УНИАН

До праці: найнагальніші законопроекти для Ради на новий політсезон

Новий політичний сезон традиційно відкриється на початку вересня. Напередодні відкриття сесії Верховної Ради УНІАН поцікавився у депутатів та громадських експертів – прийняття яких законопроектів для держави є першочерговим.

УНИАН

Народні депутати України так плідно відпочивають на літніх канікулах, що навіть не спромоглися зібратися на урочисте засідання парламенту з нагоди 25-ї річниці Незалежності України. Втім, про можливість саме такого розвитку подій натякала поведінка парламентарів ще наприкінці четвертої сесії Верховної Ради, яка закрилась 15 липня.

Нагадаємо, що через активізацію дій з боку російських окупаційних військ на Донбасі, спікер України Андрій Парубій пропонував продовжити роботу сесії до вересня. В останні роки така практика використовувалася з тим, щоб зберегти можливість зібрати депутатів на засідання у будь-який момент, а не скликати позачергову сесію. Втім, цього літа парламентарі працювати довше не схотіли. Відповідний проект постанови підтримали лише 171 із 299 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Звичайно, небажання народних обранців країни, яка перебуває у стані війни, відмовитися від канікулів, викликало обурення громадськості. Ще 12 липня біля центрального входу до будівлі Верховної Ради відбулася акція з гучною назвою: «Депутати! Працювати!». На площі перед ВР активісти встановили шезлонги та парасольки, а також імпровізований міні-басейн. На цих шезлонгах учасники акції як раз і зображали депутатів на курортах. Під гаслами: «Спершу реформи - потім канікули», «Працюй стабільно — відпочивай спокійно!» та «Тільки реформи, тільки хардкор» активісти вимагали продовження сесії… Але нардепи були непохитні.

Звітуючи після цього на прес-конференції, спікер парламенту запевняв журналістів, що, в разі потреби, Рада все-таки зможе оперативно зібратися на позачергове засідання. Тоді ж Парубій зазначив, що на четвертій сесії парламент прийняв 473 законодавчих акти. Однак, за словами експертів, чимало дійсно важливих законопроектів депутати так і не ухвалили. Мова йде про оборонні, тарифні, економічні та законопроекти, вкрай необхідні Україні в рамках співробітництва с МВФ та Європейським Союзом.  

Станом на 25 серпня на опрацюванні у комітетах Верховної Ради знаходилось понад 3,4 тисячі законопроектів. Найбільше – 542 – у комітеті з питань податкової та митної політики. Друге місце за кількістю документів на розгляд займає комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – опрацювати потрібно 385 законодавчих актів. На третьому місці по завантаженості – комітет з питань правової політики та правосуддя з 297 законопроектами.

Захист і оборона

Зважаючи на те, що країна продовжує опиратися агресору на сході, найважливішими питаннями для депутатів повинні стати питання безпеки і оборони держави. На розгляді профільного комітету станом на 25 серпня знаходилось більше сотні законопроектів. Серед них десята частина - про внесення змін до різних законодавчих актів «щодо підвищення рівня соціального захисту» не тільки самих учасників бойових дій, а й членів їх сімей. Наприклад, щодо посилення соціального захисту членів сімей військовослужбовців, які загинули під час проходження військової служби, щодо гарантування соціального захисту фізичним особам-підприємцям, які проходять військову службу.

Не менш важливими є законопроекти щодо уточнення строків військової служби за контрактом для тих військовослужбовців, які укладали контракти зі ЗСУ під час дії особливого періоду (тобто на невизначений строк, оскільки дата завершення дії особливого періоду невідома). А також щодо запобігання випадкам безпідставного отримання статусу учасника бойових дій на уникненню люстрації у такий спосіб.

Також на розгляд у сесійній залі очікують законопроекти, які є стратегічними для держави. Серед них – проект закону про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, про територіальну оборону України, про удосконалення механізмів боротьби з тероризмом тощо.

REUTERS

За словами голови підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Юрія Берези, окрім усіх перелічених документів, одним з важливих і ледве не першим, який повинна прийняти Верховна Рада на початку нової сесії, повинен стати законодавчий дозвіл громадянам України мати у вільному використанні зброю і застосовувати її для захисту родини і життя. «Дозвіл громадянам України мати у вільному використанні зброю і застосовувати її для захисту родини і життя - це перший необхідний законопроект. Другий - це прийняття так званого «закону Януковича», про спецконфіскацію. А слідом - низка законів, які стосуються модернізації і вдосконалення діяльності Збройних сил України», - вважає він.

