Або не-Янукович, або розпуск парламенту?
Або не-Янукович, або розпуск парламенту?

Або не-Янукович, або розпуск парламенту?

12:06, 13.07.2006
13 хв.

Через півтора тижня парламент може бути розпущено... Що робити з "мізками" Регіонів?.. Чи легітимна антикризова коаліція?.. Мороз – головний лобіст “Нашої України”? Чого чекати від Президента...

Півтора тижня залишилось до дати, коли може бути поставлено головний експеримент, запроваджений оновленою Конституцією, – розпуск парламенту та оголошення дострокових виборів. Ідеться про 60-денний термін від моменту відставки попереднього уряду, протягом якого новий, коаліційний уряд так і не сформовано.

Що робити з "мізками" Регіонів?

На відміну від двох інших конституційних приводів, що теоретично дозволяють Президентові розігнати ВР (неспроможності депутатів розпочати роботу та їхньої нездатності створити коаліцію), - цей пункт відбиває ключову роль глави держави в цій феєричній системі влади.

Відео дня

Справді, недієздатність ВР чи процес коаліціонування – сфера виключної компетенції народних депутатів, і роль Президента тут лише опосередкована: через близькі до нього політичні сили. Які, прагнучи прискорити чи загальмувати процес, користуються власним арсеналом засобів.

А от у випадку з поданням кандидатури прем’єра роль гаранта безпосередня. І грати її треба бездоганно, аби не дати підстав для звинувачень у зловживанні  Конституцією та перевищенні повноважень з метою узурпації влади.

Ще не так давно  вважалося, що справжнім випробуванням для Президента Ющенка буде питання: що робити з поданням до ВР на посаду прем’єра кандидатури Юлії Тимошенко. Але через відому “послугу” Олександра Мороза все миттєво змінилося, і  Ющенко зіткнувся відразу з проблемою іншої, не менш “конфронтаційної” кандидатури Віктора Януковича.

Сам же Янукович, який уже було вважав, що найгірше позаду й він завдяки “не м’язам, а мізкам” (його власний вислів) отримав суттєву перемогу над лідеркою БЮТ, - зіткнувся зі спротивом Ющенка. Судячи з того, що ПР у складі нової коаліції розглядала кандидатуру Януковича як безальтернативну, - “новина” щодо сумнівів Ющенка захопила Януковича зненацька.

Мабуть, “мізки” Партії регіонів, які й у інших питаннях лише були здатні копіювати дії “помаранчевих” коаліціянтів, особливо близько сприйняли твердження Юлиних адептів, ніби Президент, отримавши подання на прем’єра, виконує лише технічну функцію переадресування цього документа назад, до парламенту.

Чи легітимна антикризова коаліція?

Але, як виявилося, саме на цьому етапі Президент вирішив продемонструвати на практиці, що він є не технічним засобом для коаліції та уряду, а гарантом конституційних прав і свобод, включно із забезпеченням легітимності коаліції та обраних парламентом ключових посадовців, їхньої неконфронтаційності тощо. Тут таки стала в пригоді відсутність Конституційного суду, чию роль не зі своєї вини має виконувати Президент...

І можна лише поспівчувати панові Януковичу та позаздрити його витримці, коли він вимушений знову чогось чекати, вислуховувати умови й підшукувати слова для ЗМІ про черговий конструктивний шлях, який чомусь лише почався... Причому спостерігаючи відверте знущання над собою та коаліцією щодо правових моментів (адже вивчається питання про легітимність самої антикризової коаліції).

Знущання полягає в тім, що в позовах, поданих до Печерського суду, за свідченням представників БЮТ та “Нашої України”, ідеться про нелегітимність коаліції. Дарма що насправді відкликання підписів членів СПУ з-під тексту коаліційної угоди демократичних сил і перенесення цих підписів під угоду з ПР та КПУ відбулося у повній відповідності до регламенту ВР.

Цю норму згадував і спікер Мороз. У 66 статті регламенту йдеться про припинення діяльності коаліції в разі скорочення її чисельності до рівня, меншого від визначеного Конституцією, себто менш як 226 депутатів. Норма ця означає, що якби свої підписи під коаліційною угодою відкликали не всі члени фракції СПУ, а лише тринадцять з них, - то й тоді коаліція припинила б своє існування. І це не має нічого спільного з виходом з коаліції цілої фракції, що справді потребує попередження партенрів за 10 днів...

Сам Ющенко в одному з інтерв’ю визнав: вимоги щодо 10 днів для попередження – більш етична норма, яку варто б урахувати погоджувальній раді ВР, і не більше. Мовляв, для того вона й вигадана, аби дати покинутим політичним силам знайти заміну для своєї коаліції. Начебто в БЮТ і НУ в цьому складі парламенту залишилися спільні партнери...

