Хто кого блокував?

Те, що відбувається зараз, – це один з пунктів дестабілізації в країні... Якщо уряд постійно каже, що в нього все росте, то ми запитуємо: чому не зростає зарплатня?.. Репортаж з ВР

Про те, що сьогодні зранку робота Верховної Ради почнеться з блокування парламентської трибуни силами опозиції, було відомо ще вчора. У пізніх телеефірах депутати від опозиції заявляли, що у вівторок блокуватимуть трибуну з вимогою прийняти закон про регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги (зокрема, про те, що зростання тарифів не може перевищувати росту середньої заробітної плати) та постанову щодо внесення на розгляд ВР закону про зміни в бюджет 2007 року, у якому передбачити поетапне підвищення заробітної плати до рівня мінімального прожиткового мінімуму.

Сьогодні антикризовики прийшли до Верховної Ради о пів на восьму ранку й самі пліч-о-пліч, як свого часу демократи, зайняли місця в ложі уряду, у президії, біля трибуни. Там стояло близько сімдесяти чоловік від Партії регіонів.

На столах у ложі преси лежали постанова лідера фракції НУ В’ячеслава Кириленка та законопроект Юлії Тимошенко, які стали офіційним приводом для протестів. Якщо стисло, у тих документах містилося: перше – вимога внести зміни в Держбюджет, щоб підняти зарплати й пенсії до прожиткового мінімуму, і друге – запровадити єдину державну політику щодо тарифів ЖКГ, які не можуть підвищуватися швидше, ніж зростає середня зарплата працівників, зайнятих у галузях економіки, за останній календарний рік.

З трибун палко виступили Олександр Турчинов та В’ячеслав Кириленко.

– Пане Ярославе, – звернулася я в кулуарах до Ярослава Сухого, народного депутата від Партії регіонів. – Азаров вимагає від журналістів аплодисментів за продемонстровані урядом темпи економічного зростання. Чого ж “антикризовій” більшості не проголосувати постанову про підвищення пенсій та зарплат.

– А чого ви не згадуєте, як Ющенко вимагав аплодисментів за те, що він звільнив вісімнадцять тисяч працівників, – запитав у відповідь пан Сухий, – Поставимо ці документи на голосування – не переживайте.

Те саме запитання ми адресували народному депутату від СПУ Василю Волзі.

Пан Волга був більш говіркий:

– Те, що відбувається зараз, – це один з пунктів дестабілізації в країні, до якої підключився Президент. Є дві постанови про збільшення пенсій і зарплат та вироблення тарифної політики. Щодо тарифної політики, то є рішення Конституційного Суду, який визнав, що регулюванням тарифів займаються місцеві органи самоврядування. Це виключно прерогатива органів місцевого самоврядування. Ще є вимога опозиції збільшити пенсії. За результатами роботи першого кварталу ми маємо переглянути пенсії та зарплати. Нам справді є з чого піднімати. Але ж минула тільки половина першого кварталу, а за результатами першого кварталу ми переглянемо... У Кабінеті міністрів створено робочу групу. І пішов аналіз, чи нинішні темпи зростання – це просто сплеск, чи це системне наростання ВВП. Якщо зростання ВВП системне, тоді ми можемо мінімальну зарплату збільшити до 450 гривень. Але не за півтора місяця. Дії опозиції – це випереджувальний популізм.

 Проте Володимир Яворівський народний депутат БЮТ, який це все почув, за словом у кишеню не поліз:

– Ми своїми популістськими рішеннями відстояли можливість заборони ГТС, не дали зняти останню сорочину з Україну. Тож, якщо уряд постійно каже, що в нього все росте, то ми запитуємо, чому не зростає зарплатня. Ми мусимо проконтролювати, щоб результати зростання не зникли. Мені, звичайно, ніяково, що депутати від Партії регіонів роблять нашу роботу, блокують трибуни замість нас. Я ходжу, жартую: кажу, хлопці, може, вам якого бутерброда занести з буфету?

Поряд Тарас Чорновіл співав стару пісню про головне. Казав, що оці постанови опозиції з’явилися як відповідь на вимогу більшості утворити слідчу комісію, яка б розслідувала борги ЄЕСУ. Журналісти скептично посміхалися. Ця справа ЄЕСУ нікому не цікава, а для приборкання Тимошенко – не дуже ефективна.

З зали повиходили лідери фракцій. Кириленко давав брифінг, мимо пробігла комуністка Катерина Самойлик і з погано прихованою заздрістю голосно запитала:

– Це хто тут піариться? А, Кириленко...

Можна тільки уявити, як підкаблучним комуністам жити і не використовувати такий шанс для паблісіті, як тарифна війна.

 Проте не давав нудьгувати Олександр Турчинов, народний депутат від БЮТ.

– Це право Верховної Ради встановлювати пропорції щодо тарифів, у тому числі й макроекономічні показники, за якими має працювати уряд, – сказав він УНІАН. – Це обов’язок парламенту захистити громадян. Бо громадянин з Донецька не винен, що він мешкає в Донецьку, де тарифи підвищено в чотири рази. І ситуація не може бути безконтрольною в тих питаннях, котрі стосуються тарифної політики. Уся їхня статистика свідчить про те, що є 15 мільярдів додаткових доходів бюджету. Ці гроші не мають ховатися по кишенях корпорацій, а мають бути скеровані саме на пенсії та зарплати. Є підстави піднімати зарплати вже віднині. Бо ж досягнення задекларовано ще місяць тому. Номінально за рахунок інфляції збільшилися надходження, і ці номінальні речі мають бути трансформовані не тільки в статистику, а й у реальні зарплати.

Вечірнє засідання почалося з виступів та голосування щодо згаданих проектів. Постанова та законопроект були поставлені на голосування практично першими. Безуспішно. “За” проголосували лише 193 народних депутати з 438, зареєстрованих у сесійній залі.

Пленарний день тривав.

– Дмитре Ігнатовичу, – запитала я в кулуарах народного депутата від БЮТ, політолога Дмитра Видріна. – Що ж це за блокування таке? Сесія продовжується, законопроекти депутатів парламентської більшості приймаються. Незважаючи на те, що антикризовики блокують трибуну, їхні картки сумлінно голосують потрібні законопроекти. Утім, обидва нормативних акти опозиції не прийнято. Не вдалася ця акція, згодні?

– Згоден. Сам ходжу, п’ю заспокійливе. А що робити, коли бракує мізків, бракує технологій, іншої форми протидії. Можна було б знаходити форми як “нахиляти” уряд. Гадаю, ми дійдемо компромісу на погоджувальній раді. І я відчуваю, що уряд має мотиви піти на компроміси щодо вироблення єдиної тарифної політики, але вони побоюються, що опозиція запише занадто багато балів на свою користь. Тобто їм треба створити враження, начебто вони причетні до цієї електоральної перемоги – незначної для них, але значної для опозиції. Зараз багато залежатиме від тих, хто проводить переговори від імені опозиції. Якщо наші переговірники зможуть створити ілюзію причетності “антикризової коаліції” до нашої перемоги, то переговори будуть вдалими.

Лана Самохвалова, фото Дмитра Стаховського

УНІАН в Google News