Втім, щодо дозволу на захист для так званого простого українця у Верховній Раді, як і в суспільстві, існує неоднозначна позиція (про що вже писав УНІАН), тому очікувати на однозначну підтримку цієї ініціативи більшістю депутатів не варто. Бо мова йде лише про опрацювання механізму озброєння всього військовозобов’язаного населення у разі масштабної агресії противника (про це говорять і у Генштабі Міноборони, і у профільному комітеті Верховної Ради).

А ось до чого не варто ставитись серйозно, так це до заяв декого з парламентарів щодо необхідності відновлення Україною статусу ядерної держави, про що, наприклад, люблять погомоніти представники «Радикальної партії». «Ескалація конфлікту з боку Російської Федерації набирає оборотів. На жаль, якщо Україна собі не поверне ядерний статус, то в найближчі роки України як держави може не існувати. А якщо ми хочемо, щоб наша держава процвітала, нам треба повертати цей статус», – говорить депутат Артем Вітко.

Охорона здоров’я

Натомість думки представниці «Радикальної партії», першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Оксани Корчинської щодо найважливіших для першочергового прийняття законопроектів у сфері охорони здоров’я, мають сенс. На її переконання, першими парламент повинен прийняти документи щодо автономізації закладів охорони здоров’я та трансплантації.

Сенс першого полягає у тому, що заклади охорони здоров’я мають стати автономними державними та комунальними підприємствами, які могли б мати рахунки у банках та вільно розпоряджатися власним бюджетом. Кошти державного бюджету, у свою чергу, використовувалися б для закупівлі медичних послуг, а не для утримання застарілої інфраструктури.

У групі «Медична реформа» Реанімаційного пакету реформ вважають, що цей документ дійсно дозволить перейти до наступного етапу медичної реформи – змінити механізми бюджетного фінансування закладів охорони здоров’я (за реально надані послуги, а не за ліжко-дні). «Це дасть можливість оптимізувати витрати на охорону здоров’я, покращити якість медичних послуг та умови роботи лікарів. Однак, потрібно бути свідомими того, що від прийняття цього законопроекту до відчутних змін має пройти певний час», - пояснює експерт РПР Зоряна Черненко.

Щодо трансплантації, то, на сьогодні, в Україні діє відповідний закон від 1999 року, який, наприклад, передбачає презумпцію незгоди. Тобто, будь-який українець не може віддати розпорядження щодо своїх органів за свого життя, щоб після його смерті вони були використані для трансплантації. У теперішньому законі просто немає такого механізму, тому проблеми з трансплантацією в Україні існують як від живої людини, так і від померлої. Новий законопроект, який готується Верховною Радою до другого читання також має презумпцію незгоди. Втім дозволяє українцям давати згоду або незгоду на використання його органів після смерті. Цей документ підтримує і в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун: «Я особисто докладатиму всіх зусиль, щоб цей закон був прийнятий».

Супрун / Фото: УНИАН

Крім того, Оксана Корчинська переконана, що в другому читанні треба підтримати закон про обов’язкове повернення військових кафедр до всіх медичних учбових закладів.  «Щоб у нас 100% всі медики були придатними до військової служби, у  тому числі при особливому періоді», – зазначає нардеп.

«Блокуючі» тарифи

Найбільш проблемними питаннями нового політичного сезону можуть стати тарифні. Згадуючи як ганебно, зі сварками і постійним блокуванням роботи парламенту, завершувалась минула сесія, мабуть, варто очікувати, що п’ята сесія розпочнеться на тій же тарифній ноті. За словами керівника відділу адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, члена правління «Transparency International Ukraine» Ярослава Юрчишина, у Верховній Раді очікує розгляду у повторному другому читанні законопроект № 2966, «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП)». Якомога скоріше прийняття цього документа, за словами представників експертного середовища, вкрай важливе для отримання гарантій політичної та управлінської незалежності структури, а також загального розуміння процедури встановлення тарифів.

Втім, зважаючи на настрої серед опозиційно налаштованих фракцій, це питання навряд стане першим у порядку денному. Бо дехто буде вимагати прозорості тарифів по-своєму. «У нас є спільна позиція фракції, нею ми закінчили минулу сесію. Це питання, через які ми заблокували трибуну, вимагаючи їхнього розгляду. Наразі вони мають ще більшу необхідність прийняття», - розповіла народний депутат від фракції «Батьківщина», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Олександра Кужель і додала, що в іншому випадку слід очікувати тарифних майданів.

Фото УНИАН

Нагадаємо, що мова йде про вимоги про створення ТСК щодо необґрунтованості тарифів на ЖКП та перевірки інформації про корупцію у НАК «Нафтогаз» та ПАТ «Укргазвидобування». А також щодо трьох «тарифних законів»: про спрямування українського газу на потреби населення, про зниження ренти для державного газовидобувного підприємства «Укргазвидобування» та про створення прозорої системи тарифоутворення.

Бюджет і податки

У той же час, блокування роботи Верховної Ради через «принциповість» з тарифних питань, може призвести і до затягування надважливого бюджетного процесу. Нагадаємо, що парламент продовжує дотримуватися однієї поганої звички – приймати державний бюджет під Новий рік – вже декілька років поспіль. Через поспіх, документ виходить «сирим» і тому вимагає подальшого ретельного доопрацювання. І, поки депутати «допрацьовують» його вже після новорічних «канікул», велика кількість державних програм не отримує належного фінансування. Для воюючої країни така ситуація – неприпустима. Саме тому, на думку Ярослава Юрчишина, роботу над держбюджетом-2017 треба починати оперативно. Бо, незважаючи на те, що Кабмін затвердив проект бюджетної резолюції, розглядати головний фінансовий документ країни Рада може тільки після прийняття змін до Податкового кодексу.

З ним погоджується експерт групи «Податки» Реанімаційного пакету реформ Олег Гетман. За його словами, наразі комплексний законопроект (щодо змін до Податкового кодексу) готує Міністерство фінансів. Документ передбачає  повноцінне функціонування електронного кабінету, все, що стосується ПДВ, зокрема, покращення адміністрування, зменшення вимивання оборотних коштів, боротьбу з так званими «скрутками» і захист податкового кредиту. Планується, що цей законопроект Мінфін винесе на розгляд Верховної Ради у вересні.

REUTERS

Однак, на думку Гетмана, не буде зайвим, якщо депутати підтримають і інші «податкові» законопроекти. «Нами вже давно підготовлений законопроект №3848 «Про зміни до Податкового кодексу». Там передбачено окремий казначейський рахунок, на який потрапляють всі платежі по ПДВ, із цього ж рахунку відбувається необхідне відшкодування, і тільки сальдо йде до держбюджету. Це позбавляє можливостей ухилитися від відшкодування ПДВ справжньому білому експортеру… Також є законопроект №4117, який дає можливість відмовитися від касових апаратів, передбачає створення єдиного сервера, в якому буде відбуватися фіскалізація операцій», – пояснює експерт.

Про важливість скорішого прийняття бюджетної резолюції і детального опрацювання самого бюджету «не за один день» говорять і в профільних парламентських комітетах. «Ми маємо розглянути бюджетну резолюцію і ретельно опрацювати бюджет не за одну добу, як це було останні два роки, а з обговореннями в комітетах. І, відповідно до цього бюджету, прийняти зміни до Податкового законодавства», - вважає член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Дмитро Святаш.

Децентралізація

Ще одне питання, яке точно буде стояти одним з перших перед депутатами на майбутній сесії – питання про продовження процедури децентралізації. Так, посол Євросоюзу Ян Томбінський, який завершує свою місію в Україні, вважає децентралізацію одним з ключових питань для України, бо «люди мають брати на себе повноваження, мають бути проектно-орієнтованими».

www.enpi-info.eu

За словами ж експерта групи «Децентралізація» Реанімаційного пакету реформ Івана Лукері, РПР підготував цілу низку відповідних документів, які потрібно ухвалити для продовження реформи. Серед них - законопроект №4772 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)», який спрощує процедуру створення спроможних територіальних громад без порушення перспективних планів формування громад та запроваджує механізм приєднання громад до об’єднаної територіальної громади.

Законопроект №4773  «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» забезпечує належне фінансування добровільно об’єднаних територіальних громад, які визначені рішенням Уряду спроможними.

Законопроект №4390 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо розширення видів містобудівної документації на місцевому рівні)» усуває наявні недоліки чинного законодавства та запроваджує новий тип містобудівної документації на місцевому рівні – схеми планування території. Більше того, дозволяє органам місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад здійснювати ефективне містобудування та розробляти необхідну для цього містобудівну документацію.

Однак курс на децентралізацію поки що буксує з двох причин. По-перше, брати на себе відповідальність бажають далеко не всі чиновники на місцевому рівні. По-друге, існує необхідність прийняти відповідні зміни у другому читанні до Основного закону, які не виносяться на розгляд Верховної Ради, бо у сесійній залі просто може не вистачити голосів.

Боротьба з корупцією та політичні зміни

Загалом, коли мова заходить про зміни до Конституції, коло питань, які повинна розглянути Верховна Рада, дуже розширюється. Так, самі парламентарі озвучують напрочуд різні думки. Мовляв, потрібно розглядати і питання обмеження кількості членів Уряду, і зменшення кількості народних депутатів, і заїжджене – про їх недоторканість та порядок відкликання тощо. Зважаючи, що голосів за такі зміни традиційно немає, наразі депутати спромоглися лишень зареєструвати законопроект, який може запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з боку їхніх колег, щодо яких Генеральним прокурором України внесено подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт. Ініціатори законопроекту вважають, що його прийняття допоможе також підвищити рівень політичної відповідальності народних депутатів України.

конституция / ukrliter.com

Але у це, як і щодо «вічних» тем про відповідальність, наприклад, щодо кнопкодавства або порушення дисципліни, віриться не дуже.

За словами народного депутата від «Блоку Петра Порошенко» Сергія Капліна, серед іншого, важливо не забувати про питання виборчого законодавства. «Зокрема, є окремі пропозиції з приводу змін закону про вибори. Зважаючи, що, на сьогодні, часто підіймається питання про можливі позачергові вибори, йти на них без нового закону – то є нонсенс», – підкреслює він.

У свою чергу, депутат від «Батьківщини», голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством комітету Верховної Ради Ігор Луценко зауважує, що до змін виборчого законодавства слід змінити склад Центральної виборчої комісії.

У цілому, законодавство, покликане боротися із корупцією, є ще однією з найбільш популярних «саг» українського політикуму. Наразі вкрай важливим, на думку експертного середовища, є створення антикорупційних судів (про це мова йде у новому законі про судоустрій). А також оперативне призначення Верховною Радою свого представника до комісії по обранню останнього, п’ятого керівника Національного агентства по запобіганню корупції.

За словами Ярослава Юрчишина, також в антикорупційній сфері депутатам слід звернути першочергову увагу на закон про надання права так званої «прослушки» - зняття інформації з комунікаційно-транспортних мереж для працівників НАБУ. «Зараз вони змушені звертатися за дозволом або в СБУ, або до Нацполіції. А ми знаємо, що в слідчих діях кожна додаткова ланка - це додатковий ризик зливу інформації, і, відтак, можливість втечі корупціонерів ще на етапі слідства», – пояснює Юрчишин.

Якою буде V сесія?

У свою чергу, політологи зауважують, що навіть велика кількість напрочуд важливих для різних сфер успішного функціонування суспільства законопроектів, зовсім не говорить про те, що голосування за них будуть ефективними. За словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолога Володимира Фесенка, скоріш за все, режим роботи Ради на п’ятій сесії не буде відрізнятись від попередніх: «Будуть періоди, коли необхідні законопроекти будуть ухвалюватися пакетами, особливо, ті, що потрібні уряду. Зокрема, для продовження співпраці з МВФ. Тут я не виключаю, що депутати сконцентруються на ухвалення пакету таких законопроектів вже у вересні. Але періодами будуть, як і на минулій сесії, конфлікті ситуації. Буде стагнація».

/ Фото УНІАН

На його думку, від нового політичного сезону не слід очікувати вкрай позитивних змін, але і надзвичайно кризова ситуація виникне навряд.

Натомість, директор українського Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим Карасьов переконаний, що наступна парламентська сесія буде більш-менш успішною, якщо уряд і в цілому влада зміцнить свої позиції у парламенті: «Треба шукати стабільну конфігурацію». Мовляв, якщо зараз тема дострокових виборів Верховної Ради восени більше не актуальна, то слід зосередитися на законотворчості.

Втім, політолог не виключає, що найгарячіші дискусії і протиріччя виникнуть вже найближчим часом – на розгляді Бюджету і Податкового кодексу. Традиційних сферах для скандалу, бо мова йде про живі гроші.

Ірина Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter