Боротися з інфляцією український уряд учиться в Чавеса

Риторика Азарова про ціни на гречку та про «підприємливих» ділків, котрі підняли ціни на крупу, викликає асоціації з чимось рідним і до болю знайомим…

Риторика Азарова про ціни на гречку та про «підприємливих» ділків, котрі підняли ціни на крупу, викликає асоціації з чимось рідним і до болю знайомим…

Країни утворюють як формальні об’єднання на кшталт Європейського Союзу чи Асоціації держав Південно-Східної Азії, чи групуються за неформальними ознакамина зразок BRIC (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Україні, Венесуелі та Аргентині саме час – на тлі стрибка світових цін на товари харчування – розпочати підготовку до спільного саміту «Інноваційно-адміністративні засоби стримування інфляції». Україна на цьому форумі може бути представлена як чинним прем’єром, так і його попередницею.

Антиінфляційна риторика Азаровапро екзальтовані ціни на гречку та про «підприємливих» ділків, котрі підняли ціни на крупу, викликала в пам’яті асоціації як з чимось рідним і до болю знайомим, так і поставила нашого прем’єра в один ряд з найхаризматичнішими планетарними борцями зі споживчими цінами.

Конфіскація від Тимошенко

Заявами про змову та злий олігархічний умисел свого часу супроводжувала цінові війни політик, яку Азаров вважає своїм антиподом. 9 квітня 2005 року прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко оприлюднила власну гіпотезу про змову на ринку нафтопродуктів і оголосила про запровадження урядом жорсткого моніторингу цін.

Цитати того дня шестирічної давності кажуть самі за себе: «Усі власники нафтопереробних заводів зібралися в один монопольний картель і домовилися трохи підзаробити за рахунок громадян України і на аграрному комплексі, і тому я хочу попередити монопольних власників нафтопереробних заводів, щоб вони не гралися з населенням України і з аграрним комплексом України, який сьогодні почав і активно проводить весняно-польові роботи", – із залізними нотками в голосі попереджала тоді прем`єр-міністр. І обіцяла конфіскувати нафтопродукти, що реалізуватимуться за завищеними цінами, до державного бюджету. Уже наступного дня на всі АЗС та оптові пункти постачання дизельного пального мали вирушати мобільні інспекційні бригади, уповноважені на «глибокий моніторинг цін». Хто пам’ятає, за квітневою пально-мастильною кризою настала травнева 2005 року цукрова, а потім – м’ясна, і щоразу їх збудниками оголошували ненажерні олігархічні апетити та засилля перекупників.

Внутрішні війська від Чавеса

Президент Венесуели у щотижневих авторських колонках на своїй офіційній веб-сторінці щедро ділиться власними антиінфляційними рецептами. В останній з них він радісно повідомив, що показник річної інфляції 2010 року у 26,9% досягнуто на зло всім ворогам Венесуели, оскільки ті чекали гіршого результату. Отож цей показник є пристойним. Він міг би бути ще меншим, якби не – так, так, як би не «недобросовісні ділки-спекулянти, котрі підвищують ціни, позбавляють економіку здорового глузду й насміхаються над народом. Я їх хочу попередити: ми поставимо вас на місце, і не розраховуйте на поблажливість».

Складається враження, що українські урядовці уважно студіюють твори Чавеса.

Антиіфляційна креативність Чавеса безмежна, і вищенаведена цитата – чи не найінтелігентніша з-поміж його висловлювань на цю тему. Інші його рецепти передбачають:

1. Оголошення публічної анафеми спекулянтам і перекупникам і оприлюднення їхніх імен. Венесуельці заохочуються доносити на тих підприємців, які завищують ціни.

2. Армія і внутрішні війська мають бути готовими перейняти на себе управління будь-яким бізнесом, який буде помічений у «спекулятивній буржуазній грі».

3. Спекулянтів віддаватимуть на поталу робітникам-месникам.

4. У приватному секторі буде запроваджено стелю на розмір зарплати.

Як і мобільні інспекційні загони в Україні  2005 року робили вигляд, що патрулювали АЗС на предмет цінового зашкалювання, так і в Венесуелі був час, коли Національна гвардія прочісувала вулиці на предмет правильних цінників у магазинах. Як і в Україні зразка 2011 року, очільник Венесуели заперечує будь-які підстави для підвищення цін. І українці, і венесуельці в результаті біжать наввипередки на базари й супермаркети, змітаючи на своєму шляху товари першої необхідності.

Креативна статистика від Крістіни Фернандес де Кіршнер

З інфляцією можна боротися нанотехнологіями облікових ставок і регулюванням монетарних агрегатів, а можна просто бити її в тім’ячко на вході чи на виході. На вході – це коли «ставити правильне завдання» губернаторам, а ті, у свою чергу, нагинатимуть начальників обласних цінових інспекцій і управлінь економіки, а вже ті – директорів ринків і власників роздрібних мереж. Подання на звільнення заступників голів ОДА Київської та Чернівецької областей, на яких звалили вину за цінову ситуацію в цих регіонах, – саме з цієї опери.

(До речі, так само можна запобігати й негативній статистиці з відшкодування ПДВ – «на вході» не приймати декларації із заявленим до відшкодування ПДВ, і тоді статистика «на виході» не викликатиме нарікань. Інша річ, що і у випадку з цінами, і з ПДВ інфляційний навіс та арештований ПДВ вперто шукатимуть виходу, а знайшовши його – рвонуть щосили).

Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер бореться з інфляцією «на виході», забезпечуючи «правильність» показників, що їх оприлюднює статистичне відомство. У Держкомітеті статистики Аргентини керівників змінюють як рукавички, і цифри стають все причесаніші. Офіційному показникові 2009 рік у 10,9% ніхто не йме віри, більшість незалежних аналітиків оцінюють минулорічну аргентинську інфляцію у 25 чи 30 відсотків.

Український Держкомстат, до його честі, не заплямував себе відвертим перекручуванням цифр, які б закиди йому не робили залишки української опозиції, до того ж послабленої фактичною відсутністю в її лавах професійних тверезомислячих економістів. Однак Держкомстат працює у відносно комфортних умовах, коли в будинок на Шота Руставелі заходить пригладжена на місцях інформація, і йому значно важче буде виконувати роль ніпеля, коли невідредагований ІСЦ таки просочиться крізь фільтр місцевих цінових цензорів.

Поки британський «Економіст» дошукується причин інфляції на генетичному рівні, а провідні центробанки розриваються між дилемою – стерилізувати її, чи допустити не більш як два відсотки в рік – в Україні аналіз її механізму та еволюції зводяться (на рівні спілкування з електоратом) до махінацій «недобросовісних ділків». Якщо інфляція не заспокоїться, і не буде вже кого звільняти з заступників голів ОДА з питань агропромислового комплексу, відомо, що робити далі.

Читати щотижневу колонку Чавеса.

Станіслав Голубенко

УНІАН в Google News