Луценко розповів про свій погляд на справу проти Януковича/ фото УНІАН

Юрій Луценко: Я не підтримую формули, що треба посадити своїх трьох друзів. Я вважаю кориснішим добре обирати друзів, щоб потім їх не довелося саджати

Генеральний прокурор України розповів УНІАН, чи буде ГПУ відкривати справи проти російських депутатів та суддів Конституційного суду РФ, дії яких призвели до анексії Криму і подальшої агресії Росії проти України, коли можна буде побачити в судах справи Курченка, Клименка та Ставицького, і чи знято претензії до міністра фінансів Данилюка щодо несплати податків.

Луценко розповів про свій погляд на справу проти Януковича/ фото УНІАН

Поспілкуватися з генеральним прокурором України Юрієм Луценком УНІАН намагався давно - з літа минулого року. Але до сьогодні очільник ГПУ був надто зайнятий. «Зловити» Луценка нам вдалося далеко за межами України, в Брюсселі. І, попри те, що за останній місяць генпрокурор перервав тривале мовчання і дав одразу кілька інтерв’ю різним ЗМІ, в тому числі, закордонними, у УНІАН залишились питання, відповіді на які генпрокурором раніше надано не було. На жаль, 20 хвилин, замало, щоб задати їх усі. Втім, дещо цікавого в інтерв’ю УНІАН очільник Генпрокуратури Юрій Луценко все ж встиг розповісти.

Ви багато уваги приділяєте справі Януковича, у той же час цікаво, чи Генеральна прокуратура порушила справи проти високопосадовців-росіян, які своїми рішеннями «освятили» анексію Криму і дали добро на агресію проти України? Маємо на увазі членів Ради Федерації, які 1 березня 2014 року одноголосно задовольнили прохання президента РФ Володимира Путіна про введення військ на територію України – в Крим, суддів Конституційного суду Російської Федерації, які 19 березня 2014 року (менше, ніж за добу) одноголосно підтвердили «конституційність договору про приєднання Криму до Росії» за запитом президента РФ Володимира Путіна, чим, фактично, підтвердили законність анексії, що є кричущим порушенням міжнародного права, та депутатів Державної думи Російської Федерації, які 20 березня 2014 року 445 голосами ратифікували «договір про входження Криму і Севастополя до складу Російської Федерації»… Чи є такі справи?

Так, звичайно, анексія Криму та окупація частини Донбасу є одним з пріоритетів нашої діяльності. Перш за все, хочу нагадати про кримінальну справу проти Януковича по обвинуваченню у державній зраді, яка зараз знаходиться в активній фазі на розгляді в суді. Ця справа не тільки про Януковича, але й про Путіна, про путінську верхівку Росії, які прийняли рішення анексувати Крим та окупувати частину Донбасу. Саме тому так захищається від цієї справи і намагається її дискредитувати вся російська верхівка. Паралельно у нас розслідується справа по воєнним злочинам російського керівництва під час неоголошеної війни на Донбасі. Ми порушили справу, в якій фігурує міністр оборони РФ і ще двадцять генералів та адміралів збройних сил РФ. Ці матеріали передані нами на вивчення до Гаазького міжнародного кримінального суду, і ми знаходимося в постійному контакті з судом, надаючи певні доповнення, роз’яснення, тощо.

Тобто, якщо говорити про анексію Криму, то конкретні російські високопосадовці фігурують у справі Януковича?

Є окрема справа Януковича як президента, що підписав лист, який відрив дорогу до рішення Росії анексувати Крим та окупувати Донбас. І є окрема справа про воєнні злочини, ведення агресивної війни – це юридичний термін – агресивної війни проти України, в якій підозрюється міністр оборони Росії та близько 20 вищих генералів та адміралів збройних сил РФ.

Також окремо існує величезний масив воєнних злочинів, вчинених вже безпосередньо окупантами. Можливо, це важка інформація, але, напевно, її треба завжди пам’ятати. Наприклад, у нас є справа про катівню у Слов’янську, по якій близько 300 свідків дають покази про скальпування, кастрування, розчленування, розстріли кожного третього, примушення до гри у футбол на мінному полі, дуже важкі речі… Можете собі уявити… Наприклад, одного зі свідків змушували упаковувати шматки розчленованих тіл, сплавляти річкою. Інший готував знаряддя катування. Це тільки один з епізодів. Таких епізодів, на жаль, є дуже багато.

Також, звичайно, є прямі воєнні злочини, коли російські війська вторглись в тил українським збройним силам, що стояли під Іловайськом і, маючи перевагу 16 до 1, дозволили так званий зелений коридор відходу наших військ і потім, як у тирі, розстріляли українських військовослужбовців. Причому, їхня техніка була замаскована під українську. І вбили вони не тільки наших декілька сотень героїв, але і полонених російських солдат.

Я можу перераховувати ці речі довго, але тут, напевно, правильніше завершити дуже просто – ніхто не забутий, ніщо не забуте. І оцінка ролі російського керівництва і виконавців їх злочинних наказів буде дана, в першу чергу, в міжнародних судах.

Стосовно наших судів, ми також серйозно працюємо над притягненням до відповідальності зрадників батьківщини, які, порушуючи присягу, вступили на службу до окупантів в Криму або на Донбасі і при цьому порушують права українських громадян. Сотні цих справ відкриті, десятки вже в судах.

Луценко відмовився розкривати деталі можливої справи проти суддів Конституційного суду РФ / фото УНІАН

Все ж я ще раз уточню – якщо говорити про конкретних російських високопосадовців, причетних до анексії Криму, вони є у справі чи їх немає? Якщо їх немає, то чи будуть порушені справи проти них?

Новиною дня буде те, що зараз ми отримали заяву про злочин, скоєний суддями Конституційного суду РФ. Це, фактично, як і лист Януковича у свій час, відкрило можливість російському парламенту приймати рішення проти суверенної держави. Ми вивчаємо цю заяву, і, думаю, найближчим часом ця справа буде зареєстрована і почнеться розслідування.

А хто заявив про цей злочин?

Я залишу це без коментарів. Але звернути увагу [на події 2014 року] з цього боку мене закликав керівник Конституційного суду однієї з балтійських країн, який є великим другом України. На одній зустрічі зі мною, під час якої ми обговорили різні речі, він каже: «Я слідкую за вашими діями проти військовопосадовців Росії, проти політиків Росії, які сприяли окупації та анексії, але чи не думали ви про те, щоб дати оцінку ролі Конституційного суду Росії?»

А чи буде дана оцінка діям депутатів Держдуми? Тоді «проти» проголосував лише один з них…

Ймовірно, так. Але спочатку те, що привело до такого рішення. Що було першим рухом? - Лист Януковича із запрошенням збройних сил Росії на територію України. Зараз ця справа вже в суді. Що було наступним? - Рішення Конституційного суду Росії. І ми зараз вивчаємо, і, думаю, що відкриємо кримінальну справу і проти цієї інституції. Наступний крок, власне, голосування двох палат російського парламенту. Цьому також буде дана оцінка.

А наступним має бути Путін, тому що він звертався до Ради Федерації з проханням дозволити вводити війська на територію України, а потім підписував «законодавчі акти» про приєднання Криму?

Все це може бути. Давайте не забігати наперед. Знаю тільки одне – всі ці злочини, за виключенням громадянина України Януковича, мали б розглядатися в Міжнародному кримінальному суді, як воєнні злочини. Ми ж говоримо не тільки про політичне рішення Конституційного суду РФ або парламенту Росії, ми говоримо про наслідки, до чого це все призвело. А наслідками стали воєнні злочини, десятки тисяч вбитих, сотні тисяч поранених, мільйони біженців. Тобто я не схильний давати оцінку просто незаконності рішення, ми говоримо про реальні злочини, які принесли колосальну шкоду, в першу чергу, людям, в другу чергу – економіці, і цей ряд, на жаль, можна продовжувати.

Я думаю, що більш ефективним був би розгляд цієї справи в Міжнародному суді, бо його юрисдикція поширюється на ті території, де українська юрисдикція не працює, зокрема, на Росію.

Розслідуючи злочини, спричинені російською агресією, не слід забувати і про злочини, скоєні проти Майдану. Наприклад, в якому стані зараз справи екс-керівника СБУ Олександра Якименка та екс-міністра МВС Віталія Захарченка? Яка вірогідність того, що суди по цих справах завершаться обвинувальним вироком і ці колишні чиновники будуть відбувати покарання. Адже фігуранти справ сидять у Росії і видавати їх Україні, схоже, ніхто не збирається… 

Перш за все, це не правда, що у справах Майдану немає прогресу. Я знаю цей усталений міф…

Я нічого не казала про відсутність прогресу…

Я знаю, але, про всяк випадок, через вас передаю цей месседж: правдою є те, що є близько 280 осіб, які вже обвинувачуються в судах в тих чи інших насильницьких діях над мирними демонстрантами. Йдеться про побиття, вбивства, незаконні арешти, тощо. 280 осіб в судах. Так, ці суди довгі. В суді над екс-беркутами є 100 потерпілих, є колосальна кількість епізодів, неймовірна кількість експертиз, цей суд не буде швидким. В таких випадках швидкий суд означає незаконний суд. Ми будемо мати довгий, законний і прозорий судовий процес. Але він обов’язково дійде до законного завершення.

