Інвесторам з Росії у Криму складуть кодекс політкоректності?

На мій погляд, землі вистачить для всіх інвесторів... Сьогодні вся кримська еліта є проукраїнською, вона сповідує принципи цілісності і неподільності України... Інтерв`ю з  Рустамом Теміргалієвим

У центральних ЗМІ практично не зустрічаються серйозні економічні дискусії на тему «як правильно облаштувати Кримський півострів». Зусиллями політиків про Кримський півострів говорять виключно як про засилля проросійських організацій, про вірогідне місце майбутньої нестабільності, і лідера земельних самозахоплень. Наша розмова з Рустамом Теміргалієвим, головою Постійної комісії ВС АРК з зовнішньоекономічних зв`язків і інвестиційній політиці і віце-президентом Центру соціальної та консервативної політики (Україна) теж не обійшовся без політики. Але член команди Джарти не тільки не вважає все вище перелічене серйозними загрозами, але й вірить у швидке оновлення і швидке економічне процвітання півострова. На чому заснований подібний оптимізм – про це УНІАН говорить з паном Теміргалієвим.

Рустаме Ільміровичу, ви один з керівників центру ЦСКП (Україна). Схожі організації на Заході називаються «Think tanks” (мозковими танками). Скажіть, яке співвідношення в Криму дослідницьких і аналітичних центрів, що працюють на європейські гранти, і тих, хто працює на засоби з федерального бюджету Росії для створення “руского міра”. Як позиціонує себе ваш центр?

Наш центр соціально-консервативної політики – дискусійний майданчик, у першу чергу. Ми обговорюємо економічні, соціальні, політичні і навколополітичні проблеми. Найближче наша засідання буде присвячено проблемам розвитку економіки Криму, і в ньому візьмуть участь учені, політики. Ми нікому ніколи не нав`язуємо наші ідеї і, тим більше, не використовуємо наш центр як інструмент політичного впливу.

Пам`ятається, на початку року прем`єр-міністр Криму Василь Джарти запросив розробляти стратегію розвитку російського політика Сергія Глазьєва. Наскільки пан Глазьєв опинився корисний в розробці концепції розвитку?

У результаті авторами концепції розвитку став Національний Інститут стратегічних досліджень при Адміністрації президента, який за участю кримських фахівців розробляв стратегію.

«Стратегією економічного і соціального розвитку півострова Крим на 2011-2020 роки» заявляються дуже амбітні плани. Зокрема, триразове зростання інвестицій. Яким чином ви плануєте привернути ці інвестиції? Хто потенційний інвестор?

Для цієї стратегії є два ключові інвестори. Перший – правильний розподіл бюджету розвитку. Тобто передбачуване зростання можливе за рахунок державних субвенцій. І другий – потенційні приватні інвестори. За рахунок правильності оформлення проектів, державних гарантій, через Агентство регіонального розвитку не складе великої проблеми привертати приватних інвесторів у пріоритетні галузі. За нашими розрахунками, зростання інвестицій в основний капітал збільшиться в 3,5 рази протягом дев`яти років. Еволюційний розвиток півострова можливий за рахунок розвитку трьох пріоритетних галузей. Перш за все – рекреація. Крим повинен стати оздоровчим курортом. Планується створення бальнеологічного курорту на базі острова Ойгурське, це грязелікарня. Друге – розвиток транспортної інфраструктури. Йдеться про створення транспортного переходу в Керченській протоці, між Кубанню і Кримом. Я більш ніж переконаний, що такий перехід збільшить і вантажопотік через Крим, збільшить кількість туристів. Третій пріоритет: створення сучасного агрокомплексу.

Насмілюся сказати, що економіку Криму здатні підтримати господарства, що спеціалізуються на вирощуванні кісточкових і ефіроолійних культур.

Невже хтось захоче вкладати у вирощування садів, якщо на кримській землі можна побудувати гольф-клуб?

Чому одне повинне бути за рахунок іншого? На мій погляд, землі вистачить для всіх інвесторів. Так, сільське господарство не завжди ефективно працює. Але степовий і передгірний Крим – це місця для садів. Землі ПБК – більш рекреаційні. Там можна вкладати в такі проекти, як гольф-клуб. І недоліку інвесторів на Південному березі Криму не буде.

Інша справа – сільське господарство. Нагадаю, що в Криму вже зараз працюють підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні лаванди й троянд. Криму припадає половина трояндової і лавандової олії, що виробляється на території СНД. Ми плануємо підтримувати існуючі господарства і розвивати нові. Сільське господарство завжди вимагало дуже складних механізмів держрегулювання. Але шавлія, лаванда і троянда – дуже цінні культури, і при правильних підходах дадуть робочі місця, і стануть важливою складовою економіки Криму.

Кримський півострів через цілу низку причин – зона пріоритетного інтересу російського інвестора. Чи означає це, що всі тендери й аукціони робитимуться або за участю одного учасника або під одного учасника?

Усі аукціони проходитимуть відкрито. Безумовно, Росія – найбільший інвестор Криму. І російські компанії завжди з особливим інтересом відносилися до наших аукціонів. Але ми створюємо рівні правила гри і для тих, хто прийде з Китаю, США. Перший аукціон на землю відбудеться 16 лютого. Там є декілька пропозицій в різних частинах Криму. Але ви можете стежити за конкурсами.

Кажуть, що в Криму відпочивають тільки невиїзні громадяни РФ. Чи є у вас мета привернути сюди не тільки російського туриста, якого прийнято вважати історично зумовленим?

Одна відома американська маркетингова компанія проводила дослідження. Ця компанія – другий в світі оператор круїзних лайнерів. Цей оператор ніколи не працював у Чорному морі. Їхня сфера інтересу – Карибський басейн і Середземне море. Вони провели дослідження серед американських і європейських туристів щодо нових пріоритетних маршрутів. І результатом цих досліджень стало те, що ці групи туристів хочуть відвідати Крим, а саме Ялту і Севастополь.

Ялта була названа як місце проведення Ялтинської конференції 1944 року, а Севастополь як місце проведення Кримської війни 1854-1856 років. Я знаю, як люблять у Києві розмови про диверсифікацію. Але давайте будемо відверті, є реальність. Як кажуть, по своєму ліжку простягай ніжки, а диверсифікуй в міру можливостей. Для європейців Крим, у першу чергу, цікавий не як курорт, а як місце історичних подій. Що стосується числа туристів, то воно, всупереч прогнозам, росте. Минулого року людей у нас побувало на 14% більше, ніж в позаминулому. Це росіяни, українці, жителі країн СНД. І одна з переваг Криму – широка цінова пропозиція. У нас можна відпочити і в дуже дешевих умовах, і у фешенебельних готелях. Але розвиватися треба. У стратегії розвитку півострова передбачається збільшення частки лікувального туризму і терміну відпочинку, ми працюємо, щоб Крим став круглорічним курортом.

Звичайно, хотілося б, аби Крим вважали перлиною не тільки жителі СНД. Звичайно, ми б хотіли, щоб туристів було якомога більше і географія була якнайширшою. І щоб ті, хто побуває тут вперше заради Ялти й Севастополя, подивилися б і Судакську фортецю, полікувалися в Саках. Щоб Крим залишив у них найтепліші враження. Але ви розумієте, що ми не можемо нехтувати нашим, як ви висловилися, історично зумовленим клієнтом. Запевняю вас, і кримська влада і кримський підприємець даруватимуть своє тепло і європейцям, які вперше побували тут і тим, хто завжди любив і любитиме відпочинок у Криму. Це і бізнес і святі принципи управління.

Правилом хорошого тону в бізнесі вважається жертвувати й займатися доброчинністю в країні ведення діяльності. Чи означає це, що російський інвестор жертвуватиме не тільки на проведення акції «Сезон російського прапора» в Криму? Чи ви зможете скласти правила хорошого тону для російського інвестора?

Гадаю, що ви давно не були в Криму. Такого різкого засилля російського прапора в Криму немає.

Не так давно. І в начебто пристойному будинку відпочинку під Євпаторією навіть кабінет для масажу був зроблений в кольорах російського прапора…

У Севастополі на об`єктах базування Чорноморського флоту дійсно є російський прапор. Скажу чесно, я не стикався з цією проблемою. Але ми, як представники влади, можемо рекомендувати інвесторам бути коректнішими. І, скажімо, якщо вони вивішують російський прапор як дань пошани клієнтам, то поряд повинен бути український і кримський. Я вважаю, що російський інвестор буде здатний почути такі побажання. Якщо раптом він не захоче почути, то цей порядок можна регламентувати регуляторними методами. Крим – невід`ємна частина України.

Як, на вашу думку, можна вирішити проблему самозахоплення кримської землі?

Недавно Василь Джарти, голова Ради Міністрів Криму, звернувся з відкритим листом до лідера Меджлісу Мустафи Джемільова, у якому попросив звільнити землю від самозахоплень. Зараз готується вирішення цієї проблеми. П`ятдесят два земельних масиви зайнято самозахопленнями. І тут потрібно виключити питання національної і етнічної приналежності того чи іншого самозахоплення.

Самозахоплення проводять як кримські татари, так і слов`яни. Для кримської влади непринципове питання етнічної приналежності людей, які стоять за самозахопленнями. Проблема вирішуватиметься двома способами. У випадку, якщо за даними земельного кадастру ця людина наділена іншими земельними ділянками, окрім зайнятого, ухвалюватиметься рішення про звільнення цієї землі. У тому випадку, якщо за самозахопленнями стоять люди, що потребують житла, які через процедуру бюрократії не змогли одержати землю під будівництво, то українська влада зробить усе, аби легалізувати цю ділянку, і щоб у рамках безкоштовної приватизації чоловік зміг одержати земельні документи.

2011 рік буде переломним відносно самозахоплення. Це не політика, це питання наведення ладу. Будь-яка реформа, будь-яка модернізація починається з інвентаризації і упорядковування документів. Це стосується і землі.

Ви на виборах очолювали організацію «Острів Крим» і заявляли тему оновлення і зміни еліт. Як, на вашу думку, можна вирішити це завдання?

У Криму відбулася серйозна зміна еліт. Партія Регіонів, членом якої я є, з приходом нового керівництва в особі Джарти й Константинова провели серйозну селекцію старих політичних кадрів. Якщо ви знаєте, 70% депутатського корпусу – це нові особи. А люди, що здавалися незамінними, зараз поза грою. По суті, вперше за 20 років існування автономії відбулася така зміна.

Яка зараз роль у Криму російських рухів?

Мені здається, що в Києві переоцінюють роль цих рухів. Ці організації, які декларують, що їх підтримує 30-50% кримчан, одержали на виборах у кращому разі 4% голосів. А хтось не подолав бар`єр узагалі. У Криму складається стійка думка, що подібні проекти не мають серйозної перспективи. Спекуляція російською мовою і російською ідеєю, не підкріплена реальними економічними програмами і авторитетними політичними лідерами, приречені на провал. Вибори це показали.

Ідея кримського сепаратизму була жива на початку 90-х, на сьогодні вся кримська еліта є проукраїнською, вона сповідує принципи цілісності й неподільності України. Сепаратистські організації, які, на жаль, є в Криму, не користуються ніякою підтримкою населення і навряд чи колись зможуть впливати на суспільне життя.

Розмовляла Леся Дідковська