Наскільки ймовірне скасування політичної реформи?

Якщо ставити під сумнів реформу, то сумніватися треба й у результатах президентських виборів... Може повторитися політична криза, яка була наприкінці 2004 року... Думки політиків та експертів

Якщо ставити під сумнів реформу, то сумніватися треба й у результатах президентських виборів... Якщо Конституційний суд скасує реформу, це рішення набуде чинності негайно... Може повторитися політична криза, яка була наприкінці 2004 року... Думки політиків та експертів

Віктор Мусіяка, колишній народний депутат, лідер партії «Вперед, Україно!»:

Якщо ставити під сумнів реформу, то сумніватися треба й у результатах президентських виборів

Ця ідея витала в політичному повітрі ще з моменту, коли зміни були внесені до Конституції – і не є новиною. Але новина в тому, що такий процес ініціює політична сила, яка безпосередньо пов’язана з Президентом, що дає підстави вважати: до цієї ініціативи долучився й сам Президент. Звичайно, раніше він повторював, що не ініціюватиме скасування конституційної реформи, але завжди знайдуться політичні сили, які можуть це зробити…

Я вважаю такі дії політично безвідповідальними з точки зору інтересів суспільства, з точки зору того, що не прораховуються наслідки. Такі дії можуть призвести до хаосу – як правового, так і політичного, більш того, це може призвести й до постановки питання про легітимність обрання самого Президента, оскільки зміни до Конституції приймалися в пакеті зі змінами до закону про вибори Президента.

Я бачив інтерв’ю Петра Порошенка, якій розповідав, що, мовляв, на пакетне голосування погодилися, щоб кров не пролилася, але насправді головна мета була – змінити закон про вибори, тому й пішли на такий варіант. Очевидно, що пішли на це, готуючись до того, щоб потім його не виконувати.

Я не хочу зараз говорити про те, чи є підстави для скасування політреформи. Але і для політиків, котрі займаються законодавчим процесом, і для Конституційного суду, мабуть, має бути зрозумілим, що коли йдеться про Конституцію, то існує єдиний порядок зміни її тексту – передбачений розділом 13 Конституції. (так само, як ухвалювалася політична реформа. – Ред.). Змінити Конституцію можна тільки тим порядком, якій передбачений у самій Конституції, а не шляхом скасування, зміни, визнання недійсним закону, яким зміни були внесені.

Тому, гадаю, всі ці фактори мають бути ще раз враховані. Політичні сили, які ініціюють перегляд реформи, мали все, але вони бездарно все випустили зі своїх рук.

Прораховувати треба – чи не нарветеся ще на більш негативний для вас результат…

Згадайте, 8 грудня 2004 року, голосувалися одразу три закони в пакеті: два про зміни до Конституції, один – про зміни до закону про вибори. Отже, може бути поставлено під сумнів і прийняття в пакеті закону про зміни до закону про вибори. Тим більше, буквально через пару днів після того голосування Конституційний суд виніс рішення про неконституційність цілої низки положень того закону в новій редакції.

Єдине, що я не розумію, навіщо це все робиться? Не чіпайте нічого, ми всі погодилися з результатами виборів і змінами до Конституції. Давайте йти далі… Ці зміни до Конституції – не найкращі, більш того, я називаю їх найгіршим варіантом з усіх, які пропонувалися, то давайте їх удосконалювати. Адже якщо буде порушено питання про скасування результатів реформи, то буде відразу зібрано відповідну кількість підписів депутатів і поставлене питання про неконституційність змін до закону про вибори. Обидва закони можуть бути піддані сумну. Якщо цей закон, якій дав можливість Президенту стати Президентом, буде визнано неконституційним, у цьому разі під сумнів може бути поставлено сам факт виборів. Це нові обставини для Верховного суду: ставиться під сумнів рішення ЦВК про визнання виборів Президента.

Я коментую все це з болем у серці, тому що я не хотів би, щоб усе це виникло. Якщо ми реально, а не обманюючи народ, говоримо про наш європейський вибір, то складник європейського вибору – це і європейська модель системи влади. Чому ж ви не хочете її зробити європейською? Скажіть, де ви бачили таку систему влади в Європі?

Анатолій Матвієнко, перший заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування:

Якщо Конституційний суд скасує реформу, це рішення набуде чинності негайно

Рішення Конституційного суду не мають зворотної дії. Які б рішення не були ухвалені, вони набувають чинності з моменту їх ухвалення. При цьому всі залишаються на своїх посадах – прем’єр-міністр, депутати, Президент... Інша справа, що зміняться їхні повноваження та функції – якщо, гіпотетично, рішення про скасування політриформи буде ухвалено. Але я в це не вірю.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

Може повторитися політична криза, яка була наприкінці 2004 року 

Якщо це питання озвучується, значить воно має підстави. У всякому разі до цього є інтерес і в БЮТ, і в “Нашої України”, і розмови про скасування реформи точаться не перший рік. Зараз така політична ситуація, що відповідне звернення депутатів (щодо конституційності політреформи. – Ред.) може з’явитись у найближчі дні. Можна прогнозувати, що на це відповість якимсь чином і “антикризова” коаліція. Зокрема, порушить питання щодо легітимності третього туру виборів і невизнання президентства Ющенка. Ось карти на столах обох гравців. Гадаю, в цій ситуації багато залежатиме від позиції Конституційного суду. Оскільки є певні правові аргументи щодо оспорювання легітимності процедури прийняття змін до Конституції.

Але зміни набрали чинності. Треба також враховувати політичну кон’юнктуру – якщо буде скасована політична реформа, це призведе до цілої низки дуже гострих політико-правових колізій, і може повторитися політична криза зразка кінця 2004 року.

Немає оптимального виходу з цієї ситуації – у разі скасування політреформи. Ми не можемо повернутися до ситуації, яка існувала раніше в політично-правовому сенсі. Краще шукати узгоджений вихід з нинішніх проблем і протиріч.

Михайло Погребинський, директор Центру політичних досліджень і конфліктології:

Не вірю, що в Конституційному суді знайдуться провокатори політичної кризи

Неможливо реалізувати цей план. Це просто спроба консолідації навколо зрозумілого для людей завдання. Грубо кажучи, “Наша Україна”, втративши підтримку суспільства, втративши можливість впливати на певну ділянку влади через Президента, не бачать іншого шляху, як відвоювати для Президента знову великий обсяг влади, сподіваючись на те, що він зможе поділитись цією владою з ними.

Але мені це видається нереальним. Незважаючи на всі розмови про те, що в КС великий відсоток прибічників Президента. За нинішніх обставин – коли коаліційний уряд має стійку більшість у парламенті, а Президент, маючи свого часу всі повноваження Кучми, у цьому плані ніяк себе не проявив (зокрема, жодні реформи початі не були, бандити у в’язницях не опинилися і так далі), не вірю, що в Конституційному суді знайдуться провокатори політичної кризи.

Ігор Коліушко, радник Президента:

Імовірність скасування – дуже невисока

Те, що рішення Конституційного Суду щодо змін до Основного Закону може потягнути за собою скасування результатів президентських виборів, вважаю повною нісенітницею. Юридично ці речі ніяк не пов’язані.

Домовленість голосувати в пакеті була виключно політичною, і це не може мати юридичних наслідків.

Більше того, протилежна до Президента сторона вже неодноразово порушувала ці домовленості. Наприклад, закон про внесення змін до Конституції щодо місцевого самоврядування (3702-1), який 8 грудня 2004 року голосувався в цьому ж пакеті, після позитивного висновку КС був переписаний парламентом і зроблений у такій редакції, що тепер не може бути підтриманий.

А що стосується долі закону про зміни до Конституції від 8 грудня 2004 року, то мені здається, імовірність його скасування чи перегляду є дуже невеликою. Я, чесно кажучи, не вірю в це. Гадаю, усім необхідно готуватися до того, що Конституція потребує нових змін, які мають урахувати закладені 8 грудня вади.  

Олена Гітлянська