Звичайно, в основному, ці 280 осіб це – виконавці злочинних наказів. Середня і вища ланка причетних до злочинів під час Майдану проти мирних демонстрантів втекла з України. Хтось з них зараз перебуває на території РФ, хтось - на території окупованого Криму та Донбасу. У зв’язку з цим, ми започаткували заочні процеси щодо цих осіб. Наприкінці минулого року та в цьому році ми отримуємо дозволи судів на початок заочного засудження.

Луценко не згоден із твердженням, що у справах Майдану немає прогресу / фото УНІАН

Напевне, найважливішим буде наступний процес, пов'язаний з Януковичем. Як тільки завершиться процес по державній зраді, ми плануємо передати в суд наступну справу, в якій Янукович, Захарченко та Якименко звинувачуються у тому, що віддали злочинний наказ, який призвів до розстрілу мирних демонстрантів на Майдані. Це буде саме той суд, якого вимагали і будуть вимагати від влади всі, хто відчуває, що непокаране зло може себе регенерувати, як казала Ліна Костенко.

Я дійсно, пишаюся тим, що за півтора року ми змогли довести цю найважливішу справу – а вона дуже складна – до кінця і готові в найближчий час, як тільки завершиться процес Януковича, передати її до суду.

Так само будуть відповідати причетні члени команди Януковича, які скоїли економічні злочини. Ми отримали дозвіл суду на заочний характер засудження – спочатку на проведення досудового слідства, а потім судового процесу щодо багатьох діячів. Я не звик скаржитися, але коли на Курченка, Клименка, Ставицького, інших діячів ми майже рік чекаємо рішення суду, то, звичайно, це сповільнює результати.

До суду подаються матеріали справи і проситься – будь ласка, у зв’язку з тим, що вони понад шість місяців перебувають за територією України і не співпрацюють зі слідством, дозвольте заочний характер закінчення досудового слідства і майбутнього судового процесу. Суд, наприклад, з січня місяця минулого року розглядав справу Курченка. По Клименку ми отримали дозвіл наприкінці минулого року, по Ставицькому отримали, якщо не помиляюсь, два тижні тому. Тобто, на жаль, суди перезавантаженні і не дуже концентруються саме на цих справах. Тим не менше, такі дозволи стосовно високопосадовців часів Януковича ми отримали у двох третинах випадків. А це значить, що цього року розпочнуться, нехай заочні, але судові процеси на території України по загально кримінальним, або економічним злочинам команди Януковича.

Тобто, коли буде завершена справа Януковича про держзраду, яка є зараз в суді, тільки тоді до суду буде направлена справа стосовно цієї трійці – Януковича, Якименка, Захарченка – про злочинні накази? Чому така прив’язка?

Закон передбачає, що в разі, якщо одна особа звинувачується в різних справах, вони (справи) мають бути об’єднаними. Якщо ми зараз подамо ще одну справу проти Януковича, то процес по державній зраді затягнеться ще на величезну кількість часу. Тому ми прийняли рішення, і це відповідає законодавству, йти крок за кроком.

Щодо Януковича є більше десятка підозр. Вірніше, ми розслідуємо справи по близько десятка напрямкам його діяльності. Це стосується і державної зради – це вже в суді, це стосується його участі в організації розстрілів на Майдані, це відразу буде другою справою, наступною може бути його участь в незаконному використанні державних коштів в інтересах власників приватизованого «Укртелекому», або його участь в інших незаконних економічних оборудках.

Луценко пояснив, чому суд над Януковичем по державній зраді такий довгий / фото УНІАН

Але для того, щоб ця справа не була безкінечно в суді, ми кожний епізод подаємо окремо. І судове слідство буде окремо приймати відповідне рішення. Крок за кроком – одна справа Януковича розглянута, іде наступна, наступна, наступна.

На жаль, цей процес буде довгим, але ще раз хочу сказати: якщо ми дбаємо про справедливість, навіть до таких осіб, як Янукович, то ми маємо дбати про всі законні процедури та дотримання усіх прав обвинуваченого або підозрюваного. Саме тому суд над Януковичем по державній зраді такий довгий. Суддя забезпечує абсолютно законний процес з найбільшими правами захисту, який я бачив на подобного роду процесах. Це дуже не схоже на те, як проводили політичні процеси під час [президентства] Януковича. На щастя, не схоже.

Чи є у Генпрокуратури запитання до екс-спікера Верховної Ради Володимира Рибака, який підписав «закони 16 січня»? Чи взагалі відомо, хто є автором цієї законодавчої «творчості»?

Справа по «законам 16 січня» ще в стадії розслідування. Вона на сьогоднішній день гальмується відсутністю пана Калєтніка (віце-спікер Верховної Ради часів Януковича, який керував «голосуванням» за закони «16 січня», - УНІАН) в Україні, а також декількох осіб, які приймали участь у цих подіях, наприклад, секретаря комісії, яка, нібито підраховувала голоси…

Калєтнік досі в міжнародному розшуку? Чи знаєте, де саме він фізично перебуває?

Він в Криму. Ми маємо непогану доказову базу і по рядових виконавцям цих подій, яка дозволяє нам виходити на організаторів. На цей момент слідство ще не завершено.

І все ж, як щодо Рибака? Ще у 2015 році він сам повідомляв, що у ГПУ до нього питань немає. Виходить, людина, яка підписала ці закони і направила їх на підпис Віктору Януковичу, зараз відпочиває на пенсії і до нього у ГПУ справді немає претензій?

На цей момент слідство ще не завершено. Більше нічого не скажу.

Результати розслідування анонсувати є неправильним. Я взяв це собі за правило і тому краще звітувати про результати, ніж анонсувати наміри. Мені здається, це є правильним для будь-якого українського високопосадовця.

У Брюсселі всі зустрічі я починав зі спогадів: колись представник України в ЄС пан Роман Шпек зустрів мене, ще молодого міністра внутрішніх справ, і каже: «Коли перша українська делегація привезе не наміри і плани, а хоча би перший звіт, хоча би перший виконаний пункт, це буде сенсація для ЄС». Я старався не забути цю фразу і привіз звіт, який показує, що за минулий рік Генпрокуратура з колегами з правоохоронних органів не тільки затримала 9,5 тис корупціонерів на гарячому, але й отримала 1692 вирока. От, мені здається, краще звітуватися про результат, а не говорити, що ми хочемо зловити «велику рибу».

А де «велика риба» з числа депутатів Верховної Ради, стосовно яких ви відкривали провадження?

Гарне запитання. Дивіться, 1692 вироки – це більше, ніж у будь-якій країні Європи, в тому числі, Румунії, яка, дійсно, слугує взірцем результативної антикорупційної політики, де десятки тисяч людей виходять на захист їхніх антикорупційних інституцій, бо знають результати. Чому у нас немає такої популярності після цих 1692 вироків щодо корупціонерів? Тому що серед них немає «великої риби». Бо «велика риба» - це виключно компетенція, я би сказав, монополія, Національного антикорупційного бюро. Наразі в їхніх 92 справах щодо діючих високопосадовців, зокрема, депутатів, вироків немає.

Але моя позиція дуже зрозуміла – як екс-міністр внутрішніх справ, як один з авторів закону про НАБУ, як керівник ГПУ, я вважаю, що шлях для досягнення результатів лежить через співпрацю. Це, можливо, один з найважливіших месседжів Євросоюзу.

Наприкінці минулого року відбулася публічна дискусія між ГПУ і НАБУ. І це – неприпустимо. Це була помилка і того, хто розпочав цю дискусію через океан, і того, хто в неї був втягнутий. На спільній зустрічі з паном Ситником перед Новим роком ми дійшли висновку, що повторення таких речей є неприпустимим. Так, безумовно, генпрокурор має реагувати на ймовірні прояви незаконних дій з боку працівників НАБУ. Так само, як я реагую щодо поліції – там близько 800 підозр діючим працівникам поліції за рік. Щодо СБУ – там також декілька десятків підозрюваних. Ми дійшли до згоди, що якщо в діях працівників НАБУ виникають ознаки незаконності, ми також будемо на них реагувати принципово, але публічність тут є зайвою. По-перше, для того, щоб не дискредитувати молодий орган, по-друге, щоб не втягувати міжнародних донорів в цю дискусію. Зрештою, єдиний, хто уповноважений прийняти остаточне рішення – це суд. І саме це – правильний шлях.

Однією з резонансних подій минулого року став обшук у заступника міністра МВС Вадима Трояна. Ви знаєте деталі цієї історії (спочатку в присутності слідчого ГПУ з особливо важливих справ в квартирі чиновника було вилучено 60 тис гривень. Потім версія змінилась, мовляв, це був не обшук, а слідчі дії по факту крадіжки. Потім знову озвучувалась версія, що обшук-таки був, але ніяких грошей виявити не вдалося, - УНІАН), тому переказувати не буду. Так що, все ж таки, відбувалося в дійсності?  

В дійсності, один шахрай, який був знайомий і товаришував з Трояном, посилаючись на нього, обклав даниною одного з бізнесменів. Той написав заяву. Ми зафіксували передачу коштів цьому шахраю. При цьому, враховуючи, що нами були здобуті дані про його тісні стосунки з паном Трояном і той факт, що він на нього посилався, ми не могли не обшукати пана Трояна. Під час обшуку ніяких коштів з числа мічених купюр знайдено не було. Таким чином, причетність пана Трояна нічим не підтверджується.

Тепер від себе. На жаль, в Україні багато шахраїв, які посилаються на багатьох високопосадовців, намагаючись отримати незаконну винагороду. Посилаються і на Луценка, і на Холодницького, і на Ситника, і на ще вищих осіб. На жаль, така дійсність. За минулий рік ми затримали частину таких людей, які пробували давати хабарі, наприклад, Холодницькому, або моїм прокурорам – таких випадків десятки – або просто тих людей, які посилалися на високопосадовців, отримуючи кошти шахрайським методом. Тому, вибачте, коли хтось каже «я прийшов від Трояна», це не може бути жодним доказом.

Звичайно, високопосадовцям треба бути обережнішими у своїх контактах та своїх дружбах, бо я не підтримую формули, що треба посадити своїх трьох друзів. Я вважаю кориснішим добре обирати друзів, щоб потім їх не довелося саджати.

Скільки на сьогодні в ГПУ справ по незаконному збагаченню? Скільки серед них депутатів? Чиновників високого рангу? Можете назвати відомі прізвища?

Питання – до НАБУ, це їх юрисдикція.

Луценко поділився подробицями про справу Данилюка / фото УНІАН

Що зараз зі справою по підозрі міністра фінансів Данилюка про ухилення від сплати податків? Справа призупинена чи знову розслідується? Чи планує ГПУ і коли вручити міністру підозру?

По Данилюку все зрозуміло, як двічі два. Державна фіскальна служба порушила перевірку повноти сплати податків міністром фінансів. Вона підписала акт, з якого випливає, що пан Данилюк, ймовірно, не сплатив всі податки. Різниця між тим, що він мав би сплатити, і що він сплатив реально, становить приблизно півмільйона гривень. Данилюк при цьому заявляє, що в той момент він мав бізнес в Британії і сплачував податки там. В такому випадку він має надати документи про цю сплату. Протягом півроку він таких документів не надав. Тому Державна фіскальна служба зараз в процесі, на скільки мені відомо, підготовки так званого податкового повідомлення рішення, яке передається в суд для остаточного рішення.

Як мені здається, у Данилюка є дуже добрий варіант – або дати інформацію, що він таки сплатив ці кошти в Британії, а, враховуючи, що його дружина має британське громадянство, для нього це не складає жодних проблем, друге – сплатити ці податки, якщо він, дійсно, якимось чином, забув їх сплатити в той період, і третій варіант – йти в суд і у відкритому процесі отримувати результат. Це все. Тут інших варіантів немає.

Переводити це все у політичну площину я вважаю неприйнятним. Хто-хто, а міністр фінансів у питанні податків має бути «чистіше королеви». Говорити, що його спеціально переслідують – неправда, бо подібні перевірки відбуваються по десяткам високопосадовців. Тому я просто хотів би зняти всю політизацію цього процесу, і сказати: або довідку про сплачені в Британії податки, або сплата сьогодні, і це автоматично закриває переслідування, або відкритий судовий процес, де буде встановлено істину.

Ірина Сомер, Брюссель

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter