Середа,
23 серпня 2017
Наші спільноти

Москва змінює Вітренко на Медведчука

Росія веде окрему політику щодо спікера ВР, прем`єра та інших. Посередником між Кремлем і проросійськими силами в Україні виступає одіозна особа - Максим Курочкін... Інтерв`ю з політологом Вадимом Карасьовим

Інтерв`ю з директором Інституту глобальних стратегій, політологом Вадимом Карасьовим

– Як Ви думаєте, чи чинить керівництво РФ для досягнення своїх політичних і економічних цілей тиск на українську владу?

– Я б не називав це тиском. Це скоріше пошук каналів для виходу на керівництво галузевих, регіональних, партійних або політичних клубів України. Зрозуміло, що цього прагнуть російські бізнесмени, які мають свої інтереси на ринках України. Причому деякі з них користуються прихильністю і довірою кремлівського керівництва і виконують для нього делікатні завдання. Щоправда, часто незрозуміло, де ведеться власна гра, а де вони виконують доручення високих і серйозніших товаришів з Кремля.

Ясна річ, такі лобісти є в кожній (цікавій російським бізнес- і владній елітам) сфері української економіки і політики. У кожній сфері інтересів російського бізнесу і політичного керівництва існує свій специфічний посередник, що здійснює взаємозв`язок з потрібними людьми в Україні. Саме через них формується вплив російської політичної еліти на Україну. У цій когорті є вельми одіозні особи – такі, як Максим Курочкін, який підтримує зв`язок з впливовими українськими політиками. Водночас у нас представлені особи, діяльність яких менш помітна.

Зокрема, в нафтогазовій сфері. Власниками більшості нафтопереробних заводів є російські корпорації. Отже, керівництво цих заводів і нафтових компаній – фігури впливу на українському паливному, а особливо бензиновому ринку. Невипадково, коли виникають кризи на паливному ринку України, прем`єр-міністр або Президент збирає представників цих російських бізнес-структур, щоб виробити правила гри.

Також слід звернути увагу на відоме «РосУкрЕнерго». Одним з посередників, що здійснюють оперативний зв`язок між російським керівництвом і українським топ-менеджментом, є заступник НАК «Нафтогаз України» Ігор Воронін. Не таємниця, що він вхожий до «газпромівських» і кремлівських кабінетів. Він часто допомагає вирішити делікатні питання, що виникають через заплутані схеми постачань газу, встановлени Кремлем і українським керівництвом на початку 2006 року.

Ці особи, на відміну від деяких (того ж Курочкіна), безпосередньо ніколи не були пов`язані з українськими політичними партіями і не займалися розкручуванням конкретних політиків під парламентські або президентські вибори.

– Чи можуть бути у Кремля свої «фігури впливу» і серед верхівки української політики?

– Мені здається, що Росія проводить подрібнення української влади на складові. Ведеться окрема політика щодо спікера ВР, прем`єра і навіть щодо міністра палива і енергетики Юрія Бойка. Крім того, Кремль надає підтримку ряду опозиційних політичних сил. Питання вирішуються і через двосторонні партійні контакти. Наприклад, через Партію регіонів і «Єдину Росію».

– Ви згадали про Курочкіна. Чи можна говорити, що він намагається активізувати свою політичну діяльність в Україні?

– Сьогодні Максим Курочкін співробітничає з Віктором Медведчуком, оскільки його досвід з Наталією Вітренко не приносить вартих політичних і економічних дивідендів його діяльності в Україні. Медведчук же серйозніший і системніший гравець. Тим більш значуща його фігура в умовах дефіциту професійних закулісних осіб, які уміють інтригувати і пресингувати по всьому політичному полю.

Саме тому в Україні сьогодні постаті на зразок Медведчука будуть мати попит. І поступово його активність посилюється. Є інформація, що відбувається перегрупування сил усередині СДПУ(о), підтягаються нові кадри, змінюються ідеологічні акценти. Очевидно, що сьогодні Медведчук і його партія активно шукають свою політичну нішу.

За деякими відомостями, СДПУ(о) освоюватиме нішу «російської» партії в Україні, орієнтованої на зміцнення співпраці України і Росії. Тому такі політичні резиденти Кремля в Україні, як Курочкін, є природними партнерами для нової гри «есдеків» на українському політичному майданчику. Курочкін тримає ніс за вітром, розуміючи, що співпраця з СДПУ(о) вигідніша, ніж зв`язок з дуже радикалізованими прогресивними соціалістами.

– Активність Курочкіна слід розцінювати як дії Москви із зміцнення свого впливу в Україні?

– Звичайно, в діях Курочкіна є багато самодіяльності і самостійної ініціативи. Але, попри таку напівавтономність, він перебуває в орбіті уваги і впливу тих, хто безпосередньо відповідає в Кремлі за процеси, що відбуваються в Україні.

– Цікаво, чи дасть політичний ефект така співпраця?

– Я думаю, надвисоких цілей вони не ставлять. Адже очевидно, що повернути Медведчука на топові політичні позиції в Україні неможливо. Проте не виключені дострокові парламентські вибори, певна політична криза, загострення політичної ситуації, що дасть Курочкіну сприятливішу політичну кон`юнктуру в країні.

Зараз треба поспішати і не відставати від актуальних напрямів української політики і про всяк випадок готуватися до дострокових виборів. Зокрема, підтягаючи з лави запасних тих, хто вимушений був на неї сісти в 2004 – 2006 роках.

Не виключено, що Курочкін і Медведчук розраховують пробувати щастя на дострокових парламентських виборах і повернути СДПУ(о) на парламентський майданчик. Якщо, звісно, їхня співпраця – не блеф.

Записав Роман Цимбалюк

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку