Ющенко шикував губернаторів і цілував ручку районному керівництву

І тут раптом Президент дав рознарядку, щоби під Різдво у кожному регіоні чи області (це прозвучало нечітко) три сім’ї усиновили дитину... Ющенка запитали, чи пам`ятає він замок, у якому помирала Констанція...

Я не належу до тих, хто сумнівається у доцільності круглих столів, які проводить Президент.  Не хочеться повторювати високі слова про зародження громадянського суспільства, але за допомогою таких зустрічей  формулюються позиції лідерів,  здійснюється зв’язок  еліти та народу, або, як у останньому випадку, відбувається діалог між центром та регіонами. Якщо говорити про сьогоднішню зустріч голови держави із губернаторами та головами райдержадміністрацій “Україна: регіональні акценти”, то вона вдалася. А особливої пікантності їй надав віце-прем’єр-міністр уряду Дмитро Табачник, який в один з моментів влаштував із Президентом взаємний, втім доброзичливий, пікетаж (детальніше про це розкажу трохи пізніше). 

У промові Президент знову сказав про існуючу у політиці кризу, завуальовано дав оцінку перебіжчикам, окремо пройшовся про Конституційному суду.   Попросив не чинити на суддів тиск, сказав, що Конституційний суд - єдине місце, де “рішення трансформуються у правову або неправову” основу, нагадав, що суд не працював з 2005 року, і багато хто хотів би, щоб його взагалі не було, "щоб він не воскрес". Він пообіцяв не розпускати Верховну Раду  і традиційно закликав політичні сили до діалогу.

Президент готувався. Він знав кількість шкіл, в яких немає комп’ютерів, перераховував області, шкільні туалети в яких розташовані на вулиці, або де немає спортивних майданчиків. Він згадував, де немає фельдшерсько-акушерських пунктів, або немає освітлення в амбулаторіях. При цьому Президент, звертався особисто до губернаторів, деколи строго, здіймаючи пальця вгору (дісталося навіть його улюблениці Вірі Улянченко),  а деколи прихильно, виказуючи симпатію в оригінальний спосіб. Наприклад, звертався до полтавського губернатора Валерія Асадчева: "Ну так склалося, Валерію".

Віктор Ющенко похвалив рідну Сумщину і сказав, що там кожен учень написав листа знаменитому й успішному випускнику якоїсь зі шкіл із проханням подарувати школі всього лише один склопакет, поставити одне вікно. Не більше одного, це – принципово, наголосив Президент. (Від себе скажу, що ця порада сприймалась цілком нормально, бо якщо друга половина Президента, його дружина, змогла есемесками наскладати левову частку на лікарню майбутнього, то вже попросити успішних людей на склопакет для рідної школи не так вже й важко).  Чому є області, в школах яких є склопакети, а в деяких – зовсім немає? - запитував Президент.  - Ми ж  в одному бюджеті...   

Окремою темою прозвучала у виступі Президента тема усиновлення та дитячих будинків сімейного типу. Віктор Андрійович довго говорив про те, як це важливо. І тут раптом дав рознарядку, щоб під Різдво у кожному регіоні чи області (це прозвучало нечітко) з’явився ще один дитячий будинок сімейного типу та три сім’ї усиновили дитину. Признатися, я погано розумію, як під таку глибоко особистісну справу можна давати президентську рознарядку. Все, що казав Президент про сиріт, про можливість максимального спрощення та здешевлення процедури усиновлення, це – правильно і своєчасно. Але як можна змусити створити будинок сімейного типу, я уявляю слабо. Так само як не вірю в успіх цієї справи, якщо вона примусова.    

Ще одна тема – турбота про людей з обмеженими можливостями. Віктор Андрійович наказав, щоб до 1 вересня до всіх органів влади та медичних установ був зроблений спрощений в’їзд для людей з обмеженими можливостями.  Ось так Президент вчив районних начальників здійснювати  гуманітарну політику на районному рівні.

Решту заявлених тем, як от міжбюджетні відносини, тарифи, реформа ЖКХ ,голова держави віддав для виступів районним керівникам. І голови райдержадміністрацій виступали жваво. “А давайте так: на одну школу склопакети ми поставимо, а на другу – ви, Вікторе Андрійовичу”, - пропонував один з районних начальників (Барвенківська райдержадміністрація, Харківська область - авт). “Ну що це за закон про тендерні закупівлі? Були в мене два учасники , а третього немає, то мені що самому ставати? Ну нагнули ми лісгоспи, виділили вони ліс, щоби палити зимою у школах”, - емоційно висловлювався  ще один районний керівник з Чернігівської області. “Ви пам’ятаєте замок, у якому помирала Констанція з "Трьох мушкетерів"?  Тепер помирає сам замок, - обурювався голова  Олеської райдержадміністрації, - А все тому, що не прийняли закон про концесії історичних пам’яток”.

Але наскрізною темою виступів була розмова про можливість ліквідації – не ліквідації районних держадміністрацій.   Як відомо, одним з кроків адміністративної реформи є скасування райдержадміністрацій. Те, що чиновники цього не хочуть, це – очевидно. Будь-яка бюрократія - добра чи погана - не дасть відмашки на власне скасування. Голови райдержадміністрацій одностайно висловлювалися проти таких намірів. Останній виступ на цю тему районного керівника з Черкаської області Марії Герасименко викликав у залу овації, Президент поцілував героїні руку, а віце-прем’єр порадив вчитися у неї аргументації.   “Якщо ви заміните райдержадміністрації на райвиконкоми, не прийнявши змін до бюджетного кодексу, ми так і залишимося касою для виплати платні бюджетникам. Якщо будуть скасовані райдержадміністрації, то це посилить розкол, бо зараз у половині райрад держави визначають політику “Наша Україна” та БЮТ, а у половині Партія Регіонів, тож адміністрації  - єдиний орган, що їх врівноважує. Якщо ви скасуєте райради, то тоді відбудеться масовий наступ на голів райдержадміністрацій, який здійснюватимуть політичні сили у даному районі. Якщо ви скасуєте райдержадміністрації, то буде зруйнована вертикаль влади, зникне гравець, який балансує політичні сили у регіоні. Може, комусь і хочеться увійти у підручник історії, як батьку місцевого самоврядування, але треба добре зважити на наслідки такого скасування. Може тоді замість Кабінету міністрів створимо центральний виконком Верховної Ради?” – казала без жодного папірця красуня і розумниця з Черкащини.

Резюмував цей і решту виступів Дмитро Табачник.  До речі, протягом  зустрічі Президент не дуже справедливо зауважив, що Дмитро Володимирович нічого не записує за промовцями. Втім, віце-прем’єр спочатку подякував, що його запросили на зустріч й елегантно зауважив, що він стежив за всіма виступами.

Вам не подобається закон про тендерні закупівлі?- перепитував Табачник. Поганий закон, його створили депутати усіх п’яти фракцій у парламенті ще у минулому скликанні. Кабмін працює над внесенням змін до нього. Вам не подобається формульний підхід у створенні місцевих бюджетів?  - Але це витвір відомого економіста сучасності Віктора Михайловича (згадав Табачник незлим тихим словом Пинзеника). Ви кажете, що не можна скасовувати райдержадміністрації?  - Я ніби помолодшав на двадцять років, так само колись виступали комуністи і казали, що без райкомів партії немає України. Немає іншого шляху до Європи, як шлях через адміністративно-територіальну реформу. І будуть створюватися якійсь префектури, і немає загрози у тому, щоби об’єднувати райони, хоча, погоджуюся, межі областей краще не рухати”, - завершував Дмитро Табачник. В принципі, віце-прем’єр слухав всі доповіді, виступав цікаво, але гнув свою лінію, на продовження реформи... “Так добре почав, і так закінчив...”, - із посмішкою відгукнувся на його виступ Президент, маючи на увазі, що Дмитро Володимирович майже пообіцяв продовження реформи, з усіма наслідками, включаючи трансформації із райдержадміністраціями.  

Останнім на зустрічі знову виступив Віктор Андрійович, який оголосив, що буде створюватися група, яка опрацює всі надані головами райдержадміністрацій пропозиції. Зустріч тривала майже чотири години. Вона була демократична, і завдяки хоча б цьому її можна вважати плідною.

За цей час українці побачили у одній президії члена уряду та Президента, почули, що не буде дострокових виборів та буде створена Конституційна комісія. Отже, напрошується висновок щодо  хиткої політичної стабілізації у країні.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News