То про що ж домовлялися Ющенко, Мороз і Янукович?

Немає ілюзій, що Янукович завтра стане українським патріотом... Мороз прагне створити блок у рамках коаліції... Кожен з трьох  підозрює іншого у грі „в темну”... Президентові не вдасться домовитися з групою реваншу...

Нещодавня багатогодинна зустріч Президента, прем’єра та спікера завершилася задекларованими домовленостями про створення  робочої групи з підготовки плану діяльності ВР, Президента й уряду, а також про створення Конституційної комісії та про проведення 14–15 лютого круглого столу з підготовки «Дорожньої карти» виконання Універсалу національної єдності. Проте після подолання вето Президента на Закон про Кабінет Міністрів усі ті домовленості виглядають пшиком.

Ми поцікавилися думками політиків та експертів.

Борис Беспалий, народний депутат (НУ):

НЕМАЄ ІЛЮЗІЙ, ЩО ЯНУКОВИЧ ЗАВТРА СТАНЕ УКРАЇНСЬКИМ ПАТРІОТОМ

Це робоча зустріч, така ж, як, скажімо, зустрічі Президента з лідерами парламентських фракцій. Вона не перша і не остання. Результати зустрічі, озвучені для громадськості, – це те, за що політики беруть на себе відповідальність. Будь-які переговори відбуваються в кількох раундах. Я б сказав, що в кінці цієї зустрічі поставлено не крапку, а кому. Усілякі взаємні поступки, яких начебто було досягнуто на зустрічі, – не більше, ніж домисли.

У тому, що було озвучено, я не помітив якихось серйозних зрушень у позиціях “антикризової” коаліції, але ця зустріч – робоча, вона нічого не перевернула в позиціях сторін і не ставила собі це за мету. Ні в кого немає ілюзій щодо того, що Янукович завтра раптом стане українським патріотом, але це не означає, що діалог і співпраця не може відбуватися.

Андрій Шкіль, народний депутат (БЮТ):

СПЕРШУ ДОВГО ЇЗДИЛИ НАВМАННЯ, А ПОТІМ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ПОТРІБНА ДОРОЖНЯ КАРТА

Тактично ця зустріч не була неочікуваною, а стратегічно після подолання двох вето на закони ситуація склалася не на користь Президента.

Ющенко спробував відвоювати позиції, принаймні в дискусії. Стратегічно це виправдана позиція. Не знаю, наскільки дійовим може бути механізм круглих столів, бо такі круглі столи з підписанням Універсалу ми вже бачили. Результату – жодного. А створення „дорожньої карти” на виконання того, що вже було підписано, – це, як довго навмання їздити на авто, а потім вирішити, що треба таки купити карту, щоб зрозуміти, куди їхати. Чому така карта не була розроблена, коли вносилася кандидатура Януковича в парламент?

Про щось, безумовно, було домовлено. У будь-якому разі перемир’я потрібне для того, щоб поновити реєстр пропозицій. Не думаю, що розробка „дорожньої карти” була основним досягненням зустрічі.

Не знаю, чи зводилось усе до заступників міністра внутрішніх справ, керівника СБУ чи ще чогось, але я певен, що лунали посади й прізвища на ці посади в переліку необхідних умов для завершення протистояння. Досі, на жаль, поступки з боку Президента були суттєвішими, ніж поступки з боку коаліції.

Дмитро Видрін, народний депутат (БЮТ), політолог:

МОРОЗ ПРАГНЕ СТВОРИТИ БЛОК У РАМКАХ КОАЛІЦІЇ

Це була закрита зустріч, і ніхто достеменно не знає, про що там ішлося. Можна лише робити припущення. Усі три фігуранти зустрічі зацікавлені в політичній паузі десь на місяць (інтерв’ю взято до подолання вето на закон про кабінет Міністрів. – Ред.). Насамперед зацікавлений Президент, бо в нього наразі вичерпалися концептуальні ходи, які б він міг озвучити громадськості. Він перестав з’являтися в теле- й радіоефірі, хоча раніше регулярно це робив. Зацікавлений у паузі й уряд і, перш за все, Янукович, щоб накопичити певний підшкірний запас жиру, того, що можна було б видати за результати роботи уряду в березні-квітні. Зацікавлений і Мороз, який, на мою думку, зараз хотів би певною мірою переформатувати парламент. Здається, йому замало депутатських мандатів його фракції, він має більші амбіції, і намагатиметься створити такий собі блок у рамках коаліції на основі власної фракції та комуністів, оскільки останнім часом вони все частіше голосують урозріз з думкою Партії регіонів. Усім потрібен запас сил на весну, коли почнуться головні політичні події.

Стратегічної мети ця зустріч не може мати, бо жоден з її фігурантів сьогодні не має жодної стратегії. Скоріш за все, це тактичний альянс з тактично-кадровими домовленостями. Це технічна зустріч з домовленістю про тимчасовий ненапад. Стратегічні домовленості будуються не на кадрових домовленостях, а на стратегічному політичному баченні та політичній культурі. Усі три фігуранти зустрічі мають різну культуру – і загальну, і політичну, а, по-друге, вони по-різному бачать майбутнє України, тому жодного стратегічного альянсу тут бути не може.

Валерій Бебік, політолог:

КОЖЕН З ТРЬОХ ПІДОЗРЮЄ ІНШОГО У ГРІ „В ТЕМНУ”

Думаю, що результативність цієї зустрічі можна буде оцінити в лютому, коли відбудеться задекларований круглий стіл щодо виконання Універсалу. Досвід попередніх круглих столів та схожих домовленостей про співпрацю дає підстави сумніватися в його результативності, але, у будь-якому разі, це лише видима частина айсберга. Можна зауважити, що не було прийнято рішення щодо Конституційної комісії, на чому наполягав Ющенко, не вирішено й питання щодо міністра закордонних справ.

Януковичу важливо показати, що його політична сила не є закритою для діалогу. Сам факт того, що цю зустріч показали по телебаченню, де всі три ключові політичні постаті в державі сидять за одним столом, є важливим фактом для кожного з гравців. Домовились чи ні, це вже інше питання.

У будь-яких переговорах дуже важлива психологічна атмосфера. Атмосфера цієї зустрічі була досить напружена. Це як у грі в преферанс, коли кожен підозрює, що можлива гра „в темну”. Можу сказати, що більше напруги відчувалося в Януковичі й Морозі.

Олександр Дергачов, політолог:

ПРЕЗИДЕНТОВІ НЕ ВДАСТЬСЯ ДОМОВИТИСЯ З ГРУПОЮ РЕВАНШУ

Без сумніву, такі заходи потрібні, вони є класикою політичного процесу в демократичних державах. Інша справа, що така зустріч мала б бути присвячена координації дій щодо вдосконалення державного курсу, а не, скажімо, вирішенню спірних ситуацій, що виникають між гілками влади.

Зустріч, безумовно, містила елемент суперництва. Янукович акцентує увагу на своїй миротворчій ролі, бо не хотів би, щоб його політичну силу вважали ініціатором загострень, і зацікавлений у співпраці з Президентом. Але в його партії є войовничі групи, котрі через організаційні й кадрові рішення використовують дірки в законодавстві. Спірний простір дедалі більше захоплюється силою, яка отримала переваги завдяки зміненій Конституції. Боротьба за повноваження триває, і до консолідації ще далеко.

Поступки, безперечно, будуть з обох боків, але треба буде дивитися на принципові результати. Важко судити про виграші та програші на основі сьогочасних тактичних домовленостей, у тому числі й кадрових. Ми маємо важкий спадок протистояння останніх двох років, і не можна сподіватися, що шлях до компромісу буде легким.

Те, що відбувається зараз, можна назвати контрольованим конфліктом, у якому боротьби більше, ніж взаємодії. Президент вкотре пропонує ідею конструктивної співпраці, але треба брати до уваги, що така співпраця можлива лише з частиною коаліції. Комуністи й так звана „група реваншу” в Партії регіонів на співпрацю не налаштовані.

Галина Ключковська

УНІАН в Google News