Ющенко вирішив перевершити Тимошенко

Президент знаходив винних у всіх ключових проблемах України. Це були найрізноманітніші установи й постаті... Ющенку найбільше болить можливий ПРіБЮТ і обійми Тимошенко та Януковича...

Президент знаходив винних у всіх ключових проблемах України. Це були найрізноманітніші установи й постаті... Ющенку найбільше болить можливий ПРіБЮТ і обійми Тимошенко та Януковича...

Як завжди, прес-конференція Президента Ющенка була довгою, млявою за темпом, бідною на нові та яскраві месиджі й доволі таки нудною. Але цього разу, принаймні, вона трималася купи й не розпадалася на окремі не пов’язані між собою шматки, оскільки була об’єднана певним лейтмотивом. Глава держави весь час знаходив винних у всіх ключових проблемах українського сьогодення. І це були найрізноманітніші установи та постаті. Крім самого гаранта.

Потрібно сказати, що Ющенко абсолютно не оригінальний у своїй політичній поведінці. У публічних виступах і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович, і Володимир Литвин роблять винними в усіх бідах України своїх політичних опонентів, прагнучи виглядати „білими та пухнастими”. Але, здається, Віктор Андрійович хоче переплюнути в цьому навіть неперевершену Юлію Володимирівну.

Скажімо, у нинішній політичній кризі насамперед винні ті, хто провів "невдалу й упереджену політреформу 2004 року". Виявляється, вона була розрахована "на інтереси максимум двох персон, які думали бути вічними прем’єр-міністрами або Головами Верховної Ради, або максимум на дві політичні сили, щоб поділити Україну й довгі роки представляти українську владу".

Хто ці дві загадкові персони-винуватці – Кучма? Янукович? Литвин? Медведчук? Навряд чи це може бути Юлія Володимирівна, яка тоді з фракцією голосувала проти політреформи. А може, сталося суміщення часових пластів у свідомості Президента: на 2004 рік наклався 2009-ий? Адже Віктору Андрійовичу найбільше болить зараз можливий ПРіБЮТ і персони Тимошенко та Януковича, які зливаються в обіймах.

Логіка Президента така: погано, що центр влади було перенесено до парламенту. Адже нині в парламенті немає більшості. А значить – де-факто немає коаліції, „важко виконати імперативну норму представлення уряду та обрання прем’єр-міністра”, нікому взяти на себе політичну відповідальність за економічний, соціальний курс цієї країни. Винен парламент, винна недокоаліція, і якщо не буде реальної більшості, коаліції (хай навіть і розширеної за рахунок ПР чи КПУ) і не буде сформовано бюджет, то „є інший шлях – проведення дострокових парламентських виборів”.

За дужками залишилася та обставина, що саме контрольовані Президентом депутати фракції НУ–НС могли б забезпечити надійну роботу коаліції...

А ще депутати винні в тому, що в Україні процвітає рейдерство. І це огидне явище, на думку Ющенка, в Україні не закінчиться, поки народні обранці не втратять свою недоторканність. А то ці “недоторканці” йдуть з судовою ухвалою навперейми в рейдерські атаки – і зупинити їх можуть лише солдати ВВ. Хоча можна було б посперечатися з главою держави щодо того, під чиїм „дахом” орудує більше рейдерів – ВР, Секретаріату Президента, правоохоронних органів, уряду...

От хто ще винен у рейдерстві, так це політичні сили. „Така ситуація триватиме й далі, поки призначення суддів і керівників правоохоронних органів залежатиме від керівників окремих партій”. Президент нагадав, що пропонує зміни в Конституцію, які передбачають призначення суддів і прокурора не партійними депутатами (нижньої палати), а "більш вічним органом" – верхньою палатою. Але автора цих рядків чомусь бере сумнів, що майже „вічні” сенатори по-святому й по-Божому призначатимуть „вічних” суддів і прокурорів. Тут центральні й регіональні клани отримають можливість впливати на кадрові призначення навіть без партійної „прокладки”.

А ще депутатів призначено винними в можливому невдалому розслідуванні справи про отруєння Ющенка. Мовляв, комісія Верховної Ради з її розслідування може затягнути процес і зашкодити слідству, що проводиться Генпрокуратурою.

"Вона (комісія) ніколи не допоможе слідству. Туди включений очевидний політичний інтерес", – сказав Ющенко. Натомість він упевнений у тому, що Генпрокуратура на правильному шляху й результат розслідування ГПУ буде позитивним.

Крім того, залізобетонно впевнений Президент, нинішній парламент заздалегідь винен у тому, що не ухвалить законопроект щодо судової реформи й статусу суддів. Мовляв, „нинішня модель, яка є джерелом корупції в Україні, вибудована в найвищих щаблях України". Це правда. Але лише фрагмент правди. Адже запропонована главою держави модель відкриє можливості не менш (а може, й більш) масштабної корупції на не менш високих щаблях. Щоправда, в іншій гілці влади – у Секретаріаті Президента, який матиме вирішальний вплив на кадрові, фінансові та організаційні аспекти діяльності судової системи.

У махінаціях на ринку землі теж винен Кабмін. Президент вважає, що саме порядок земельних аукціонів на несільськогосподарські угіддя, встановлений урядом, призвів до виникнення негативних явищ.

Як акцентував Ющенко, у 2008 році уряд запровадив проведення з одного центру всіх земельних аукціонів – починаючи від селищної ради й закінчуючи столицею. „Це та концентрація неконтрольованої влади, яка призвела до виникнення десятків корупційних схем", – вважає глава держави.

А от якби парламент прийняв закон про "повний суверенітет органів місцевого самоврядування, до власності яких належить та чи інша земельна ділянка", отоді б аукціони стали б прозорими, немов джерельна вода, а вся корупція, либонь, одразу пішла б із рідної української земельки.

На жаль, непоодинокі випадки знайомства автора цих рядків з органами місцевого самоврядування вселяють у нього впевненість у тому, що передача їм прав проведення аукціонів призвела б до виникнення вже не десятків, а сотень (якщо не тисяч) корупційних схем. Це я кажу з усією повагою до Європейської хартії місцевого самоврядування.

Ну і, звичайно, саме Верховна Рада винна в четвертому мораторії на заборону руху сільськогосподарської землі, зазначив Президент.

Ось тут автор як людина ринкових поглядів не може не погодитися з Віктором Андрійовичем.

Президент не артикулював виразно, хто винен в укладанні „поганих” газових домовленостей між Росією та Україною, які, на його думку, необхідно переглянути. Адже система цих домовленостей не зміцнила відчуття стабільності ні в росіян, ні в українців, ні в європейців, вважає Віктор Андрійович. Але тут і називати імен та установ не було потреби. Завдяки масованому піару – як „білому”, так і „чорному” – навіть у дитсадках знають, що газовий контракт у Москві укладала Юлія Тимошенко і НАК „Нафтогаз України”.

Ще уряд в устах Президента виявився винним у зменшенні державного замовлення в українських вузах та в неналежній роботі з запобігання та ліквідації наслідків повені в Західній Україні.

У проблемах президентської партії НСНУ виявилися винними ті безіменні люди, що стояли в Ющенка за спиною на Майдані, яким він дав усе і навіть більше, а вони тепер влаштували у ВР фан-клуб одного політика. Очевидно, саме ці люди, котрі політичну ідеологію замінили на „земні раціональності” й заборгували 37 млн. грн. працівникам регіональних офісів НСНУ...

Сам же Президент ні в чому винним бути не може...

Наприклад, у 2005 році з подачі Ющенка було скасовано візи для громадян країн ЄС, а клятий Євросоюз не кує не меле і нам режим не лібералізує. З 2005 року в Україну стало приїжджати в 2,7 раза більше громадян країн ЄС, ніж у 2004 й попередні роки.

Президент висловив упевненість у тому, що "перебування в Україні іноземного туриста, дипломата, політика приносить Україні більше доходів, ніж консульські доходи МЗС". Певна річ. Особливо нічні клуби й „дами напівсвіту” в плюс виходять. Від них правоохоронцям перепадає, державним установам. Коротше, усім вигідно. От тільки українцю в Європу поїхати – зась! І не тільки Дунькам. Співбесідами, численними довідками замучать... У цих проблемах винна, виявляється, частина посольств країн-членів ЄС, яка дозволила оформляти візи громадянам України через посередницькі структури, а це підвищило вартість віз. А підпорядкований Президентові МЗС, виявляється, ні при чому?

Віктор Андрійович, до речі, визнав свою провину лише в одному – у невдалому жарті про „молдаванина”. Справді поганий жарт. Молдаванин Володимир Воронін має півпарламенту контрольованих депутатів. А ні в чому не винний Віктор Ющенко іде на вибори з рейтингом, який не набагато відрізняється від статистичної похибки.

Микола Писарчук

УНІАН в Google News