Сергій Одарич: Черкаси не вірили, що вибори мера нарешті відбудуться

Вибори міського голови Черкас нарешті відбулися, і перемогу в них отримав 38-річний Сергій Одарич. Людина, близька до депутата Київради Михайла Бродського... Інтерв’ю

У Черкасах, де за останні вісім місяців городяни пережили три повноцінні виборчі кампанії, процес загальноміського волевиявлення досі не вважається завершеним. Офіційно це станеться після того, як голова міської територіальної виборчої комісії представить депутатському корпусові новообраного мера та вручить йому відповідне посвідчення. А от, попри песимізм, що спостерігався упродовж усієї кампанії, уже минув. Сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що вибори нарешті відбулися, і перемогу в них отримав 38-річний самовисуванець Сергій Одарич, директор ВАТ “Темп” і президент баскетбольного клубу “Черкаські мавпи”. Людина, близька до депутата Київради Михайла Бродського. Повідомлялося, що під час конфлікту Бродського з керівництвом Блоку Юлії Тимошенко, до якого він належить, Одарич залишив БЮТ. Новообраний мер відповів на запитання УНІАН.

– Сергію Олеговичу, як позначилася на житті міста більш як піврічна відсутність міського голови?

– Однозначно негативно. Мені відверто шкода, що місто втратило дуже важливий літній період. У Черкасах майже нічого не було зроблено з програм енергозбереження. Місто ввійшло в зиму напівпідготовленим, і тепер посеред опалювального сезону доводиться латати дірки.

Якщо оцінювати нинішній стан справ у місті за п’ятибальною системою, то зараз він – у межах двійки з плюсам.

Це – на перший погляд. Більш предметно можна буде говорити дещо пізніше, після тотального обліку всіх міських справ. Не лише фінансових, а й організаційних і технічних. Я повинен чітко знати стан, у якому зараз перебуває місто. Тоді можна буде визначити “гарячі” точки, аби саме туди спрямувати зусилля міської влади.

– Наскільки винною в проблемах з обранням міського голови є центральна влада?

– Я вважаю, що основна провина за те, що вибори в Черкасах проводилися тричі, лежить на правоохоронних органах. І Київ тут ні до чого. Тут мала працювати наша черкаська прокуратура, місцеві суди, міліція...

Хоча в цьому є вина і Президента, бо він за Конституцією – гарант дотримання прав людини, а права обирати та бути обраними є одними з ключових прав людини.

– А як щодо народних депутатів, чиї прізвища в засобах масової інформації неодноразово згадувалися в контексті зриву виборів у Черкасах?

– Мені зараз важко сказати, але якщо не помиляюся, на сьогодні близько десяти кримінальних справ розслідуються або перебувають на розгляді в суді щодо цього. Думаю, прийде час, коли прокуратура й суди дадуть відповіді на питання щодо причетності конкретних осіб до зриву виборів у Черкасах, щодо ступеня вини кожного в організації чи безпосередньому здійсненні зриву виборів.

– Чи вважаєте Ви адекватними нинішні тарифи на житлово-комунальні послуги в Черкасах і чи не збираєтеся переглядати їх?

– Коли немає обліку послуг, говорити про їхню ціну просто нерозумно. Сьогодні, наприклад, ніхто не рахує, скільки гігакалорій теплової енергії отримує той чи інший будинок чи квартира. Лічильник тепла якщо й стоїть, то лише на виході з котельні. А хто-небудь знає, скільки цього тепла продається людям, скільки використовується для обігріву газонів і тротуарів на вулиці?

Таким чином, черкасці платять не за безпосередньо отримані послуги, а за те, що має на виході комунальне підприємство.

Відповідально можу заявити, що нинішні тарифи на комунальні послуги обов’язково переглядатимуться. Більше того, я і моя команда вже робимо це. І вже зараз можна говорити, що з багатьох позицій вони є неадекватними, як правило, завищеними.

Протягом наступного року в Черкасах розпочнеться робота щодо реалізації енергозберігаючих технологій у галузі теплозабезпечення. При наявності стабільної ціни на енергоносії це призведе до здешевлення вартості теплової енергії. Суттєвого здешевлення. Якщо ж вартість енергоносіїв зростатиме, слід очікувати меншого економічного ефекту. Але вищими вони не стануть.

Я також маю намір ініціювати зменшення вартості перевезень у міському пасажирському транспорті, оскільки ціна на пальне останнім часом істотно знизилася. Завдяки конкурсам серед перевізників у нас є можливість регулювати вартість проїзду. Тож зробити це, думаю, буде не складно.

Утім, слід розуміти, що вартість пасажирських перевезень напряму залежить від стабільності ціни нафтопродуктів. Рано чи пізно ціна на бензин в Україні зрівняється з європейською. Відповідно, нам уже зараз слід готуватися до цього й робити ставку на максимальне використання можливостей електротранспорту.

– Ваша участь у кампанії з виборів міського голови Черкас викликала розкол у фракції БЮТ у міськраді. Чого варто очікувати тепер, після Вашої перемоги: поглиблення розколу чи об’єднання?

– Сьогодні все залежить від обох сторін колись одного табору БЮТ. Особисто моя позиція – працювати конструктивно й мирно. Усіма своїми діями я декларував цю позицію й усіляко демонструю це зараз. Так, я спілкуюсь з усіма без винятку депутатами міської ради, хоч би яку фракцію чи групу вони представляли.

Друга сторона, наскільки мені відомо, налаштована по-іншому. На засіданні політради, що відбулася в понеділок, вони визначилися, що переходять в опозицію до мера і не даватимуть йому працювати.

– Яким чином опозиція може не давати працювати міському голові?

– Важко сказати. Чи то блокувати трибуну, чи то зривати сесії. Їхньої тактики я не знаю. Але я людина наполеглива, тому й надалі вестиму переговори з фракцією. І все у нас буде нормально.

– Після виходу з БЮТ чи вважаєте себе членом якоїсь політичної сили?

– Я позапартійний, незважаючи на те, що мою кандидатуру підтримували різні політичні силу – такі, як НСНУ та УНП. Водночас поки що я не бачу такої політичної сили, з якою хотів би пов’язати своє майбутнє.

– Які, на Вашу думку, політичні сили проявили найбільшу активність в останній виборчій кампанії в Черкасах і чи мали вони вплив на виборців?

– Як політичні сили проявили себе насамперед Блок Юлії Тимошекно. Потім – Комуністична партія. Достатньо активними були соціалісти, “Наша Україна”, Українська народна партія. Меншою мірою проявилася активність Народної партії й, скажімо, УНА–УНСО. Але великого впливу на виборців вони не мали.

Виняток становить лише Віктор Білоусов (самовисуванець, член КПУ, за результатами голосування другий. – Ред.). До 10 відсотків виборців голосували за його кандидатуру через те, що він належав до партії, яку вони підтримували. В усіх інших кандидатів цей показник не перевищував 2,5 відсотка.

– Чи достатньо уваги приділяли виборам засоби масової інформації і якою була їхня роль?

– Загалом дуже мало. Цьому є два пояснення. По-перше, багато хто до останнього моменту не вірив у те, що вибори міського голови в нас коли-небудь відбудуться. У тому числі працівники, керівники і власники засобів масової інформації. По-друге, виборче законодавство настільки недосконале, що практично будь-яке обговорення тієї чи іншої кандидатури на шпальтах газет чи в теле- й радіопередачах може тлумачитися як агітація, що мала б фінансуватися лише з виборчого фонду. Тож ЗМІ інколи свідомо обмежували себе щодо аналізу чи навіть згадування прізвищ кандидатів.

Загалом, як на мене, виборча кампанія без теле- чи радіодебатів між кандидатами є нонсенсом.

– Які уроки з цієї кампанії можуть винести Кіровоград, Полтава й Чернігів, де теж незабаром мають відбутися вибори міських голів?

– На жаль, щось подібне, як у нас, ми спостерігаємо в Полтаві й Чернігові. Там теж, так би мовити, правляча еліта не зацікавлена в проведенні виборів. Вона просто не має кандидата, який би міг перемогти, тому хотіла б зриву виборів. З огляду на це суб’єктам виборчого права цих обласних центрів може стати в пригоді наш досвід щодо проведення самих виборів.

Так, до 70 відсотків зусиль моєї команди були спрямовані на те, щоб вибори таки відбулися, а не на спілкування з виборцями, виготовлення агітаційних матеріалів тощо.

По суті, ми частково виконували функції і виборчих комісій, і адвокатів, і навіть правоохоронних органів. Ми просто змушені були робити це.

До складу виборчих комісій слід направити відповідальних, грамотних і навчених людей.

Окремо слід попрацювати й над явкою виборців.

– 22-відсоткова явка виборів, як це було в Черкасах – це закономірність?

– Думаю, це збіг декількох факторів в один день. Якби не погодні умови (5 листопада в Черкасах випав перший сніг й ударили перші морози. – Ред.), явка була б на рівні 40–45 відсотків. Але, переконаний, уже на наступних місцевих виборах жителі Черкас будуть значено активніші.

– Чи бачите щось спільне між виборами міського голови Мукачева у 2002 році й цьогорічними виборами мера Черкас?

– Ні. Спільне простежується між березневими виборами 2006 року й наступною спробою обрати міського голову Черкас. Це – активне використання судів для зняття рейтингових кандидатів.

– За останні вісім місяців Черкаси пережили три повноцінні кампанії з виборів мера. Скільки це коштувало платникам податків?

– 26 березня вибори проводилися за гроші Державного бюджету, тому місто на них нічого не витрачало. А ось наступні дві кампанії суттєво вдарили по кишені. На організацію другої виборчої кампанії фактично було витрачено 485 тис. грн. І, за попередніми підрахунками, останні вибори обійшлися бюджетові міста в 700 тис. грн. з передбачених 1,15 млн. грн. Тобто загалом для черкаських платників податків вибори мера коштували 1,1–1,2 млн. грн. І за це хтось обов’язково відповість.

Розмовляв Сергій Халупінський