Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Олександр Пасхавер: мене охоплює хвилювання

Якщо при двадцятивідсотковому зростанні доходів населення стверджує, що воно не відчуває поліпшення рівня життя, то що воно відчує при шестивідсотковому зростанні? За матеріалами брифінгу

Олександр Пасхавер, позаштатний радник Президента, останні роки невпинно повторює, що зростання економіки відбувається тільки внаслідок правих реформ. Його важко назвати стовідсотковим «захисником багатих», адже при цьому він послідовно відстоює введення податків на багатство. Він навряд чи задовольняє смаки «лівих» партій, адже він відомий апологет інвентаризації і  монетизації пільг для населення. Найбільш послідовний ідеолог правих реформ  побував на веб-сайті «Обозреватель» і відповів на запитання журналістів. 

Як ви розцінюєте параметри бюджету на майбутній рік?

Я хочу звернути увагу на головний показник. Планується зростання доходів населення (я маю на увазі ту його частину, яка отримує соціальну допомогу) на рівні 6-7 відсотків. В той час, як протягом останніх шести років це зростання складало двадцять відсотків. Це головний індикатор, я б навіть сказав головний поворот бюджету. Якщо ви втричі зменшуєте зростання доходів, то це означає крутий поворот убік від соціального бюджету, і це відповідає програмі Партії Регіонів. Це права партія, партія великого капіталу і вони не обіцяли, що зможуть забезпечити швидке зростання доходів населення. В усякому разі швидше, ніж зростання економіки.

Наразі зростання доходів населення приблизно таке ж, як і зростання економіки. Заявлено різкий поворот в економічному будівництві, і оцінювати його можна буде по тому, як він буде реалізований. По суті це класична права стратегія. Можливо, це варто було робити плавніше. Питання полягає в тому, куди підуть ті гроші, які вивільняються в результаті такої стратегії. Якщо ви подивитеся перелік витрат, які підуть на інвестиційно-інноваційні потреби, то ви побачите, що значна частина витрат – соціального призначення. Наприклад, там задеклароване будівництво житла. І уряд не досить добре роз`яснив куди підуть гроші. Ми повинні відслідкувати це, адже головне завдання суспільства – контролювати владу.

Я вважаю, якщо гроші підуть на інфраструктурні соціальні потреби, наприклад, на реформу ЖКГ, то це буде корисно. Якщо вони підуть на інфраструктуру індустріальну, наприклад, нам побудують хорошу нову дорогу або пустять швидкісні потяги до Сімферополя, то це теж потрібно. І від цього виграють і економіка, і населення. Якщо ж ці гроші підуть в основному на підтримку галузей, і кінець кінцем – великого капіталу, то це буде небезпечна тенденція. Давайте разом контролювати уряд, щоб ці гроші пішли на корисні речі.

У пресі був великий шум з приводу обмежень кола сімей, що отримують допомогу при народженні. Це стосувалося виплати допомоги сім`ям, чий дохід вище 1000 доларів в місяць. Як людина правих поглядів, я б сказав так: поза сумнівом, сім`ї, які одержують тисячу доларів в місяць, це у нас – багаті люди. Це сім`ї, які отримують у п`ять разів більше, ніж в середньому по країні. Але якщо такого роду соціальне обмеження накладається, то я на місці уряду пустив би їх, наприклад, на щось соціальне. Щоб люди знали: ми взяли ці соціальні виплати у багатих і спрямували б на бідних. Наприклад, на хворих дітей з бідних сімей. Тоді я думаю, такого б конфлікту не було.

 У всьому, що відбувається, відчутна недостатня увага до людей. Економічно цей поворот все одно був необхідний, але треба було це робити так, щоб люди розуміли і були впевнені, що це корисно.

Азаров ввів податок, який вдарить по матерях. Як ви ставитеся до того, щоб запровадити податок на бездітність, як це було в СРСР? У кожного неодруженого був податок, який ішов на користь дітей...

Податок на бездітність було скасовано ще в Радянському Союзі. Він давав невеликі гроші, і ним було важко управляти. Демографи стверджують, що стимулювання народжуваності через податки та інші фінансові інструменти нічого не дає. Якби тут сидів демограф, він би сказав, що десятки випадків виплати допомоги при народженні завжди дають короткостроковий ефект, рік-два. Тому найчастіше, це політична гра, а не реальне стимулювання народжуваності.

Для того, щоб реально стимулювати народжуваність, необхідний дуже складний комплекс заходів, далеко не тільки економічних, які б змінили уявлення про оптимальну сім`ю в очах жінки, яка народжує. Дослідження показують, що народжуваність визначається образом ідеальної сім`ї жінки, яка народжує. Ось такий типовий образ є: вона вважає, що в сім`ї має бути двоє дітей або одна, стільки вона і народжує. Це більшою мірою цивілізаційний процес, ніж економічний.  Хоча, звичайно, в умовах стресу навіть якщо існує бажаний образ народжуваності, то він нівелюється. Але як тільки соціальний стрес проходить, жінка все одно «виходить» на свій образ і змінити його практично неможливо.  Приклад – благополучні країни Європи.

Чи вважаєте Ви, що нинішній склад коаліції і уряду здатний формувати чітку економічну політику?

Коаліцію, що прийшла до влади, все-таки уособлює Партія регіонів, а решта всіх партій ліва. І я не знаю, як вони вважатимуть себе співавторами правого повороту, як вони пояснять цей поворот своєму електорату. І це не моя турбота. Я б сказав, що головне питання полягає в тому: чи приймає нинішня Партія регіонів цінності Помаранчевої революції чи відкидає? Чи є вона партією, яка перетворює революційне на еволюційне, але в тому ж напрямі і в тих же ціннісних рамках? Або ж це партія реставрації? Ось від цього залежатиме наше майбутнє. 

Я  стежу за кожним кроком нашого істеблішменту. Я веду такий щоденничок, куди записую усі ці кроки з погляду відповіді на ці питання: партія реставрації або партія еволюційного руху? Якщо вони приймають ці цінності, тоді нас може чекати досить тривалий період преважно спокійного розвитку, якщо вони їх не приймають і жадають реставрації, то революційні закономірності такі, що неминучим є ще один радикальний етап. В яких формах, не знаю, але радикальний етап.

Як тільки я слухаю прем`єр-міністра, то мені здається, що цей шлях еволюційний, як тільки слухаю пана Азарова, то мені здається, що вони прийняли шлях реставрації. Я б хотів бачити дії. Хоча заяви політиків - це сигнали і теж дії. Я наведу приклад зі свого щоденничка, сумнозвізний випадок: перерозподіл відшкодування НДС, коли донецьким дали більше, ніж іншим. Далі виступає Азаров і говорить, це пов`язано з тим, що ми повертали попередні борги. Але я б хотів, щоб він при цьому показав, що попередні борги розподілялися пропорційно загальним боргам і так далі. Тоді я би заспокоївся, ну припустимо, що є попередні борги і їх повернули у розмірі 70 відсотків усім, і так вийшло, що Донецьк по цьому перевиконав план. Але мені таку інформацію не надали, тому я хвилююся.

Мені здається, що реальність реставрації невелика. І ті, хто хоче реставрації – програють найближчим часом. Суспільство перебуває у такому стані, що реставрація дуже небезпечна для тих, хто мріє про неї. Воно налаштоване на жорсткий контроль влади.

У тому числі і Донецьк?

Донецьк досить змінився. А справа йде про приріст змін. Взагалі, для мене є загадкою, як Донецьк, який за реальним  рівнем життя (реальний рівень - це сукупність легальних  і нелегальних доходів), - не дуже багатий регіон, вибрав собі поводирем партію великого капіталу. І яким чином люди Сходу відреагують на такий різкий поворот у зменшенні доходів? Це питання я ставлю собі і вам. Як статистик, можу сказати, якщо за умов двадцятивідсоткового зростання доходів населення стверджує, що воно не відчуває поліпшення рівня життя, то що воно відчує при шестивідсотковому зростанні? І яка буде реакція населення на зменшення приросту?

Наскільки реально здійснити житлово-комунальну реформу? 

Ми багато років говоримо про реформу ЖКГ, яка зазвичай зводиться до підвищення тарифів. Ми так і не розпочали реформу ЖКГ. Адже її сенс у тому, щоб внести конкурентність у обслуговування населення в цій сфері. Тільки тоді почнеться цілеспрямований рух. Якісь тарифи знизяться, якісь підвищаться, але буде визначено норму. Як би вчинив я? При нинішньому згортанні соціальних виплат,  я би сказав: вивільняються гроші - добре, але тоді ми поставимо безкоштовно у кожній квартирі лічильник, на воду, тепло, газ. І тоді буде зрозуміло, за що ви платите. Це була б інвестиційна компонента соціальної спрямованості.  Житлово-комунальна реформа призведе до того, що витрати на наше житло будуть зрозумілі і з`ясовні. А поки житлово-комунальна тіньова економіка - одна з найпотужніших, найбільш консолідованих, і мені дуже хочеться назвати цю економіку мафіозною.

Чи не лякає Вас зовнішня активність керівництва уряду? Зараз поновилися розмови про ЄЕП і синхронізований вступ до СОТ Росії і України...

Я це чую тільки від газетярів. Я не знаю жодного практичного кроку, де б керівництво уряду сказало: давайте переглянемо вже укладені угоди. З іншого боку, Янукович сказав, що він ні за яких обставин не піде на митний союз з Росією. Це – сильна заява, бо якщо немає митного союзу, то вибір напряму – європейський.

Ваша оцінка відновлення ВЕЗ?

Якщо в корупційному суспільстві ви підтримуєте певні види діяльності, то це завжди підозріло. Вези можуть бути як шкідливі так і корисні, але якщо йдеться про корупційну країну, то я би вважав за краще, щоб цими інструментами не користувалися, і щоб конкретним галузям не віддавали преференцій. Направляйте гроші на загальносоціальні або загальоіндустріальні потреби.

Наразі заявляють про нову хвилю люстрації, вже біло-блакитної...

Глибина зміни бюрократії залежить від традиції даної країни. Зараз точаться суперечки з приводу держсекретарів. Держсекретарі - це верхівка питання. Якщо їх статус незмінний, то це означає, що захищена вся бюрократія міністерства. І вона не міняється при політичних змінах. Якщо зараз у проектах нинішніх рішень держсекретар не фігурує, значить, що еліта незріла, і вона сприймає політборотьбу, як війну, де переможець міняє всі кадри. Разом із дозріванням еліти, глибина зміни кадрів при політичних змінах зменшуватиметься.

Ваш погляд на зміни в апараті Секретаріату?

Мені здається, що в апараті додалося енергетики. І це корисно. Тобто прийшли енергійні молоді люди. Декого з них я знаю. І ця енергетика, швидкість ухвалення рішень буде корисною для цього відомства.

Президент керується Вашими порадами?

Моя справа: донести до Президента мою думку, яка може не співпадати з думкою інших радників або людей, які впливають на Президента. Справа Президента – вибирати зі всього цього розмаїття те, що він вважає за потрібне. Мені складно сказати, коли він враховував мої поради. Тому що наші погляди на економіку з Президентом досить близькі. Інша справа, що він, крім своїх поглядів, змушений формувати свої рішення безліччю обставин, які з’являються. Я цим не обтяжений, оскільки не обтяжений владою. Але загалом він веде політику, яка мені видається розумною. Інакше я б не був його радником.

За матеріалами брифінгу записала Маша Міщенко

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку