Міністр МНС Шандра: За 100 днів уряду – надзвичайних ситуацій поменшало на чверть
Міністр МНС Шандра: За 100 днів уряду – надзвичайних ситуацій поменшало на чверть

Міністр МНС Шандра: За 100 днів уряду – надзвичайних ситуацій поменшало на чверть

11:13, 26.03.2008
14 хв.

Є вимога УЄФА, щоб у містах, де йтимуть матчі, обов’язково була лінія “112”. А ми хочемо запровадити єдиний номер екстреної допомоги по всій Україні... Люди не повинні плутатися в 01,02,03... Інтерв’ю

Напередодні 100 днів уряду інтерв’ю УНІАН дав міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра.

Пане міністре, які основні завдання стоять перед МНС і наскільки вони виконуються сьогодні?

Володимир ШандраХочу зауважити, що зараз у міністерстві працюють майже 92000 чоловік, із них понад 50000 – співробітники в погонах, котрі мають відповідні спеціальні звання служби цивільного захисту.

Відео дня

З одного боку, 100 днів уряду – це досить формальна дата, проте, з іншого – це час, коли новий міністр і нова керівна команда можуть детально відзвітувати про виконану роботу.

Відзначу, що в державі за ці 100 днів, порівняно з відповідним періодом минулого року, загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилася на 25,7%. Силами підрозділів МНС ліквідовано понад 13200 пожеж, і загалом на 34% зменшено кількість пожеж на об’єктах, підконтрольних Держпожнагляду МНС, а це дуже серйозна цифра.

Наше відомство працює передусім на запобігання надзвичайних ситуацій.

Одразу після призначення на посаду міністра я підписав наказ про те, що, коли десь в Україні сталося відключення населення чи від гарячої води, чи від електропостачання, – аби ця інформація негайно передавалася до міністерства. Якщо це великі райони, то мені мають особисто повідомити...

Можу назвати непоодинокі випадки, які мене не те що стурбували, а буквально шокували – я тоді щойно очолив МНС... У Луцьку незадовго до Нового року відключили від теплопостачання три мікрорайони. Коли почали розбиратися, чому це сталося, з’ясувалося: котельня є приватною і мерія не може укласти з нею договір. Отже, ні в чому не винні люди стали заручниками цієї безглуздої конфліктної ситуації. Вони таки досягли домовленості, причому мені особисто довелося втрутитися, і буквально за декілька годин городяни знов отримали гарячу воду... Тобто лише після того, як проблема піднялася на державний рівень, вдалося уникнути надзвичайної ситуації, наслідки якої були б відчутні щонайменше для 10000 мешканців обласного центру. Дуже важливо, що люди тоді не постраждали і фактично не відчули багатьох неприємностей, які могли статися...

Для забезпечення стабільного функціонування систем життєзабезпечення населення, особливо в зимовий період, я доручив начальникам головних управлінь в областях активно працювати над тим, щоб уникнути таких випадків. МНС вважає пріоритетними завдання щодо запобігання та своєчасної ліквідації аварій на системах життєзабезпечення населення, максимальної мінімізації їхніх наслідків та недопущення розвитку до рівня надзвичайної ситуації. У цьому плані ми намагаємось не допускати того, щоб мешканці населених пунктів залишалися без води та світла.

У грудні 2007 року, представляючи Вас як нового міністра керівному складу МНС, Президент закликав поліпшити матеріально-технічну базу відомства. Чи ведеться робота в цьому напрямку і чи вдалося отримати додаткові кошти на ці потреби?

На той час державний бюджет уже був сформований. Тоді ми надали всі свої запити, і нам справді збільшили фінансування, але, безумовно, не в таких обсягах, яких потребуємо.

Чому ми прагнемо збільшення бюджетного фінансування? На превеликий жаль, сьогодні на озброєнні МНС здебільшого морально застаріла пожежно-рятувальна техніка, яка багато років тому відпрацювала свій ресурс: 80% одиниць мають терміни експлуатації від 15 до 45 років, майже 85% технічного парку потребують середнього і капітального ремонту чи списання. Сучасної та новітньої техніки дуже мало. Хоча міністерство шукає можливості оновити її парк: потроху закуповуємо нові автодрабини, пожмашини, мобільні хімлабораторії, усе, необхідне для проведення піротехнічних робіт. Особливу увагу приділяємо створенню авіапідрозділів протипожежного та медичного призначення. Зокрема, уряд підтримав пропозицію міністерства щодо придбання до кінця поточного року двох літаків і чотирьох санітарно-рятувальних вертольотів. Співробітники МНС практично весь час працюють або в умовах надзвичайної ситуації, або в готовності до надзвичайної ситуації. Це стосується і пожежників, і рятувальників, і піротехніків, і водолазів...

Може, комусь це буде дивно почути, але сьогодні успішно рятуємо життя людей із вогню, на воді, під час техногенних катастроф ледве не виключно завдяки мужності, високому професіоналізмові, навіть у багатьох випадках – героїзмові наших бійців МНС. Вони щодня заради спасіння тих, хто потрапив у біду, на техніці, що ледве „дихає”, у застарілих бойових одностроях і системах захисту, піддають небезпеці власне життя та здоров’я – наче на війні! Ці люди готові щохвилини ризикувати заради порятунку та допомоги іншим людям.

Ось характерний випадок, який стався в Карпатах на минулі вихідні: у біду потрапила група з 7 туристів-екстремалів із Чехії, котрі мандрували по Івано-Франківщині. Якби не майстерність і професійні навички співробітників гірських пошуково-рятувальних пунктів МНС, які оперативно відшукали за найскладніших погодних умов замерзаючих людей, а потім протягом цілого дня несли їх на руках по важкодоступній місцевості, сталася б велика біда...

Хочу підкреслити, що українські рятувальники при цьому отримують досить невисоке грошове забезпечення. В МНС мають працювати найкращі кадри, ті, що готові і психологічно, і фізично, і за це вони мають отримувати адекватну зарплату. Наша країна може пишатися своїми рятувальниками, але вона повинна дати їм усе необхідне для порятунку своїх громадян.

Так само в грудні Віктор Ющенко дорікнув міністерству за неприйнятну кількість заступників міністра...

За мого попередника (Нестора Шуфрича. – Авт.) було 9 заступників, зараз у їх лише 6. Думаю, цієї кількості достатньо, якщо перед міністерством не будуть поставлені інші додаткові завдання.

Чи виникають проблеми із запровадженням широко анонсованого номера екстреної допомоги “112”?

Володимир ШандраУ всіх директивах, в усіх документах Європейського Союзу цей номер є номером екстреної допомоги у випадку надзвичайних ситуацій. Є пряма вимога ЄС, аби в усіх країнах-членах був єдиний телефон екстреного виклику.

Можна проаналізувати приклад Дніпропетровська, чому там стався вибух (газу. – Авт.). Як відомо, близько трьох годин люди відчували запах газу, телефонували в різні інстанції. Телефонували 01, і в них запитували, чи є пожежа? Якщо виникне пожежа, тоді, мовляв, звертайтесь. Телефонували за номером 02 – і знов запитання, чи є порушення громадського порядку, бійка чи загиблі? Оскільки відповідь була – „ні”, то це не до нас... Подібна ситуація і з номером 03. Щодо 04 – то всім відомо, як спрацювала ця служба.

Саме тому має бути єдиний номер, людина не повинна робити самостійний аналіз, кому дзвонити. Також не завжди є час на такий аналіз, часто допомога потрібна негайно. Ми переконані, що громадянин має набрати один номер, і держава має йому гарантувати, що він отримає відповідь фахівця, який надасть у разі потреби психологічну допомогу, оперативно класифікує ситуацію, передасть виклик профільній службі, а також простежить, аби ця допомога була адресна і дійшла до цієї людини.

Перше, що спадає на думку: чи не станеться так, принаймні відразу після запровадження номеру, що на виклик замість медиків приїде міліція, чи не буде елементарної плутанини?

Спочатку, може, п’ять чи десять років, працюватимуть старі номери – 01, 02, 03 та ін., така практика є і в Європі. По цих номерах можна буде додзвонитися й отримати фахову допомогу. Якщо людина за звичкою захоче подзвонити, то вона обов’язково отримає відповідь.

Хочу наголосити: ніхто не збирається розформовувати ані пожежні частини, ані „швидку допомогу” – це будуть окремі служби, які працюватимуть і виконуватимуть свої функції. Питання тільки в тому, що диспетчер скеровуватиме дзвінки відповідно до проблематики.

Чому ми вважаємо, що ця служба має працювати в межах МНС? Тому що, по-перше, є пожежно-рятувальні частини МНС, а по-друге, ситуації, що виникають, потребують чіткої координації. Безумовно, тільки міліція має право вести дізнання, проводити розслідування – диспетчер цих прав не має, проте саме він повинен об’єднувати різноманітну інформацію, яка надходить.

Служба “112” буде системою “п’ятого покоління”, що дасть змогу максимально повно та оперативно обробляти інформацію про ту чи іншу подію. Починаючи від того, що відразу буде визначено місце – воно миттєво відобразиться на карті, на всіх моніторах екстрених служб. На спеціальних екранах можна буде бачити ситуацію, на центральному пульті оператор матиме змогу бачити ситуацію, яку спостерігають спецмашини, що виїхали на подію. Наприклад, коли сталася якась хімічна аварія і хмара отруйного газу рухається в певному напрямку, включається мобільний оператор, що зобов’язаний повідомити людей, які потенційно перебувають у зоні враження, аби вони негайно залишили цю територію. Тобто з метою попередження населення включається дуже серйозний механізм, усі технічні засоби, наявні в країні. Вони працюють із однією метою – врятувати людей, майно, не допустити розвитку надзвичайної ситуації.

Чи є в державі задекларовані 650 мільйонів гривень на запровадження такої системи?

Ми ставимо завдання ввести цю систему на всій території Україні до 2012 року. Є вимога УЄФА, щоб у тих містах, де проводитимуться матчі Чемпіонату Європи, обов’язково була лінія “112”. Водночас ми ставимо собі більш амбітну мету: щоб до того часу єдиний номер екстреної допомоги “112” працював на всій території України.

Зазначена сума розрахована на весь цей період. На нинішній рік у нас заплановано в держбюджеті 22 мільйони гривень. Зараз система впроваджується на базі служби 01 у Києві, Харкові та Львові.

Скажіть, будь ласка, чи вже існує якийсь цілісний план зняття з експлуатації ЧАЕС?

Так, „План заходів із зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та перетворення об`єкту „Укриття” на екологічно безпечну систему на 2008–2012 роки” я підписав 10 січня. Він містить основні завдання, які необхідно реалізувати в цей період, і визначає першочергові заходи та основні напрямки робіт, терміни їх виконання й оцінку фінансування. Також плануємо в квітні забрати останню тепловиділяючу збірку з реактора третього енергоблоку.

То коли можна буде говорити, що станція остаточно виведена з експлуатації?

Ця програма розписана на багато років. Але це досить серйозний етап, після 22 років, що минули від часу аварії, нарешті повністю забрано ядерне паливо. Також є ще досить великий комплекс робіт. Я певен: у квітні введемо першу чергу сховища радіоактивних відходів „Вектор” на 500000 тонн. Це дасть змогу досить серйозно працювати з радіоактивними відходами, що є на станції. Воно на 90% функціонуватиме на Чорнобильську зону.

Як вирішується проблема зведення нового укриття на станції?

Міністр освіти й науки України Іван Вакарчук і міністр з питань надзвичайних ситуацій  Володимир Шандра під час  засідання Кабміну. Київ, 9 січня
Проводяться роботи щодо побудови фундаменту, до кінця року буде розроблено відповідний проект, який має пройти всі експертизи як наших органів, так і міжнародних. І після цього він буде готовий до втілення.

Щодо четвертого енергоблоку ЧАЕС, то ми підписали договір з Академією наук і проведемо роботи з вилучення паливомістких матеріалів із четвертого енергоблоку. Якщо в нас вийде, це буде серйозний прорив не щодо консервації тієї ситуації, що маємо, а її розбирання. Проте тут також є проблеми, адже ми не хочемо, щоб були дозові навантаження на робочий персонал, усе має бути безпечно для людей, які там працюють.

Також ми узгодили й напрацювали в уряді та подали до Верховної Ради законопроект щодо формування Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. До цього в Законі України „Про відходи” було прописано, як слід поводитися зі сміттям та іншими відходами. А така велика й небезпечна база, як радіоактивні відходи, законодавчо не була належним чином врегульована. Якщо парламент ухвалить ці зміни до закону, то МНС врегулює цю тематику. Буде механізм, який визначатиме, чи захоронювати, чи переробляти радіоактивні відходи, що є не тільки на АЕС, а також і в медицині, промисловості, на багатьох інших об’єктах.

Розкажіть докладніше, що передбачатимуть майбутні угоди з ЄС, про які йшлося під час Вашого недавнього візиту до Брюсселя?

Європа, як і весь світ, дедалі більше уваги приділяє цивільному захистові населення. І тут ми знайшли точку, де маємо спільно працювати з профільними європейськими інституціями. Адже громадянин кожної країни хоче бути певний того, що держава піклується про нього, гарантує йому захист від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, що в неї є сили, засоби, методи, які можуть ефективно працювати в цій сфері. Кожній країні самотужки значно важче протистояти таким загрозам, аніж спільно. Співпраця починається з обміну інформацією і закінчується конкретною допомогою. Є домовленість із профільним єврокомісаром про те, що ми, не чекаючи ратифікації широкої угоди України з ЄС, у сфері цивільного захисту укладатимемо окремі угоди. Це досить серйозний результат.

Те саме маємо у співробітництві з Північноатлантичним альянсом. Зараз із 16 основних комітетів цивільного співробітництва в рамках НАТО 8 – працюють у сфері цивільного захисту. В їхній роботі беремо участь і ми, що дуже важливо. Також МНС має відповідну угоду з НАТО, підписану ще 1997 року. Оскільки вже минуло 11 років, настав час її модернізувати, тому що з’явилися нові виклики. Цей документ буде розширений.

У сфері цивільного захисту в особі НАТО маємо реального партнера.

У пресі писалося, що Ви можете отримати від Світового банку кредит на суму 500 мільйонів доларів. Яка його мета?

Кожна держава зобов’язана гарантувати людям захист, і мають бути сили, готові оперативно та ефективно діяти, зокрема запобігти ситуації або допомогти в її ліквідації – згадайте, що було сталося в Алчевську...

У нас є домовленість зі Світовим банком про оформлення кредитної лінії. Це не означає, що одразу беремо ці кошти, але за Україною заброньована така можливість. Дай Боже, аби нам не довелося її використовувати, однак ми хочемо знати, що в разі надзвичайної ситуації протягом доби зможемо взяти ці гроші й використати їх на ліквідацію надзвичайних ситуацій.

Розмовляв Дмитро Горшков

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся