасування президентського указу, невідомо. Так, Ющенко видав указ. Але на момент розгляду касаційних скарг президентом став Янукович. Тому, цікаво, як діятиме далі Янукович.

До речі, про Ющенка. Він повидавав укази про звання Героїв Шухевичу та Бандері, але не пояснив суспільству, половина якого мізками застрягла в СРСР, своє рішення. Де при цьому детальна, та навіть і перекладена російською, детальна біографія Шухевича або Бандери? Де художні фільми? Де велика роз’яснювальна кампанія? 

Згоден, що втрачено багато часу. Але це не означає, що теперішня влада може так безвідповідально ставитися до цих питань. Не забувайте, що Україна є єдина. Є мільйони людей, які зовсім інакше дивляться на постать Шухевича та Бандери, ніж українську суди. Треба зважати на це. Нашим очільникам слід хоча би для себе вивчити цю історію та відповідно реагувати. Бо значна частина українців не є совками та трошки інакше дивиться на нашу історію. Рішення судів - це спроба шапкою затулити сонце. А це не вдасться, бо все більше людей усвідомлюють себе українцями, які розуміють, що ми маємо свою історію. Вона не написана в Москві. Не написана в Варшаві. Вона написана кров’ю та стражданнями мільйонів людей, серед яких є Бандера та Шухевич. А зараз тільки тривають спроби її сфальшувати.

Я порівняла, що написано про вашого батька у російській Вікіпедії та в українській. А саме , як подають період співпраці з німцями російські укладачі та українські. Різниця відчутна. Вам не здається, що слід дати ясне тлумачення цього періоду – співпраці із німцями?

Погоджуюсь.

Ваш батько співпрацював із Абвером ще до 1940 року?

Так. Він не міг не бути на боці Німеччини (немає значення якої - гітлерівської чи кайзерівської), бо це був наш природній союзник у тій ситуації, що склалося. Ані Польща, ані Франція не могли нас підтримати. Хочеш чи не хочеш, інших союзників нам не було дано. Союзників не обирають, союзників Бог дає.  

Батько брав участь у створенні та навчанні батальйонів «Нахтігаль» та «Роланд»?

Так.  Їх було вісімсот людей.  Але зазначу при цьому, що російські військові формування, які співпрацювали із німцями, налічували понад два мільйони. Їх в Росії не анафеметизують. Бо розуміють, що вони воювали не проти Росії, а на боці німців проти Союзу.

От ми з вами говоримо про Бандеру, Шухевича... В Рангуні (зараз Янгон, колишня столиця Бірми – авт.) стоїть мавзолей Аун Сану,  який формував на боці японців частини, що воювали з британцями. Тобто на боці гітлерівської коліції. Аун Сан загинув в 1947 році, а 1948 року, завдячуючи армії, заснованій ним, Бірма була проголошена незалежною. І бірманці побудували йому мавзолей.

Йдемо далі. Чандра Бос, лідер індійського визвольного руху, також формував відділи, які на боці японців воювали з англійцями. Він загинув у автокатастрофі в 1946 році... Він вважається національним героєм Індії. В Іраку в Багдаді одна з центральних вулиць названа ім`ям Рашіда Гайлані, він підняв повстання проти британців, яке було подолане. Гайлані зумів дістатися з Туреччини в Європу, з арабів сформувалися частини для корпусу F, які на Північному Кавказі готувалися до того, коли німці подолають Кавказький хребет, то підуть на Близький Схід воювати з ними проти британців. Нарешті, згадаємо Гамаль Абдель Насер співпрацював з італійцями, пропонував послуги Гітлеру. Пройшов час - Насер став президентом Єгипту та героєм Радянського Союзу. Ці люди воювали за незалежність своїх держав, не нехтуючи таким союзником як Німеччина, і це не заважає їм бути героями своїх держав, а декому і героєм СССР. Про те мовчать…

Ваш батько на фотографіях виглядає жорстокою людиною. Дивно читати, що він любив Шопена ще й вчився в консерваторії. Яким він вам запам’ятався?

Він гарно грав на фортепіано. Йому пророкували велику кар’єру піаніста.  Він не був жорстокою, але був твердою та дисциплінованою людиною.

А Роман Шухевич не був бабієм?

Вибачте?

Ну він же подобався жінкам?..

Часу у нього на це зовсім не було...

Тепер запитання про вас. У 1948 році вас, 15-річного, схопили, коли ви хотіли викрасти рідну сестру з інтернату Донецька. Ви хотіли забрати сестру, бо ваш тато побоювався, аби інтернат не зіпсував їй мізки?

Так. Я вже сам втік з інтернату з Чорнобиля, приїхав до Львова, підпілля було потужним, я знайшов батька. Він був дуже радий, і попросив мене із його зв’язковою забрати сестру. Бо сестра не поїхала би з інтернату з незнайомою людиною. Тоді сестра далі їхала би із зв’язковою. А я би добирався на дахах вагонів. Там мене і схопили.  Дали десять років таборів.  
Але сестра повернулася після технікуму до Львова і паростки радянської пропаганди вивітрилися з неї дуже швидко.

Де ви зустріли новину про вбивство батька?

У таборі. Мене привезли на упізнання.

Це питання я задавала всім воякам УПА, котрі залишилися живими. СРСР у часи УПА вже був надпотужною державою із атомною бомбою. На що розраховували хлопці з криївок?

Атомна бомба не допоможе, коли країна йде до внутрішнього розпаду. Мій батько завжди вірив, що СРСР розпадеться. Він ніколи не сумнівався, що Україна буде незалежною. Інакше він би не віддав своє життя цій боротьбі.

Розмовляла Маша Міщенко

УНІАН в Google News