Чим РНБО Плюща відрізнятиметься від РНБО Гайдука?

Коли я почув, що Плющ буде радикалом, який буде когось там лякати, мені здалося, що ці побоювання перебільшені... Для Івана Степановича немає обмежень... Політологи коментують призначення Плюща

Іван Плющ, двічі спікер парламенту України, радник Президента, аутсайдер парламентських виборів, відомий прихильник створення широкої парламентської коаліції, який не втрачав надії на її створення мало не до самого підписання указу, активний учасник створення Універсалу, і ймовірний керівник Конституційної Комісії, що створюється при Секретаріаті, був призначений главою РНБО. Чи розумно було усувати з цієї посади Гайдука? Що Президент хотів сказати новим призначенням? Які завдання делегував новопризначенному секретареві? Чи впорається з цим завданням Іван Плющ і чи захоче він в принципі з ним впоратися? Ці запитання УНІАН поставив експертам.

«ПОСАДОЮ ГОЛОВИ РНБО ПРЕЗИДЕНТ ХОТІВ ПІДНЯТИ СТАТУС ПЛЮЩА. АЛЕ ВІН НЕ ПІДСТАВЛЯТИМЕТЬСЯ.»

Володимир Фесенко, Президент правління центру політичних досліджень «Пента»:

Я відзначив одну цікаву особливість, і я б навіть сказав - закономірність. За останні роки жоден з секретарів РНБО не затримувався на цій посаді більше дев`яти місяців. І тому я ризикну припустити, що Іван Степанович перебуватиме на цій посаді виключно на період дострокових парламентських виборів. А оскільки я не виключаю, що з виборами все буде добре, то вже восени ми побачимо на цій посаді нову фігуру. Щодо зміни курсу цього органу. Принципових змін щодо курсу РНБО не буде. З часу секретарства Гайдука ми теж не бачили принципових змін, окрім хіба що ретельнішої уваги РНБО до питання економічної безпеки. Ще була оприлюднена Стратегія Національної безпеки і оборони. Хоча треба сказати, що вона готувалася ще раніше, до приходу Гайдука. Я думаю, що така послідовність буде і за керівництва Плюща, апарат РНБО не змінюється, і завдяки апарату і персоналу забезпечується послідовність діяльності цього органу. Крім того, РНБО очолює Президент і він реалізує політику у сфері нацбезпеки і оборони, так, як  її визначає Президент. Є обставини, які можуть вплинути на стилістику роботи цього органу. Перша обставина в тому, що Іван Степанович прийшов під час політичної кризи. І два головні завдання, які він використовуватиме на цій посаді, це участь РНБО, і його особисто, як однієї з ключових фігур, у розв`язанні кризи. І я думаю, що одна з цілей призначення Івана Степановича на цю посаду мала на меті підняти статус Плюща. Він фактично був неформальною напівофіційною фігурою.  Потрібно було, щоб за ним стояла серйозніша посада, щоб його серйозніше сприймали представники коаліції і уряду. І в новому статусі і Іван Степанович і  РНБО братимуть участь у забезпеченні переговорного процесу. Ще одна функція, в якій РНБО використовувалася останнім часом - це функція одного з інструментів впливу Президента на політичну ситуацію і на систему влади. Президент намагався використовувати РНБО як один з силових інструментів, як орган координації силових структур, як орган впливу на них. Але тут потрібно враховувати і характер, і досвід, і стилістику Івана Степановича. Коли я почув, що Плющ буде радикалом, який буде когось там лякати, мені здалося, що ці побоювання перебільшені. Хто боїться, у того в очах двоїться.  Іван Степанович - врівноважена гнучка політична фігура. І він завжди вміє знайти компроміс. Він, у першу чергу, людина компромісу і переговорного процесу. Крім того, він людина мудра, людина, яка володіє суто українськими рисами вдачі. Це така побутова і політична хитрість. Він не буде схильним до різких кроків, він буде застерігати від дуже радикальних кроків, пропонованих Президентові його оточенням. Він може виступати одним з містків у переговорному процесі, може знайти суто психологічні підходи до різних фігур. Хочу нагадати, що Плющ був одним з прихильників широкої коаліції, і це передумова того, що у регіоналів до нього є якась довіра. І це важливо.

