Олександр Притика: я ставлю питання про виключення Бродського з фракції БЮТ, а виключать, можливо, мене

Я спробував з`ясувати, які тендери проводять управління міста, комунальні підприємства, і не знайшов інформації... Відставка Довгого – авантюра… Тимошенко не радила мені йти з посади заступника...

Днями Олександр Притика, один з найвпливовіших членів київської фракції БЮТ, заступник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства, пішов зі своєї посади. УНІАН звернувся до нього з кількома запитаннями.

Олександре Яковичу, з посади в.о. заступника голови КМДА Ви пішли самі чи Вас попросила керівник вашої політичної сили Юлія Тимошенко або хтось інший?

Мое звільнення не пов`язане з будь-чиїм тиском або політичними проханнями. Навпаки – Юлія Володимирівна не рекомендувала мені йти з посади заступника голови. Помилковими є також твердження, що нібито мою кандидатуру відхиляли в Кабміні: мої документи в Кабмін навіть не передавалися.

Мое рішення пов`язане з тим, що в системі управління міським господарством, що склалася, – а житлово-комунальна система це, по суті, і є міське господарство, – така посада зайва.

Це ж як? П`ятнадцять років була дуже навіть потрібна...

А ви звернули увагу, як часто змінювалися люди, які посідали це місце. Мені, схоже, вдалося переконати Леоніда Михайловича, що така посада не потрібна. Тому що системою ЖКГ – а сюди входять житлове господарство, санітарне очищення, утилізація сміття, – повинні займатися або мер, або його перший заступник. Особа, що має нагоду ухвалювати кадрові рішення, здатна впливати на інших заступників і на голів райадміністрацій, оскільки значна частина ЖКГ перебуває у віданні районів. Людина, здатна впливати на фінансові ресурси. Ті повноваження, які на сьогодні є у заступника по ЖКГ, недостатні, щоб займатися вирішенням цих проблем. Бути при цьому просто заступником за назвою, не маючи можливості проводити реформи в цій сфері, чесно кажучи, незручно. Тим більше, перебуваючи при цьому у фракції БЮТ, яка виступає проти підвищення тарифів. Бути заручником ситуації, не маючи реальної нагоди на неї вплинути, – неправильно.

А Ви не просили, щоб Вам делегували частину повноважень?

Після того, як я розібрався в проблематиці і зрозумів, наскільки вона складна і скільки серйозних зусиль виконавчої влади міста вона вимагає, ми говорили з Леонідом Михайловичем на цю тему. Але він поки не готовий йти на якийсь перерозподіл повноважень. Тим більше що його перший заступник Анатолій Голубченко достатньо активно займався питанням міського господарства, і ми, по суті, дублювали один одного. Але оскільки він перший заступник, то я виступав в більш обмеженій ролі.

За цей час мені не вдалося провести жодного кадрового рішення.

Даючи людям якийсь імпульс, формулюючи завдання, ти повинен знати, що воно буде виконане. У мене такої впевненості не було, і жодних змін я провести не зміг. Найяскравіший приклад – компанія «Київспецтранс». Це фірма перевізник, в якій місто має 51 відсоток акцій і яка геть погано виконує свої обов`язки. Там зміна керівника назріла дуже давно. Це питання я неодноразово порушував перед Леонідом Михайловичем і, на жаль, не знайшов підтримки через деякі політичні міркування, які мені не до кінця зрозумілі.

Іншими словами, пішовши з посади в.о. заступника голови, я привів свою посаду у відповідність з виконуваними функціями.

Я був штатним радником, виконуючим обов`язки заступника. Тепер – просто штатний радник.

Що Ви встигли і чого не встигли зробити? Які рішення знаходяться «в роботі»?

Питання організації управління міським господарством, стан міського господарства дуже складні. Їх неможливо описати двома словами. Можу сказати, що за цей час ми спробували навести лад в обліку споживання основних комунальних послуг. І вважаю, встигнемо це зробити. Ця проблема була занедбана до межі, і на сьогодні прийняті певні нормативні документи, які дозволять забезпечити велику прозорість в цьому питанні, також буде реалізована програма по оснащенню всіх житлових будинків лічильниками тепла, тому що це сотні мільйонів гривень, які або переплачуються, або недоплачуються споживачами.

До 1 грудня буде підписано серйозне розпорядження, пов`язане з тим, що споживачі зможуть достатньо швидко і без зайвої тяганини відправляти так звані акти неякісного надання послуг. Якщо у встановлені терміни, протягом яких повинні усуватися аварійні ситуації, не відновлена подача гарячої води або теплопостачання, то споживач має право не платити або платити не в повному обсязі.

Ми поставили питання інвентаризації технічного стану житлового фонду. Сьогодні всі рішення, пов`язані з ремонтом, устаткуванням житлових будинків, приймаються по вельми суб`єктивним характеристикам. Існують так звані комісії, які перевіряють   листи мешканців і за наслідками листів ухвалюються рішення про ремонт. Тобто місто не має реальної   паспортизації стану своїх будинків, споруд і мереж. Найближчим часом паспортизацію буде розпочато. Але хочу попередити: процес – не швидкий. У всьому, що стосується міського, житлово-комунального господарства, – практично не існує проблем, які розв`язуються швидко. Вони вимагають чіткої формалізації, визначення напрямку, в якому їх потрібно вирішувати, і тоді можна «запускати» рішення. А результати побачимо через півроку, рік, півтора, якщо всі ланки працюватимуть.

Чи буде відставка секретаря Київради, що ініціюється певними політичними силами?

Я вважаю, що проблема відставки-невідставки Олеся Довгого – це чергова авантюра, ініційована паном Бродськім, і вона нічим не закінчитися. Я не братиму участь в цій авантюрі, оскільки для такої атаки не вистачить сил, і фракція остаточно зіпсує відносини з міським головою, практично втратить можливість впливати на процеси в місті. А для того, щоб впливати на процеси в місті, необхідно перебувати в діалозі і з мером, і з секретарем Ради, і з іншими фракціями. Непродуктивно бути неприступними і гордими і піарітися, винятково на критиці рішень влади. В цьому випадку нас не сприйматимуть серйозно. Хай буде діалог, навіть якщо він непростий. Хай будуть компроміси. А коли декларуються правильні ідеї, але при цьому пропонується шлях рішення задач через конфронтацію з міською владою, – це неперспективно. У цьому плані я є ідеологічним супротивником пана Бродського.

А у фракції БЮТ допустима така демократія?

Подивимося. Я кілька разів ставив питання про те, що Бродській повинен бути виключений з фракції. І поки підтримки не знайшов. Але я не виключаю, що виключать мене.

Повертаючись до вірогідності відставки Довгого…

Я думаю, що проблема не в секретарі Ради. Секретар Київради завжди діятиме в джерелі бажань і рішень більшості, більшості не по назві, а по підходах, по світоглядних позиціях. Якщо нинішня більшість керуватиметься бізнес-інтересами і тяжітиме до кулуарності, означає, таким буде і секретар Ради. Якби зараз була реальна більшість, яка хотіла б прозорості, демократії, повної віддачі себе інтересам місту і киян, то проблеми Довгого просто б не існувало. Олесь Станіславович такий, який він є. І він – заручник своєї фракції. У нього є маса недоліків, і при цьому є свої достоїнства. Тому що молода людина, якій всього двадцять чотири роки і якій, проте, вдається функціонувати на цій непростій посаді, як мінімум фігура неоднозначна.

Ви переконаний прихильник підвищення тарифів. Обгрунтуйте свою точку зору.    

Є тарифи природних монополій, а є тарифи, пов`язані з обслуговуванням будинку. Якщо говорити про тарифи природних монополій, то тут держава повинна здійснювати жорсткий контроль не тільки за формуванням цін, але і за цільовим використовуванням грошей, закладених в тарифи. На механізми утворення тарифів впливають ухвали Кабінету міністрів, накази Міністерства будівництва, закони. Де-юре мерія повинна погоджувати або не погоджувати пропозиції за тарифами природних монополій і з інститутами влади і самими постачальниками послуг. Якщо вона погоджує їх нижче за рівень економічно обгрунтованих тарифів, то ми повинні різницю доплачувати з бюджету. Ситуація з міським бюджетом достатньо напружена, і зайві дотації боляче по ньому ударять.

У скільки разів потрібно підвищувати тарифи? Чому саме в три рази? Ніхто не вірить, що процес встановлення тарифів буде постійним. Я вже якось говорив, що сфера надання послуг знаходиться в ринковому середовищі, і якщо в ринковому середовищі міняються якісь параметри, зарплата, вартість матеріалів, нафтопродуктів, газу, це повинне відображатися на динаміці цін. А весь попередній досвід існування водоканалу, Київенерго показує, що тарифи переглядаються не тоді, коли потрібно, а в період між виборами, раз в три-п`ять років, то, природно, всі зацікавлені, щоб в ціну закладався якийсь резерв на майбутнє. Скажімо, підвищиться в Новому році ціна на газ, метал, зарплата – і вже тих грошей, які закладені, не вистачить.

Чи вірите Ви, що підвищення тарифів дасть поштовх розвитку приватних жеків?

У житловій сфері безумовно будуть переміщення. Нинішні жеки знаходяться в жалюгідному стані. Вимагати від них чогось більшого, ніж вони роблять, неможливо. Зараз з`являється якесь пожвавлення, в цю сферу зможуть прийти не люди, готові не «працювати» за одержувану заробітну платню, а більш-менш адекватні співробітники. Всі безплідні розмови про реформу ЖКГ закінчаться тоді, коли на ринок житлових послуг прийде приватний бізнес. Ілюстрацією правдивості подібного вислову є вся решта сфер суспільного життя. Там, куди приходить приватний бізнес при нормальному держрегулюванні і контролі, з`являються товари, кадри і якість. Але для того, щоб він прийшов, потрібно привести в порядок тарифи.

Проблема у тому, що сорок п`ять відсотків киян сказали, що не зможуть сплатити тарифи, і зараз складна і суперважлива задача міської влади полягає в тому, щоб процес оформлення і надання пільг і субсидій пройшов на високому організаційному рівні. Це буде складним іспитом для міської влади. Влада, якщо і битимуть, то не за підвищення тарифів, а за те, що бабусі-дідусі, люди малозабезпечені або не зможуть оформити з якихось формальних бюрократичних причин субсидію, або не достояться в черзі.  

А якщо система спрацює, то багато в чому негативні емоції будуть нейтралізовані.

А як Ви прокоментуєте розмови про 15-відсоткове відрахування до фонду соціального житла, які вже привели до подорожчання квартир, хоча рішення ухвалено не було?

Я не є прихильником того, щоб в будинках в центрі міста віддавали мерії квартири. Логічно і правильно брати гроші і створювати в рамках мерії фонд для будівництва соціального житла. Там, де мерія і Київрада можуть відвести землю без хабарів, безкоштовно, де можна застосовувати дешевші конструкції, де це житло буде масовим, але не такої високої якості. Звичайно, 15 відсотків – це зменшення прибутків для забудовників, і вони бігом піднімають ціни. Протистояти цьому складно. Ринок нерухомості монополізований, а довести це де-юре неможливо, тому що всі ділянки оформлені на ПП, ЛТД, ТОВ... Під кожен майданчик зареєстровані фірми, де абсолютно не простежуються конкретні особи. Тому для демонополізації необхідні комплексні рішення.

Як мерія   намагається налагодити «прозорість» тендерів, що проводяться?

Я зіткнувся з дивною ситуацією. Спробував з`ясувати, які тендери, по яких закупівлях проводить управління міста, комунальні підприємства, і я не знайшов цієї інформації. Мені сказали, що її немає. Публікація про закупівлі розміщується на якомусь сайті, я туди зайшов, а там інформація – по всій Україні: без розбиття по групах, регіонах, без найменування товарів. Там сайт держзакупівель зроблений так, щоб ніхто ніколи нічого не зрозумів. Сайт живе окремим життям, а реальні закупівлі – окремим. Ми готуємо проект розпорядження міського голови по створенню окремого порталу по закупівлях. Передбачається, що всі управління, всі комунальні підприємства за визначеною методикою направлятимуть інформацію – які тендери вони проводять, яким чином, по яких напрямах, які підприємства беруть участь, в яких кількостях продаються товари і послуги. Те ж саме по будівельних і підрядних роботах. Я думаю, що якщо такий портал з`явиться, прозорість підвищиться, і зловживань буде менше.

Лана Самохвалова