Леонід Грач: Жодного зв’язку між сімейними негараздами Симоненка і єдністю партії немає

Росія має звинуватити Черномирдіна в надмірній лояльності до України... Для мене пріоритет у житті – вийняти Крим із пащі... Мене в Америку не впустили б ... Інтерв’ю

Народний депутат від КПУ Кримської організації КПУ Леонід Грач відповів на запитання УНІАН.

РОСІЯ МАЄ ЗВИНУВАТИТИ ЧЕРНОМИРДІНА В НАДМІРНІЙ ЛОЯЛЬНОСТІ ДО УКРАЇНИ

Днями українське МЗС заявило, що може оголосити посла Росії в Україні Віктора Черномирдіна персоною нон грата через те, що він дозволяв собі недружні і вкрай недипломатичні оцінки, коментарі та висловлювання на адресу України та її керівництва…

Я категорично проти цього. Віктор Степанович доклав багато зусиль, аби в часи нерозуміння, загострення в українсько-російських відносинах все-таки бути толерантним, достатньо уважним до всієї ситуації. Це по-перше.

По-друге, більшої дурниці, знаєте, такої безрозсудливої, мабуть, на межі з якимсь діагнозом, не зробиш, ніж таку як хтось у МЗС чи Секретаріаті Президента, чи сам Президент.

Це по суті означатиме постановку питання про розрив дипломатичних відносин з Росією.

Тобто в разі чого Росія іншого посла може й не прислати?

Вважаю, що вона зреагує достатньо адекватно. Що означає російському послу висловити таку неповагу, як оголосити персоною нон грата?! Гадаю, Росія достатньо серйозно подивиться на ці речі.

Усі знають красномовство Черномирдіна. Та все-таки він посол. Хіба, на вашу думку, має право посол грубо й зневажливо висловлюватися щодо керівництва країни перебування?

Віктор Степанович і знаменитий своїми образними висловлюваннями і вже можна, як кажуть, з його висловлювань видавати підручники. За весь час його роботи послом в Україні я стежу за ним. І якраз він знаходить правильну образність висловлювань.

А я Віктора Степановича знаю, знаєте, відколи? Ви, можливо, ще й не народилися. Він ще був завсектором ЦК КПРС, міністром нафти і газу Радянського Союзу. Тому я, навпаки, вважаю, що його красномовство давало можливість уникнути тих гострих дипломатичних оцінок, які, власне, заслуговувала та чи інша ситуація. Таких ситуацій було дуже багато.

Виходить, він був ще й лояльний у своїх висловлюваннях?

Без жодного сумніву. Я б швидше сказав так: Росія має звинуватити його, що він дуже лояльно ставиться... А ось від України такого віроломства чекати… Це щось неймовірне. (Нервово сміється. – Авт.).

НІЯКОГО ЗВ’ЯЗКУ МІЖ СІМЕЙНИМИ НЕГАРАЗДАМИ СИМОНЕНКА І ЄДНІСТЮ ПАРТІЇ НЕМАЄ

Особисте життя Петра Симоненка стало приводом для розмов про ситуацію в Комуністичній партії. У ЗМІ активно заговорили про зміну лідера комуністів. Чи є сьогодні єдність у партії?

Ніякого зв’язку між сімейними негараздами Петра Миколайовича і ситуацією в партії, тим більше її єдністю, немає і бути не може! Просто не може бути. Це все надумані речі: розкол партії, що хтось намагається посісти чиєсь місце. Це провокаційні ходи тих, хто розраховує, що на них хтось клюне і буде якесь міжособистісне несприйняття одне одного в партії. З мого боку цього не буде.

Багато видань писало про те, що саме ви витягнули до журналістів першу дружину Петра Симоненка, аби цим погубити його репутацію…

Нісенітниця вона і є нісенітниця… Ми зі Світланою Володимирівною – тепер ось я добре запам’ятав її по батькові – зустрічалися за все життя два чи три рази. І то, коли вони з Петром Миколайовичем були на відпочинку в Криму.