Отже, зрозуміло, що метою позовів до Печерського суду не є визнання нелегітимності коаліції. Мета – затягування часу для початку розгляду Президентом кандидатури Януковича. Весь сенс у тім, що на час розгляду позову всі процеси припиняються, і лише з винесенням вердикту відновиться момент, з якого відраховуються 15 діб для розгляду Президентом подання щодо прем’єра. А ось конституційний бар’єр, за яким витікають 60 днів без уряду, - не може бути відсунутий...

Дивлячись на календар, не можна не припустити, що власне для розгляду питання про прем’єра в Ющенка залишиться буквально кілька днів.

Приманка для рекрутів-перебіжчиків

Як, зі свого боку, може використати час коаліція, легітимність якої поставлено під сумнів?

Змінити щось у минулому, де знаходиться коріння сумнівів позивачів, – неможливо. Можна лише спробувати посилити гарантії підтримки кандидатури прем’єра. Зокрема, розширивши склад коаліції, аби нові підписи під коаліційною угодою додали їй стабільності. Крім того, поки склад коаліції не оприлюднено в “Голосі України”, а подання про прем’єра лежить мертвим вантажем у секретаріаті, є ще теоретична можливість змінити саму кандидатуру. Це – якщо дослухатися до претензій Президента в умовах цейтноту, а не сперечатися з ним.

Власне, Партія регіонів так і діє – шляхом рекрутування “перебіжчиків”.

Формальна причина цих дій, які Президент вважає підкупом депутатів, - спроба забезпечити коаліції стабільність, яку не можна гарантувати передусім через проблеми в одній із фракцій – СПУ. Адже індивідуальний відклик підписів – це універсальний механізм для припинення діяльності будь-якої коаліції. У соціалістів же кроками Мороза створено багато підстав, аби не триматися партійної дисципліни. Причому йдеться не так про зраду Морозом колишніх партнерів (хоч це й не покращує імідж СПУ), як про те, що посада спікера важить надто багато, аби позбавити СПУ перспектив зберегти деякі посади в уряді. А саме це є справжнім наріжним каменем усього, і ставить під загрозу голосування за кандидатуру прем’єра від коаліції.

“Рекрути”-перебіжчики й мають компенсувати цей “фактор СПУ” в коаліції. А ще вони створили прецедент, який відбиває механізм можливого розширення коаліції без згоди керівництва НУ та БЮТ або для прикриття такої змови.

Зокрема, 11 липня, коли три “помаранчевих” депутати перекинулися в “синьо-білі”, умови для їхньої втечі через фронт були створені штучно, і точно - як на війні: поки в центрі залу засідань точилася бійка, - трійця спокійно голосувала на флангах на користь антикризової коаліції. Потім панів Волкова, Заплатинського й Зубіка з ганьбою вичистили з “Нашої України” та БЮТ, не позбавивши мандатів... Загалом експеримент з “делегування” до коаліції своїх людей у “помаранчевих” відбувся успішно.

От лишень мету масового використання цього механізму теперішня коаліція не може голосно задекларувати, оскільки “рекрути” опиняються в коаліції без будь-яких пристойних перспектив. Хіба що, кажуть знавці, сама причетність до правлячої коаліції підвищує їхню лобістську цінність... Але йдеться саме про правлячу коаліцію, а призупинення затвердження прем’єром Януковича гальмує і мотивоване в такий спосіб “рекрутування” до коаліції.

Тому наступний крок – розподіл комітетів. Чисельність та функції їхні вже затверджено, залишилося дочекатись, як вони ділитимуться: між досі не визнаною легітимною коаліцією та досі не визначеною опозицією чи за регламентом – пропорційно чисельності фракцій... Отут, здавалося б, для “перебіжчиків” спокуса: додай чисельно до фракцій коаліції – і отримай винагороду навіть посадою в комітеті. Але ні, навіть за підпис під коаліцією, доки тебе не вигнали з попередньої фракції, - до іншої не вступиш, а отже, і права на комітет не отримаєш... Одне слово, машина розширення коаліції недосконала.

Плюс пастка для коаліції в тім, що коли фракції “Нашої України” та БЮТ на знак протесту не нададуть своїх кандидатів у комітети, - коаліція може на власний розсуд поділити їх, знову порушуючи регламент. Наступний адміністративний позов вкотре й остаточно загальмує перспективу внесення до 25 липня кандидатури Януковича на посаду прем’єра...

Мороз –головний лобіст “Нашої Україна”?

Отже, виходить, що кандидатура Віктора Януковича від антикризової коаліції якось не посилює привабливості цього утворення, а зовсім навпаки. І навіть більше: саме існування кандидатури Януковича стає реальною загрозою порушення термінів формування уряду й чинником розгону парламенту...

Тому останній рятівний крок для теперішнього парламенту - залучити до антикризової коаліції “Нашу Україну” з виконанням усіх її вимог. Усіх, - адже НСНУ вже оголосила про підготовку до дострокових виборів і про невходження в коаліцію, тож аби порушити це рішення, “пропозиції, від яких не можна відмовитися”, мають бути справді надзвичайними.

Найцікавіше те, що лобіює це “широке коаліціонування” з “Нашою Україною” не хто інший, як спікер Мороз. Щоправда при цьому він повторює про “користь для суспільства” та “єдність країни”, що вже набило оскомину. Себто аргументів – жодних.

Натомість добре проглядає страх перед негайними дострокових виборів - більший, ніж навіть перспектива втратити посаду спікера, якщо вже “Наша Україна” вимагатиме за злуку з ПР і комуністами всього й відразу. І справді: якщо, зберігши парламент і відсунувши вибори, Мороз ще має шанс поборотися і за спікерство, і за партію, то на виборах втратить і те й інше остаточно...

Проте навіть якщо уявити, що зусилля Мороза із залучення “Нашої України” увінчаються успіхом у процесі переговорів, то як складається з реалізацією процедур такого “об’єднання”, уявити важко.

Чи коаліція має відкликати подання до Президента про прем’єра Януковича? Чи подання вважатиметься, як і подання на Тимошенко, нелегітимним, через зміну формату коаліції? А як саме змінювати формат? “Наша Україна” має переглянути рішення політради й проситися до коаліції з комуністами, а там уже виставляти умову про кандидатуру прем’єра?

Так не виходить: за кількісним показником ПР у будь-якому разі має першість... Отже, як уже подейкують у кулуарах, ідеться лише про заміну Януковича на того ж Азарова. Але які формальні мотиви в ПР для цієї заміни?

Так що дарма Тимошенко знову звинувачує “Нашу Україну” в зраді: якби та й хотіла, то не має засобів...

На противагу БЮТ сьогодні члени Партії регіонів демонструють повне небажання іти на дострокові вибори. Вони вже не лише не пропонують (разом із БЮТ) підвищити прохідний бар’єр, але й шукають - як перетрактувати норму про відлік 60 днів на формування уряду.

Великий юрист Ківалов навіть запропонував складення повноважень попереднього уряду перед новим парламентом не вважати за відставку... Невже тричі відставлений Єхануров потребує ще й четвертої відставки? Маячня... Але симптом явний: ПР не хоче на вибори...

Чого чекати від Президента

Власне, отут і настає той ключовий момент, передбачений Конституцією, коли  останнє слово має промовити Президент. Він може скористатися своїм правом оцінювати кандидатуру прем’єра і якось змінювати її. Щоправда, ніде в законодавстві немає жодного натяку на спосіб повернення до парламенту “не того” прізвища, яке було подано йому від коаліції.

Але Ющенко вже зробив перший крок, заявивши про політичну недоцільність дострокових виборів через те, що вони не змінять розкладу сил. Другий крок – оцінка Януковича як фігури “конфронтаційної”.

Отже, схоже, слід очікувати й наступного самостійного кроку Президента на збереження парламенту - висунення кандидатури прем’єра, що буде таки, всупереч навіть якимось коаліційним угодам, підтримана при голосуванні. Як прогнозував колись Юрій Єхануров: на 58 – 59-ий день Президент внесе...

Легітимність цього кроку, можливо, потім з’ясовуватиме суд, не виключено, навіть Конституційний. Але якщо проголосує переважна більшість депутатів, - Президент, користаючись нині модною аргументацією, скаже, що об’єднав Україну, а тому взяв на себе відповідальність... І також не виключено, що бажаючих оскаржувати дії Президента не знайдеться.

Між іншим, і в КС, якщо він таки відновить свою роботу, це питання буде не першим. А, розглянувши текст зміненої Конституції, КС, можливо, вирішить, що як гарант Президент таки мав право в такий спосіб підтримувати стабільність.

Ну, а якщо визнає таке подання нелегітимним – тоді парламент і піде на дострокові вибори... І вже новий склад ВР, якщо впорається з коаліціонуванням, визначатиме ступінь провини Президента.

Між іншим, є в Конституції щодо розпуску парламенту така норма, як попередні консультації зі спікером. Що воно й до чого і які можуть виникнути пропозиції в результаті цих консультацій – невідомо. Зрозуміло лише, що йдеться про якийсь нестандартний хід щодо збереження ВР...

У будь-якому разі ставити крапку й завершувати паузу доведеться Президентові, від якого всі чекають рішучих кроків. І якийсь він таки зробить.

Ірина Погорєлова

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся