Микола Точицький: "Потрібно відходити від стереотипу "Україна - жертва"

Колишній представник України при Раді Європи, представник України при ЄС, посол Микола Точицький розповів в інтерв’ю УНІАН, коли Україні чекати на Відкрите небо, скільки часу потребує інтеграція українського ринку електроенергії в ринок країн ЄС і що Україна може протиставити російському впливу в Євросоюзі.  

Днями віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного Союзу Марош Шевчович позитивно говорив про транзит російського газу територією України. У той же час, Єврокомісія в односторонньому порядку ухвалює рішення щодо збільшення доступу для Росії до газопроводу OPAL. Чому Київ не запросили до обговорення цього питання?

Питання про те, чому з Україною не були проведені консультації під час підготовки рішення щодо газопроводу OPAL, варто було б спрямувати безпосередньо до Європейської Комісії. Адже саме ЄК готувала і схвалювала це рішення. Але негативні наслідки цього кроку ми почали відчувати вже наприкінці минулого року, коли російські та німецькі оператори ГТС збільшили завантаження газопроводу OPAL, вочевидь, за рахунок зменшення транзиту через Україну.

Це відбувається попри ухвалу Суду ЄС від 23 грудня 2016 про призупинення дії рішення Єврокомісії від 28 листопада 2016 року, яка була прийнята за позовом польської сторони та попри чинне рішення Єврокомісії від 2009 року.

А чому Україна, як Польща, не звернулася до Суду ЄС?

Україна, не будучи державою-членом ЄС, не має права подавати позови до Суду ЄС. Водночас, сьогодні українська сторона із залученням юристів вивчає наявні правові шляхи та механізми, які б дозволили відстояти інтереси нашої держави та забезпечити взаємне дотримання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Водночас, я сподіваюся, що для врегулювання цього питання буде достатньо наявного дипломатичного інструментарію. Адже протягом останніх років співробітництво між Україною та ЄС в енергетичній сфері розвивалося на принципах довіри і солідарності.

А в якому стані зараз знаходиться план заходів щодо інтеграції українського ринку електроенергії в ринок країн ЄС (ENTSO-E)?

Попри те, що довгий час це питання перебувало поза належною увагою, минулого року відбулися певні зрушення. Зокрема, було проведено дослідження можливості паралельної роботи української та молдовської енергосистем з синхронною зоною континентальної Європи, проаналізовано відповідність та рівень імплементації технічних стандартів ENTSO-E в енергосистемах України та Молдови.

Це дослідження стало першим кроком, далі буде зроблений аналіз рентабельності та підготовлений відповідний план заходів.

На думку експертів, за наявності політичної волі сторін та активної роботи над цим питанням, синхронізації мереж можна було б досягнути вже за 3-5 років. Розраховую, що нам вдасться це зробити, адже це ще один елемент підвищення енергетичної безпеки держави.

Вже декілька років «висить у повітрі» Угода про відкрите небо. Чи є зрушення у цьому питанні?

Як відомо, на перспективу підписання Угоди про спільний авіаційний простір впливає територіальний спір між Іспанією та Великою Британією з приводу Гібралтару. Але зараз вже є окремі ознаки, які свідчать про можливість досягнення компромісу. Так, наприклад, на початку грудня Радою ЄС було погоджено позицію щодо оновленого мандату Європейського агентства з питань авіаційної безпеки. Цей мандат був погоджений як Іспанією, так і Великою Британією.

Ми тримаємо це питання під особливим контролем. Адже йдеться про реальні переваги, які будуть відчутними для наших громадян: будуть зменшені ціни на авіаквитки, буде розширена мережа авіасполучень, сподіваюсь, що і якість послуг підвищиться. Тому ми продовжуємо працювати як з офіційним Брюсселем, так і з Лондоном та Мадридом. І не лише на рівні МЗС. Тому я оптимістично дивлюся на це питання і розраховую, що у 2017 році ЄС нарешті зможе розблокувати підписання Угоди.

Точицький констатує сплеск популізму та євроскептицизму в країнах ЄС / mfa.gov.ua

Щодо надання Україні додаткових торговельних преференцій - коли можна очікувати затвердження цієї пропозиції Європейським парламентом?

Наразі розгляд пропозицій щодо додаткових преференцій перебуває на стадії розгляду в Європарламенті. Це питання має бути розглянуто на профільному комітеті, а потім винесено на обговорення в рамках пленарного засідання. Орієнтовним терміном є кінець квітня цього року, за умови, якщо пропозиції не будуть вважатися як занадто чутливі. Після Європарламенту своє слово має сказати рада ЄС. Зважаючи на це, я би хотів утриматися від прогнозів з приводу термінів завершення всіх процедур. Натомість нам потрібно зосередитися на роботі з Європарламентом та державами-членами ЄС, що ми і робимо. 

Чи є у Києва план «Б», якщо ратифікація Угоди про асоціацію Нідерландами не відбудеться?

Давайте не будемо фокусуватися на негативних сценаріях, адже наразі підстав для цього немає. Перше і найголовніше – завдяки спільним з нашими партнерами зусиллям нам вдалося уникнути подання урядом Нідерландів проекту акту про скасування ратифікації Угоди про асоціацію на початку листопада, коли всім здавалось, що ситуація вже безвихідна. Робота з порятунку Угоди не припинялася ні в Києві, ні в Брюсселі, ні в Гаазі, хоч часто вона була й не публічною. Проте, цього вимагала делікатність ситуації.

Що стосується процедури і часових рамок, то, як вам відомо, днями до Нижньої палати Нідерландів були внесені пропозиції з висновком Державної Ради Нідерландів ухвалити раніше схвалений закон про ратифікацію Угоди. Зараз ми очікуємо на голосування, і є підстави вважати, що воно буде позитивним, адже уряд Рютте (Марк Рютте – прем’єр-міністр Нідерландів, - УНІАН) у Нижній палаті має більшість.

Щодо голосування у Сенаті, то воно, очевидно, може відбутися вже після парламентських виборів, які заплановані на 15 березня. Сенат у цих виборах участі не бере. Аналізуючи вже заявлені позиції політичних лідерів, можна обережно говорити про шанси того, що голосування і там буде на нашу користь.

І вже після того, як Брюссель отримає від Нідерландів нотифікацію, сторона ЄС завершить процес ратифікації Угоди, який, зокрема, передбачає формальне її схвалення Європейським співтовариством з атомної енергії та ухвалення відповідного рішення Радою ЄС.

Стосовно ще одного аспекту Угоди: 15 грудня ЄС ухвалив додаток до Угоди з пропозиціями Нідерландів, який викликав неоднозначну реакцію в Україні – доводилося бачити думки, що цей документ є «принизливим».

Схвалене в грудні Європейською Радою рішення, формально, не є додатком до Угоди про асоціацію. По суті – це роз’яснення стороною ЄС низки положень цього документу, які, як вважається, викликали занепокоєння голландського суспільства під час квітневого референдуму. Це рішення жодним чином не змінює змісту Угоди.

Більше того, у ході низки консультацій у двосторонньому та тристоронньому форматах з нашими нідерландськими та європейськими колегами, а також завдяки активній позиції держав-членів, нам вдалося певним чином збалансувати окремі чутливі положення рішення лідерів ЄС. Взагалі, потрібно пам’ятати, що головною метою цього рішення є, насамперед, розблокування процесу ратифікації Угоди.

Головною метою ухвалення додатку до Угоди з пропозиціями Нідерландів є розблокування процесу ратифікації / УНІАН

А яких змін, на вашу думку, може зазнати зовнішня політика ЄС щодо Росії та України після національних виборів у Франції, Нідерландах та Німеччині?

З формальної точки зору, відповідь на запитання більше аніж очевидна. Пріоритети та спрямованість зовнішньої політики Євросоюзу визначені у Глобальній Стратегії ЄС, яка, зокрема, характеризує відносини ЄС з РФ як стратегічний виклик. У березні (минулого року) Рада ЄС схвалила п’ять відомих принципів, на яких ЄС будує свої відносини з РФ. Ними, зокрема, визначено, що істотні зміни у відносинах з РФ можливі лише за умови повного виконання Мінських домовленостей та повернення незаконно окупованого Криму. Крім того, пріоритетом для ЄС є зміцнення відносин з країнами Східного партнерства і посилення стійкості самого ЄС, зокрема, у контексті загроз, які йдуть від Росії.

Водночас, маємо констатувати сплеск популізму та євроскептицизму в країнах ЄС. На цьому тлі Росія максимально використовує всі наявні інструменти та значні фінансові ресурси для підриву єдності ЄС, підживлення радикальних течій, проведення дезінформаційних кампаній. Разом з тим, попри нібито приємну для Москви риторику деяких учасників виборчих перегонів у країнах ЄС, у Європі усвідомлюють небезпечність та підступність Росії. Тому я переконаний, що за будь яких результатів виборів ЄС будуватиме свої відносини з РФ на основі міжнародного права та спільних європейських принципів та цінностей.

Але за будь яких умов, підтримка України з боку ЄС у боротьбі з російською агресією, зокрема, шляхом запровадження декількох рівнів санкцій, ніколи не була звичайною річчю.

А що може протиставити Україна російському впливу в ЄС, який нарощується?

Рушійною силою «російського впливу» є вливання масштабних фінансових ресурсів, у тому числі, в пропаганду та дезінформацію.

Очевидно, що ні ЄС, ні Україна не мають ні бажання, ні вільних ресурсів, щоб застосовувати симетричні відповіді. Я вважаю, що потрібно відходити від стереотипу «Україна - жертва» до формування іміджу послідовної, позитивної та сильної держави. Країни, яка прикладом своєї мужності та гідності у протистоянні російській агресії, доводить, що варта підтримки та поваги. І, безперечно, ми працюватимемо над тим, щоб європейці мали альтернативні джерела інформації про реальний стан речей в Україні та навколо неї. Тобто ми будемо поєднувати доступні та дієві інструменти політики «м’якої» та «розумної» сили.

Якими є плани на цей рік у сфері двосторонніх відносин Києва та Брюсселя?

Порядок денний нашого співробітництва з ЄС у цьому році не зазнає суттєвих коректив. Пріоритетами відносин України з ЄС у 2017 році залишатимуться питання підтримки з боку ЄС у відновленні територіальної цілісності і миру в нашій державі та у проведенні внутрішніх реформ. Ми докладатимемо максимальних зусиль для завершення ратифікації та повного набрання чинності Угоди про асоціацію, а також запровадження безвізового режиму для громадян України.

Щодо іншого виміру відносин України з ЄС – Східне партнерство. Чи вважаєте ви ефективним на сьогодні цей формат, і навіщо він потрібен Україні, за умов виконання Угоди про асоціацію? 

Східне партнерство має конкретний практичний вимір – не треба забувати про низку конкретних ініціатив в рамках Східного партнерства. Назву лише кілька прикладів, які, можливо, не надто відомі широкому загалу. У 2015 році Україна приєдналася до програми ЄС з дослідження та інновацій «Горизонт-2020», яка відкрила нашим науковцям та компаніям, нарівні з країнами-членами ЄС, доступ до 8-мільярдного бюджету програми (на період до 2020 року). З приєднанням у минулому році до іншої програми ЄС – COSME для українських малих та середніх підприємств (МСП), серед іншого, спрощуватиметься вихід на зовнішні ринки.

Що стосується проектів, які ми просуваємо зараз, то хотів би відзначити ініціативу щодо поширення знижених роумінгових тарифів ЄС на країни Східного партнерства, розширення навчальних та стажувальних програм для українських студенів та молодих службовців у сфері європейської інтеграції в країнах-членах та інституціях ЄС, розширення доступу українських експортерів до ринку ЄС.

Східне партнерство цікаве для нас і з точки зору досвіду інших держав у проведенні внутрішніх реформ – це реформа сектору державної служби, боротьба з корупцією та покращення функціонування судової системи тощо. До речі, наприкінці березня за нашою ініціативою в Україні заплановано проведення засідання панелі з питань реформи держслужби. Ключовим заходом цього року стане 5-й Саміт Східного партнерства, який відбудеться наприкінці листопада в Брюсселі.

Наразі триває робота з визначення напрямів та пілотних ініціатив, на яких буде зосереджена робота в рамках Східного партнерства на середньострокову перспективу, а також з підбиття підсумків за попередній дворічний період. Сподіваюся, до Брюссельського Саміту Східного партнерства ми прийдемо з хорошими результатами.

І коротко про рік, що минув…

…Це був рік амбіційних завдань і високих очікувань: почала тимчасово застосовуватися Угода про асоціацію в частині поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, вийшов на фінішну пряму безвізовий діалог з ЄС, розблоковано процес ратифікації Нідерландами Угоди про асоціацію.

ЄС став нашим торговельним партнером номер один з часткою 41%, а товарообіг за 9 місяців минулого року зріс на 7,5%. Деякі питання, з об’єктивних причин, опинилися заручниками складних процесів усередині ЄС.

Вкрай важливо, що ЄС залишається нашим відданим партнером у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. Попри численні спекуляції, попри безпрецедентні зусилля з підриву єдності всередині ЄС, держави-члени зберігають одностайну позицію в підтримці мирного врегулювання на сході України. Санкції проти російського агресора залишаються чітко обумовлені повною імплементацією Мінських домовленостей. Дієвою залишається політика Євросоюзу щодо невизнання незаконної анексії Криму: ЄС не визнав незаконні вибори до Держдуми РФ на території окупованого півострову і запровадив санкції щодо так званих «депутатів, обраних від Криму».

Також ЄС консолідував свою роль як ключового стратегічного партнера України в підтримці процесу реформ. Судова реформа, боротьба з корупцією, реформа державної служби, децентралізація – ось далеко не повний перелік напрямів, за якими минулого року Україні була виділена фінансова допомога ЄС.

Цей мій перший рік на чинній посаді, і хочу відзначити, що він був дуже насиченим і динамічним, зокрема, з точки зору політичних двосторонніх контактів: за рік відбулося понад три десятки двосторонніх візитів найвищого та високого рівня, у тому числі, чотири візити президента України. Було укладено приблизно два десятки угод та інших міжнародно-правових документів. Серед них – довгоочікувані угоди з Євроюстом та Європолом, оновлений меморандум щодо стратегічного енергетичного партнерства, Угода про участь України в програмі ЄС COSME, Угода з Євратомом про асоційовану участь у Програмі наукових досліджень та навчання.

Тому для мене баланс минулого року є позитивним. Труднощі і затримки в процесі прийняття деяких важливих для нас рішень не мають бути  приводом для зневіри українців у європейському виборі. 

Ірина Сомер

УНІАН в Google News