Ні я, ні моя дружина близько не знаємо Світлану Володимирівну... Я про все дізнався з одного з телеканалів, де Світлана Володимирівна дала те інтерв’ю, яке дала.

Те, що Грач хоче стати кандидатом у Президенти, – є абсолютною брехнею. і підкинула це не Світлана Володимирівна. До речі, після якогось надрукованого її інтерв’ю я до неї подзвонив і запитав: «Ви могли таке сказати? Коли ми могли зустрічатися?» Вона сказала: «Ні, я нічого подібного не казала».

Читачі можуть мені й не повірити, але ті, хто мене знає, знають природу мого внутрішнього світу. Я пряма, відкрита людина. Я ніколи не займався залаштунковістю. Мені це просто приторно.

ДЛЯ МЕНЕ ПРІОРИТЕТ У ЖИТТІ – ВИЙНЯТИ КРИМ ІЗ ПАЩІ

Хочете сказати, що у вас немає амбіцій стати не лише лідером кримських комуністів, а й усієї України?

Ні, немає в мене таких амбіцій. І не було. І бажання такого немає. Для мене пріоритетом у житті став Крим. З точки зору того, аби Крим вийняти з тої пащі, у якій він сьогодні перебуває. З пащі протистояння, провокацій, використання Криму в геополітичному, геостратегічному розумінні. З пащі достатньо серйозних міжетнічних проблем. Ось і все.

Нещодавно на РНБО Віктор Ющенко сказав прем’єр-міністру: «Вони будуть з вами, доки ви їм даруєте «Лексуси». Гадаєте, він мав на увазі один з тих «Лексусів», який Симоненко подарував своїй молодій дружині?

Це до Віктора Андрійовича... Він не тільки про це казав, а й про місце, яким сидять у «Лексусах».

Такі висловлювання – це найнижчий рівень, який тільки може бути для людини.

Я нічого не знаю, на «Лексусі» не їздив і поки їздити не збираюся.

То Симоненка не знімуть з голови партії?

Ні, і питання так не стояло й не стоїть.

Кажуть, що ви з Петром Симоненком посварилися через те, що він не поділився з вами грішми, які партія отримала за якесь одне з голосувань у парламенті…

Бруду, пліток, на жаль, сьогодні в пресі дуже багато. Звідки вони з’являються? Мені невідомо. Але в мене ніколи не було жодних розмов, а тим більше проблем, ділення якихось грошей.

Кримська партійна організація утримується за рахунок тих внесків, які вона має. І все.

Чому сьогодні Комуністична партія стає дуже непопулярною? А слово «комуніст», особливо для молоді, вважається лайливим?

Ну як непопулярна?! Ну ось найпопулярніша інформаційна агенція УНІАН звернулася до мене по інтерв’ю – а це ж і є визнання популярності.

Щодо розуміння лівої ідеології в молодіжному середовищі – для нас сьогодні є проблематичним. Наша партія омолоджується, але, на жаль, не в такій мірі ліва ідеологія в молодіжне середовище проникла, як би нам хотілося.

ЮЩЕНКО АПЕЛЮЄ ДО ТРИПІЛЛЯ, МИ – ДО РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

Чи не вважаєте ви, що комуністи були б в Україні популярніші, якби вони відстоювали справді українські, національні інтереси, а не російські? І не апелювали до Радянського Союзу, який сьогоднішньому молодому поколінню видається чимось дуже далеким?

Відразу скажу, я протинаціоналістичний. У своєму внутрішньому світі я інтернаціоналіст. Щодо того, що ми апелюємо, у тому числі, до історії Радянського Союзу з його досягненнями... А чому б і ні? Це найяскравіший приклад того, що було досягнуто в результаті соціалістичної революції, у результаті соціалістичної побудови. Чому ви нас у цьому звинувачуєте? А ось Віктор Ющенко почав з Трипілля…

Тому кожному своє.

Ми ж абсолютно адекватно оцінюємо сьогоднішню ситуацію. Даємо відповідні політичні, ідеологічні оцінки сьогоднішньому періоду. Так що я нічого в нашій діяльності не бачу поганого.

Чи маєте якісь контакти з російським керівництвом?

Не знаю, що ви маєте на увазі. Щодо партійних, то так, з Зюгановим у нас немає жодних проблем.

Це не мій партійний рівень – мати відносини з вищим керівництвом Росії.

Кажуть, що коли у вас є якісь питання до Володимира Путіна, то вас відразу з ним можуть з’єднати…

Не знаю, такого не пам’ятаю...

За що Путін вручив вам Орден дружби народів?

Якраз за те, за що ми сьогодні говоримо у вас в УНІАН, про ті нерозривні культурні зв’язки, етнічні зв’язки. За те, що я і партія в цілому стоїмо на тому, щоб з народом Росії не ворогувати, а дружити.

Більше того, для мене дуже високе й святе формулювання указу – «за розвиток дружби між Україною та Росією».

Леоніде Івановичу, якщо відверто говорити, ваше основне партійне завдання у Криму – це зміцнювати проросійський дух, породжувати антиукраїнські настрої та агітувати про НАТО…

Підбурювати кримчан на проросійські настрої не потрібно, тому що вони в них дуже живі та великі. Більше того, потрібно знати історію Криму, потрібно знати, якщо хочете, менталітет Криму. Хочу ще раз нагадати, що понад 60% кримчан – етнічні росіяни.

Інша справа – захищати їх, висловлювати їхні інтереси через ті конституційні повноваження, які Крим має. Я у праві і зобов’язаний це робити.

Чому ви вважаєте звичайні українсько-американські воєнні навчання провокацією в Криму? Можете сказати по пунктах?

Перше, як і кримчани, так і значна частина українців – понад 50%, – не сприймають порушення позаблокового статусу України і вступу її в НАТО.

Поки це просто навчання, які, до речі, проводить і ваша Росія!

Усі кроки, у тому числі й підтримка Саакашвілі, усе інше й інше говорить про те, що все керівництво в особі як Ющенка, так і прем’єра Тимошенко на це націлені. Тому й відповідне ставлення.

Більше того, Крим має достатньо серйозний привід, як кажуть, цьому обурюватися, тому що 2006 рік показав, що американці приїхали будувати свою базу в старому Криму. Тому які питання?!

Нехай проти бази ви могли щось мати, а чим американське консульство, яке мають намір відкривати в Сімферополі, вам не подобається?

Нехай собі їдуть десь у Херсон чи Миколаїв. Але ж ні, вони їдуть сюди, бо Крим – особливо стратегічна зона, яка цікавить американців.

Американський посол перед вами цілком відвертий, він каже, що американські бізнесмени з радістю б допомогли розвивати промисловість у Криму…

Нам ведмежі послуги не потрібні! Ми знаємо, які цілі в американців по всьому світі.

МЕНЕ В АМЕРИКУ НЕ ВПУСТИЛИ Б

А якщо б прийшли росіяни?

Якби прийшли росіяни, ми б тільки вітали! Бо стоїмо на принципі співпраці.

Ви гадаєте, американці нам дадуть гроші? Вони тільки дають гроші на революції. І то не свої, а витискають з когось іншого. А на розвиток вони ніколи не дадуть.

Ви коли-небудь були в Америці, яку ви постійно лаєте? Може, варто б з`їздити, аби ваша критика була конструктивнішою?

Ніколи не був, і не збираюся. Гадаю, тепер мене б і не пустили. Вірніше, туди б впустили, а звідти би не випустили.

Чому всі інтереси комуністів зводяться до того, аби бути ближчими до цілком капіталістичної Росії? Чому не до Польщі, наприклад?

Життя ж показало чи не показало нам усім?! Що все-таки єдиний оборонний союз, єдиний економічний простір, якщо користуватися сучасною термінологією, показали, що разом ми сила, разом нам легше. Тож які проблеми?

Більш проукраїнської партії, як Комуністична партія, з точки зору національних інтересів, з точки зору наведення порядку в країні, з точки зору міжнаціональних своїх позицій і так далі, я не бачу.

Розмовляла Оксана Климончук

УНІАН в Google News