Що зміниться у світі після закону про імперативний мандат?

Що зміниться у світі після закону про імперативний мандат?

Перебіжчики ломляться назад... “Регіонали” голосували за закон лише через торги з БЮТ... Як депутатові позбутися лисини... Психологічна атака на пацюків... Януковичі Київ не віддадуть... Експертні оцінки

5 лютого Президент поставив свій підпис під законом про імперативний мандат для депутатів місцевих рад. Глава держави зазначив, що підписав цей закон виходячи з того, що його підтримала велика кількість депутатів – 362. При цьому Віктор Ющенко зауважив, що вважає цей закон недемократичним.

Водночас голова УРП „Собор”, народний депутат від фракції „Наша Україна” Анатолій Матвієнко ініціює збір підписів народних депутатів під поданням до Конституційного Суду на предмет визначення відповідності цього закону Конституції.

УНІАН поцікавився у політиків та експертів перспективами введення в дію закону, який обмежує право депутатів місцевих рад залишати лави політичної сили, за списками якої вони обрані.

Євген Корнійчук, народний депутат (БЮТ):

ПЕРЕБІЖЧИКИ ЛОМЛЯТЬСЯ НАЗАД?

Думаю, що ситуація зміниться докорінно, оскільки закон дасть змогу виборцям повернути назад те, що вони втратили, а саме – ті голоси, які вони віддали за певну політичну силу. Депутати, котрі зрадили свої політичні сили, змушені будуть піти з місцевих рад, а на їхнє місце за списком прийдуть нові люди.

Зараз ідеться про консолідацію тих людей, які пройшли за списком певної політичної сили. Ніхто їх сьогодні не виключатиме, їм буде дано шанс повернутися. Їх запросять на збори фракцій і попросять проголосувати відповідно до рішення фракції. І тільки в разі, якщо вони цього не зроблять, включиться механізм щодо позбавлення їх мандата.

Закон чітко виписаний і не може викликати двозначного тлумачення. Тому я певен, що в депутатів не залишиться вибору, окрім як дотримуватися позиції тієї політичної сили, за списком якої вони були обрані.

Безумовно, будуть судові позови. Наскільки мені відомо, вони вже є. Нікого ще не виключили – оскаржується сам принцип зворотної дії, але я певен, що в абсолютній більшості випадків судові рішення спрацюють на користь консолідації фракцій у місцевих радах. Ми попросили провести незалежну експертизу різні правничі та правозахисні організації. Результати цієї експертизи є позитивними. Певен, що ми побачимо прецеденти судових рішень, які ухвалюватимуться на підтримку положень закону про імперативний мандат.

Не очікуючи рішень територіальних виборчих комісій (які, власне, і прийматимуть рішення щодо виключення зі складу фракцій одних депутатів та включення нових), багато депутатів уже схаменулися й повернулися до складу політичних сил, за списками яких вони були обрані. За нашими даними, у регіонах від половини до двох третин депутатів заявляють, що вони готові працювати у фракціях, за списками яких вони йшли.

Дмитро Святаш, народний депутат (ПР):

“РЕГІОНАЛИ” ГОЛОСУВАЛИ ЗА ЗАКОН ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ТОРГИ З БЮТ?

З одного боку, закон корисний з точки зору заборони переходу депутатів із фракції у фракцію на майбутнє. З другого – цей закон зменшить вартість депутатського мандата й ще більше підніме авторитет партноменклатури. Те, що в законі не передбачено вичерпний перелік підстав, з яких депутат може бути позбавлений мандата, перетворить переважну більшість партій на секти.

Але це у випадку, якщо він таки набуде чинності. Думаю, що буде звернення до Конституційного Суду, оскільки закон суперечить Конституції, передбачаючи зворотну дію. Тож якщо закон і діятиме, то стосуватиметься лише переходів у інші фракції, що сталися після набрання законом чинності. На ті переходи, що вже відбулися, закон не може вплинути.

Можна не сумніватися, що матимуть місце численні позови депутатів, яких змушуватимуть повернутися до „рідних” фракцій під загрозою позбавлення мандата, і я переконаний, що ці суди будуть ними виграні.

Голосування фракції Партії регіонів за цей законопроект було виключно наслідком політичного компромісу.

Анатолій Матвієнко, народний депутат, лідер УРП „Собор”, фракція НУ:

ЯК ДЕПУТАТОВІ  ПОЗБУТИСЯ ЛИСИНИ?

Цей закон ігнорує Конституцію, і я готую відповідне звернення до КС. Найгірше те, що нестабільність, внесена цим деструктивним законом, шкодитиме нормальній роботі місцевих рад і стабільності в державі. Вважаю, що цей закон – недозволена „розкіш” для України. Почнеться довга судова тяганина – одні вимагатимуть позбавлення депутатів їхніх мандатів, інші захищатимуть конституційне право не бути покараними заднім числом. Уявіть собі, що я постригся налисо, а ви прийняли закон – що треба стригтися лише „під бокс”. І як мені виконати таке рішення?

Можу сказати, що якби цей закон стосувався мене, то я б не повернувся. Хтось інший, може, й повернеться. Прийде, покланяється, впаде навколішки... Для тих, хто створює такі умови, приниження людської гідності, напевне, приносить задоволення.

Думаю, що рішення судів будуть різними, і це можна вважати ще одним способом розбещення судової влади, бо одні дивитимуться на закон, а інші на Конституцію. Суперечність закону Конституції сприятиме корупції в судах.

Така дестабілізація, на мою думку, це завдання лише однієї політичної сили – БЮТ, тактику якої я не поділяю. Друге завдання цього закону – отримати адмінресурс на випадок дострокових виборів. Третє – матеріальний ресурс, оскільки ці „воїни світла” вимагатимуть землі й майна, бо просто так ніхто ні за що не голосуватиме.

Про так званий дисциплінуючий фактор забудьте – лише у фашистських режимах практикують такі дисциплінуючі моменти. Насправді дисциплінує лише відповідальність партії за свій список. Якщо партія не має ідеології, не має моральних цінностей, тоді їй потрібні такі механізми стримування. Світ від них давно відмовився, бо це не відповідає принципам демократії.

Юрій Ключковський, народний депутат (НУ):

ПСИХОЛОГІЧНА АТАКА НА ПАЦЮКІВ?

Насамперед цей закон вплине на політику в Київраді, де є проблеми зі складом колишньої фракції БЮТ. Загалом спілкування в регіонах показує, що потребу в цьому законі відчуває лише БЮТ. Ні для „Регіонів”, ні для „Нашої України” проблеми повернення депутатів немає – фракції працюють ефективно.

Думаю, що до деякої міри ситуація на місцях для БЮТ поліпшиться, але до значних змін у політичному розкладі на місцях не призведе. З іншого боку, повернення до фракції ще не означає виконання депутатом рішень фракції. Немає певності, що депутати будуть слухняними виконавцями волі керівництва фракції, тим більше що мандат у місцевій раді не є аж такою великою цінністю порівняно з мандатом депутата ВР.

Депутати, які вже покинули фракцію, не зможуть бути покарані, оскільки, що б там не було написано в законі, зворотної дії він не має. Є пряма конституційна норма – Стаття 58 Конституції України, я її можу процитувати: „Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх учинення не визнавалися законом як правопорушення”. Тобто закон може чинити лише політичний і, так би мовити, психологічний вплив на депутатів.

Якщо депутата, який змінив фракцію, позбавлять мандата на підставі цього закону, він звернеться до суду і, думаю, виграє його на підставі 58-мої статті Конституції. Думаю, що таких судових позовів буде багато.

У нашій фракції є і заяви зі схвальною оцінкою щодо цього закону, а окремі члени фракції мають намір звернутися до Конституційного Суду. Це нормально. Я особисто не дуже задоволений цим законом, але якщо він прийнятий, то треба сприймати це як факт.

Віктор Небоженко, політолог:

ЯНУКОВИЧІ КИЇВ НЕ ВІДДАДУТЬ?

Важко щось спрогнозувати, адже положення про імперативний мандат було й у змінах до Конституції, та все одно не діє. Про це положення вже всі забули. Якщо воно за мовчазною згодою всіх фракцій не діє в парламенті, то де гарантії, що аналогічний закон діятиме в місцевих радах? Тому цілком можливо: якщо закон і діятиме, то не всюди, а лише в деяких регіонах чи окремих містах.

Крім того, цей закон зустріне запеклий спротив там, де за рахунок перебіжчиків було сформовано проурядову більшість в обласних і міських радах, які просто розваляться, якщо депутати будуть змушені повернутися до своїх фракцій.

Закон про імперативний мандат входить у суперечність з духом закону про Кабінет міністрів, який передбачає керованість регіонів, у тому числі й партійну. Не думаю, що Кабмін спокійно спостерігатиме за цим процесом у великих містах та облрадах.

У Києві ця ситуація ще гостріша. Навряд чи парламентська більшість так легко віддасть Київ опозиції. Це була б надто легка перемога.

Що стосується юридичної чистоти закону, то тут виникає цілий комплекс проблем. Якщо закон діятиме, то тим самим створить надзвичайно небезпечний прецедент. Якщо ми задіємо хоча б один закон, який регулює правовідносини заднім числом, то завтра, за аналогією, це може відбутися з будь-яким іншим нормативно-правовим актом у будь-якій сфері – економіки, приватизації, кадрових призначень, судових рішень. Закон не має зворотної дії – це не лише конституційна норма, це норма загального права. Увесь світ живе за цією нормою.

Думаю, що цю суперечність зможуть вирішити лише дострокові вибори тих депутатів місцевих радих, яких стосуватиметься це положення. Інакше нас чекають численні суди.

Що ж до нечіткості підстав, на основі яких депутат може бути позбавлений мандата, то тут теж є цілий комплекс проблем. Відповідне рішення приймається з’їздом партії, і за чистотою процедури дуже прискіпливо стежить ТВК. Депутат може оскаржити навіть не підставу, на основі якої його хочуть позбавити мандата, а наприклад, відсутність кворуму, недотримання регламенту чи інші процедурні моменти.

Також не виключено, що Конституційний Суд змінить певні положення цього закону або ж ми матимемо ситуацію, аналогічну до тієї, що склалася із законом про Кабмін, який був прийнятий, а вже потім у нього через парламент вносяться зміни.

Галина Ключковська

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter