Польща майже не помітила візиту Януковича

«Ми стали такими далекими одне для одного, ніби Дніпро перетинає столицю Монголії, а не України»… «Янукович – ніби маленький хлопчик, який віддає все, аби мати змогу гратися з більшими друзями»…

«Ми стали такими далекими одне для одного, ніби Дніпро перетинає столицю Монголії, а не України»… «Янукович – ніби маленький хлопчик, який віддає все, аби мати змогу гратися з більшими друзями»…

Це в Україні телеканали «Інтер» або «Україна» уже два дні транслюють сюжети про візит президента до Польщі, схожі на переможні воєнні реляції: «зустрівся з колегою Коморовським», «підтвердив стратегічне партнерство», «Євро-2012 – бути!»… Подивишся – здається, там не те що весь польський політичний бомонд, а вся Польща від цього візиту на вухах стоїть. Насправді ж польські ЗМІ вкрай скупо й практично без інтересу висвітлювали перші відвідини паном Януковичем того самого «стратегічного партнера».

Зі скромних повідомлень провідного польського агентства PAP постає така картинка: приїхав президент України, який збирається лобіювати в Польщі інтереси донецького бізнесу; ритуально поклав квіти до пам’ятника; ритуально відвідав знамениті верфі Гданська; ритуально заявив про стратегічне партнерство; ритуально запевнив, що з Євро-2012 усе буде гаразд; заявив, що українських опозиціонерів, котрі підступно підкуповують європейських політиків, він аж ніяк не переслідує – то, мовляв, «модернізація країни» відбувається; отримав від свого колеги Броніслава Коморовського в подарунок двох гуцульських конячок – і мало не просльозився від зворушення.

Власне, і все. Але й від цих неемоційних, сухих повідомлень відчутно віяло сарказмом.

Польська преса візиту Януковича майже не помітила (що відзначалося й іншими українськими ЗМІ. А якщо й помітила, то в не надто позитивному для глави української держави контексті.

Природно, матеріали на тему візиту розмістило спеціалізоване видання Nowa Europa Wschodnia (тобто «Нова Східна Європа»). І статті ці вкрай скептичні. Напередодні візиту зазначалося, що навряд чи варто сподіватися на помітні результати візиту Віктора Януковича до Варшави. За прогнозом автора Томаша Кулаковського, лідер, «який мало що може запропонувати у власній країні», у Варшаві робитиме ставку на економіку.

«Ми стали такими далекими одне для одного, ніби Дніпро перетинає столицю Монголії, а не України», – зазначає він. І додає: «На Банковій абсолютно не знають, що зробити з польським фантом. Як розмовляти з тими, хто так тепло підтримав у 2004 році Віктора Ющенка». Янукович, пише автор, ані проєвропейський, ані проросійський (хоча раніше й дозволив Чорноморському флоту залишатися в Криму), він «ніби маленький хлопчик, який віддає все, аби тільки мати змогу гратися зі старшими й сильнішими друзями».

Українському урядові автор докоряє «порожніми обіцянками»: мовляв, Азаров пообіцяв Коморовському почати створення польського цвинтаря під Києвом, а Туску – повернути польським бізнесменам до кінця 2010 року затримані виплати ПДВ, однак ні того, ні іншого поляки досі не побачили. Автор також наголошує, що з жовтня в Україні немає польського посла.

Уже після візиту, 5 лютого, Nowa Europa Wschodnia публікує підсумкову статтю Павла Пеньонзека під промовистою назвою «Стратегічне партнерство без стратегії». Автор відверто глузує над ура-оптимістичними месиджами Януковича щодо українсько-польських відносин, які начебто мають стати «одним з найпотужніших фундаментів нової Європи»: «Важко зрозуміти, що буде тим фундаментом, якщо «дорожня карта» на 2011-2012 роки не містить положень, які реально впливають на громадянське життя або ж якимось дивним чином сприяли б проведенню Євро-2012. Вона не має положень про безвізовий режим до 2012 року, або про сприяння в переговорах з Брюсселем».

Автор підкреслює, що в документі також не розглядаються ключові економічні питання, які мали надати нової якості в розбудові відносин – таких, як нафтопровід Одеса–Броди–Гданськ. Хоча мало хто вірить у реалізацію цього проекту.

 Видання наводить заяву колишнього міністра економіки й праці Яцека Пєхоти, який «спустив на землю мрійників про чудове регіональне співробітництво». Екс-міністр послався на той факт, що чимало польських підприємців були змушені закрити свій бізнес в Україні через повальну корупцію та неефективне законодавство. Про їхні вимоги говорять протягом багатьох років, але досі не видно рішення. Пєхота вважає, що ця думка людей, котрі вклали свої гроші, створює діловий імідж України – на сьогодні дуже негативний серед поляків.

А ще автор жорстко критикує свого президента Коморовського та інших найвищих керівників Польщі за те, що вони так і не наважилися відкрито розкритикувати Януковича за порушення демократії і свободи слова в Україні. На його думку, це вже надмірний прагматизм – мовчки заробляти гроші де завгодно, «хоча б і в Білорусі».

Утім, за твердженням одного з провідних польських видань «Газети виборчої», «на переговорах за зачиненими дверима польська сторона обережно наголосила, що звинувачення в порушенні принципів демократії шкодять лобіюванню українських інтересів у ЄС».

А ще слід відзначити, що тиражна Rzeczpospolita(устами європарламентарія від «Громадянської платформи» Павла Залевського) дорікнула Януковичу, що він уперше за цілий рік президентства приїхав до Польщі. Зате побував перед тим у Москві, Парижі, Берліні, Вашингтоні, Пекіні й Токіо. Отакі пріоритети в нього в зовнішній політиці – і така ціна його заявам про стратегічне партнерство, каже польський політик.

Єжи Бузек

А своєрідною відповіддю на ці «пріоритети» й загальним підсумком візиту Януковича до Польщі стала заява президента Європарламенту, поляка Єжи Бузекапісля Лісабонського саміту: «Європа в регіоні більше не робить ставку на Україну… Україна була найкращим учнем класу в регіоні два роки тому. Але більше – ні. Я занепокоєний погіршенням ситуації щодо свободи слова та свободи преси, – заявив він. – Я переживаю через останні тенденції використання кримінального кодексу для залякування лідерів опозиції. Це піднімає питання про незалежність судової влади та прозорість верховенства права».

«Сподіваюся, що ці кроки не стануть постійною ситуацією, і Україна знову повернеться на правильний шлях», – додав Бузек.

Водночас він зазначив, що тепер надією регіону є Молдова.

З чим автор цієї статті й вітає Україну та українців.

Микола Писарчук