Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

На річницю «без Кучми» Луценко пив, не закушуючи

Юрій Віталійович по-простецьки обнімався зі своїми товаришами по боротьбі і заявив, що активісти УБК отримають державні відзнаки, в усякому разі, такий план є у Секретаріату Президента.

Шоста річниця з дня початку акції «Україна – без Кучми!» на Майдані пройшла, як кажуть, без краваток – у невимушеній і неофіційній обстановці. Учасники тих подій встановили історичний раритет – той самий намет, який з`явився в центрі столиці 15 грудня 2000 року. Поруч поставили дві лавки, обтягнули їх колючим дротом, біля входу в брезентовий будиночок з`явилася карикатура на Кучму з підписом: «Його спадкоємці», а поряд – фото Ющенка, який вітається з Януковичем. Принесли дві ікони, відкрили пляшку «Кіндзмараулі», згадали Георгія Гонгадзе.

Єдиний намет, який поставили, мав символічне значення

Його поставили на честь Гонгадзе й обнесли колючим дротом

Гію згадали грузинським червоним

– Я тоді зі своїми товаришами майже тиждень йшов пішки з Житомира до Києва. Постійно йшов мокрий сніг, але у нас було відчуття свободи, – згадує Георгій Лук’янчук, що був на той час членом партії «Собор». – У 2004-му, коли на вулиці вийшли сотні тисяч чоловік, виступати проти режиму стало безпечно. А тоді в 2000 році – нас було всього кілька сотень чоловік. На жаль, багато чого з того, за що ми боролися, досягти не вдалося. Так, в країні з`явилася свобода слова, але, наприклад, економіка досі перебуває в колишньому стані.

... і поставили за упокій
Песимізм Георгія Лук’янчука поділяє і Олег Бойко, розділ Товариства нових політичних в`язнів.

– У 2004 в Україні проросла демократія, але посіяна вона була тоді, в дні проведення акції «Україна без Кучми!» Ось за ці намети в 2000 році режим посадив шістнадцять осіб. Я теж опинився тоді за гратами, – говорить Бойко. – Ми відсиділи свої терміни, а, вийшовши на свободу, більшість з нас не змогла влаштуватися на роботу. Багато хто дістав туберкульоз, розлучився зі своїми сім`ями. Я втратив квартиру. Головне, Рада Європи визнала нас політв`язнями, а на батьківщині ми до цих пір не реабілітовані. І мені шкода, що сьогодні тут немає багатьох з тих, хто тоді керував акцією «Україна – без Кучми!» 

Серед людей, які святкували шосту річницю з дня початку заходу ми помітили лідера УНА–УНСО Ігора Мазура і Володимира Чемериса, який тоді був народним депутатом України і виступав проти Кучми. Разом зі своїми товаришами ставив намет і інший  учасник акції, Олександр Старинець. Шість років тому він очолював ЦК Українського комуністичного союзу молоді і був депутатом ВР.

Відзначення річниці УБК почали з поминок журналіста

Старинець сказав, що найдраматичніший момент акції «Україна – без Кучми!» був тоді, коли міліція розгромила наметове містечко на Хрещатику. Соціаліст Олександр Ротаєнко поскаржився на те, що багато хто з тих, хто тоді  виступав проти УБК, тепер опинився при владі і приписує собі заслуги в боротьбі з режимом. Всі учасники акції погодилися, що без неї не було б Помаранчевої революції.

Ветерани гадали, чи прийде на Майдан Луценко. З одного боку, він тепер уже не міністр, і у нього має з`явитися час для таких візитів, з іншого – Юрій Віталійович учора відзначав свій день народження, і це може різко знизити бажання з`являтися на людях. Схилялися до того, що він, швидше за все, не з`явиться, тому вирішили почати без нього: дістали пластмасові стаканчики, бутерброди, горілку. Випили.

Луценко згадав, що на акцію УБК вийшли наступного ранку після його дня народження

А один з головних учасників святкування Чемерис пив з друзями

Проте невдовзі з`явився Луценко. Він по-простецьки обнімався зі своїми товаришами по боротьбі і заявив, що активісти УБК  отримають державні відзнаки, принаймні такий план є у Секретаріату Президента. Знаходячись за огорожею з колючого дроту, Юрій Віталійович згадував ті дні. Був момент, коли львівські націоналісти «наїхали» з ідейних міркувань на молодих соціалістів, але всіх помирили «унсовці». Після цього суперечок не було, всі розуміли, що роблять одну справу. Загалом Луценко випив три чарки і, закусивши маленьким шматочком ковбаси, пішов з Майдану.

У цей час головну ялинку країни прикрашали плюшевими лускунчиками, козаками і поросятами. Очевидно, поросята мали бути червоними (наближається Рік Червоного Кабана), але деяким вони видалися жовтими, а деяким – помаранчевими. 

Антон Зікора

Фото Дмитра Стаховського

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку