Чи допоможе спільний “ворог” вийти Росії з кризи?

Нафта дешевшає, і путінізм закінчується... Ніяка Україна й Грузія не відверне увагу росіян від того, що нічого їсти... Більшими ворогами ви не станете... Російські експерти

Криза в Росії може боляче вдарити по нинішній владі, яка стала популярною в народі на піку нафтогазових цін. Давно перевіреним способом відвертання уваги від насущних проблем там є пошук спільного “ворога” – внутрішнього чи зовнішнього, – який заважає народові добре жити. Під час кризових явищ, катаклізмів це може стати вагомим об’єднувальним фактором, який стримуватиме країну від глибоких соціальних потрясінь.

Чи допоможе така кампанія вийти російській владі з кризи? Чи може таким об’єктом для російської влади бути Україна? Ці запитання ми адресували російським експертам і політикам.

Віктор Шендерович, сатирик, журналіст :

РОСІЯ ЗАРАЗ СПРАВДІ ВИГАДУЄ НОВИХ ВОРОГІВ

Нічого нового в цьому нема… Зовнішні вороги для того й придумуються, аби відволікати народ від внутрішніх проблем. Чим сьогодні й займається Російська адміністрація.

Раніше, до Грузії та України, у нас була Естонія головним ворогом…

Те, що Росія зараз вигадує нових ворогів, – справді так. Проте я не думаю, що це пов’язано безпосередньо з кризою. Це мало місце також і до кризи. І, до речі, цей метод чудово працював.

А запитання – чи це допоможе Росії? – вважайте жартом.

Борис Немцов, Союз правих сил, екс-віце-прем’єр РФ:

ПУТІНІЗМ – ЦЕ ДОРОГА НАФТА, НАФТА ДЕШЕВШАЄ, І ПУТІНІЗМ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ

Про таку кампанію мені відомо давно. Вона ведеться з моменту, коли Путін став президентом.

Знаєте, є така відома історія про танцюриста: поганому танцюристу завжди дещо заважає.

Ось Путіну весь час щось заважає… Досі він з ранку до вечора розказував, які негідники американці, закатував істерики на цю тему. Мовляв, через них усе стало погано, він ні в чому не винен, це американці негідники все так підлаштували.

Народ слухав-слухав, потім це все йому остогиділо, і врешті перестав йому вірити.

Тепер потрібно шукати інших ворогів. У принципі цілком під ворога підпадають наддержава Естонія, наддержава Грузія і наддержава Україна.

Це в руслі тої політики, яку він проводив довгі роки. Проте тепер це не допоможе, тому що народові все одно. Народ розуміє, що за інфляцію, безробіття відповідальний не Саакашвілі і не Ющенко з Тимошенко, а відповідальний Путін. Тому вперше за останні вихідні пройшли акції протестів по всій країні з вимогою відставки Путіна. Ці акції також були присвячені проблемі підвищення мита на іномарки й дорогого бензину. Усе тільки починається.

Путін, безумовно, шукатиме ворогів, бо опозицію в країні він знищив.

Але це йому не допоможе… У всьому світі за соціально-економічну політику відповідає уряд, тож йому не відвертітися.

У зв’язку з кризою населення зараз просто перестало довіряти Путіну. Поки що більшість громадян ще не усвідомили масштаби кризи, тож усе ще попереду.

Триває повзуча девальвація рубля, Путін уже викинув 124 мільярди доларів на підтримку цього нереалістичного курсу, величезні золотовалютні резерви тануть на очах, із 600 мільярдів залишилося 430. Він роздає гроші олігархам – Дерипасці, Богданчикову, Газпрому тощо. Це дуже сильно дратує народ.

Справжні масштаби кризи розуміють поки що люди, які живуть у Магнітогорську, Череповцях, де зупинено доменні печі й люди залишилися без роботи. Кризу, звичайно, розуміє еліта, але погано її розуміють рядові громадяни.

Путін з Медведєвим поспішали проштовхнути поправку зі збільшення президентського терміну, поки народ перебував у нафтовій сплячці, не розчухався й не усвідомив кризу. Якби сьогодні ті поправки приймали, то було б уже більше проблем.

Путін створив дуже дорогу, корумповану й настільки неефективну державу, що йому вже 70 доларів за барель нафти мало, а коли ціна 40 і нижче, то це взагалі катастрофа для нього. Тобто добре бути популярним, коли нафта коштує 100, і важко бути популярним, коли вона коштує 10.

Коли я працював в уряді міністром палива та енергетики, нафта коштувала 10. Тоді мені здавалося, якщо вона коштуватиме 35, то ми в Росії житимемо, як у Кувейті.

Тобто вони створили таку державу, єдиний шанс якої вижити – дорога нафта. Путінізм – це і є дорога нафта. Нафта стає дешевшою і, відповідно, путінізм закінчується.

Я вас запевняю, що у 2009 році зростання соціального невдоволення буде повсюди, розчарування в режимі буде також.

Ви можете розслабитися… Більшими ворогами, якими ви є зараз, ви не станете. Людям наплювати на це, бо ніхто не вірить, що через Україну їм не платять пенсію чи зростають ціни. Тобто на цій пропаганді вони довго не протримаються.

Євген Мінченко, директор Інституту міжнародної експертизи, віце-президент Російської асоціації зв’язків з громадськістю (РАСО):

НЕ БАЧУ НАВІТЬ НАТЯКІВ, ЩО З УКРАЇНИ ХОЧУТЬ ЗРОБИТИ БІЛЬШОГО ВОРОГА, НІЖ ВОНА Є

Це повний маразм… Гадаю, це якась брехлива інформація.

З Грузією зараз, завдяки європейським посередникам, ситуація заморожена. Якщо Саакашвілі робитиме якісь чергові дурниці, то це вже не залежить від Росії.

Що ж до України, то я хотів би звернути вашу увагу на дуже коректний сьогоднішній тон російських переговорників, незважаючи на те, що не відомо куди поділися гроші в надприбуткового Нафтогазу. Україна не платить за газ, проте Газпром будь-яким способом намагається знаходити компромісні варіанти. Тобто я не бачу навіть якихось натяків, що з України хочуть зробити більшого ворога, ніж вона є.

По Росії криза поки серйозно не вдарила. Так, відбуваються скорочення, відправляють людей у відпустки, особливо на металургійних підприємствах. Проте це почало відбуватися буквально ось-ось. Немає паніки на фінансовому ринку, немає обмежень зі зняття депозитів, що має місце в Україні. Вдалося заспокоїти населення щодо забезпечення державою їхніх вкладів, також немає різких стрибків національної валюти. Звичайно, долар повільно зростає, але справді повільно.

Головна проблема – скорочення виробництва, але уряд підвищив виплати з безробіття. Ведеться активна робота зі створення альтернативних робочих місць.

Наближається Новий рік, і люди, які навіть і звільнені, готуються до свята, стараються не думати, що буде далі. Гадаю, відчутне погіршення самопочуття відбудеться в лютому.

Сергій Міхеєв, заступник генерального директора Центру політичних технологій:

НІЯКА УКРАЇНА ТА ГРУЗІЯ НЕ ВІДВЕРНУТЬ УВАГУ РОСІЯН ВІД ТОГО, ЩО НІЧОГО ЇСТИ

Антиукраїнська, антигрузинська, а також антинатовська кампанія ведеться вже близько трьох років. І криза її ніяк ані посилила, ні послабила.

За великим рахунком пік цієї кампанії припав на літо, коли спалахнула війна в Південній Осетії – тоді ще й мови не було про кризу.

Я як експерт, учасник, усіх цих процесів, не бачу якогось радикального посилення цієї теми.

Тим більше що російське суспільство виросло з тих коротких штанців початку 90-их років.

Якщо людей масово звільнятимуть з роботи, то ніяка Україна і Грузія їхню увагу не відвернуть від того, що нічого їсти.

Тож якщо така кампанія й проводитиметься, то вони розраховувати на якийсь позитивний результат для себе не зможуть.

Опитувала Ксеня Лесів

УНІАН в Google News