Учасники тестування малювали дулі і не тільки...

Досягнення сільських і міських учнів практично не різняться між собою... “Ми не виявили серед відмінників випускників дуже дорогого навчального закладу в Києві”...

Говорити про доцільність чи недоцільність тестування, його вади і переваги поки немає сенсу. Понад півмільйона учасників зовнішнього оцінювання склали вже тести з п’яти навчальних дисциплін. На сьогодні Центр оцінювання якості освіти проаналізував і узагальнив результати з української мови і літератури, математики та історії України. Про що вони свідчать?

Ігор Лікарчук

Максимальний результат – 200 балів – з двох предметів набрали лише 19 учасників зовнішнього тестування. І як зазначив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, серед прізвищ цих учнів немає жодного прізвища “шишок”. Географія кращих з найкращих охоплює всі регіони України: по одному представнику з Криму, Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Херсонської та Черкаської областей, по два учасники з Чернівецької, Київської та Чернігівської областей та 6 – із Києва. До речі, не всі ці учні навчаються в якихось престижних ліцеях і гімназіях, найкращими результатами також можуть похвалитися звичайні міські та сільські школи.

– Проте ми не виявили серед відмінників випускників одного дуже дорогого навчального закладу в Києві, – наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський (так і не назвавши заклад, що не виправдав очікувань). – Тестування змусить когось із батьків звернути увагу на такий момент: за що вони платять такі великі гроші... Побачимо напередодні 1 вересня, пороги яких шкіл оббиватимуть батьки.

Такий висновок Міністерства освіти і науки та Центру оцінювання якості освіти може підірвати довіру батьків до платних престижних навчальних закладів середньої освіти, які беруть за свої послуги чималі кошти. Пан Лікарчук пообіцяв, що до 1 вересня будуть опубліковані переліки всіх навчальних закладів з показниками у відсотках за отримані бали з тих чи інших предметів.

Якщо проаналізувати результати тестування окремо за предметми, то вони виглядають таким чином. У зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури взяли участь 461 тис. 210 чоловік. З них 8,8% не пройшли прохідний бар’єр, тобто набрали 123 і менше балів за шкалою від 100 до 200 балів, 51,2% – набрали понад 150. Найкращі показники з української мови і літератури виявилися в учнів з Києва та Львівської області, найгірші – у Криму.

У тестуванні з математики взяли участь 226 тис. 84 абітурієнти, з них 4,6% не подолали прохідний бар’єр, хоча цей предмет учасники зовнішнього оцінювання обирали самі – математика не була обов’язковою. 52% мають оцінку понад 150 балів. Найкращі показники – у Києві, Севастополі, Херсонській і Чернігівській областях, найгірші – у Чернівецькій, Закарпатській та Вінницькій. З математики оцінки приблизно однакові. Порівняно з українською мовою і літературою зросла кількість тих, хто має початковий рівень навчальних досягнень, але й зменшилась кількість тих, хто має високий рівень навчальних досягнень. Проте стабільно високим залишається кількість учасників зовнішнього тестування, хто має достатній і середній рівні.

У тестуванні з історії України взяли участь 83 тис. 465 учнів. 9% із них дістали непрохідний бал, 51% набрали більш як 150 балів. Найкращі результати в Києві та Львівській області, найгірші – у Закарпатській і Одеській областях та в Криму.

– Навчальні досягнення сільських і міських учасників зовнішнього оцінювання практично не різняться між собою, – заявив Лікарчук.

 Щоправда, трішки різняться результати з математики по місту й селу, але експерти пов’язують це з об’єктивними факторами: спеціалізовані математичні заклади знаходяться в містах. Але загалом суттєвої різниці в якості освіти в навчальних закладах лише на підставі місця розташування школи експерти не помітили.

Ця статистика знову ж таки трохи похитнула статус іміджевих ліцеїв та гімназій.

Лікарчук також запевнив, що кількість робіт, оброблених в українському центрі, ідентичні кількості учасників зовнішнього оцінювання. Усі роботи розпізнано, усіх авторів установлено. Фактів масового списування зафіксовано не було.

– Тест з української мови і літератури охоплював програмний матеріал з 5-го до 11-го класу. Написати шпаргалку на всі випадки життя неможливо, – каже Лікарчук. – Якби ми фіксували випадки масового списування, то результати, мабуть, були б кращі.

Але все ж таки чотирьох учнів було видалено з аудиторії за користування мобільними телефонами. Та експерти запевняють, що це дуже незначна кількість на тлі півмільйону учасників.

До речі, деякі учасники зовнішнього оцінювання підійшли до тестування творчо, навіть занадто. На полях робіт вони намалювали шаржі на інструкторів, непристойні жести, понаписували брудні лайки.

Ігор Лікарчук

– Я не показую ті роботи, у яких є вульгарні речі. Я не показую ті роботи, у яких є інші, не менш прикрі речі. І всі ці люди вирішили стати студентами вищих навчальних закладів, – обурювався Лікарчук.

УНІАН поцікавився в нього, чи багато було таких робіт і чи впливали ці малюнки і лайливі написи на результати тестів.

– Таких робіт було кілька десятків. Впливало це лише на одне –затягувало час перевірки. Усі вони отримали результат менший від 124 балів. Я б із задоволенням відіслав ці “твори” їхнім авторам та батькам, хай би подивилися...

З 21 травня почнеться друк сертифікатів із оцінками. До кінця тижня перші партії підуть на пункти реєстрації. Усі учасники оцінювання отримають сертифікати в пунктах реєстрації. Подавати чи не подавати свій сертифікат до школи, залишається правом учня. Вимагати цього від учня ні директор школи, ні вчитель, ні класний керівник не мають права, адже інформація щодо бала в його сертифікаті є конфіденційною.

Анна Ященко