Від посади голови РНБО є певні завищені очікування. Посаду секретаря Ради безпеки розглядають як одну з найбільш впливових в країні і самостійну. В той час, як людина, яка обіймає цю посаду, покликана бути адміністративною фігурою, яка виконує координаційні і апаратні функції. А у нас людина, яка її обіймає, отримала риси політичної фігури. У цьому багато ризиків.  Прямих функцій впливу РНБО на  виборчий процес немає. І я допускаю, що Гайдук пішов з цієї посади саме тому, що йому запропонували варіанти дії цієї структури, на які він не міг погодитися. І те, що Плюща призначили, навіть не запитавши його згоди, теж показово. Ющенко довіряє Плющу, але якщо хтось пропонуватиме використовувати РНБО для силового тиску, не думаю, що Плющ буде простим виконавцем такої волі.  Він не підставлятиметься. Він зовсім інший за характером і своїми рисами. Гайдук пішов з причин, яких ми чітко не знаємо, але можемо припустити, і потрібно було замінити його кимось, кому Президент довіряє.

Останні роки на посаді глави РНБО не було фахівців, тому виникла не дуже здорова тенденція використання РНБО як суто політичного, навіть внутрішньополітичного органу. Це не дуже позитивно і небезпечно. Необхідно повернути діяльність РНБО в сферу суто національної безпеки і оборони. Там багато проблем, які треба вирішувати. І Іван Степанович вирішить нинішню кризу, закриє на якийсь час  цю ділянку, але коли безвихідна ситуація стабілізується, кадрові питання вирішуватимуться на професійній основі. 

«ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВСЕ МИНЕ, МУЗИКУ ЗАМОВЛЯТИМЕ НЕ ПЛЮЩ.»

Михайло Погребинський, київський Центр політичних досліджень і конфліктології:

Великий успіх для Гайдука, що він залишив корабель. У нього все нормально і навряд чи є сенс йому співчувати. Я думаю, що ця заміна вимушена і навряд чи Президент дуже задоволений тим, що це відбулося. Просто Гайдук відмовлявся виконувати роль, яка була призначена йому в нинішній ситуації. У мене немає підстав не довіряти безлічі інформаційних повідомлень, які виходять з різних сторін і говорять про те, що Гайдук дав абсолютно чітко зрозуміти Президентові, що він брати участь у реалізації незаконних, неконституційних сценаріїв не хоче, хоча якийсь час знаходився в ситуації такого собі «напівучасника». Оскільки передбачається, що в ситуації, в якій знаходиться країна і Президент, роль головного розрулювача виконуватиме РНБО. І було б природно, що в цій ситуації Гайдук узяв би на себе ці функції. Очевидно, що він не хотів брати на себе ці функції, особливо з моменту підписання першого незаконного антиконституційного указу Президента. І я думаю, що цей опір накопичувався в ньому поступово, поки, можливо, випадково співпало в часі, ще й з історією з Гелетеєм (мається на увазі заява Валерія Гелетея про підготовку замаху на деяких українських політиків - авт), яка всім спостерігачам видалася абсолютно провокаційною. І він не хоче завтра стати виконавцем сценарію, який не тільки виходить за рамки закону і Конституції, а може оцінюватися відповідно до Кримінального Кодексу.  

А що стосується того, якою буде ця структура за Івана Степановича. Плющ взагалі-то згідно із законом не має права обіймати цю посаду, оскільки йому вже 66-ий рік. Але навіть, якщо не брати до уваги це обмеження, то Президент зараз не діє в режимі стратегічного курсу, він вирішує тактичні задачі. І, вже увійшовши до цього поля війни проти парламенту і прийнявши на себе функцію людини, яка реалізує радикальний план повернення собі повноважень, він просто використовує всі доступні йому інструменти. Йому подобається те, що він весь час утримує ініціативу. Для Івана Степановича Плюща, як людини, необтяженої репутацією в країні і за кордоном, немає ніяких обмежень. Він реалізовуватиме тактичні плани Президента рівно стільки, скільки йому буде потрібно. І ніхто всерйоз не припускає, що РНБО стане штабом розробки стратегічного плану розвитку країни на чолі з Іваном Степановичем. Це тимчасове використання фігури, яка стоїть за спиною, як надійна людина, яка ставиться до Ющенка як до сина і ображати нікому не дозволить. Те, що він мислить в подальшому, замислюючи велику коаліцію, то... поки про стратегію, ніхто не думає. Адже ми знаходимося в ситуації повного ігнорування прав.  І повинна якось вирішитися криза, а потім вибудовуватимуть нові відносини, і тоді з`явиться запит на інші фігури і, звичайно, не Іван Степанович Плющ після цього всього замовлятиме музику. Я думаю, що він стане не потрібний, і Ющенко від його послуг відмовиться негайно, як тільки ситуація нормалізується і перспективи розвитку стануть чіткими. Зараз всі говорять: силовий варіант, силовий варіант, повинна прийти людина, яка зважиться на нього. Звичайно, якщо Іван Степанович вважатиме, що потрібно, то він зважиться і не подивиться на закон. 

 «ГАЙДУК І ДАЛІ БУДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ В КАДРОВОМУ РЕЗЕРВІ ПРЕЗИДЕНТА.»

Володимир Полохало, політолог, народний депутат 5 скликання, фракція БЮТ:

Я б не робив призначення Плюща головною політичною подією. Я не відносив би це до видатних політичних подій, скоріше, до знакових. Напевно, Президент України має свої міркування, щоб РНБО грало сьогодні ефективнішу і активнішу роль, і оскільки Президент не висловив ніякого ставлення до Гайдука, проте приймав до уваги, що Гайдук належить до великого бізнесу і є представником однієї з найбільших ФПГ і це певною мірою зв`язувало руки екс-голові РНБО і робило його поміркованішим з точки зору розвитку політичної ситуації і поглиблення політичної кризи. Але це не означає, що екс-голова РНБО випав з президентської обойми. Скоріше, зміна персоналій влаштовує і Президента, і Гайдука, і останній буде знаходиться в кадровому  резерві Президента. Але відзначу, що Секретар - апаратна посада в Раді безпеки, очолюваної Президентом. Враховуючи, що Іван Плющ особисто знає дев`яносто відсотків українського політикуму, можливо, в жорстких умовах переговорів він розглядається як фігура, не пов`язана з бізнесом, і здатна комфортно завершити переговорний процес щодо дати дострокових виборів. Ще один момент: я не виключаю, що має бути якась синхронність в підходах між главою Секретаріату Віктором Балогою і главою РНБО. Можливо, такої синхронності не було між Гайдуком і Балогою, але, можливо, велика синхронність виникне  між Плющом і Балогою. Це версія. Але єдність діяльності в підходах зараз незвичайно важлива. Ми ще побачимо, наскільки досвідчений бюрократ, політик і апаратник, для якого немає терра інкогніта політичних реалій, зуміє завершити переговорний процес і визначитися з датою дострокових виборів. Якщо вибори відбудуться 14 липня, це означає, що цьому сприяла і діяльність Івана Плюща.  Тим паче, що всі чутки і фантазії представників Партії регіонів, що Іван Плющ  готовий на силові варіанти, не відповідають дійсності. За нинішнім Секретарем РНБО не значилася ініціація радикальних сценаріїв за всю свою політичну кар`єру. А ось застосування «легітимного насильства» (яке виправдовується існуючим законодавством і Конституцією) по відношенню до найбільш завзятих саботажників і яструбів, які хочуть зірвати виборчий процес, я цілком припускаю. Це цілком може бути застосовано навіть цими днями, якщо обструкціонізм і явне затягування переговорів є не тактикою, а стратегією нинішньої коаліції.

Іван Плющ позиціонувався як український політик, глава Верховної Ради з грудня 1991 по квітень 1994 років і з лютого 2000 по травень 2002  року. Коли він був головою, не був заявлений у сюрреалізмі по відношенню до Кремля і російського істеблішменту, чого не можна сказати про Олександра Мороза. Останній практично ідентично маніфестує тези і концепти, які декларуються нелояльною до Помаранчевої революції частиною російського політикуму і влади. Мороз і Плющ практично антиподи. Плющ не пов`язаний ні з російським бізнесом, ні з російським політикумом. Він має більше можливостей для карт-бланшу з точки зору інтересів України. І, нарешті, блок Костенка-Плюща і сам Плющ  - це була єдина політична сила, яка головною тезою своєю кампанії зробила необхідність тісної співпраці і входження в НАТО. І, можливо, Президент сподівається, що з приходом Плюща слабшатиме латентний вплив російських геополітичних інтересів в Україні. А для РНБО це дуже важливо. Закулісний вплив Кремля на поглиблення політичної кризи (а саме з цим я зв`язую раптовий відліт Януковича до Іспанії і позицію комуністів) загрожує розпаду політичної цілісності країни. І, нарешті, це суто піар-хід з боку Президента, якому важливо не втрачати ініціативу. Зараз все вирішується за лічені дні. Втрата переваги рівнозначна програшу. Баланс суспільної підтримки з точки зору легітимності коаліції і з точки зору опозиції сьогодні переважує на користь опозиції.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News